Спецможливості
Агрохімія

Незамінні елементи «меню» для зернових

03.06.2017
11839
Незамінні елементи «меню» для зернових фото, ілюстрація

Оп­тимізація ре­жи­му міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин за­ли­шається ак­ту­аль­ним пи­тан­ням аг­рар­но­го ви­роб­ництва. Ви­ко­ри­с­тан­ня мінімаль­них об­сягів міне­раль­них до­б­рив за прак­тич­но по­вної відсут­ності ор­ганічних при­зво­дить до по­ру­шен­ня про­цесів жив­лен­ня рос­лин і позначається на їхній про­дук­тив­ності та ро­дю­чості грун­ту. За­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­ментів (МЕ) у су­час­них тех­но­логіях ви­ро­щу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур дає змо­гу ство­ри­ти оп­ти­мальні умо­ви для ре­алізації їхньо­го ге­не­тич­но­го по­тенціалу.

 

 

Рос­ли­ни «бу­ду­ють» свій ор­ганізм із пев­них хімічних спо­лук (їх близь­ко 75 еле­ментів), які на­ле­жать до різних груп Періодич­ної си­с­те­ми Мендєлєєва. В аг­рохімії виділя­ють гру­пу не­обхідних еле­ментів (за­га­лом 20), без яких рос­ли­ни не мо­жуть повністю закінчи­ти цикл сво­го роз­вит­ку і які не мо­жуть бу­ти замінені ніяки­ми інши­ми. По­ряд із ма­к­ро­еле­мен­та­ми (N, P, K, Ca, Mg, S), важ­ли­ве зна­чен­ня у жив­ленні рос­лин відігра­ють мікро­е­ле­мен­ти, на­сам­пе­ред: Zn, Mn, Cu, Co, Mo, B. Функціональні зна­чен­ня кож­но­го еле­мен­та су­то спе­цифічні, і во­ни вкрай не­обхідні для нор­маль­но­го роз­вит­ку рос­лин, оскільки ви­ко­ну­ють важ­ли­ву фізіологічну роль. Мікро­е­ле­мен­ти вхо­дять до скла­ду фер­ментів, вітамінів, гор­монів та інших біологічно ак­тив­них ре­чо­вин.

Во­ни бе­руть участь в окис­но­віднов­них про­це­сах, вуг­ле­вод­но­му і азот­но­му обмінах, унаслідок чо­го рос­ли­ни інтен­сивніше й ефек­тивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ють во­ду і по­живні ре­чо­ви­ни з грун­ту. Більшість МЕ є ак­тив­ни­ми ка­таліза­то­ра­ми, які при­ско­рю­ють біохімічні ре­акції, що сприяє підви­щен­ню стійкості рос­лин проти хво­роб та зни­жен­ню дії та­ких не­спри­ят­ли­вих фак­торів зовнішньо­го се­ре­до­ви­ща, як низькі і ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри повітря, по­су­ха. Під їхнім впли­вом у ли­ст­ках збільшується вміст хло­рофілу, по­си­лю­ють­ся про­це­си фо­то­син­те­зу та асиміляційна діяльність рос­ли­ни в ціло­му. Все це сприяє фор­му­ван­ню ста­лих уро­жаїв сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур нор­ма­тив­ної якості.

Джерала мінеральних елементів

Го­ло­вним дже­ре­лом мікро­е­ле­ментів для рос­лин є грунт. Їхня до­ступність виз­на­чається на­явністю ру­хо­мих форм. Так, грун­ти сте­по­вої зо­ни ма­ють низь­ку за­без­пе­ченість цин­ком, грун­тові різно­ви­ди Лісо­сте­пу і Полісся — ко­баль­том, молібде­ном, бо­ром, міддю, цин­ком. Зни­жен­ня вмісту до­ступ­них форм МЕ за інтен­сив­но­го зем­ле­роб­ст­ва спри­чи­ню­ють такі фак­то­ри: си­с­те­ма­тич­не вап­ну­ван­ня, різке змен­шен­ня за­сто­су­ван­ня ор­ганічних до­б­рив, ви­ко­ри­с­тан­ня кон­цен­т­ро­ва­них міне­раль­них і ком­плекс­них до­б­рив, зміщен­ня рівно­ва­ги грун­то­во­го роз­чи­ну і зни­жен­ня за­сво­ю­ва­ності мікро­е­ле­ментів, підви­ще­ний рівень ви­не­сен­ня вро­жа­я­ми еле­ментів жив­лен­ня без за­сто­су­ван­ня мікро­до­б­рив.

