Який менеджмент, таке і теля

Практичний досвід господарств молочного напряму виробництва показує, що найбільш складно зберегти телят у перші 15-20 діб їхнього життя (на цей період припадає близько 50% втрат  молодняка). Для того щоб перший адаптаційний період пройшов нормально, господарствам необхідно прикласти чимало зусиль у пошуку так званої золотої середини: не тільки забезпечити телятам правильний і потужний «старт», а і спробувати мінімізуючи затрати на їхнє вирощування.

Ремонт дійного поголів’я високопродуктивними тваринами — процес доволі складний і клопіткий. При цьому не тільки важливо отримати від кожної корови по теляті на рік і домогтися повної збереженості молодняку, а й виростити з кожної  новонародженої телички повноцінну корову. Згідно даних Ради з молочного скотарства (CDCB, США), опублікованих у грудні 2020 р., близько 4% телиць гинуть у віці від двох днів до 18 місяців через хвороби органів травлення та/або дихальних шляхів. Зрозуміло, що ці дані осереднені та є далеко не остаточними, оскільки кожне господарство має власний погляд на технологічні процеси вирощування молодняка, який доволі часто є віддаленим від того, що написано у книжках. Добре це чи погано? На це питання однозначної відповіді немає, втім, якщо більш детальніше поринути у виробничі нюанси цього періоду, то першочерговою метою при вирощуванні телички (див. майбутньої корови з високими показниками молочної продуктивності) має бути:

• своєчасне привчання до поїдання грубих кормів і концентратів, цілеспрямований розвиток органів травлення;
• вирощування здорових тварин, втрати телят на першому році життя мають бути не більше 5% (табл. 1);
• бажана жива маса у віці 16 тижнів повинна дорівнювати 130-140 кг, тобто середньодобовий приріст має складати не менше 800 г/добу;
• вік першого осіменіння — 14-16 міс., жива маса за першого осіменіння — 380-420 кг
• отелення — 24 міс., вага до отелення — 620-630 кг, після отелення —560-570 кг.

Годівля у молозивний період: успіх кроється в деталях

Вищезазначені показники цілком досяжні, якщо дотримуватися певних рекомендацій, володіти відповідними навичками і розуміти технологічні особливості цієї вікової категорії тварин. Наразі розберемося у деяких фізіологічних особливостях  розвитку системи травлення теляти. Слід розуміти, допоки його випоюють, воно не є жуйною твариною, оскільки рідкі корми проходять повз рубця і перетравлюються ферментами сичуга, а рубець залишається нерозвиненим.

Молозивний період у житті теляти вважається найбільш відповідальним, дехто з тваринників, на жаль, не звертає достатньої уваги на тварин вікової категорії від народження до 1-го тижня життя, вводячи себе і своїх співробітників у так звану виробничу оману. Існує декілька типових помилок такого мислення:

• природа сама все відрегулює;
• якщо теля народилося ввечері, то даванка молозива може почекати і до ранку;
• якщо даванка молозива є вчасною та оптимальною за якісними та кількісними показниками, то на умови утримання телят можна не звертати належної уваги.

Все це НЕПРАВИЛЬНО! Кожна виробнича помилка — від недотримання строків випоювання до неправильно обраного способу утримання — може зіграти злий жарт і сильно вдарити по економіці підприємства. Пам’ятайте, молозивний період відносно короткий  — він триває всього 5-7 діб — тому на ньому економити не можна!

1. Час має першочергове значення. Відразу після народження у теляти функціонує виключно сичуг, який розщеплює білок молока та готує його до всмоктування у кишечнику. Інші відділи —рубець, сітка, книжка — недорозвинені, тож практично не функціонують (рис. 1). Ось чому важливим технологічним кроком має бути своєчасна даванка молозива тварині не пізніше 30-90 хв. після її народження. Не зволікайте з першим випоюванням молозива!

