Дайкон – «редис-оранка» для глинистих ґрунтів та найкращий друг картоплі

Глинистий ґрунт важкий для обробки, схильний до заболочування, але на щастя серед городніх культур є та, яка допоможе вам впоратися з обробітком ґрунту та створити органічну основу для подальшого вирощування картоплі. А завдяки високій урожайності залишиться запас і для власного столу. Це невибагливий та корисний дайкон (Raphanus sativus L. convar. acanthiformis (Morel)).

Дайкон належить до родини капустяних. Можливою батьківщиною дайкона називають Китай, де росте лоба (азійська редька). Шляхом селекції в Японії й отримали дайкон із лоби. І редьку, і редис в Західній Європі відносять до допоміжних, не головних овочів. В Японії, де століттями гостро стояло питання перенаселення і отримання харчів, дайкон віднесено до головних овочів. Адже там виведені сорти велетенського дайкона, вага яких перевищує 500 грамів. Є сорти з вагою 1 кг і більше.

Біологічні характеристики дайкона збігаються з характеристиками редьки і редису. Період вегетації досягає 60—80 днів. Довжина стиглих коренів досягає 30–80 см залежно від сорту. 100 грамів дайкону містять двадцять одну (21) кілокалорію.

На відміну від редьки, дайкон не має вмісту гірчичних олійних речовин, тому має більш приємний смак і часто не потребує додаткової термічної обробки. В дайконі знайдені вітамін С і ферментні речовини, що сприяють перетравленню продуктів із вмістом крохмалю.

Посадка дайкона дуже проста, навіть навесні, на початку квітня. Потрібно лише зробити борозенки завглибшки 1,5 см і тонко посіяти насіння в них, які розташовуються на відстані 5 см одна від одної. Акуратно присипте насіння ґрунтом, полийте і далі в сезоні прорідіть, коли проростки матимуть 5 см заввишки до проміжку між рослинами 15 см. Видалені проростки можна використати для приготування салатів. І все — далі дайкон без зайвого клопоту розвиватиметься і ростиме, формуючі до  10 кг/м2 урожаю коренеплодів. Рослина практично нічим не хворіє, головні шкідники — хрестоцвіті блішки (Phyllotreta cruciferae), які за масового поширення можна без особливих зусиль ефективно проконтролювати доступними інсектицидами.

Дайкон багатий ізотіоціанатами, які є потужними протигрибними та антимікробними сполуками. Ці сполуки коріння дайкону виділяють у ґрунт, ефективно дезінфікуючи його навколо себе. Як бачите, складнощів мало, а користі чимало — від різноманітності у вашому раціоні до фітосанітарії ґрунту.

Редиска дайкон (назва походить від двох японських слів: дай, що означає великий, і кін – корінь) сам по собі любить глинисті ґрунти, а завдяки розмірам коренеплоду, що виростають до 35 см, розпушує їх природним чином. Хоча найбільші за розміром коренеплоди дайкон формує все ж таки на легких ґрунтах. Тому, якщо ви вирощуватимете цей редис саме для отримання коренеплодів, то перед сівбою ґрунти глибоко обробляють бороною і вносять пісок. Корінь в період вегетації росте вглиб і догори, піднімаючись над поверхнею землі як турнепс. Бажані поливи, прополка і додаткове боронування рядків. За таких умов суперурожай редисок-гігантів вам гарантований.

Ця культура — одна з найпростіших у вирощуванні і часто використовується як покривна рослина для розпушення ґрунту, зменшення ерозії та як боротьба з бур’янами. Тому й кажуть – «редька-оранка».

Потужне і товсте стрижневе коріння дайкону буквально бурить щільний ґрунт, створюючи отвори для подальших рослин. Іноді врожай і зовсім залишають розкладатися у ґрунті, щоб коріння виділяли поживні та фітосанітарні речовини, накопичені під час вегетації. Так роблять за сівозміни з картоплею. Дайкон залишають на зиму, а наступної весни посівну картоплю висаджують у вже підготовлені таким чином лунки, збагачені органікою з редису, що перепріла. Результат — картопля формує більше бульб.

Для фотосинтезу поживних речовин у дайкона активно є листова зелень, що розростається, яка виходить з центру кореня. За настання спеки рослина викидає квіткову стрілку, де потім формується невеликий насіннєвий стручок із гострим гірчичним смаком. Коренеплоди у квітучого дайкону стають для людей практично неїстівними — наче дерев’яні та гіркі. Тож, якщо ви пропустили стрілкування, краще залишити редис у землі.

Дайкон найкраще росте в ґрунті з pH 5,8–6,8 і не потребує азотного підживлення. Оскільки нам потрібно отримати сильне коріння, слід уникати внесення в ґрунт надмірної кількості азоту. Краще взяти на старті ґрунтові добрива з фосфором та калієм. Не хочете — можете взагалі не удобрювати, якщо вважаєте свою ділянку досить родючою або внесіть одну цеберку гною на 1 квадратний метр ділянки.

Для розпушування ґрунту вибирайте сорти з довгастим коренеплодом, так як деякі різновиди мають форму, що звужується, схожу на моркву, а інші і зовсім круглі. Наприклад, «кавуновий дайкон» — цей маленький кругляк, пряний і солодкий на смак, вимагатиме тих же зусиль зі створення грядки, що й морква, сам по собі «орати» не буде.

Японська редиска буває різного кольору від білого до червоного. Але колір зовсім неважливий — в даному випадку потрібна «розпушувальна» форма!

До речі, найбільший на сьогоднішній день дайкон сорту Сакурадзима був вирощений у місті Кагосіма, Японія, та важив близько 33 кг із шириною 60 см!

Японська редька добре росте як на сонці, так і в напівтіні. Відкривайте сезон посадкою дайкону, а потім для послідовних посівів підсаджуйте кожні 10–14 днів, мульчуючи з настанням спеки. Сійте під зиму для першого весняного врожаю.

Дайкон можна вживати маринованим або сушеним, тертим у свіжому вигляді, додавати до супів або печені. Збирайте подвійний урожай при весняній та осінній посадці.

Бадилля японської редиски дають свійській птиці та іншим сільськогосподарським тваринам.

Прибирання для їжі проводиться, коли листок досягає близько 20 см завдовжки і на поверхню виступили зелені «плічки». Витягніть одну рослину і перевірте розмір, залишити на дорощування можна тільки до того, як настануть сильні морози, що спричинюють загнивання коріння.

Розмножується дайкон насінням. Саме з тих стручків, які ми вже згадували. Знайдіть їх та зберіть у паперовий пакет. Після висихання стручки відкриються і нададуть вам безкоштовне насіння для наступного сезону.

О. Єрмоленко,  o.yermolenko@univest-media.com (за матеріалами аграрної інопреси)