Головні виклики в агробізнесі України: думки експертів та фермерів

Сільське господарство України сьогодні відчуває значний вплив війни, яка вже дев’ять років поспіль вирує в нашій державі. Особливо гострої фази війна набула з 24 лютого 2022 року, коли росія з усіх боків атакувала Україну. Саме тоді наш агросектор як ніколи стикнувся з проблемами, адже багато господарств постраждало від рук окупантів, деякі агровиробники й досі не можуть продовжувати свою діяльність, бо їхній бізнес знищено або окуповано, поля заміновані…

Проте в таких надскладних умовах українські аграрії продовжують працювати і годувати людей, а показники виробництва української агропродукції за другий рік повномасштабної війни стали навіть кращими, ніж раніше і приємно, що світ захоплюється цим.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив Ukrainian Agro Connection організував конференцію фермерський зліт «Кооперація на 360 °», аби залучити більше аграріїв, поділитися досвідом та порадами і допомогти українському агробізнесу вижити в нинішніх умовах. Захід відвідали агровиробники з різних куточків України, провідні експерти з юридичних, земельних, фінансових питань та представники компаній-виробників біопрепаратів, а також урядовці. Говорили про наболіле…

Українські фермери сьогодні продовжують працювати попри все. Більшість з них, на жаль, змушені в буквальному сенсі, виживати. Скаржаться на нестачу коштів для ведення агровиробництва, на експорт, який бажає кращого та інше… Зокрема, голова фермерського господарства з Тернопільщини «Калина Лошнівська» Алла Стечишин поділилася власними проблемами і закликала владу посприяти у забезпеченні нагальних потреб фермерів.

Алла Стечишин, голова ФГ «Калина Лошнівська», Тернопільська область

— Багато розмов сьогодні точиться навколо збитковості агровиробництва, як вижити аграріям в умовах війни, як експортувати продукцію?

Раніше, я, як виробник агропродукції, возила зерно в Румунію, працювала з брокерами. Наші фури простоювали п’ять днів на кордоні, бо ми ще не знали як правильно налагодити процес перевезення тощо, але ми впоралися, хоча й не без труднощів.

Я хочу порівняти ціни. Цього року пшеницю було більш вигідно вирощувати, ми пропонували її покупцям за 5900 грн/т (загалом продали 6 тонн пшениці), пізніше ціна впала до 5600 грн/т, а потім до 5000 грн/т, сьогодні ж тонна української пшениці вартує 4000 грн. Якщо порівняти ціни з минулим роком, сьогодні, відносно долара, ціни зросли на все, при чому, стаття витрат на виробництво збільшилася, а продукція здешевшала.

На сьогодні стаття витрат на вирощування кукурудзи (мінеральні добрива, ЗЗР, насіння, пальне тощо) складає 24 тис. доларів. Якщо ж я збираю в середньому 12–13 тонн/га вологої кукурудзи, то її треба сушити. Продати кукурудзу можна в середньому за 4000 грн/т (через західні кордони), то прибутку можна отримати 40 тис. грн — за сухе зерно, але затрати при цьому складуть 48–49 тисяч. І це не рахуючи орендної плати, яку холдинги піднімають (минулого року я сплачувала людям за зерно по 4600 грн/т, цього року я плачу 5000–6000 грн/тонну зерна).

Таким чином ми, аграрії, маємо думати над кожною культурою, над кожною копійкою, аби вистояти, вижити й іншим допомогти.

Також найбільшою проблемою для аграріїв сьогодні є зберігання продукції. Хто не має власних елеваторів, мають зберігати зерно на інших потужностях, за це також доводиться чимало платити, до того ж, ситуація в країні не стабільна, існують значні воєнні ризики. Крім того, вивезти збіжжя неможливо, кордони блокуються або продукція рухається дуже повільно.

Тож, правда в тому, що рослинництво сьогодні — збиткова ланка виробництва. Особисто мене, як фермерку, рятує єдине — тваринництво, яке перекриває затрати на виробництво та експорт зернових. В іншому випадку, я не знаю, як би наше господарство втрималося на ринку.