• Молозиво має особливий склад і відрізняється від звичайного молока високим вмістом протеїну та імуноглобулінів. Це доволі важливий нюанс, який «працює» на його користь. У телят після народження (на відміну від людини) немає в крові антитіл, які запобігають хворобам. «Запізнення» дачі молозива призводить до збільшення рівня захворюваності у молодняка у 3-4 рази!
• Антитіла молозива всмоктуються через стінку кишечника тварини у перші 6-12 год. після її народження. Через 12-36 год. проникність стінок значно знижується, тож, імуноглобуліни молозива практично не засвоюються організмом теляти (рис. 2). Крім того, вміст імуноглобулінів у самому молозиві знижується з кожною годиною (табл. 2). Отже, якщо відкласти процедуру випоювання з вечора на наступний ранок, більшість антитіл телята вже не зможуть отримати, пасивний імунітет не сформується, і малеча стане беззахисною перед численною братією інфекційних збудників. Щоб унеможливити заселення травного каналу несприятливою патогенною мікрофлорою, яка призводить до важких порушень процесу травлення, диспепсії та загибелі телят, давайте молозиво якомога скоріше!
• Молозиво — найпотужніший природний імуномодулятор та імунопротектор. Імуномоделюючі властивості молозива забезпечують імунокомпетентні клітини (нейтрофіли, моноцити, базофіли, лімфоцити) і цитокіни, що містяться у ньому. Так, наприклад, встановлено, що після випоювання молозива у крові новонародженого теляти кількість Т-лімфоцитів збільшується в середньому на 20-25%, у лімфоїдних тканинах кишечника — на 70-72%.

2. Визначайте якість молозива! І тут виникає важливе питання: «Чи всяке молозиво корисне?». Фахівці стверджують, індивідуальні особливості корів за концентрацією сухої речовини, загального білка та імуноглобулінів у молозиві дуже різняться. Якість молозива залежить від багатьох виробничих чинників —  воно є кращим від:

• більш досвідчених корів — з 3-4-го отелення (табл. 3);
• тих, що перебували довгий час на підприємстві;
• тих, що пройшли планову імунізацію (у т.ч. і від неонатальної діареї молодняка);

• після сухостійного періоду (не менше ніж 6-8 тижнів);
• тих, що отримували раціон, який повністю відповідав їхнім технологічним потребам (акцентована увага на організацію годівлі сухостійних корів, особливо за 2-3 тижня до отелення: корови, які отримували занадто мало білків та енергії вироблятимуть молозиво гіршої якості порівняно з тими, що отримували поживні речовини у потрібній кількості);
• за пасовищного утримання.

3. Пам’ятайте про кількість молозива! Протягом перших годин після свого народження телята повинні отримувати молозиво у кількості 8-10% від живої маси. Орієнтовно для те­ля­ти ма­сою 40 кг пер­ша до­за мо­ло­зи­ва має ста­но­ви­ти 3–4 л. Втім, кількість даванки залежить від концентрації імуноглобулинів в 1 л молозива та часу першого випоювання (табл. 4). На одному з семінарів по годівлі молодняка ВРХ Тіно Хохмут, незалежний консультант з годівлі, зоотехнік (Німеччина), надав алгоритм розрахунку потрібної кількості молозива залежно від вмісту у ньому імуноглобулинів (табл. 5).

Молочний період: як відшукати «золоту середину»

У багатьох вітчизняних тваринників існує думка: що довше поїти теля молоком або ЗНМ, то кращим буде його розвиток, і вищими цифри приросту. Але, як стверджують науковці, такий підхід для вирощування телят є економічно збитковим і стримує інтенсивний  розвиток їхнього організму. Практикуючі фермери також погоджуються з цією думкою, адже розвиток рубця і час завершення молочного періоду тісно пов'язані між собою: що швидше сформується рубець, то раніше можна припиняти молочну дієту. Однак, якщо різко перевести теля з молока на сухий корм з недорозвиненим рубцем, тварина буде відставати у розвитку і в подальшому не досягне високої продуктивності. Отже, всі ми розуміємо, процес стимуляції розвитку та функціонування рубця має бути не тільки поступовим, а і своєчасним (оптимальний час припинення випоювання телят молоком залежить від кількості твердого корму, спожитого телятами за добу — робити це можна тільки тоді, коли вони споживають 1,2– 1,3 кг комбікорму).

