Укр
Технології
Листкові й дрібнокачанні салати: саме до сезону
12.02.2024
961
Салат — одна з тих овочевих культур, яку доволі просто виростити навіть овочівникам-початківцям. Утім для успішного їх вирощування варто враховувати певні технологічні ази.
Ґрунт і сівозміна
Ґрунт на ділянці, де буде вирощуватися салат, не має бути кислим чи засоленим — рослини краще почуваються на нейтральному. Добре, щоб це був суглинок, адже він більше сприяє рівномірному забезпеченню рослин вологою, ніж легкі ґрунти. А коли відсутнє штучне зрошення, сухий легкий ґрунт для вирощування салату просто не підходить.
У сівозміні між полями салату та інших рослин тієї ж родини (Айстрові, або Складноцвіті) через накопичення ґрунтових патогенів необхідний інтервал мінімум у два роки. Кращі попередники для латуку і цикорного салату — зернові й цибуля, а також огірок, картопля і капуста, під які вносилися органічні добрива. Відразу після внесення органіки салат вирощувати не варто — великий ризик накопичення нітратів у листі.
Сівба
Салати вирощують у відкритому і закритому ґрунті як через розсаду, так і прямим висівом. Для отримання однорідної зеленої продукції високої якості краще все ж використовувати розсаду (особливо це стосується напівкачанних і качанних сортів). Для вирощування у закритому ґрунті насіння висівають увесь рік, у відкритому — з березня по липень і під зиму. Сходи у відкритому ґрунті навесні з’являються через 12–15 днів, а влітку — через 5–6.
Висаджування
Розсаду салату слід вирощувати у вегетаційних кубиках або касетах, щоб під час пересадки не оголювалося коріння. На постійне місце її висаджують у віці 20–40 днів, коли у рослин розгорнеться від 3 до 5 справжніх листків. Щоб швидше отримати продукцію, навесні краще висаджувати більшу розсаду, а влітку — дрібнішу, бо вона краще приживається. Заглиблювати рослини не потрібно — коренева шийка і нижнє листя має провітрюватися для профілактики грибних хвороб.
Зручно вирощувати салат із застосуванням непрозорої мульчуючої плівки з прорізами для рослин. Навесні під нею швидше прогрівається ґрунт, а під час вегетації вона стримує бур’яни, перешкоджає утворенню ґрунтової кірки, зберігає вологу в ґрунті й береже листя від забруднення. Деякі салатоводи радять використовувати в якості мульчі нетканий матеріал щільністю 60 г/м2 або перфоровану плівку, під якими ризик розвитку прикореневої гнилі мінімальний.
Мульчу розстеляють на підготований ґрунт, а отримані грядки перед посадкою рясно поливають.
Схема посадки стрічкова: кілька рядків у стрічці, 25–40 см між рядками і 25–30 — між рослинами в рядку. Рослини доцільно розмістити у шаховому порядку. Розсаду спаржевого салату висаджують більш розріджено.
Після посадки ділянку знову рясно поливають, щоб «замити» кубики чи грудки субстрату — тоді коріння саджанців швидко проростає у ґрунт грядок. Особливо важливий такий полив у суху спекотну погоду.
Догляд
Висіяний у відкритий ґрунт салат у фазі 1–2 справжніх листків обов’язково проріджують. Запізнюватися з цим не можна, особливо влітку, адже загущені рослини швидко грубіють і стрілкуються. Кущики листових і дрібнокачанних сортів не заважатимуть один одному, якщо між ними буде 15–25 см, великокачанних — 25–30 см. Щоб отримати побічну продукцію формату бебі-ліф, проріджування проводять двічі: спочатку залишають між рослинами 5–7 см, а через тиждень-півтора формують остаточну густоту, збираючи дрібні листочки.
Полив — найважливіших елемент догляду за рослинами салату, адже вони потребують рівномірного забезпечення вологою. Фахівці з вирощування цього овоча стверджують, що в середньому плантація випаровує 4 мм вологи за день. Тобто, якщо салат у полі вегетує 35–40 днів, потреба у зрошенні, враховуючи опади, становить 140–160 мм, або 1400–1600 м3/га. Надмірне зволоження небажане через ризик появи гнилей, особливо у кінці вегетації, коли рослини гірше продуваються вітром. Відтак, необхідність поливу визначають за погодними умовами і станом рослин.