Сьогодні українська влада, різноманітні фонди пропонують аграріям багато ініціатив, грантів щодо підтримки агробізнесу, однак не всі можуть ними скористатися. Владі варто докладати більше зусиль і долучати фермерів до відповідних програм підтримки.

У свою чергу, я хочу подякувати нашим ЗСУ за те, що ми, фермери, можемо працювати в таких складних умовах і при цьому допомагати військовим. Ми віримо в Перемогу!

Ситуація в АПК України

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України

— Кукурудза, хоча й вирощується наразі на менших площах, однак в заліку Україна отримала цієї культури у 2023 році 29–30 млн тонн (збір зернової ще триває), аналогічна ситуація щодо сої та ріпаку. Це говорить про те, що все, що в силах аграріїв вони роблять і вирощують на 5–7 % більше продукції, ніж у 2022 році. При цьому, маючи такі показники щодо врожайності, цінова ситуація дещо інша, порівняно з минулим роком вона погіршилася. В цілому, за оцінками експертів, 2023 рік у галузі агросектору — збитковий (майже по всіх зернових культурах прослідковуються збитки, деякі олійні в плюсі, але цього недостатньо, щоб покрити збитковість). Збитки сягають майже 3,5 млрд доларів і це дуже суттєвий показник.

Покращити ситуацію можуть кращі логістичні умови, так сформується краща ціна на внутрішньому ринку. В цьому аспекті ситуація мінлива, якщо б зросли ціни в середньому на 20–30 доларів/тонну — це дало б змогу агросектору вийти в нуль. Це можливо за позитивного збігу обставин. Уряд прийняв рішення і виділив 20 млн доларів на створення страхового фонду, він містить складові британської моделі, мета — повернути страхування до 1 % вартості суден, як було до повномасштабної війни. Ця ініціатива допомагає, до того ж видно, що об’єми експорту збільшуються. Тому сигнали, які б дали змогу досягти точки беззбитковості, є.

Разом із цим ситуація щодо деокупованих, прифронтових регіонів не така позитивна, але в першому півріччі, навіть, сподіваюся, в першому кварталі 2024 року буде надано допомогу фермерам, які працюють на тих територіях.

У бюджеті, який прийняла ВРУ, закладено 20 млн євро одноразової допомоги за 1 га на виплати фермерам, які знаходяться на деокупованих, прифронтових територіях. Крім того, Мінагрополітики підписало угоду зі Світовим Банком про виділення 700 млн доларів на наступний рік для фермерів усієї України, в т.ч. тих, хто працює на деокупованих територіях. Таким чином ми маємо ціль — пройти цей складний рік і продовжувати працювати далі.

Багато було звернень від фермерів тощо щодо «чорного» зерна і готівкових продажів, наразі ми працюємо над тим, аби цього не було, багато таких «торговців» вже пішли з ринку. Потрібно повернути агросектор у прозору торгівлю, аби було більше можливостей продавати збіжжя офіційно і за кращими цінами. Це дуже важливо, бо, якщо говорити за кредитування за системою «5–7–9», на наступний рік закладено 17 млрд грн на компенсації виробництв, то без легального ведення агробізнесу взяти участь у такій кредитній програмі неможливо. Тому в загальному боротьба з тіньовим бізнесом має дати можливість більшій кількості підприємців отримувати відповідні пільгові кредити.

Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації

— В усьому світі виробництво та експорт зерна — це дві відокремлені речі. Наприклад, у Франції фермер не має можливості експортувати зерно, для того, щоб він експортував, йому потрібно створити окрему компанію, де окремо вести бухгалтерський облік та інше. Фермер вирощує зерно і продає його до найближчого кооперативу (в Європі — це елеватори чи переробні заводи), таким чином відбувається розділення бізнесу.

