Спецможливості
Архів

Із польових заміток...

07.07.2015
910
Із польових заміток... фото, ілюстрація

Аграрний сезон у розпалі — на полях кипить робота. У деяких господарів вона «кипить» аж занадто, можна сказати, як у кухаря, який піддав вогню так, що страва побігла через верх. Так буває і з аграріями. Відома ситуація, коли «хочеш як краще, а виходить як завжди»...

Аграрний сезон у розпалі — на полях кипить робота. У деяких господарів вона «кипить» аж занадто, можна сказати, як у кухаря, який піддав вогню так, що страва побігла через верх. Так буває і з аграріями. Відома ситуація, коли «хочеш як краще, а виходить як завжди»...

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Третя зайва
Одне із передових господарств на Півдні України для себе (а також — на замітку для тих, хто не хоче попасти в таку саму ситуацію) провело не зовсім вдалий експеримент із фунгіцидами на озимій пшениці. Про це погодився розповісти сам керівник господарства.
Далі — його розповідь.
—   Третя фунгіцидна обробка ози­­­­­­­мої пшениці дала негативний результат. Чому так трапилося? З осені рослини не розкущилися, коренева система добре не розвинулася. Цьогорічна весна виявилася сприятливою, дощів випало багато, і вологи у 30-сантиметровому шарі було більш ніж достатньо для розвитку рослин. Навесні ми, звісно, проводили підживлення азотом, до того ж на полі за мінімального обробітку грунту у верхньому його шарі
(10–12 см) були післяжнивні рештки, які також слугували поживою для культури. Тому навіщо рослині розвивати кореневу систему вглиб, коли у верхньому шарі є і пожива, і волога?
Літо за погодно-кліматичними умовами для нас виявилося очікувано традиційним — спека під 34°С та абсолютна посуха. Першу фунгіцидну обробку ми провели препаратом Фалькон, 0,6 л/га, у фазі виходу культури у трубку. На цей час вологи в грунті для зернових було вдосталь. Другу фунгіцидну обробку проводили у фазі прапорцевого листка фунгіцидом Альто Супер — 0,5 л/га. На час внесення препарату вологи в грунті було вже недостатньо, вдень тургор рослин падав і листки скручувалися. Сонце припікало, посуха посилювалася. На одному із полів (обсягом 80 га) ми застосували ще й третю обробку у фазі початку цвітіння, аби захистити колос проти фузаріозу та інших хвороб, також застосувавши оригінальний фунгіцид. Буквально через пару днів за такої аномальної жари почав засихати єдиний живий на той час листок — прапорцевий, а також стебло, почав різко жовтіти колос. Зерно, яке було виповнене, налите, почало занадто швидко достигати, в результаті чого стало плюсклим. (Слід сказати, що коли ми закінчили обробку на цьому полі, то в обприскувачі лишилася ще незначна частина робочої рідини, якої вистачило на один прохід на іншому полі — саме на ньому ми й помітили чітко виражений
візуально негативний ефект третьої фунгіцидної обробки.)
 Ми навчилися у своїх умовах отримувати врожай пшениці на рівні
5–6 т/га. На тому полі, де застосували третю фунгіцидну обробку, ми недо­отримаємо 15 ц/га — про це вже зараз можна говорити із 100%-ю упевненістю. Комбайн усе покаже. Тому зробили для себе висновок, що в посушливих умовах та в зоні нестійкого зволоження потрібно бути дуже обережним із застосуванням третьої фунгіцидної обробки, адже, як у нашому випадку, можна сильно «перестаратися» та суттєво недоотримати врожай.

«Гербіцидний ефект»
На Полтавщині одне із господарств Оржицького району під час захисту соняшнику в період вегетації культури не зовсім вдало обрало гербіцид. Ось що розповів агроном господарства:        — На соняшнику вже тривалий час задля знищення бур’янів по вегетації культури ми застосовуємо гербіцид на основі д. р. клетодим. Цього року теж вирішили не міняти набутого досвіду на новий, тож придбали відповідний препарат на площу 140 га. У фазі 4–6 листків культури застосували його у максимальній нормі — 1,2 л/га проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів. Минуло три дні після внесення препарату, рослини соняшнику почали набувати жовтого кольору, на листках утворилися плями, схожі на некротичні. Упродовж наступних трьох днів із підвищеною температурою повітря (понад 34°С) рослини соняшнику помітно гинули. Ми відразу викликали представника дистрибутора, у якого купляли гербіцид, та показали йому невтішну «картину» на полі. Звісно, звинувачень на їхню адресу вони не визнали, мовляв, довгий час продають лише якісні продукти і нічого такого не траплялося. Менеджер схиляв нас до висновку, що помилку нам слід шукати у себе. Минуло шість днів після внесення гербіциду, температура повітря різко опустилася вдень до 18…20°С, плюс до того — за три дні випало 45 мм опадів. Соняшник за таких умов добре «стартував» у рості (скоріш за все — завдяки волозі), токсикація рослин значно знизилася. Особисто ми вважаємо, що придбали продукт сумнівної якості.
Після погодного «коректування»
наразі важко оцінити, скільки врожаю ми недоотримаємо.

Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і

1
0