Вплив годівлі на відтворну функцію молочної худоби

Відтворна функція корів у цілому характеризується низькими (0–0,20) показниками успадковуваності і повторюваності. Тому головними факторами підтримання її на оптимальному рівні є фактори середовища, правильна організація виробництва, збалансована годівля, комфортні умови утримання і догляду, щоденний активний моціон, своєчасне виявлення охоти, професійна допомога при отеленні, ретельне ведення обліку тощо.
Відтворення молочного стада — це проблема доволі складна. Адже йдеться про поєднання і взаємодію технології виробництва і фізіологію тварин.
Порушення відтворної функції корів зумовлюють низький рівень запліднення, значні втрати телят, зниження продуктивності та короткий період їх (корів) використання.
Численні наукові дослідження і практичний досвід свідчать про прямий зв’язок між умовами годівлі в стаді, надоєм і репродуктивною здатністю корів.
Потреба корів у поживних речовинах значною мірою визначається циклом відтворення, а отже, — і лактації. Так, післяродовий період характеризується високою молочною продуктивністю і відновленням циклічної активності, а період тільності супроводжується зменшенням, а згодом і припиненням продукування молока, а також підвищеною потребою у поживних речовинах для росту плода. Тобто створюється ситуація, за якої системи годівлі і відтворення тісно взаємодіють. Ефективна годівля потрібна для підтримання запрограмованого відтворення, а ефективне відтворення — для виконання програми годівлі й одержання високої продуктивності худоби.
Порушення відтворної функції, які пов’язані з годівлею, можуть бути первинними і вторинними. Первинні можуть бути викликані повною відсутністю або надлишком окремих поживних речовин у раціоні корів. Вторинні можуть бути зумовлені низькою якістю кормів, неправильною підготовкою їх до згодовування, внесенням надмірної кількості добавок, взаємодіями між кормами, що супроводжуються захворюванням внаслідок низького засвоєння поживних речовин раціону, або недостатнім споживанням енергії корму через малий фронт годівлі та наявність стресових ситуацій.
Тривала нестача в раціоні окремих поживних речовин може послабити імунну систему або викликати схильність до захворювань, що можуть призвести до зниження запліднюваності тварин. Так, післяродові ускладнення, пов’язані з годівлею корів у сухостійний період, дають поштовх до зниження відтворної здатності тварин.
Ідентифіковано поживні речовини, що мають прямий і опосередкований вплив на відтворну функцію великої рогатої худоби. До них належать: протеїн, мінерали (Ca, Р, Mg, Mn, Сu, Se, I, Co), вітаміни (А, D, Е) і загальне споживання енергії раціону (табл. 1).
Забезпечення тварин енергією має найбільший вплив на відтворну функцію. Негативний вплив виявляється і як нестача енергії, і як її надлишок. Недостатнє забезпечення корови енергією має місце зазвичай після отелення: найвища у цей час молочна продуктивність призводить до надмірного навантаження на обмін речовин. За цих умов не виключені такі захворювання, як запалення матки, відсутність тічки, зміни у яєчниках, зниження імунітету тварин, втрати продуктивності. Надмірне забезпечення енергією часто спостерігається у сухостійний період.
Жирні корови мають проблеми не тільки при отеленні, під час наступної лактації вони, через втрату апетиту, споживають значно менше корму. При цьому виникає нестача енергії — і корови змушені використовувати свої жирові запаси. Розпад жирових накопичень викликає ацетонемію і пов’язані з нею порушення.
Ознакою порушення обміну речовин є різко підвищена жирність молока. У більш пізній період лактації свідченням недостатнього забезпечення енергії є низький вміст в молоці білка.
Важливе значення в годівлі має забезпечення протеїном, яке має відповідати потребам тварин залежно від їхньої продуктивності, живої ваги та інших факторів. Надмірна кількість протеїну призводить до навантаження на печінку, яка має нейтралізовувати аміак і виводити його з організму у вигляді сечовини.
Дещо важче визначити вплив забезпеченості мінеральними речовинами корів на їхню функцію відтворення. Проте відомо, що як суттєва нестача, так і надмірна кількість цих речовин, може призвести до негативних наслідків. Це особливо стосується нестачі фосфору, який може порушити функцію яєчників і стати причиною відсутності тічки. Нестача натрію може призвести до катару матки, появи цист, відмічаються також нерегулярні інтервали тічки. В окремих випадках причиною порушення функції відтворення може бути нестача марганцю. Проте слід уникати надмірного забезпечення як марганцем, так і іншими мінеральними речовинами.