В Україні фермер має змогу і вирощувати, і переробляти, і експортувати. Тому, коли ми думаємо про те, чому у нас ситуація гірша, а в Європі краща, то хочу наголосити, що у нас більш ліберальні податкові правила для фермерів. В України є величезний потенціал до збільшення врожайності культур і у Європі це розуміють, тому, коли ми комунікуємо з країнами Європи щодо ввезення нашого збіжжя, то маємо відповісти на запитання: чому у нас в середньому експорт агропродукції на рівні 250 доларів/тонну, а у Франції, наприклад, більше ніж 900 євро? Тому, що кожна перероблена тонна дає додаткову вартість для агровиробників.

Якщо говорити про трейдерів, то в усіх країнах — це потужні організації, фінансово підковані, логістично розумні, які розуміються на економіці тих країн, котрі використовують наше зерно. Вони знають як продавати, тому в тих країнах всього 5–6 трейдерів, а у нас набагато більше. І ця конкуренція створює такі умови на ринку, де агровиробники можуть продавати продукцію будь-кому з них, а держава дає змогу кожному самостійно продати зерно, куди заманеться. Тож така ліберальна система створює підґрунтя на якому буде базуватися майбутнє сільського господарства.

Щодо трейдерства, чи буде вигідно з України торгувати зерном? Так, буде. Для внутрішнього споживання ми використовуємо приблизно 28 млн тонн продукції, решту ми будемо продавати (цьогоріч Україна зібрала в загальному приблизно 80 млн тонн агропродукції).

Україна має зробити певні кроки для покращення ефективного виробництва агропродукції: по-перше, — підвищити ефективність і прозорість (ніколи інвестори не дадуть грошей на бізнес, який веде діяльність не стабільно і не «прозоро»). Тому на законодавчому рівні потрібні програми, які дадуть можливість вивести фермерство в більш прозору площину.

Перевезення зерна залізницею: проблеми, прогнози, рішення

Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи, АТ «Укрзалізниця»

— На сьогодні ефективними шляхами експорту агропродукції є порти Великої Одеси. Останні пів року не працював зерновий коридор і завдяки ЗСУ в жовтні почав роботу тимчасовий коридор, який дає можливість експортувати з портів Великої Одеси як зерно, так і метали, тому це дало поштовх до збільшення експорту. Наразі значно збільшився вагонопотік в напрямку портів Великої Одеси і сьогодні туди рухаються залізницею 5,5 тисяч вагонів і щодоби порти Великої Одеси вивантажують 850 вагонів — це дуже хороший результат.

Щодо вартості перевезення зерна до портів у вагонах «Укрзалізниця». Якщо заплатити за тарифом, який становить приблизно 11 доларів/тонну, і додати вагонну складову, в залежності від вартості вагону, то загальна вартість логістичних витрат складе від 17 до 30 доларів/тонну. Так, перевезення зерна до портів на 600 км буде коштувати 30 доларів/тонну (якщо заплатити 1,5 тисячі грн за добу за використання вагону, у пік сезону). Зазвичай, вартість перевезень удвічі менша.

Інший шлях, яким можна експортувати продукцію Укрзалізницею — порти Дунаю. Напрямок Ізмаїлу сьогодні досить затребуваний, наразі туди рухається 500–800 вагонів, і щодоби там вивантажується приблизно 160 вагонів.

Якщо говорити про західні кордони, то залізницею ми здатні перевезти через 14 переходів лише 1 млн тонн збіжжя/місяць, і це не тому, що ми не можемо більше доправляти зерна до країн в тому напрямку, а тому, що в Румунії, Польщі немає портових потужностей, пропускної здатності залізниці, щоб поглинути наші 50–60 млн тонн продукції (експортного потоку).

Єдиний нормальний вихід — експортувати лише через порти Чорного моря, всі інші шляхи — це тимчасове рішення, яке є досить дороговартісним. Проте, якщо Україна взагалі не зможе експортувати через Одесу, то потрібно бути готовими більше переробляти продукції всередині країни.

«Укрзалізниця» готова наростити перевезення зернових вантажів. До війни ми перевозили 320 млн тонн вантажів, з яких зерна приблизно — 40 млн тонн. Сьогодні ми перевозимо за рік приблизно 145 млн тонн і зерна з них — 30 млн тонн. Щодо експорту сьогодні українське зерно — це №1 щодо вантажів, які ми вивозимо з України.

