Спецможливості
Агрохімія

Економіка протруйників на озимій пшениці

18.10.2016
8708
Економіка протруйників на озимій пшениці фото, ілюстрація
Протравители для озимой пшеницы

Важливим залишається питання підвищення ефективності виробництва зерна пшениці озимої у Північному Степу України на основі запровадження прогресивних елементів технології вирощування культури, що стосуються добору попередників, сортів, а також застосування протруйників і хелатного мікродобрива.

В умо­вах сьо­го­ден­ня пше­ни­ця ози­ма про­дов­жує посідати од­не з ліди­ру­ю­чих місць се­ред про­дуктів, які за­без­пе­чу­ють про­до­воль­чу без­пе­ку на­шої дер­жа­ви. До то­го ж це куль­ту­ра з ви­со­ким по­тенціалом дохідності, про що свідчать як дані на­уко­вих досліджень, так і до­сяг­нен­ня пе­ре­до­вих гос­по­дарств. 
Про­те, на жаль, до­нині не виріше­но про­бле­му за­без­пе­чен­ня ста­лості ва­ло­вих зборів зер­на пше­ниці, за­до­во­лен­ня за­галь­но­дер­жав­них по­треб у про­до­воль­чо­му зерні ви­со­кої якості, до­сяг­нен­ня ви­со­ко­го рівня кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності га­лузі та при­бут­ко­вості ви­роб­ни­чої діяль­ності гос­по­дарств. 
Важ­ли­вим шля­хом вирішен­ня про­бле­ми стабілізації ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ози­мої на кон­ку­рен­то­с­про­мож­но­му рівні є вдо­с­ко­на­лен­ня ор­ганізаційно-тех­но­логічно­го за­без­пе­чен­ня ви­роб­ництва на базі до­сяг­нень на­уко­во-технічно­го про­гре­су.

Умо­ви досліджень

Інфор­маційною ба­зою еко­номічно­го аналізу бу­ли ре­зуль­та­ти ек­с­пе­ри­мен­таль­них досліджень за 2010–2012 рр., що про­во­ди­ли­ся в ДП ДГ «Дніпро» ДУ Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН Ук­раїни. 
Сор­ти Пи­сан­ка, Скарб­ни­ця та Апо­гей Лу­гансь­кий висіва­ли по чор­но­му па­ру, після го­ро­ху та со­няш­ни­ку. По­пе­ред­ник чор­ний пар ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли у дослідах як ета­лон­ний варіант, ад­же він є най­кра­щим для пше­ниці ози­мої у зоні Сте­пу, оскільки дає змо­гу мак­си­маль­но ре­алізу­ва­ти про­дук­тив­ний по­тенціал куль­ту­ри. Тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня ози­ми­ни, крім досліджу­ва­них ок­ре­мих її еле­ментів, бу­ла за­галь­но­прий­ня­тою для Північно­го Сте­пу Ук­раїни. До­за міне­раль­них до­б­рив, яку вно­си­ли як фон під пе­ред­посівну куль­ти­вацію, ста­но­ви­ла: по чор­но­му па­ру — N30P30K30, після го­ро­ху — N45P45K45, після со­няш­ни­ку — N60P60K60. 
Для пе­ред­посівної об­роб­ки насіннєво­го ма­теріалу схе­ма досліду пе­ред­ба­ча­ла ви­ко­ри­с­тан­ня про­труй­ників: фунгіцид­ної дії — Віта­вакс 200 ФФ (3 л/т) та інсек­то-фунгіцид­ної — Се­лест Топ 312,5 FS (1,5 л/т), а та­кож хе­лат­но­го мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком-плюс-зер­но (3 л/т). Під час про­ве­ден­ня досліджень ко­ри­с­ту­ва­ли­ся відповідни­ми ме­то­ди­ка­ми та ре­ко­мен­даціями.
Еко­номічну оцінку еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої про­во­ди­ли на ос­нові за­сто­су­ван­ня за­галь­но­прий­ня­тої ме­то­ди­ки, яка дає змо­гу оціни­ти варіант тех­но­логії за рівнем уро­жай­ності, собівар­тості ви­роб­ництва оди­ниці про­дукції, при­бут­ко­вості гек­та­ра посівної площі та рівнем рен­та­бель­ності. Ви­роб­ничі ви­т­ра­ти роз­ра­хо­ву­ва­ли на ос­нові тех­но­логічних карт ви­ро­щу­ван­ня та за­галь­но­прий­ня­тих ме­то­дич­них ре­ко­мен­дацій. Ціни на зер­но пше­ниці (без ура­ху­ван­ня по­дат­ку на до­да­ну вартість) бу­ли ди­фе­ренційо­вані відповідно до якості от­ри­ма­но­го зер­на. Для роз­ра­хун­ку вартісних по­каз­ників бу­ло прий­ня­то ціни на ви­роб­ничі ре­сур­си та про­дукцію, що діяли в чет­вер­то­му квар­талі 2014 р.