Го­ло­вне дже­ре­ло над­хо­д­жен­ня МЕ у грунт — ор­ганічні до­б­ри­ва. Як відо­мо, хімічний склад гною за­ле­жить від ви­ду тва­рин, кормів, підстил­ки, спо­со­бу і три­ва­лості йо­го зберіган­ня. За літе­ра­тур­ни­ми да­ни­ми, з 1 т гною у грунт мо­же над­хо­ди­ти: Zn — 4,90–39,2 г; Mn — 47,8–110; Cu — 2,15–14,3; Co — 0,26–2,45; Ni — 0,77–8,74; Pb — 0,76–3,50; Cd — 0,05–1,33 г. Пев­ну кількість еле­ментів до­дає вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, де МЕ містять­ся у ви­гляді домішок. Так, з 1 ц аміач­ної селітри у грунт по­трап­ляє: Zn – 1 г; Mn – 0,7; Cu – 1,5; Co – 0,50; Ni – 0,40; Pb – 0,20; Cd – 0,006; з 1 ц су­пер­фо­с­фа­ту – Zn – 2,1; Mn – 20; Cu – 2,0; Co – 0,05; Ni – 3,0; Pb – 0,20; Cd – 0,22. З 1 ц нітро­а­мо­фо­с­ки над­хо­дить: Zn – 0,76; Mn – 13,8; Cu –1,08; Ni – 0,43; Pb – 0,5; Cd – 0,1 г. з 1 ц калійної солі відповідно – 0,03; 4,22; 1,0; 0,13; 0,01; 0,001;  г, відповідно. З усіх видів міне­раль­них до­б­рив найбільша кількість МЕ над­хо­дить із су­пер­фо­с­фа­том. Од­нак слід ма­ти на увазі, що у міне­раль­них до­б­ри­вах у ру­хомій формі пе­ре­бу­ває близь­ко 50%, в ор­ганічних — близь­ко 20% за­галь­ної їхньої кількості.

Вив­чен­ня кількісно­го над­хо­д­жен­ня та ви­т­рат еле­ментів жив­лен­ня у зем­ле­робстві дає мож­ливість кон­тро­лю­ва­ти і свідо­мо впли­ва­ти на обмін по­жив­них ре­чо­вин у си­с­темі до­б­ри­во — грунт — рос­ли­на. Роз­ра­хун­ки се­ред­нь­орічно­го ба­лан­су мікро­е­ле­ментів у стаціонар­но­му досліді на чор­но­земі ти­по­во­му (п’ятипільна зер­но­ва сівозміна із чер­гу­ван­ням куль­тур: го­рох, ози­ма пше­ни­ця, ку­ку­руд­за на зер­но, ку­ку­руд­за на зер­но, ячмінь), де про­тя­гом май­же 20 років вив­ча­ли різно­манітні варіан­ти на­си­чен­ня грунтів до­б­ри­ва­ми, свідчать, що розміри гос­по­дарсь­ко­го ви­не­сен­ня МЕ за інтен­сив­ної сівозміни за­ле­жа­ли, перш за все, від біологічних особ­ли­во­с­тей куль­тур, а та­кож від ве­ли­чи­ни сфор­мо­ва­но­го вро­жаю. Ра­зом із тим, відповідний по­каз­ник відо­б­ра­жає за­галь­ну по­тре­бу рос­лин у МЕ, відповідно до якої ут­во­рюється ряд: Zn < Mn < Cu < Ni < Co < Pb < Cd. Порівнян­ня по­каз­ників над­хо­д­жен­ня і ви­не­сен­ня МЕ на варіанті кон­тро­лю по­ка­зує, що ре­жим жив­лен­ня рос­лин скла­дав­ся різко не­га­тив­но (табл. 1). Особ­ли­во це сто­сується та­ких еле­ментів, як Zn та Mn, дефіцит яких пе­ре­бу­вав у ме­жах 114,1 і 74,2 г/га, відповідно.