Як стверджують фахівці, у перший місяць вирощування телят потрібно вчитися знаходити золоту середину, не забуваючи про те, що максимальний акцент має бути зосереджений  на інтенсивній молочній годівлі. Після того, як теля годували кілька днів молозивом,  йому можна призначати інші види рідкого корму: замінник молока (ЗНМ), проблемне молоко, свіже або кисле молозиво, незбиране молоко. Будь-який із них є відмінним кормом за умови, якщо він у достатній кількості і за своїми характеристиками підходить для програми вирощування телят господарства.

• Слідкуйте за температурою випоюваного молока. Зазвичай, на третій або четвертий день після народження теляті дають звичайне (пастеризоване) коров'яче молоко або ЗНМ. Контроль температури молока або молочних продуктів під час перших тижнів після народження є надзвичайно важливим фактором (табл. 6), адже саме цей показник впливає на функціонування стравохідного жолоба. Якою ж має бути температура випоюваного молока? Фахівці радять дотримуватися позначки у 38-39ºС (відповідає температурі тіла теляти) — вона є комфортною для теляти і підтримує рефлекси стравохідного жолоба. Занадто холодне молоко порушує змикання стравохідного жолоба і, як результат, воно потрапляє у нерозвинений рубець у великих кількостях, провокуючи розлади травлення. І навпаки, занадто висока температура молока може запросто пошкодити слизову оболонку шлунку.
• Позиція шиї та голови теляти багато що вирішує. Молоко повинно надходити безпосередньо у сичуг теляти, а не попадати у ще нефункціонуючий рубець. Ось чому у господарствах мають розумітися на правильній техніці випоювання. Так, за низького положення голови змикання стравохідного жолоба відбувається недостатньо, і певна кількість молока може безперешкодно потрапляти у рубець (фото 5,6). Випоювання краще робити за допомогою соски, яку після кожного використання потрібно вимити холодною водою, а потім сполоснути окропом та висушити.

Зупинити свій вибір на ЗНМ. Наскільки ризиковано?

ЗНМ можна давати телятам з 4-6-денного віку, але перехід на нього від незбираного молока має бути поступо­вим — різкі зміни збільшують ймовір­ність появи аліментарної діареї та стре­сів. Вітчизняні фахівці більшість замін­ників рекомендують розводити з розра­хунку 120 г сухого ЗНМ на 1 л води (за такого розведення 7 л натурального незбираного молока за поживністю від­повідатиме 8 л замінника). Європейські технологи говорять, що така концентра­ція замала, і рекомендують розчиняти 125–150 г сухого замінника в 1 л води, а німецькі дослідники навіть ведуть мову про 160 г ЗНМ в 1 л. Інакше можна гово­рити про недогодовування телят.

Використання високоякісних замін­ників молока у годівлі телят має свої плюси:

• багатий на вітаміни та мікроелементи;
• не містить антибіотиків;
• розчини ЗНМ для випоювання готуються по мірі необхідності, немає залежності від кратності доїння корів;
• постійна якість і склад продукту, що виклю­чає кормової стрес;
• є стерильним продуктом, забезпечує біоза­хист телят і запобігає передачі збудників деяких захворювань (лейкоз, вірусна діа­рея, сальмонельоз, паратуберкульоз тощо);
• швидко засвоюється — протягом 1,5–2 год. після випоювання;
• сприяє швидкому розвитку рубця;
• додатково містить: молочнокислі бактерії та органічні кислоти для створення оптимально­го середовища в кишечнику, імуноглобуліни.

NB! Необхідно мати кваліфікований персонал для правильного приготування та роздачі ЗНМ. Для випоювання замінника бажано, щоб у госпо­дарстві було молочний шаттл.

Леся Крюкова, керівник проекту «Тваринництво та ветеринарія»

l.kryukova@univest-media.com