Польські порти загалом технічно можуть перевантажити 8,3 млн тонн і всі вони зайняті європейським зерном. При цьому польські порти досить застарілі. Порт Констанца — більш потужний і може перевантажити понад 20 млн тонн, але він також зайнятий своїм зерном, тому нас там ніхто не чекає. Тож, за такого обсягу виробництва ми фізично не зможемо експортувати продукцію в цьому напрямку, бо Констанца нам дасть можливість перевантажити максимум 7 млн тонн, Польща — 1–2 млн тонн. Логістика Європою «знищить» економічний сенс, тому через західний напрямок Україна може вивезти невеличкий обсяг продукції.

Порти Дунаю також мають обмеження і дуже гарна ідея, яка впроваджується — це якірні стоянки. Коли були заблоковані порти Великої Одеси, можна було довозити збіжжя до Констанци, але не вивантажувати його там, а на портових стоянках перевантажувати збіжжя («судно–судно»). Це також є тимчасовим виходом із ситуації. Тому західний напрямок потрібно розвивати, але він буде доцільним для окремих вантажів, більш маржинальних, які зможуть сплачувати європейську вартість логістики. Все інше буде їхати в напрямку портів Одеси, адже так дешевше, однак є ризики...

Новації за вирощування рослин. Біологізація — розумна інвестиція сьогодення

Зрозуміло, що агросектор сьогодні на рівні виживання. Аграрії роблять все можливе, аби не лише прогодувати людей, а і втримати свій бізнес. Для цього фермери впроваджують прогресивні рішення у своїх господарствах. Змінюють технології, застосовують кращі ЗЗР, добрива та насіння. Все частіше українські фермери дивляться в бік відновлювального сільського господарства, яке вже досить поширене у світі. Так, можна не лише примножити врожаї, а і бути, скажімо, «на одній хвилі» з природою. Українські компанії-виробники біологічних продуктів пропонують аграріям ефективні рішення.

Юлія Миронова, дослідниця із захисту рослин, органічний напрям, компанія «БТУ-Центр»

— Наша компанія сьогодні налічує 64 біопрепарати, за допомогою яких можна створити для господарства технологічну біологізовану карту, що дасть можливість виростити рослини від «А» до «Я» без хімічних пестицидів. Єдине, що наразі наша лінійка не містить гербіцидів, однак ми працюємо над цим і незабаром знайдемо рішення. 54 з 64 наших препаратів мають органічну сертифікацію, тобто господарства, використовуючи їх, можуть отримати органічний сертифікат і продавати свою продукцію з доданою вартістю.

Так повелося, що раніше багато фермерів боялися застосовувати біопрепарати, мовляв, це щось нове, а чи подіє і т.д. Однак останнім часом спостерігається тенденція до біологізації сільгоспвиробництва, бо з урахуванням того, що відбувається з нашими землями внаслідок використання хімії, ті ЗЗР не дають бажаного ефекту, виробляється резистентність. Наразі фермери знаходяться в режимі економії, використовують менше ЗЗР, а якщо вноситься менше пестицидів, відповідно, частина популяцій патогенну залишається і вироблятиме стійкість. Таким чином відбуваються мутації і препарати не діють. До того ж, останнім часом дуже багато проблем пов’язаних із сівозміною, бо фітопатогени мають здатність накопичуватися, особливо, якщо сівозміна порушена і така хвороба як, наприклад, біла гниль (уражує соняшник, сою, ріпак) з кожним роком «викошує» все більше рослин. Наприклад, цього року вже траплялися поля, де 70 % сої вигнили на етапі цвітіння, в результаті аграрії врожаю не отримали. Хімією така проблема не лікується, а біологічні препарати проти даної хвороби є, тож, коли фермер бачить, що на допомогу приходить саме біологія, а не хімія, то попит на біологічні засоби захисту рослин зростає.