На варіанті із вне­сен­ням міне­раль­них до­б­рив (N48P48K48 на 1 га сіво-змінної площі) спо­с­теріга­ли знач­не підви­щен­ня уро­жай­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур і як наслідок — збільшен­ня ви­не­сен­ня МЕ. За цих умов та­кож фор­мується не­га­тив­ний ба­ланс еле­ментів. За­сто­су­ван­ня туків при­зво­ди­ло до зро­с­тан­ня на 5–30% від’ємно­го ба­лан­су цин­ку, міді, ко­баль­ту, ніке­лю, свин­цю порівня­но із кон­тро­лем. Дефіцит Zn збільшив­ся до 131,9 г/га; Cu – 16,5; Со – 6,51; Ni – 11,3; Pb – 4,68 г/га. Вод­но­час ба­ланс мар­ган­цю і кадмію хо­ча і за­ли­шав­ся від’ємним, але їхній дефіцит ско­ро­тив­ся на 21 і 48%, відповідно. Не­га­тив­ний ба­ланс МЕ за низь­кої і се­ред­ньої за­без­пе­че­ності чор­но­земів Zn і Cu мо­же об­ме­жу­ва­ти про­дук­тивність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.

Роз­ра­хун­ки підтвер­д­жу­ють го­ло­вну роль ор­ганічних до­б­рив у над­хо­д­женні прак­тич­но всіх еле­ментів. На­си­чен­ня сівозміни гноєм у ме­жах 12 т/га спри­я­ло фор­му­ван­ню по­зи­тив­но­го ба­лан­су МЕ за­вдя­ки ви­со­ко­му їхньо­му вмісту в ор­ганічних до­б­ри­вах. Ви­ня­ток ста­но­вить Со, ба­ланс яко­го за­ли­шав­ся із не­знач­ним дефіци­том (–2,95 г/га). За поєдна­но­го вне­сен­ня гною і міне­раль­них до­б­рив (6 т + N48P48K48 на 1 га сівозмінної площі) відміче­но по­зи­тив­ний ба­ланс цин­ку, мар­ган­цю, міді, сла­бо­по­зи­тив­ний — свин­цю і кадмію. Ра­зом із тим, навіть на­си­чен­ня ріллі гноєм на рівні 6 т/га сівозмінної площі не за­без­пе­чує зрівно­ва­же­но­го ба­лан­су ко­баль­ту і ніке­лю — він за­ли­шав­ся від’ємним (–4,27 і –2,90 г/га, відповідно). Од­нак, вра­хо­ву­ю­чи про­бле­ми із вне­сен­ням гною в аг­ро­фор­му­ван­нях, аль­тер­на­тив­ним дже­ре­лом над­хо­д­жен­ня мікро­е­ле­ментів у грунт у та­ко­му разі мо­же слу­гу­ва­ти не­то­вар­на ча­с­ти­на вро­жаю сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур і, на­сам­пе­ред, со­ло­ма зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур.

