Як кон­тро­лювати шкідників ріпа­ку?

Жу­ки при­хо­ва­но­хо­бот­ників зи­му­ють під рос­лин­ни­ми решт­ка­ми на узліссі, у лісо­сму­гах, пар­ках і са­дах. Ос­нов­ним фак­то­ром для ви­хо­ду жуків із місць зимівлі є прогріван­ня верх­нь­о­го ша­ру ґрун­ту (0-5 см) до тем­пе­ра­ту­ри 8…90С (табл.1).

Ос­танніми ро­ка­ми відмічається знач­не зро­с­тан­ня чи­сель­ності ка­пу­с­тя­но­го стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка. Так, у  2008 році жу­ки зустріча­ли­ся по­оди­но­ко, на 1 м2 на­ра­хо­ву­ва­ло­ся ли­ше 1,5 екз., тоді як  у 2009-му мак­си­маль­на щільність по­пу­ляції ка­пу­с­тя­но­го стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка ста­но­ви­ла 13,0 екз./м2.

Після до­дат­ко­во­го жив­лен­ня і па­ру­ван­ня (ІІІ де­ка­да квітня) са­миці відкла­да­ють яй­ця на цен­т­ральні жил­ки і че­реш­ки нижніх листків ози­мо­го ріпа­ку, рідше — у стеб­ла. Місця, де бу­ли  відкла­дені яй­ця, роз­ду­ва­ють­ся і на­га­ду­ють бо­ро­дав­ки. Че­рез 4-7 днів (4-5 трав­ня) відро­д­жу­ють­ся ли­чин­ки, які про­гри­за­ють хід у че­ре­шок ли­ст­ка. У на­ших дослідах на одній рос­лині зустріча­ли­ся ли­чин­ки різно­го віку, що свідчить про те, що на од­ну й ту са­му рос­ли­ну відкла­да­ли яй­ця різні са­миці.   

Роз­ви­ток ли­чи­нок три­ває 20-25 днів. По закінченні жив­лен­ня ли­чин­ки роб­лять круг­лий отвір біля ко­ре­не­вої ший­ки, па­да­ють на ґрунт і за­ляль­ко­ву­ють­ся. По­шко­д­жен­ня сте­бел при­зво­дить до по­ру­шен­ня во­до­по­с­та­чан­ня і над­хо­д­жен­ня по­жив­них ре­чо­вин, що, своєю чер­гою, впли­ває на стійкість рос­лин до ви­ля­ган­ня і на фор­му­ван­ня ге­не­ра­тив­них ор­ганів (струч­ки не­ве­ликі, з дрібним насінням). Такі стеб­ла більше ура­жу­ють­ся гриб­ни­ми і бак­теріаль­ни­ми інфекціями. Як наслідок, усе це при­зво­дить до втрат 15-20% уро­жаю.

Ріпа­ко­вий насіннєвий при­хо­ва­но­хо­бот­ник

Ріпа­ко­вий насіннєвий при­хо­ва­но­хо­бот­ник має більш роз­тяг­ну­тий період до­дат­ко­во­го жив­лен­ня, ніж ка­пу­с­тя­ний стеб­ло­вий. В умо­вах Рівненсь­кої об­ласті по­ча­ток за­се­лен­ня посівів ріпа­ку ози­мо­го шкідни­ком відміче­но 27-28 квітня (за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря — 11,3…14,20С), а ма­со­ве — 11-14 трав­ня, у період цвітіння рос­лин (за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря 14,8…15,60С) (табл. 2).

Спа­рю­ван­ня жуків відбу­вається про­тя­гом 10-15 днів. Від дру­гої по­ло­ви­ни трав­ня і до кінця черв­ня са­миці відкла­да­ють яй­ця все­ре­ди­ну мо­ло­дих стручків. Яй­це­клад­ка три­ває про­тя­гом 19-25 днів. Ембріональ­ний роз­ви­ток  — 6-10 днів за­леж­но від су­ми се­ред­нь­о­до­бо­вих тем­пе­ра­тур повітря  (72,5…98,10С). Ли­чин­ки по­чи­на­ють відро­д­жу­ва­ти­ся че­рез 8-10 днів. Роз­ви­ток ли­чи­нок три­ває близь­ко 30 днів, і за цей період од­на ли­чин­ка мо­же по­шко­ди­ти три-чо­ти­ри насіни­ни. 

У кінці черв­ня — на по­чат­ку лип­ня  після закінчен­ня роз­вит­ку ли­чин­ка про­гри­зає круг­лий отвір у струч­ку (пе­ре­важ­но в нижній ча­с­тині) і па­дає на зем­лю, де на гли­бині 2-4 см ут­во­рює комірку, в якій за­ляль­ко­вується.  Че­рез 10-15 днів відро­д­жу­ють­ся жу­ки но­вої ге­не­рації, які де­я­кий час жив­лять­ся на бур'янах із ро­ди­ни Ка­пу­с­тя­них, а з на­стан­ням хо­лодів мігру­ють до узлісь, садів, лісо­смуг та парків, де і зи­му­ють.

Ка­пу­с­тя­ний струч­ко­вий ко­ма­рик 

Ка­пу­с­тя­ний струч­ко­вий ко­ма­рик зи­мує у стадії ля­леч­ки в пу­паріях у ґрунті, на тих по­лях, де відбу­ва­ло­ся  жив­лен­ня ли­чин­ки.