Більшість вітамінів у жуйних, як відомо, створюється в рубці. Годівля корів кормами високої якості в достатній кількості виключає нестачу вітамінів.
Більшість порушень відтворної функції корів, а, відповідно, й основні похибки в годівлі, викликані дефіцитом поживних речовин у раціоні в критичні періоди — кінець лактації, у сухостійний, і, особливо, у післяотільний (перші 100 днів лактації).
Нижче викладені сучасні погляди щодо годівлі корів у ці періоди лактації.
Годівля корів наприкінці (третій період) лактації. У цьому періоді корови повинні відновити втрачену під час їх роздоювання живу вагу, аби бути в добрій кондиції до початку запуску.
Сучасними дослідженнями встановлено, що відновлення живої ваги має відбуватися не в останні два місяці перед отеленням, коли використання енергії на синтез тканин менш ефективне, а починаючи з третього періоду лактації. Наприкінці лактації ефективність відновлення ваги тіла в корів значно вища, ніж у сухостійний період. Тому рівень підтримувальної годівлі в сухостійний період має бути дещо меншим, ніж наприкінці лактації. У третьому періоді лактації є можливість звести до мінімуму витрати концентрованих кормів за рахунок збільшення в раціоні до 70–75% частки грубих і соковитих кормів, щоб задовольнити потребу, пов’язану з надоєм молока і вгодованістю.
Організація годівлі тільних сухостійних корів — одна з важливих ланок у забезпеченні народження міцного, здорового приплоду, доброго стану здоров’я після отелення, відтворної здатності і одержання високих надоїв молока. Важливість сухостійного періоду полягає в тому, що в цей період утворюються нові клітини вимені, що продукують молоко; забезпечується внутрішньоутробний розвиток теляти; створюються запаси поживних речовин в організмі для наступного лактаційного періоду. Період сухостою є початком наступної лактації, а не завершенням попередньої. Для цього періоду характерні швидкий ріст плоду, поступове зниження споживання корму, зростаюча потреба в енергії, білку, вітамінах, мінеральних речовинах, воді.
Нижче наведено симптоми вад у новонароджених телят, спричинених нестачею окремих поживних речовин у раціоні тільних сухостійних корів (табл. 2).
Оптимальна тривалість сухостійного періоду для корів різних молочних порід становить 55–70 днів. Менш ніж 40-денна тривалість його недостатня для регенерації тканин вимені і призводить до зниження надоїв у наступну лактацію на 6–10%, а за його відсутності — на 20–40%. Сухостійний період, довший за 70 днів, не сприяє збільшенню надоїв і може призвести до надмірної вгодованості і ускладнень, що звідси випливають.
Пересічне споживання сухої речовини сухостійними коровами за 60–40 днів до отелення становить 1,9–2,4% від живої ваги, а за 20–10 днів — 1,6–1,8%. Тільних сухостійних корів і нетелей годують тими самими кормами, що й дійних, але за дещо іншої структури раціону.
Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг сухої речовини така: кормових одиниць — 0,83–0,90, обмінної енергії — 9,3–10,5 МДж, сирого протеїну — 12–15% , сирої клітковини — 22–26%.
За елементами живлення рівень у раціоні на добу має становити: кальцію — 80–100 г, фосфору — 40–60 г, вітаміну А — 75–100 тис. МО, Д — 25–35 тис. МО, Е — 600–1000 МО; оптимальне співвідношення Са/Р — 2,5–1,5:1 після запуску і 1,4–1,1:1 — за два тижні до отелення корів; за співвідношення більше 2,5:1 і нижче 1:1 спостерігається схильність тварин до захворювання на родильний парез.
Основні вимоги до годівлі тільних сухостійних корів.
Об’ємні корми в раціоні корів і нетелей мають становити не менш ніж 1,6–1,8% живої маси, із них не менш ніж 1% припадає на злаково-бобове або трав’яне сіно.
Згодовувати концентровані корми в перші чотири декади після запуску слід лише в кількості, що має забезпечити потребу в енергії та протеїні.
Споживання бобових трав з високим вмістом кальцію, калію і натрію краще обмежити.
Кукурудзяний силос у раціоні має становити менше ніж 50% сухої речовини раціону.
Раціон має містити таку кількість мінеральних добавок, яка здатна покрити нестачу їх в основних кормах.
Тільним коровам і нетелям слід згодовувати: 5,0–8,0 кг сіна, 12–16 силосу, 10–15 сінажу, 40–50 зелених і 1,5–3,0 кг концкормів.
