Три історії про дружбу

Фінансування по-новому. Як міжнародний бізнес допомагає малим та середнім агрогосподарствам України втриматися на ногах у надскладних умовах.

Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не «балував» пільговими умовами співпраці навіть до початку повномасштабної війни. Безвідсоткові кредити та відстрочки платежів отримували переважні тільки ті агровиробники, які мали тривалу позитивну історію відносин із фінансовою установою чи постачальником продукції. Незрівнянно складніше людям ведеться тепер, коли отримати додаткове фінансування, аби закрити сезонні витрати, практично неможливо.

Втім, що відбувається сьогодні, краще за нас розкажуть наші сьогоднішні співрозмовники – керівники фермерських господарств із різних регіонів України. Всі вони впродовж останніх двох воєнних років зіштовхнулися зі значними фінансовими труднощами, котрі поставили під загрозу саме існування бізнесу. Як їм вдалося подолати ці виклики — у їхній розповіді…

Часи нині дуже і дуже складні, але потрібно зуміти їх пережити. Від ефективності роботи аграрного сектору залежить вкрай багато. Про паритет цін поміж вирощеним урожаєм та витратами на вирощування не мені вам розповідати…

Ми підлаштовуємося під нинішні реалії плавно, без різких рухів. Зокрема, залишили сівозміну такою, якою вона була до війни — кукурудза, пшениця, соняшник, соя. Плануємо збільшити клин бобових за рахунок гороху — від 50 до 150 га.

Мусили «утиснутися» в плані придбання нової техніки, хоча є машини, які вже відпрацювали свій ресурс і їх варто було б замінити. Раніше можна було б щось придбати за нульовою ставкою чи взяти в лізинг, нині це нереально. Але якось викручуємося і ще й віддали шість одиниць техніки для фронту. Бо якщо не будемо годувати свою армію, то доведеться чужу…

У 2022 році ще спрацювали за технологією, закладеною у 2021 році. Натомість нині доводиться економити, переходячи на безвідвальний обробіток та скорочуючи норми міндобрив. Хорошого у цьому нічого немає, адже це обов’язково відгукнеться на наступних урожаях.

Особливо гострою я бачу проблему вирощування безпосередньо хліба, тобто, пшениці. Два роки поспіль ми витрачаємо на неї більше, аніж заробляємо. Врожайність поки тримаємо на рівні 7–8 т/га, але вже страждає класність зерна. Якщо так діло піде і далі, то фермери перестануть сіяти пшеницю і країна постане перед проблемою дефіциту продовольчого зерна. З цим щось треба робити на рівні держави.

Натомість якусь прибутковість демонструють ріпак, соняшник і соя. Перші дві культури вирощуємо на рівні майже 4 т/га, із соєю складніше, бо ця культура є доволі примхливою. Тому орієнтуватимемося більше на горох. З кукурудзою складніше через високі витрати як на вирощування, так і на сушіння зерна.

Дуже гостро стоїть проблема кваліфікованих кадрів, бо багато механізаторів пішло до лав ЗСУ. Замінити їх ніким. Тому вважаю, що не варто гнатися за збільшенням обсягу земельної площі і краще якісніше обробляти те, що є.

Минулої весни фінансове становище господарства стало досить сутужним. Нам потрібні були оперативні кошти на закупівлю ресурсів, але отримати їх у банків було просто неможливо. На техніку гроші ще можна було якось позичити, але на ЗЗР та міндобрива — ні. Тому програма підтримки «Кредитний Коридор» з боку компанії ADAMA нам дуже стала у нагоді. Завдяки їй нам, без перебільшення, вдалося встояти на ногах.

Я добре знаю препарати ADAMA впродовж багатьох років і враження щодо їхньої якості завжди були позитивними. Тому можливість отримати товарний кредит у вигляді ЗЗР цього виробника та ще й міндобрив стала дуже хорошою новиною. Мені дуже подобається, що ADAMA надає можливості для маневру. Хочеш — розраховуйся зерном, хочеш — грошима. Помірна передоплата, ціна на продукцію фіксується — ми спокійно взяли і розрахувалися кукурудзою та пшеницею. Нам було дійсно вигідно відправити зерно на ADAMA — без жодного головного болю і з впевненістю, що до нас вчасно надійдуть якісні пестициди та добрива.

Маю сказати, що свого часу я довго займався дистрибуцією ЗЗР і вважаю, що ADAMA дуже правильно робить, що співпрацює напряму із агровиробником. Плюс — провадить ефективну консультаційну підтримку. Приїжджають їхні спеціалісти, ми радимося, визначаємо, які препарати вносити, коли, в якій нормі… Система працює і ми працюємо, причому у нормальному режимі. Нині у нашому господарстві препарати ADAMA займають відсотків 80–90 і показують себе гарантовано ефективно.

Щиро дякую нашим партнерам — компанії ADAMA і сподіваюся, що разом ми переживемо ці складні часи. Планів у нас, попри все, багато.

Ми обробляємо 580 гектарів землі у Стрийському районі, на яких вирощуємо пшеницю, ріпак, соняшник, кукурудзу та сою. Господарство має змогу протистояти нинішнім складним умовам, зокрема ще й тому, що у нас є всі необхідні машини та агрегати і ми нікого не наймаємо. Колектив господарства нараховує 11 працівників. Також минулого року ми встановили сучасний комплекс для післязбиральної доробки врожаю — від очищення до сушіння. Також маємо власні склади для зерна.

Хоча намагаємося заощаджувати пальне, але такі культури як озимий ріпак обов’язково потребують попередньої оранки. Під інші культури застосовуємо глибоке рихлення та дискування. Але це того варте, оскільки зібрали торік 4,3 т/га ріпаку. Більшу частину врожаю експортували до Польщі та Угорщини. Втім, беручи до уваги солідні витрати на вирощування, великих заробітків тут не було.

Так, доводиться заощаджувати там, де це є доцільним, бо такі нині часи. Ніхто не думав на початку 2023 року, що будуть такі низькі ціни на зерно. Окрім цього, у регіоні багато потужних холдингів і з ними непросто конкурувати, зокрема, за вартістю оренди паїв.

«Утриматися на плаву» за таких умов нам вдалося, передусім, завдяки гнучкості та адаптивності. За кордоном ціни на зерно були вищими, тому ми знайшли можливість у 2022 році експортувати понад 70 % вирощеного врожаю і отримати додаткові кошти.

Однак у 2023 році внаслідок відомих причин експортувати було складно, тому все довелося реалізувати за низькими цінами на внутрішньому ринку. Без альтернатив, та ще й із затримкою платежів з боку покупців зерна.

Мусили зайнятися пошуком обігових коштів, а фінансування на прийнятних умовах нині знайти дуже складно. Але, як відомо, такі невеликі аграрні господарства, як наше, вміють добре рахувати гроші, бо це запорука нашого виживання. Ми переглянули всі можливі варіанти й однозначно зупинилися на програмі «Кредитний Коридор» компанії ADAMA. По-перше, тому що тут пропонуються гнучкі умови розрахунку. По-друге, в

ADAMA гарантовано якісні препарати. По-третє, отримали міндобрива в кредит, чого взагалі на ринку ми не зустрічали, бо добрива, зазвичай, продаються по передплаті. Завдяки цьому нам вдалося втриматися на ногах.

Для розрахунку за отримані ЗЗР та міндобрива ми мали змогу обрати або зерно, або гроші. Порахували логістику і вирішили, що нам вигідніше розрахуватися саме коштами. Вийшло дуже зручно.

При цьому дуже добре себе показали власне препарати ADAMA. Я у сільському господарстві працюю із 2010 року і широко їх використовував раніше. Особливо можу виділити такі препарати, як гербіциди КАЛІФ і МІСТРАЛЬ, а також фунгіцид КУСТОДІЯ із відмінним «стоп-ефектом». Неодноразово переконувався, що економити на ЗЗР не можна у жодному разі, тому ADAMA пропонує рішення вигідне водночас і у фінансовому, і в агрономічному плані. У них дуже лояльна цінова політика і на сьогоднішній день в Україні є небагато альтернатив такій співпраці.

Умови роботи сьогодні дійсно складні, тому ми шукаємо нові шляхи для підвищення рентабельності виробництва: тваринництво, переробку тощо. Плануємо зайнятися м’ясним напрямком ВРХ. Також придивляємося до такої цікавої культури як квасоля. Хоча ці всі проєкти потребують значних коштів, не забуваємо про наших захисників, допомагаючи військовим частинам ЗСУ.

Наше господарство засноване у 2013 році. Від початку ми взяли високі темпи, акцентувавши увагу на інтенсивному овочівництві. Площа оброблюваних земель сягала 500 га — з них до 100 га овочів, а в якості основної культури виступали томати. Ми постачали свою продукцію багатьом відомим переробникам, таким як «Сандора», Херсонський плодоовочевий комбінат та ін.