У зоні досліджень по­ча­ток льо­ту ко­ма­риків по­чи­нав­ся в період, ко­ли ґрунт прогрівав­ся до  тем­пе­ра­ту­ри 11,2…14,2°С (табл. 3). На посівах ріпа­ку ози­мо­го з'яв­ля­ють­ся в період цвітіння, ко­ли повітря прогрівається до  тем­пе­ра­ту­ри 16..18°С (26.04 — 25.05 за­леж­но від по­годніх умов).

В умо­вах Полісся період відкла­дан­ня яєць три­ває 9-15 днів. Са­миці відкла­да­ють яй­ця в мо­лоді струч­ки че­рез от­во­ри, зроб­лені інши­ми шкідни­ка­ми, зо­к­ре­ма насіннєвим при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ком. Ембріональ­ний роз­ви­ток три­ває 4-6 днів. Відро­д­жені ли­чин­ки по­шко­д­жу­ють стінки та не­до­стиг­ле насіння, внаслідок чо­го стру­чок пе­ред­час­но жовк­не, де­фор­мується і розтріскується. 

Для роз­вит­ку ли­чи­нок ко­ма­ри­ка не­обхідна су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур 216,8…248,60С, тоб­то від 10 до 13 діб. Після чо­го во­ни в першій де­каді черв­ня па­да­ють на ґрунт, де й за­ляль­ко­ву­ють­ся. За­леж­но від тем­пе­ра­ту­ри повітря ля­леч­ка роз­ви­вається 13-20 днів. Са­миці дру­гої ге­не­рації ко­ма­ри­ка відкла­да­ють яй­ця на посівах яро­го ріпа­ку. 

Шкідливість ка­пу­с­тя­но­го струч­ко­во­го ко­ма­ри­ка про­яв­ляється в пе­ред­час­но­му до­сти­ганні насіння та розтріску­ванні стручків, яке спри­чи­не­не ви­с­мок­ту­ван­ням по­жив­них ре­чо­вин та во­ди як із насіни­ни, так і з са­мо­го струч­ка. При цьо­му насіння фор­мується плю­с­к­ле і не­ви­пов­не­не. 

Вра­хо­ву­ю­чи ви­кла­де­ний ви­ще ма­теріал, слід відміти­ти, що од­ним із чин­ників от­ри­ман­ня оп­ти­маль­них вро­жаїв є кон­троль шкідників.

За да­ни­ми досліджень ІСГЗП, об­при­с­ку­ван­ня посівів ріпа­ку ози­мо­го Конфідо­ром 200 SL,  в. р. к. (0,2 кг/га), та  Ка­ра­те Зе­о­ном, мк. с. (0,15 л/га), за­без­пе­чи­ло за­хист рос­лин на 88,1-91,7% від насіннєво­го і на 62,9-72,9% — від стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ників та на 84,3-90,2% — від струч­ко­во­го ко­ма­ри­ка. Порівня­но низь­ку ефек­тивність інсек­ти­цидів про­ти стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка мож­на по­яс­ни­ти тим, що в період об­при­с­ку­ван­ня (кінець бу­тонізації) шкідник пе­ре­бу­вав у стадії ли­чин­ки в стеблі. Інші ви­ди бу­ли у стадії іма­го і ве­ли відкри­тий спосіб жит­тя. То­му за на­яв­ності стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка об­роб­ку посівів не­обхідно про­во­ди­ти де­що раніше (табл. 4).

За умов, ко­ли чи­сельність ви­щев­ка­за­них шкідників у декілька разів пе­ре­ви­щує по­каз­ник ЕПШ, об­при­с­ку­ван­ня посівів у фазі бу­тонізації не мо­же га­ран­ту­ва­ти по­вне збе­ре­жен­ня вро­жаю.

То­му уп­ро­довж 2011-2012 років про­во­ди­ли по­льові досліджен­ня що­до ефек­тив­ності хімічних об­ро­бок посівів ріпа­ку ози­мо­го на по­чат­ку фа­зи струч­ку­ван­ня. Се­ред досліджу­ва­них інсек­ти­цидів най­е­фек­тивнішим ви­я­вив­ся комбіно­ва­ний пре­па­рат Ну­рел Д за нор­ми ви­т­ра­ти 0,6 л/га. У цьо­му варіанті зни­жен­ня насіннєво­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка на тре­тю до­бу після об­при­с­ку­ван­ня ста­но­ви­ло 92,6%. Технічна ефек­тивність на 14-ту до­бу ста­но­ви­ла 71,9%.

Ефек­тив­ний за­хист ріпа­ку ози­мо­го від шкідників по­зи­тив­но впли­ває на про­дук­тивність рос­лин. Так, кількість стручків на одній рос­лині на об­роб­ле­них інсек­ти­ци­да­ми варіан­тах бу­ла на 11,6-25,0% більша, ніж на кон­тролі, а ма­са 1000 насінин — на 10,7-12,8%, що по­зна­чи­лось і на уро­жай­ності в ціло­му.

Най­ви­щий по­каз­ник про­дук­тив­ності ріпа­ку одер­жа­но у варіанті за об­при­с­ку­ван­ня посівів Ка­ра­те Зе­о­ном, мк. с. (0,15 л/га), де уро­жайність за три ро­ки досліджень ста­но­ви­ла у се­ред­нь­о­му 3,5 т/га, тоб­то май­же у два ра­зи пе­ре­ви­щу­ва­ла кон­троль.

О. Сніжок, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник, ІСГЗП

Інформація для цитування
Важ­ливі чин­ни­ки ефек­тив­но­го кон­тро­лю шкідників  ріпа­ку / О. Сніжок// Спецвипуск ж. Пропозиція. Озимий ріпак: технології прибутковості / — 2016. — С. 40-42