Поливна норма у випадку дощування — 15–25 мм. Качанний салат у останній тиждень вирощування рекомендують поливати рідше, а за спекотної погоди — у нічний час, щоб не допустити некрозу всередині качанів.
Салат — рослина інтенсивного метаболізму. За короткий час вегетації він виносить з ґрунту майже стільки ж поживних речовин, як і довговегетуючі овочі. Відтак, високий і якісний урожай він формує тільки на родючих ґрунтах.
У той же час, листкові овочі, особливо качанний салат, легко накопичують нітрати, тому підживлення азотовмісними добривами слід обмежити або й взагалі виключити. Це можливо тільки за умови удобрення ґрунту перед посадкою з урахуванням виносу поживних елементів під запланований урожай і показників родючості. У середньому на 1 кг продукції салат виносить 2,3 г азоту, 0,3 г фосфору, 3,3 г калію, 0,7 г кальцію, 0,2 г магнію.
Захист від шкідників і хвороб
З огляду на скоростиглість і дієтичну спрямованість споживання салат має вирощуватися без застосування пестицидів. У зв’язку з цим особливу увагу слід приділити підбору сортів, стійких до крайового опіку листя, несправжньої борошнистої роси, вірусу салатної мозаїки LMV.
Крім того, необхідно проводити агротехнологічні заходи для профілактики зараження і пошкодження рослин. До таких заходів належать правильна сівозміна, своєчасне прополювання і проріджування, скошування бур’янів на прилеглій території, формування технологічних доріг між полями, перекопування сухого ґрунту як бар’єр для слимаків, дотримання режимів температури і вологості.
Крайовий опік — неінфекційне захворювання. Його викликають різкі перепади температури (у т. ч. між повітрям і ґрунтом, що трапляється у теплицях), надлишок азоту й підвищена концентрація ґрунтового розчину. Листя, уражене цією хворобою або несправжньою борошнистою росою, легко піддаються вторинному зараженню гнильними бактеріями. Вирощування сортів, чутливих як до крайового опіку, так і до несправжньої борошнистої роси, може привести до втрати всього врожаю, особливо в теплиці.
Збирання
Продукція салату — ніжні листи і качани, які після збирання продовжують активно випаровувати вологу і швидко втрачають соковитість. Відтак, кращий час для збирання врожаю — ранній ранок по росі, коли листя найбільш соковите. І у той же день продукція має потрапити на реалізацію або в холодильник.
Листові салати збирають підряд, качанні — вибірково у міру утворення качанів товарного розміру, а іноді також підряд. Проводити збирання відразу після дощу не рекомендується — рослинам слід дати час обсохнути, інакше є ризик загнивання продукції під час перевезення й зберігання. У спекотні години їстівне листя також краще не збирати, бо воно швидко втрачає соковитість, і відновити її вже неможливо.
Урожай листового салату збирають, коли рослини утворили від 6 до 10 листків. З цього віку вони переходять у наступну фазу розвитку — цвітіння, листя їх стає грубішим і більш гірким. У літню пору стрілкування і цвітіння починається раніше, ніж навесні чи восени. Сигналом до початку збирання стає поява поодиноких стрілок.
Качанний салат збирають, коли діаметр качанів досягне 5–12 см. Їх зрізають біля поверхні ґрунту, відразу очищають від зів’ялого і пожовклого листя, складають у ящики, не пресуючи, і відразу заносять в фургон, щоб захистити від вітру.
Строк зберігання салатів визначає температура. У теплі листя може зберігатися добу, качани — 3–4 дні. Та якщо відразу після збирання продукцію охолодити до 1…4 °С, строки зберігання подовжуються до кількох тижнів. У поліетиленових пакетах листя значно менше випаровує вологу, тому зберігаються довше.
О. Камінська, агроном
Попередня стаття
Наступна стаття
Читайте також
Інтерв'ю
Один із факторів успіху агросектору Бразилії — аграні розписки. Детальніше про їх впровадження розповідає президент Бразильського сільськогосподарського товариства Густаво
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Статті
1
0