Щороку біологічна галузь сільгоспвиробництва зростає на 12–17 % і до 2030 року цей ріст зберыгатиметься. Я вважаю, що після 2030 року зростання біозахисту буде ще більшим, бо науково-тіхнічний прогрес не стоїть на місці. Україна йде до Європи, а ЄС вимагає зменшення кількості використання пестицидів і добрив.

«БТУ-Центр» багато років працює в напрямі біологічного захисту рослин, ми є найбільшим експортером біопродукції, входимо до 25 % біологічних компаній світу, маємо своє представництво в Німеччині, експортуємо наші препарати до 18 країн світу.

Наша компанія налічує велику кількість препаратів, серед яких ТОП 5, які показують себе дуже ефективно. Один з таких препаратів — біологічний деструктор стерні, у складі якого бактерії роду Bacillus, Paenibacillus, Аzotobacter, Enterobacter, Enterococcus, Agrobacterium та гриби роду Trichoderma (загальне число життєздатних ефективних мікроорганізмів не менше ніж 3,5х10⁹ КУО/см³). Він розкладає рослинні рештки, оздоровлює ґрунт, крім того, даний препарат впливає на збудників хвороб, які накопичуються на рослинних рештках.

Деструктори хороші тим, що дають змогу господарствам не дотримуватися сівозміни, тобто, сівозміна потрібна для того, щоб патогени не накопичувалися в ґрунті, а так як деструктор забирає патогени з рослинних решток, таким чином можна вирощувати культуру по культурі.

Дуже затребуваним аграріями також є ґрунтове мікробіологічне добриво для РК-мобілізації та N-фіксації, яке містить клітини бактерій Bacillus subtilis, Bacillus megaterium var. phosphaticum, Azotobacter chroococcum, Enterobacter sp., Paenibacillus polymyxa; іншу корисну мікрофлору (молочнокислі бактерії, продуценти ферментів); вітаміни, фітогормони, амінокислоти та інші фізіологічно-активні речовини

Загальне число життєздатних клітин (0,5–1,5)×10⁹ КУО/см³. Дане добриво дає можливість підвищувати доступність до рослин фосфору та калію до 1,5 рази, за його застосування можна зменшити дозу використання хімічних добрив до 30 %, воно має позитивну післядію, бо вносити дане добриво потрібно 1 раз під час передпосівної культивації. Врожайність підвищується до 25 %.

Мікоризоутворюючий біопрепарат у складі якого є: мікоризоутворюючі гриби: Glomus sp.; ризосферні мікроорганізми, що підсилюють утворення мікоризи: Trichoderma harzianum, Pseudomonas fluorescens, Streptomyces sp.; фосфатмобілізуючі бактерії та бактерії з фунгіцидними та бактерицидними властивостями: Bacillus subtilis, Bacillus megaterium var. phosphaticum, Bacillus muciloginosus, Enterobacter sp. Загальне число життєздатних клітин не менше ніж 1,0 × 10⁸ КУО/г. Наповнювач — стерильний торф. Даний продукт збільшує площу поглинання кореневої системи (17–25 %), що дає можливість культурі бути стійкішою до посухи. До того ж, дана д.р. працює частково як фунгіцид і підвищує врожайність до 10 %.

Ще один дієвий продукт — біопрепарат з інсектицидною дією для захисту рослин від ґрунтових шкідників. Діючим чинником біопрепарату є життєздатні клітини грибів та бактерій: Metarhizium anisopliae, Beauveria bassiana, Bacillus pumilиs, Bacillus thuringiensis var. thuringiensis. Загальне число життєздатних клітин — не менше ніж (2×10⁸ –1×10⁹) КУО/мл. Без цього продукту важко тим господарствам, які мають проблеми з ґрунтовими шкідниками. Його потрібно вносити в ґрунт восени і він спрацює на зменшення кількості тих комах, які зимують та тих, які пошкоджують рослини і є ґрунтоживучими (хрущі, види совок, дротяники).

Діабротика — це проблема, з якою найбільше стикнулися аграрії на Заході України. І наша компанія вивчає ефективність дієвих препаратів проти даного шкідника разом з відомою агрокомпанією Kernel. І вже є непогані результати щодо боротьби з личинками діабротики, які пошкоджують кореневу систему кукурудзи.