Ре­зуль­та­ти аналізу

За ре­зуль­та­та­ми аналізу ек­с­пе­ри­мен­таль­них да­них (табл. 1–3) бу­ло вста­нов­ле­но, що пра­виль­ний добір по­пе­ред­ників до­сить істот­но впли­ває на еко­номічну ефек­тивність ви­роб­ництва зер­на пше­ниці ози­мої. Раціональ­не ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го фак­то­ра зу­мов­лює не ли­ше підви­щен­ня вро­жай­ності куль­ту­ри, а й збільшен­ня окуп­ності ви­т­рат на ви­роб­ництво про­дукції.

Так, у кон­троль­них варіан­тах, де пше­ни­цю ви­ро­щу­ва­ли по чор­но­му па­ру, за вро­жай­ності 5,65–6,15 т/га бу­ло от­ри­ма­но 7,10–8,03 тис. грн чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на гек­тар посіву та 1,36–1,49 грн — у роз­ра­хун­ку на од­ну грив­ню за­тра­че­них коштів (табл. 1). 
Розміщен­ня пше­ниці ози­мої у сівозміні після го­ро­ху бу­ло менш ефек­тив­ним, оскільки вро­жайність досліджу­ва­них сортів зни­жу­ва­ла­ся на кон­тролі на 33,0–41,0%, що зу­мов­лю­ва­ло не­до­от­ри­ман­ня 4,03–5,41 тис. грн чи­с­то­го до­хо­ду з 1 га за рівня рен­та­бель­ності 58,3–74,8% (табл. 2). 
Пше­ни­ця ози­ма, яку висіва­ли після со­няш­ни­ку, не­зва­жа­ю­чи на най­ви­щий рівень на­си­чен­ня тех­но­логії міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми (N60P60K60), на кон­троль­них ділян­ках фор­му­ва­ла най­мен­шу про­дук­тивність (2,99–3,29 т/га) та най­ниж­чу якість зер­на (6-й клас), ре­алізація яко­го здат­на за­без­пе­чи­ти от­ри­ман­ня су­ми чи­с­то­го до­хо­ду вп’яте­ро-все­ме­ро ниж­чої, ніж за ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри по чор­но­му па­ру, за рівня рен­та­бель­ності 22,5–32,0% (табл. 3).
За ре­зуль­та­та­ми порівнян­ня варіантів, де насіння об­роб­ля­ли про­труй­ни­ка­ми та хе­лат­ним мікро­до­б­ри­вом, та­кож вста­нов­ле­но істотні пе­ре­ва­ги чор­но­го па­ру як по­пе­ред­ни­ка, що за­без­пе­чує фор­му­ван­ня ви­со­кої про­дук­тив­ності і якості зер­на пше­ниці ози­мої, а та­кож дає змо­гу от­ри­ма­ти 1,29–1,71 грн чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на од­ну ви­т­ра­че­ну грив­ню. Се­ред ре­ш­ти по­пе­ред­ників до­сяг­нен­ня кра­щих еко­номічних по­каз­ників у разі про­ве­ден­ня пе­ред­посівної об­роб­ки насіння за­без­пе­чу­вав го­рох. Тут, за­леж­но від сор­ту та варіан­та пе­ред­посівної об­роб­ки насіння, фор­му­вала­ся рен­та­бель­ність на рівні 65,9–91,2%, тоді як ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої після со­няш­ни­ку за­без­пе­чу­ва­ло ли­ше 0,32–0,49 грн чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на од­ну грив­ню ви­роб­ни­чих ви­т­рат.    