Відповідність роз­ра­хун­ко­вих да­них ста­ну мікро­е­ле­мент­но­го фо­ну грун­ту підтвер­д­жується ре­зуль­та­та­ми виз­на­чен­ня по­тенційно до­ступ­них форм МЕ. На варіанті із вне­сен­ням міне­раль­них до­б­рив, за не­га­тив­но­го ба­лан­су МЕ, про­яв­ляється тен­денція до зни­жен­ня вмісту відповідних форм мар­ган­цю, ко­баль­ту, свин­цю у ша­рах грун­ту 0–25 і 25–40 см, а цин­ку — в підор­но­му шарі. Вод­но­час на фоні ор­ганічних до­б­рив, де відміче­но по­зи­тив­ний ба­ланс еле­ментів, ха­рак­тер­ною є тен­денція до аку­му­ляції по­тенційно до­ступ­них форм цин­ку та мар­ган­цю у ко­ре­невмісно­му грун­то­во­му шарі. Для інших МЕ тен­денції до на­ко­пи­чен­ня по­жив­них еле­ментів не спо­с­теріга­ють че­рез неістот­не над­хо­д­жен­ня цих ме­талів у грунт порівня­но із Zn і Mn. Слід та­кож відзна­чи­ти, що, по­при пе­ре­ви­щен­ня над­хо­д­жен­ня у грунт еле­ментів пер­шої гру­пи не­без­пе­ки (Pb, Zn, Cd) з ор­ганічни­ми і міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми над ви­не­сен­ням їх уро­жаєм за по­зи­тив­но­го ба­лан­су, на­ко­пи­чен­ня не відбу­ва­лось — вміст був істот­но ниж­чим від ГДК. 

Грун­то­вий по­крив відзна­чається стро­катістю вмісту мікро­е­ле­ментів та на­явністю чис­лен­них фак­торів, які впли­ва­ють на їхню ру­хомість, а відтак — і до­ступність рос­ли­нам. В ос­нові вирішен­ня цьо­го пи­тан­ня — кон­троль за ста­ном рос­лин і грун­ту про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду. Тож у су­час­них умо­вах зро­с­тає зна­чен­ня грун­то­вої і рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки як дієво­го ме­то­ду уп­равління і ко­ри­гу­ван­ня мікро­е­ле­мент­ним жив­лен­ням рос­лин.

Вив­чен­ня ста­ну хімічних еле­ментів си­с­те­ми грунт — рос­ли­на дає змо­гу оціни­ти зміни в за­без­пе­че­ності мікро­е­ле­мен­та­ми посівів зер­но­вих куль­тур уп­ро­довж їхньої ве­ге­тації. Як по­ка­зу­ють ре­зуль­та­ти досліджень, ди­намічне ко­ли­ван­ня вмісту еле­ментів у грунті під ози­мою пше­ни­цею і яч­ме­нем но­си­ли за­галь­ний ха­рак­тер: мак­си­маль­ний вміст ру­хо­мих спо­лук Zn, Mn, Cu, Co у грунті спо­с­терігав­ся в період ку­щен­ня та труб­ку­ван­ня куль­тур із по­сту­по­вим зни­жен­ням у фазі ко­лосіння і по­вної стиг­лості.

Най­помітніше змінюється вміст ру­хо­мих форм Zn і Mn, а по­каз­ни­ки Cu та Co ко­ли­ва­ють­ся порівня­но в не­ве­ли­ких ме­жах. Згідно з гру­пу­ван­ням грунтів за вмістом ру­хо­мих форм МЕ (за Ва­женіним) для сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, яким при­та­ман­ний не­ви­со­кий рівень ви­не­сен­ня мікро­е­ле­ментів (зер­нові ко­ло­сові), чор­но­зе­ми зви­чайні ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся ви­со­кою за­без­пе­ченістю мар­ган­цем і низь­кою — цин­ком. Та­ка гра­дація за­без­пе­че­ності відповідни­ми еле­мен­та­ми за­ли­ша­лась про­тя­гом усіх фаз роз­вит­ку ози­мої пше­ниці і яч­ме­ню (табл. 2). Вод­но­час спо­с­теріга­ли пе­ре­роз­поділ за­без­пе­че­ності грунтів ру­хо­ми­ми фор­ма­ми міді і ко­баль­ту про­тя­гом ве­ге­тації — за­без­пе­ченість Cu транс­фор­му­ва­лась у низь­ку, а Со — у се­ред­ню. Тоб­то ви­ро­щу­ван­ня на ви­со­ко­му аг­ро­фоні сортів інтен­сив­но­го ти­пу має су­про­во­д­жу­ва­тись обов’яз­ко­вим за­сто­су­ван­ням мікро­до­б­ри­ва. Ана­логічні зміни відміча­ли і в посівах ку­ку­руд­зи.

