Як побудувати бізнес на смаколиках? Поради блогера

Одним із найкращих сувенірів, привезених із подорожі, є зовсім не магнітик на холодильник чи чергова тарілочка. Краще привезти друзям щось смачне й автентичне саме з країни перебування. Якщо подорожували до Грузії – то, окрім грузинського вина, це чурчхела, традиційні кавказькі ласощі. Це настромлені на нитку горіхи у загустілому сиропі з вивареного виноградного соку (татару). Чурчхела походить з Грузії, але поширена і в інших країнах, зокрема в Туреччині. Зазвичай продається на базарах чи в спеціальних магазинах ласощів.

Важливо вміти вибрати справжню чурчхелу – правильно приготовлену, а не її підробку.

«В останні довоєнні роки в Криму на пляжах з'явилося море підробок чурчхели - брали будь-які сиропи, дешеві барвники, загущувачі й ліпили ковбаски отруйних кольорів з нудотним смаком. Таку погань можна було відрізнити здалеку - на відміну від справжньої чурчхели оболонка підробки не повторює контурів кожного горішка, кожен його вигин, а виглядає як сосиска з хот-дога», - ділиться досвідом у своєму блозі засновник компанії «Агро Аналіз» Вадим Дудка.

Він радить купувати такий солодкий сувенір у перевірених місцях – зокрема, у спеціалізованих магазинчиках.

«Я знайшов такий у Тбілісі, - розповідає він. - Майже сотня сортів! 90% - класична виноградна чурчхела. Кожен колір - різний сорт винограду. Жовтувато-зелена - з Ркацителі, яскраво-червона - з Ізабелли, винного кольору - з Сапераві. Сиві чурчхели в нижньому ряду - це те ж саме, але після тривалої витримки в підвалах. Така чурчхела (кахетинська) збагачується шоколадними тонами в смаку. Крім того кожен вид чурчхели за сортом виноградного соку підрозділяється і за начинкою. Мигдаль, волоський горіх, фундук, ліщина, пекан, є навіть арахіс і фісташки - «на любителя».

Окрім чурчхели В.Дудка радить звернути увагу на такі їстівні подарунки як кедрові горішки з Алтаю (просто фасовані і в меду), сушені дуріани з Таїланду, самаркандську халву в сувенірних коробках (в тисячу разів смачніше звичної нам соняшникової), плетені підноси з дев'ятьма видами горіхів у поліетилені (в Ташкенті на ринку продаються), десятки дивовижних видів сиру з Алкмаара (зі свята сиру) тощо.

«Приклади «їстівних унікальностей» уже наведено, але немає меж людській фантазії. Треба просто думати і шукати. І нестандартно мислити», - радить блогер підприємцям і туристам.