Порівняль­ний еко­номічний аналіз по­ка­зав, що по чор­но­му па­ру ліде­ром у всіх варіан­тах досліду був сорт Скарб­ни­ця, який фор­му­вав про­дук­тивність на 4,3–8,8% ви­щу порівня­но з ре­ш­тою сортів. Про­те на біднішо­му аг­ро­фоні пла­с­тичнішим ви­я­вив­ся сорт Пи­сан­ка, вро­жайність яко­го після го­ро­ху пе­ре­ви­щу­ва­ла інші досліджу­вані сор­ти на 6,7–13,3, а після со­няш­ни­ку — на 5,6–10,9%. Сорт Апо­гей Лу­гансь­кий ви­я­вив­ся най­менш уро­жай­ним за йо­го ви­ро­щу­ван­ня після всіх досліджу­ва­них по­пе­ред­ників, що відповідним чи­ном по­зна­ча­ло­ся на по­каз­ни­ках ефек­тив­ності (табл. 1–3).
За ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої сор­ту Скарб­ни­ця по чор­но­му па­ру ви­роб­ни­ча собівартість зер­на фор­му­ва­ла­ся на рівні 848–900 грн/т, тоді як що­до сор­ту Пи­сан­ка та Апо­гей Лу­гансь­кий по­каз­ни­ки собівар­тості ста­но­ви­ли відповідно 873–931 і 893–950 грн/т. Ефек­тивність ре­алізації одер­жа­но­го зер­на та­кож бу­ла най­ви­ща у сор­ту Скарб­ни­ця: чи­с­тий дохід із 1 га — 8,03–9,58 тис. грн; рівень рен­та­бель­ності — 149,4–171,1%. У ча­с­тині варіантів най­менш уро­жай­ний сорт Апо­гей Лу­гансь­кий сфор­му­вав зер­но із ниж­чи­ми якісни­ми по­каз­ни­ка­ми порівня­но з інши­ми сор­та­ми, а то­му за рівнем рен­та­бель­ності він по­сту­пав­ся сор­ту Скарб­ни­ця на 12,1–26,9% (табл. 1). 
Ви­роб­ництво 1 т зер­на най­у­ро­жайнішо­го сор­ту Пи­сан­ка, ви­ро­щу­ва­но­го після го­ро­ху, по­тре­бу­ва­ло 1140–1205 грн ма­теріаль­но-гро­шо­вих ви­т­рат (за­леж­но від варіан­та об­роб­ки насіння) і бу­ло на 4,7–8,8% де­шев­шим порівня­но із собівартістю про­дукції інших двох сортів. Дохідність гек­та­ра посіву бу­ла тут суттєво ниж­чою, ніж у разі ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці по чор­но­му па­ру, і по сор­ту Пи­сан­ка ста­но­ви­ла 3,43–4,56 тис. грн/га. Вод­но­час із площі, на якій ви­ро­щу­ва­ли сор­ти Скарб­ни­ця і Апо­гей Лу­гансь­кий, бу­ло от­ри­ма­но чи­с­то­го до­хо­ду в роз­ра­хун­ку на гек­тар на 482–928 грн мен­ше, ніж сор­ту Пи­сан­ка. То­му, як­що най­кра­щий сорт за­без­пе­чу­вав за ви­ро­щу­ван­ня після го­ро­ху 74,8–91,2% рен­та­бель­ності, то що­до сор­ту Скарб­ни­ця цей по­каз­ник фор­му­вав­ся у ме­жах 58,3–81,3%, а що­до сор­ту Апо­гей Лу­гансь­кий — ли­ше 59,4–75,0% за­леж­но від варіан­та пе­ред­посівної об­роб­ки насіння (табл. 2).  
Со­няш­ник як по­пе­ред­ник за­без­пе­чу­вав най­ниж­чий рівень віддачі гек­та­ра землі, то­му навіть за вро­жай­ності най­кра­що­го сор­ту Пи­сан­ка на рівні 3,29–3,74 т/га рівень собівар­тості ви­роб­ництва оди­ниці про­дукції підви­щу­вав­ся до 1373–1435 грн/т, су­ма чи­с­то­го до­хо­ду з 1 га зни­жу­ва­ла­ся до 1,50–2,50 тис. грн, а рівень рен­та­бель­ності — до 32,0–49,3% за­леж­но від варіан­та об­роб­ки насіння. По­каз­ни­ки рен­та­бель­ності ви­роб­ництва пше­ниці ози­мої сор­ту Скарб­ни­ця бу­ли ниж­чи­ми на 5,9–7,4, а сор­ту Апо­гей Лу­гансь­кий — на 8,8–11,4% (табл. 3).
Під час ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої по чор­но­му па­ру об­роб­ка насіння про­труй­ни­ка­ми та мікро­до­б­ри­вом спри­я­ла не ли­ше рос­ту про­дук­тив­ності її сортів до 5,79–6,69 т/га, а й підви­щен­ню якісних по­каз­ників зер­на від 4-го до 3-го кла­су. За ви­щої окуп­ності ви­т­рат по більшості варіантів відбу­ва­ло­ся зде­шев­лен­ня ви­роб­ництва оди­ниці про­дукції та підви­щен­ня дохідності гек­та­ра землі на 117–1549 грн/га.

