Стале землеробство сприятиме відновленню довкілля від наслідків військових дій. Експертна думка

Повномасштабна війна, розпочата росією проти України, має безпрецедентний масштаб і величезні наслідки – зруйновані цілі регіони, велика кількість людей загиблі чи поранені, відновлення економіки країни триватиме роками, а осягнути шкоду навколишньому середовищу поки взагалі неможливо. В листопаді світ відзначає Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів, який Генеральна Асамблея ООН оголосила, щоб нагадати, як бойові дії впливають на стан екосистем і природних ресурсів, які довгострокові наслідки вони мають не тільки для території проведення. Зокрема, впливаючи на довкілля, війна завдає шкоди сільському господарству, а, відповідно, згубно діє на продовольчу безпеку не тільки тут і зараз, а й по всьому світу і заподіюючи втрат наступним поколінням.

За даними Кабінету міністрів України, потенційно забрудненими вважається 174 тисячі квадратних кілометрів території, а оціночна вартість повного розмінування українських земель може сягати 50 мільярдів доларів США. Згідно з результатами опитування малих сільськогосподарських підприємств в 23 областях України, яке опублікувала Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), приблизно 12% повідомили, що частина їхньої землі є потенційною забруднені боєприпасами, що не розірвалися. Широкомасштабне використання різних видів військової техніки та боєприпасів спричиняє серйозне забруднення та пошкодження ґрунтового покриву. Вибухи та пожежі під час військових дій призводять до утворення токсичних та небезпечних забруднювачів у ґрунтах, які можуть мігрувати у навколишнє середовище. Через руйнування інфраструктури та нестабільне електропостачання у ріки, озера та ґрунтові води потрапляють неочищені стічні води, нафтопродукти та важкі метали. Зрештою, воєнні дії сприяють підвищенню рівня глобальної температури в світі через масштабні викиди парникових газів.

Чим триваліші бої, тим більше шкоди завдано довкіллю.

Експерти, які досліджували вплив воєнних дій на екологію, зазначають, що на глобальному міжнародному рівні не визначено, хто несе зобов'язання щодо ліквідації забруднення навколишнього середовища внаслідок військової діяльності. Хоча Конвенція ООН про конкретні види звичайної зброї містить вимоги щодо очищення землі від вибухонебезпечних залишків. Різні країни розробляють власні стратегії управління післявоєнними землями, але відсутні універсальні методології оцінки та підходи щодо допустимого рівня забруднення ґрунтів. Тож Україні доведеться розробляти свою власну методологію відновлення землі із залученням всіх зацікавлених сторін – громадськості, бізнесу, влади, незалежних спостерігачів, науковці.

Наразі для повернення до господарського використання усіх пошкоджених та втрачених земельних ресурсів в економічний обіг в державному Плані відновлення України на національному рівні вказується на необхідність здійснити ряд заходів, що стосуються, зокрема, інвентаризації таких земель, рекультивації, консервації та поновлення тощо. Щоб досягнути максимального ефекту, в таких умовах на допомогу державі приходить великий відповідальний бізнес, який максимально підтримує фермерів з одного боку, а з іншого – сприяє розвитку сталих підходів до сільського господарства, щоб прискорити рекультивацію пошкоджених сільгоспземель.

Працюючи в 140 країнах світу, Corteva Agriscience має величезний досвід в розробці сучасних рішень в сільському господарстві і роботі з ґрунтами. Виходячи з наявних знань, я можу окреслити декілька інструментів, які можуть допомогти рекультивувати землю та зробити її більш безпечною та родючою.

Перш за все, це правильні агротехнології, що включають глибокий обробіток землі для вирівняння її рельєфу та покращення стану ґрунтів завдяки правильній сівозміні. Зокрема в сівозміну варто включати озиму пшеницю, корені якої проникають глибоко в землю, допомагаючи у виробленні та підтримці структури ґрунту, сприяючи водопроникності та вентиляції ґрунту та зменшуючи ерозію. Також допоможуть бобові культури, які спроможні асимілювати атмосферний азот завдяки специфічним бактеріям у коренях, що виробляють азотфіксуючі бактерії. Цей процес сприяє збагаченню ґрунту азотом, зменшує потребу в азотних добривах та підвищує його родючість. У випадках, коли землі сильно постраждали від військових дій, їх можна засіяти сидератними культурами – гірчицею, люпином, люцерною – які допоможуть відновитися. Сидерати сприяють рекультивації ґрунту, захищаючи та збагачуючи його мікроелементами під час росту, а потім, після зрізання, працюючи джерелом органічних добрив для ґрунту, збагачуючи його поживними речовинами. Такий підхід сприяє покращенню стану ґрунту.

Другий важливий аспект – оптимізація використання води. Це може бути використання посухостійких гібридів, які мають покращену здатність збирати та утримувати воду, особливо в умовах посушливості. Зменшити вплив на ґрунтові води можна завдяки використанню передових засобів захисту, які ефективно діють за умови невеликих обсягів внесення на гектар посівів, характеризуються вибірковою дією, швидко розкладаються та не мають тривалої післядії, а тому не залишаються в воді або ґрунтах, шкодячи рослинності навколо полів. Можна згадати інгібітори атмосферного азоту, які забезпечують рослини додатковим джерелом живлення, що впливає на їх ріст і розвиток, одночасно зменшуючи потребу в традиційних добривах, які несуть більший ризик забруднення ґрунтових вод.

Щоб використовувати це правильно, треба мати достатньо інформації про стан ґрунтів. Сталий розвиток агровиробництва передбачає використання сучасних технологій аналізу та моніторингу, щоб вирішувати проблеми саме в вогнищах їх виникнення, без необхідності впливати на всю територію. Аналіз даних, отриманих протягом певного періоду, дозволить спостерігати, як відбувається відновлення, як спрацьовують ті чи інші методи рекультивації.  Наприклад, супутниковий моніторинг полів, яким вже активно користуються потужні гравці ринку, дозволяє виявляти проблемні ділянки, визначати необхідну кількість внесення засобів захисту та підживлення рослин, а також ефективно контролювати виробничі процеси. Більш локально контролювати це можуть дрони, які також можна використовувати для точкового внесення необхідних препаратів захисту.

Сергій Резніченко, керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience