Не вважай на урожай, а гречку сій

«Насправді традиційна для нас гречка — дуже вигідна культура. За умови правильної підготовки ґрунту затрати на її вирощування не надто високі.

Тож вона може бути навіть прибутковішою, ніж соя чи ріпак, — каже фермер Василь Зубрицький, який уже понад десять років займається вирощуванням гречки (у т.ч. насіннєвої; 2022 року з площі 50 га фермер зібрав 140 тонн насіння гречки, врожайністю 2,8 т/га. Сертифікув 50 т насіння І репродукції для реалізації господарствам під урожай 2023 р.) на Стрийщині. —  Знаю, що цього року (2022. — Прим. ред.) партію гречки вперше відправили на експорт до Канади — є попит серед наших біженців. Але вони можуть привчити їсти гречку ті країни, для яких вона незвична. Цього річ рентабельність культури була на рівні десь 10–15 %. Це вже більш-менш нормальна економіка, за якої можна працювати (до того ж держава планує продовжити 2023 року виплачувати дотації виробникам цієї дієтичної культури). Гадаю, наступного року площі будуть більшими».

Отже, є підстави готуватися до масового гречкосіяння… Тому вважаємо доцільним нагадати кілька важливих технологічних аспектів щодо вирощування гречки.

Обробіток ґрунту. Гречка — культура пізнього строку сівби. Тому період від початку весняних польових робіт до сівби використовують для створення оптимальних умов для сівби і проростання насіння.

Весняний обробіток ґрунту під цю культуру починають із неглибокого розпушування з метою закриття вологи і провокування насіння бур’янів до проростання. В цей період основним завданням є максимальне знищення бур’янів та збереження оптимальної вологості ґрунту на час сівби культури. Враховуючи можливий дефіцит опадів у квітні – на початку травня, проміжні культивації необхідно проводити на глибину, меншу на 1–2 см від глибини заробляння насіння, що дасть змогу зберегти вологу в шарі ґрунту, який безпосередньо контактує з насіниною.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять на глибину загортання насіння. Для забезпечення повного знищення бур’янів, вирівнювання поверхні поля, збереження вологи, створення оптимальної щільності посівного шару для проростання насіння в одному циклі доцільно застосовувати комбіновані широкозахватні агрегати

Удобрення. Гречка добре реагує на післядію добрив. Після попередника, під який вносили органічні чи мінеральні добрива, або на полях із достатнім рівнем забезпечення поживними речовинами, можна обмежитись внесенням добрива при сівбі з розрахунку N15–20Р20К20 та провести підживлення рослин азотними добривами на ІХ етапі органогенезу (фаза цвітіння – початок плодоутворення) у дозі 15–20 кг/га. На ґрунтах із недостатнім забезпеченням поживними речовинами вносять  по 45 кг/га азоту, фосфору та калію під першу весняну культивацію з наступним підживленням рослин азотом (15 кг/га) у фазі цвітіння – початку плодоутворення.

З азотних краще вносити аміачну селітру, а з калійних – ті, які не містять хлору. В умовах дефіциту опадів внесення гранульованих добрив не доцільне. Потрібно орієнтуватись на добрива в рідкій формі.

Сівба. За даними синоптиків, встановлення стійкої теплої погоди з денними температурами повітря вище 18…20 °С і нічними вище 8…10 °С припадає на початок травня. Отже, можна сподіватися на прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння до температури вище 12…14 °С впродовж тривалого періоду, за який можна отримати стійкі дружні сходи культури. Ймовірно, сівбу гречки бажано було б розпочинати після зникнення ризиків негативного впливу хоча б одного із вищенаведених чинників.

Підбір сортів. Для сівби у посушливих умовах варто висівати високоврожайні сорти гречки із достатньою пластичністю до умов вирощування й стійкі до посухи. Серед сортів гречки селекції ННЦ «Інститут землеробства НААН» такими є Оранта, Українка, Син 3/02, Мальва та Ольга, потенціал урожайності яких становить 3,0–3,8 т/га практично в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

Підготовка насіння до сівби. Насіння для сівби, особливо у сухий ґрунт, має бути із високими показниками посівних кондицій. Якісний посівний матеріал здатен формувати кращі і вирівняніші сходи за несприятливих умов. Бажаною умовою для покращення розвитку є оброблення насіння мікроелементами (марганець, цинк, мідь, бор – у рекомендованих дозах) і стимуляторами росту.

На сьогодні, дослідженнями ННЦ «Інститут землеробства НААН» вивчено ефективні препарати для обробки насіння гречки з метою покращення розвитку рослин на початкових етапах органогенезу, що забезпечує збільшення енергії проростання, дружність сходів та покращення подальшого росту й розвитку, навіть за тривалого прояву повітряної та ґрунтової посух.

Строки сівби. В умовах 2023 р. сівбу гречки необхідно розпочати після стійкого прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12…14 °С. У разі випадання опадів можна висівати гречку за нижчої на 1…2 °С температури, але за умови, якщо не передбачається зниження температури на поверхні ґрунту, навіть, короткотермінове нижче 0,5…1,5 °С, адже сходи можуть загинути.

Способи сівби та норми висіву насіння. Гречку висівають двома способами: широкорядним із шириною міжрядь 45 см та звичайним рядковим із міжряддям 15 см. Вибір способу сівби залежить від ступеня окультурення ґрунту та забезпечення технікою. Єдиної думки щодо переваг певного способу сівби в умовах посухи не має. Проте окремі наукові джерела вказують на кращий розвиток рослин та кореневої системи за широкорядного способу сівби, оскільки збільшується площа живлення окремої рослини.

Норма висіву насіння залежить від способу сівби. Оптимальним за широкорядного способу сівби є висівання 2,0–2,5, а за звичайного рядкового — 3,0–3,5 млн схожих насінин на 1 га.

Глибина загортання насіння визначається гранулометричним складом ґрунту, його вологістю, температурним режимом. На сірих лісових ґрунтах оптимальною є глибина 3–4 см, на структурних чорноземних – 4–5 см. Проте в умовах ґрунтової посухи глибину сівби на усіх типах ґрунтів доцільно збільшити до 6–7 см.

Обов’язковим агрозаходом після сівби є прикочування посівів, особливо в умовах дефіциту вологи.

Догляд за посівами. За недостатньої кількості вологи у посівному шарі ґрунту необхідно провести післяпосівне прикочування, що поліпшує контакт насіння з ґрунтом і сприяє надходженню вологи з його нижніх шарів.

На посівах гречки з міжряддями 15 см для знищення бур’янів проводять післясходове боронування у фазі першого справжнього листочка упоперек рядків або по діагоналі.

У широкорядних посівах перше розпушування міжрядь проводять, коли чітко з’являються рядки, культиватором або фрезою на глибину 4–5 см. Через сім-десять днів після першого виконують друге розпушування на глибину 8–10 см із одночасним підгортанням рослин у рядках. Третє розпушування проводять із підживленням рослин азотом (15 кг/га) і повторним підгортанням – перед змиканням рядків.

Оскільки гречана крупа придатна для дієтичного і дитячого харчування, хімічні засоби захисту рослин не застосовують і лише у насінницьких посівах для боротьби з бур’янами дозволяється вносити Фюзілад Форте в дозі 1,0 л/га.

Формування повноцінного врожаю гречки відбувається за достатньої кількості бджіл, тому для поліпшення перехресного запилення на посіви вивозять пасіку з розрахунку три-чотири бджолосім’ї на 1 га.

Підготовлено за матеріалами ННЦ «Інститут землеробства НААН України»