Біологічні інокулянти — це класика, яку широко застосовують аграрії. Дані препарати дають можливість фіксувати атмосферний азот і збільшувати його кількість в ґрунті.

Біоінокулянти від «Індіго»: як компенсувати витрати на захист соняшника і кукурудзи

Євген Санін, комерційний директор, компанія «Індіго Агрікалче Україна»

— Ми безумовно підтримуємо біологізацію сільськогосподарського виробництва. Компанія «Індіго Агрікалче Україна» заснована 8 років тому (штаб-квартира в Бостоні) і є провідною в США і в Європі щодо біологічних методів захисту рослин та стимуляції рослин. Компанія впроваджує два напрями роботи: карбонове землеробство та виробництво біопродуктів (Біотрінсік) для збільшення врожайності культур за екстремальних умов вирощування.

Біологізація — це світовий тренд і за цим майбутнє.

ЗЗР зберігають генетичний потенціал насіння, а інокулянти і біостимулятори підвищують врожайність. Тобто, якщо ви забезпечили рослину за системою живлення, захистили її повноцінно, то ви отримаєте 100 % врожаю, а коли ви використовуєте біостимулятори та інші продукти, то додається врожай за рахунок симбіозу мікроорганізмів у рослині, в результаті можна отримати додаткові елементи живлення з ґрунту і простимулювати рослини до розвитку та більшої врожайності, особливо в посушливих умовах.

У світі налічується трильйон мікроорганізмів, з яких більша частина — корисні, які беруть участь в кругообігу речовин у природі. У колекції компанії «Індіго» налічується 36 тис. штамів мікроорганізмів, які ретельно вивчаються і відбираються для виробництва біологічних препаратів.

Біоінокулянти від «Індіго» — це препарати для покращення розвитку рослин, перш за все, та збільшення врожайності. Вартість додаткового приросту врожаю може покрити витрати на систему захисту кукурудзи, соняшника (від 55 до 70 доларів/га). Дані препарати сертифіковані для органічного землеробства, що фактично додає вартість закупівельної ціни органічної продукції. Біотрінсік — це препарати на основі бактерій або грибків чи їхніх сумішей, які живуть і розмножуються в кореневій системі сільськогосподарських культур, за рахунок симбіозу вони використовують речовини, які виробляє рослина, особливо цукри, а взамін виділяють групи препаратів:

1. Стимулятори (гормони росту), які прискорюють ділення клітин, в результаті, коренева система росте вздовж та в ширину, вона стає потужною і, коли настає спека, наприклад, то рослина має можливість діставати воду та поживні речовини з нижніх горизонтів ґрунту;
2. Органічні кислоти і ферменти, які виділяються кореневою системою в ґрунт, куди потрапляють з важкодоступними елементами живлення, переробляються і подаються до рослини як додаткові елементи живлення. Це і створює базис для формування додаткового врожаю.

Препарати Біотрінсік прискорюють розвиток кукурудзи, соняшника і в результаті врожайність підвищується. Якщо порівняти оброблені та необроблені ділянки (ми проводили дослідження), в Україні, наприклад, на кукурудзі ми отримали більше 450 (середня прибавка) до 680 кг/га додаткового врожаю, що дало в результаті плюс 95 доларів з гектара додаткових коштів. Тобто, цими додатковими коштами можна покрити вартість ЗЗР і біопрепаратів.

На соняшнику приблизно така ж сама історія. Додатково в цьому році ми отримали 278 кг/га з майже сотні полів, що додало плюс 99 доларів додаткових коштів.

Застосовувати наші препарати дуже просто. Можна використовувати їх разом із висіванням насіння (препарати висипаються прямо в бункер на насіння, вони дуже добре змішуються).

Отже, виклики перед аграріями значні, однак і долати їх можливо, впевнені фахівці. Звичайно, часу і зусиль на це потрібно багато…

Полевик Вікторія, v.polevik@univest-media.com