Частина площ (150–170 га) перебувала під краплинним зрошенням. Технологія була чітко відпрацьована і ми вкладали краплинну стрічку вже разом із сівбою насіння овочів. Кожен працівник знав свою справу і ми працювали дедалі ефективніше з кожним днем. А у 2021 році спробували вже кукурудзу на краплинному зрошенні, отримавши 14 т/га врожаю майже із базовою вологістю. Господарство активно розвивалося, але у наші плани втрутилася повномасштабна агресія з боку росії.

24 лютого 2022 року я приїхав на роботу. Хлопці кажуть: війна почалася… А ми вже із 18 лютого повним ходом працювали у полі, підгодовуючи озимину та боронуючи поля. Того дня ми ще працювали, а наступного – забирали і ховали техніку. 26 лютого брат пішов воювати, а ми повністю зупинили роботу. Далі були бої і часткова окупація.

Ми підтримували наших військових як могли. Годували, заправляли і ремонтували техніку, допомагали евакуювати загиблих та поранених. Водночас намагалися приводити до ладу те, що було пошкоджене, зокрема, розбирали зруйновані будівлі. Березень та квітень 2022 року були дуже складними…

Перед повномасштабною війною я посіяв 50 га ярого ячменю. Думав встигну посіяти хоча б соняшник, але не вийшло. Пригадую, як напівжартома-напівсерйозно казав військовим: хлопці, виженіть їх до вересня місяця! А чому до вересня? Бо в мене проста арифметика: озимі сіяти треба! Але реальність виявилася іншою. Ми пробували заходити у поле і розміновувати, проте заледве минало хвилин 15, як ворог починав пристрілку. Тому ми постійно зупинялися, чекали. Всі поля практично розмінували власними силами, але на одне, особливо захаращене вибухонебезпечними предметами, поле нам дали військових саперів. Відсіятися у 2022 році ми не змогли, але хоча б розмінували поля та позбивали велетенські бур’яни.

Коротше кажучи, після нашої довоєнної, майже ідеальної технології, довелося братися до того, щоб хоч якось довести ґрунти до ладу, вичистивши їх від бур’янів. На це все і на все інше, потрібно було багато грошей, а от заробити їх на той час було майже ніде…

Порахували як працюватимемо далі. Я бігав з одного банку в інший, але нічого хорошого там не почув. У нас вже були кредити, взяті ще до початку повномасштабної війни. Однак банки поводять себе так, що їх це не торкнулося — от і добре, а все інше — це твої проблеми. Ніякі наші папери їх не цікавили — нараховують проценти і все. Мовляв, ми вас розуміємо, але не можемо піти назустріч. Перепозичався у друзів, хто міг, той допоміг, бо наприкінці року потрібно було віддати кошти. Дякувати Богу, вийшло!

Але надалі також були потрібні гроші для роботи. Я беру свої технологічні карти і підставляю туди всі культури, добрива, ЗЗР, ціни — все-все, а потім вимальовую потрібний бюджет.

Мені підказали, що є така собі Влада Шестакова із компанії ADAMA — поговори із нею. Я їй зателефонував, змалював ситуацію. Влада сказала, що нічого обіцяти не може, але переговорить із керівництвом. За два-три дні вона мене набрала і сказала, що підставимо вам плече! Якби не це, то не знаю, що далі б робили. В межах програми «Кредитний Коридор» мені дали на 2023 рік з відстрочкою платежу необ­хідні ЗЗР.

Крім цього, відстрочку платежу погодили також і на  міндобрива! Вже допомогли і на 2024 рік. Я розрахувався на 60 % урожаєм кукурудзи, а частину заборгованості мені реструктуризували на наступний рік.

Причому  отримали ми справді ефективні препарати. Я використовував їх і раніше, наприклад, класні гербіциди АГІЛ та ПРОМЕТРЕКС. Нам вдалося освоїти всі нюан­си оптимальної технології вирощування і нині ми вже можемо нормально працювати. Причому фахівці ADAMA нам всіляко допомагають в агрономічному плані.

Дуже сподіваюся, що з такою підтримкою нам вдасться знову міцно стояти на ногах та реалізувати довоєнні плани, яких я не відміняю у жодному разі.

Хочу побудувати сховища для всієї вирощеної продукції, щоб не залежати від посередників та підвищити рентабельність вирощування овочевих та інших культур.

Проєкт «Кредитний Коридор» реалізується завдяки підтриманню американського народу, наданому через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яку виконує компанія Chemonics International.