 Суттєві мінли­вості за фа­за­ми роз­вит­ку рос­лин за­зна­вав і еле­мент­ний склад сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Вста­нов­ле­но за­гальні за­ко­номірності зміни вмісту МЕ: для ози­мої пше­ниці, яч­ме­ню яро­го, ку­ку­руд­зи ха­рак­тер­ний мак­си­маль­ний вміст цин­ку, мар­ган­цю, міді і ко­баль­ту у ве­ге­та­тивній масі на по­чат­ку ве­ге­тації (кущіння — труб­ку­ван­ня, по­ява чет­вер­то­го-п’ято­го листків) із різким зни­жен­ням у фа­зи ко­лосіння (цвітіння во­лоті) — по­вної стиг­лості.

Ста­ти­с­тич­ний аналіз ек­с­пе­ри­мен­таль­них да­них дав змо­гу вста­но­ви­ти до­стовірний ступінь зв’яз­ку між вмістом МЕ у грунті та рос­ли­нах у фазі чо­ти­рь­ох-п’яти листків ку­ку­руд­зи для Zn (r = –0,83) та Mn (r = 0,77). От­ри­ма­но ви­сокі ко­ре­ляційні зв’яз­ки (r > 0,7) у си­с­темі грунт — рос­ли­на для Zn, Mn, Cu, Co, Nі у посівах пше­ниці ози­мої. Для яч­ме­ню рівною мірою ма­ють місце лінійні та кри­волінійні за­леж­ності (r > 0,7 та  > 0,7), що дає підста­ву ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти по­чат­ко­вий період роз­вит­ку рос­лин для діаг­но­с­тич­них цілей — з ме­тою виз­на­чен­ня доцільності піджив­лен­ня. Та­кож вміст МЕ у ве­ге­та­тивній масі зер­но­вих куль­тур у відповідні фа­зи роз­вит­ку (кущіння — труб­ку­ван­ня, чо­ти­ри-п’ять листків) до­стовірно ко­ре­лює з їхнім вмістом у зерні (r > 0,7).

Та­кож мікро­е­ле­мент­ний склад зер­но­вих куль­тур дає змо­гу вста­но­ви­ти ге­не­тич­но обу­мов­лені особ­ли­вості куль­тур що­до вибірко­во­го за­сво­ю­ван­ня еле­ментів рос­ли­на­ми, а відтак і по­тре­бу в умо­вах Північно­го Сте­пу. Ви­ко­ри­с­тан­ня будь-яко­го еле­мен­та рос­ли­ною оз­на­чає йо­го за­лу­чен­ня у біологічну міграцію, а оскільки фізіологічне зна­чен­ня еле­ментів не­од­на­ко­ве, то і інтен­сивність та­ко­го за­лу­чен­ня різна. Цю за­ко­номірність підтвер­д­жує ко­ефіцієнт біологічно­го по­гли­нан­ня (КБП), який відо­б­ра­жає співвідно­шен­ня між вмістом МЕ у рос­лині та вмістом ва­ло­вих форм МЕ у грунті (табл. 3). Так, для яч­ме­ню яро­го і ку­ку­руд­зи — це, на­сам­пе­ред, цинк і мідь, для ози­мої пше­ниці — мідь. Хо­ча вар­то відзна­чи­ти: що­до ози­ми­ни спо­с­терігається де­я­ке пе­ре­роз­поділен­ня зна­чу­щості еле­ментів за фа­за­ми роз­вит­ку.

Ефек­тив­ность мікро­е­ле­ментів

 Ре­зуль­та­ти вив­чен­ня ефек­тив­ності мікро­е­ле­ментів за ви­ко­ри­с­тан­ня у тех­но­логіях ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур зо­ни Сте­пу на­ве­де­но у табл. 4. Мікро­до­б­ри­ва (Ре­а­ком, Інтер­маг) за­сто­со­ву­ва­ли як за пе­ред­посівної інкру­с­тації насіння ра­зом із про­труєнням, так і в по­за­ко­ре­неві піджив­лен­ня.

За ро­ки досліджень се­ред­ня вро­жайність пше­ниці ози­мої по по­пе­ред­ни­ку чор­ний пар на не­удо­б­ре­но­му фоні пе­ре­бу­ва­ла на рівні 4,23 т/га і зрос­ла за­вдя­ки пе­ред­посівній інкру­с­тації насіння МЕ на 0,22 т/га. По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин ком­плек­со­на­та­ми МЕ у фазі ку­щін­ня спри­я­ло от­ри­ман­ню до­дат­ко­вих 0,28 т/га. За фо­но­во­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив (N30Р60К30) уро­жайність зро­с­та­ла на 21%. Ви­ко­ри­с­тані на цьо­му фоні МЕ спри­я­ли її підви­щен­ню на 0,28 і 0,43 т/га.

Уро­жайність пше­ниці по зай­ня­то­му па­ру на кон­тролі ста­но­ви­ла 3,22 т/га. Ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­до­б­рив за по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин бу­ло ефек­тивнішим (0,53 т/га, або 16%), ніж за пе­ред­посівної інкру­с­тації насіння МЕ (0,32 т/га, або 10%). Уро­жайність зер­на знач­но зро­с­та­ла за ком­плекс­но­го за­сто­су­ван­ня за­собів хімізації. Фо­но­ве вне­сен­ня до­б­рив (N60Р60К30) спри­я­ло до­дат­ко­во­му от­ри­ман­ню 0,85 т/га зер­на. За­вдя­ки дії МЕ уро­жайність підви­щи­ла­ся на 0,19–0,45 т/га.
Ана­логічні за­ко­номірності дії мікро­до­б­рив спо­с­теріга­ли і що­до інших зер­но­вих куль­тур (табл. 4). По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин яч­ме­ню яро­го у фазі ку­щін­ня да­ло змо­гу от­ри­ма­ти прибавку зер­на 0,33 т/га. Сумісне за­сто­су­ван­ня ма­к­ро- і мікро­до­б­рив підви­щу­ва­ло вро­жай зер­на на 0,93 т/га. Об­роб­ка посівів ку­ку­руд­зи мікро­до­б­ри­ва­ми у фазі се­ми-вось­ми листків спри­я­ла одер­жан­ню до­дат­ко­во 0,35 т/га зер­на.

Поліпшен­ня умов жив­лен­ня по­зна­ча­лось і на якості зер­на. По чор­но­му па­ру ви­ко­ри­с­тан­ня ком­плек­со­натів МЕ спри­я­ло зро­с­тан­ню вмісту білка у зерні пше­ниці на 0,4–0,7%, а за спільної дії ма­к­ро- і мікро­е­ле­ментів — на 0,7–0,9%, порівня­но із кон­тро­лем, та до­ся­гав 13,0%. По зай­ня­то­му па­ру він підви­щу­вав­ся на 0,9–1,5%. На яро­му яч­мені за ви­ко­ри­с­тан­ня МЕ вміст білка був на рівні кон­трою, на фоні міне­раль­них до­б­рив він зро­с­тав до 10,3%. На ку­ку­рудзі по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми на фоні ос­нов­но­го удо­б­рен­ня спри­я­ло підви­щен­ню вмісту білка до 10,1%.

В. Ча­бан,
канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
завіду­вач ла­бо­ра­торії ро­дю­чості грунтів,
ДУ Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0