У сухостійний період коровам забороняється згодовувати недоброякісні або мерзлі корми, а також жом, барду, їх не слід напувати холодною водою, з ними не можна грубо поводитися.
Від запуску і до отелення корів утримують безприв’язно, окремо від дійних упродовж 40–45 днів після запуску. Тільним сухостійним коровам організовують 2–3-годинний активний моціон.
Слід уникати різких змін у складі раціонів корів — особливо за тиждень до і через тиждень після отелення.
Організація годівлі корів у сухостійний період має забезпечити збільшення живої ваги не менш ніж на 10–12%. Цього можна досягти за середньодобових приростів 0,8–1,0 кг за добу.
До цеху отелення корів і нетелей переводять після зважування, санітарної обробки і ветеринарного огляду. Тут тварин утримують на прив’язі протягом 7–14 днів до отелення і стільки ж після нього. Коровам згодовують високоякісні об’ємні корми.
Через 1–1,5 години після отелення корові доцільно дати пійло (на відро теплої води 0,5–1 кг пшеничних висівок і 100–120 г кухонної солі). Слід пам’ятати, що холодна вода може викликати передчасне закриття матки і затримати відділення посліду. Найкращими кормами в перші дні після отелення є доброякісне сіно, висівки, вівсяна дерть, макуха. З третього-четвертого дня, контролюючи стан вимені, вводять до раціону сінаж, а згодом — доброякісний силос, щоденно збільшуючи даванку кормів. На повний раціон корів переводять на 8–14 день після отелення і розпочинають їх роздоювати.
Перший період лактації є дуже відповідальним, адже він супроводжується різким підвищенням рівня молочної продуктивності і, водночас, відновленням відтворної функції на тлі недостатнього забезпечення поживними речовинами внаслідок низького споживання корму. Через це більшість корів має негативний енергетичний баланс. Організм корови покриває дефіцит енергії із жирових відкладень, обмежену кількість протеїну — із м’язової тканини, кальцій і фосфор — із тканин кісток. Такий фізіологічний механізм підтримання продуктивності зумовлює зниження живої ваги і вгодованості тварин. У перший період лактації втрати живої ваги в корів не повинні перевищувати 0,5 кг за добу.
Встановлено, що стан балансу енергії впродовж перших трьох місяців після отелення є важливим у визначенні початку статевої активності корів. Корови, які різко знижують живу вагу після отелення, мають запліднюваність значно нижчу, ніж ті, що використовують резерви тіла поступово.
Принципова схема годівлі корів у перший період лактації.
Через 8–14 днів після отелення раціони корів поступово доводять до норми відповідно до надою та стану здоров’я.
Упродовж 3–4 місяців лактації раціони розробляють з “авансом” 2–4 к. о. на добу для роздоювання.
Підвищують споживання кормів раціону шляхом застосування різних прийомів підготовки їх до згодовування, як-от: підвищення концентрації енергії в 1 кг сухої речовини, поліпшення якості, структури раціону.
Високопродуктивним коровам, які швидко втрачають живу вагу, згодовують добавки жиру. Контролюють вміст мінеральних речовин і вітамінів.
Запобігають стресовим ситуаціям.
Концентровані корми коровам згодовують не менш ніж двічі на добу за разової даванки не більш ніж 3 кг. Із загальної потреби концкормів на весь період лактації в першу її третину коровам згодовують 44–46%.
Свідченням правильної годівлі і догляду за тваринами в перший період лактації є стійкість лактаційної кривої, плідне (високий рівень штучного запліднення) осіменіння та оптимальний стан вгодованості.
Діагностика проблем годівлі не може грунтуватися тільки на аналізах раціону або на загальній статистиці відтворної функції стада. Необхідно також оцінювати організацію годівлі худоби та інші причини зниження відтворної функції, які мають бути встановлені ще до аналізу стосовно повноцінності годівлі тварин.
Оцінка годівлі тварин має бути підтверджена вибірковими діагностичними дослідженнями. Проведення хімічного аналізу кормів та щомісячна ретельна оцінка поживності раціону, хоча й є невід’ємною складовою у постановці діагнозу “зниження відтворної функції тварин”, але все-таки недостатня, щоб діагностувати всю проблему в цілому. Слід проводити біохімічний аналіз крові і молока тварин для оцінки перебігу обмінних процесів та причин зниження відтворної здатності, фактори годівлі.
Отже, однією з головних умов підтримання оптимальної функції відтворення є годівля тварин різноманітними кормами високої якості згідно з деталізованими нормами.
М. Гавриленко,
Ю. Полупан,
І. Кузьменко,
ІРГТ