За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що най­ви­ща вро­жайність (6,14–6,69 т/га) фор­му­ва­лась у варіан­тах, де за­сто­со­ву­ва­ли мікро­до­б­ри­во Ре­а­ком-плюс-зер­но в комбінації із про­труй­ни­ком Се­лест Топ 312,5 FS у різних співвідно­шен­нях. Щодо по­каз­ників окуп­ності ви­т­рат та при­бут­ко­вості гек­та­ра землі най­е­фек­тивнішою ви­я­ви­лась об­роб­ка насіння сумішшю Віта­вак­су та мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком у співвідно­шенні 1:1 (в дозі 3 л/т). Хо­ча от­ри­ма­на вро­жайність тут бу­ла на 0,01–0,12 т/га ниж­чою, про­те рівень рен­та­бель­ності до­ся­гав мак­си­маль­них зна­чень і ста­но­вив 157,5–171,1%, за­без­пе­чу­ю­чи от­ри­ман­ня із 1 га 8,55–9,58 тис. грн чи­с­то­го до­хо­ду.
Близь­ки­ми за зна­чен­ня­ми вро­жай­ності, при­бут­ко­вості гек­та­ра посівної площі та рен­та­бель­ності бу­ли та­кож два та­ких варіан­ти: пер­ший — інкру­с­тація насіння мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком-плюс-зер­но в дозі 3 л/т; дру­гий — об­роб­ка насіння Ре­а­ко­мом (3 л/т) у комбінації з Віта­вак­сом, який вно­си­ли у дозі 70% ре­ко­мен­до­ва­ної. За ви­ро­щу­ван­ня кра­щих сортів у та­ко­му разі в роз­ра­хун­ку на 1 га бу­ло от­ри­ма­но відповідно 6,18–6,47 і 6,21–6,52 т/га зер­на та 8,81–9,38 і 8,83–9,44 тис. грн/га чи­с­то­го до­хо­ду за рівня рен­та­бель­ності 162,9–170,6 і 161,8–169,9% (табл. 1).
Після го­ро­ху та со­няш­ни­ку фор­му­ван­ня най­ви­щої про­дук­тив­ності зер­на та­кож за­без­пе­чу­ва­ли варіан­ти, де для об­роб­ки насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли суміш мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком та про­труй­ни­ка Се­лест Топ. Слід за­зна­чи­ти, що на ділян­ках, де вив­ча­ли дію Віта­вак­су та Ре­а­ко­му, ви­ни­ка­ла по­тре­ба в до­дат­ко­во­му за­сто­су­ванні інсек­ти­ци­ду Ну­рел Д (1 л/га). Вод­но­час, зва­жа­ю­чи на інсек­то-фунгіцид­ну дію про­труй­ни­ка Се­лест Топ, ділян­ки, де йо­го за­сто­со­ву­ва­ли, пре­па­ра­том Ну­рел не об­роб­ля­ли. Та­ким чи­ном, це да­ло змо­гу підви­щи­ти окупність ви­т­рат і до­сяг­ти най­кра­щих по­каз­ників еко­номічної ефек­тив­ності (табл. 2–3).
У разі ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої після го­ро­ху мак­си­мальні по­каз­ни­ки вро­жай­ності та при­бут­ко­вості гек­та­ра землі бу­ло от­ри­ма­но у варіанті, де насіння об­роб­ля­ли сумішшю Се­лест То­пу (1,5 л/т) та Ре­а­ко­му (3 л/т). Що­до сор­ту Пи­сан­ка во­ни ста­но­ви­ли відповідно 4,43 т/га та 4,56 тис. грн/га. Вод­но­час че­рез ниж­чу окупність ви­т­рат тут фор­му­вав­ся рівень рен­та­бель­ності 89,4 про­ти 91,2% у варіанті, де нор­му за­сто­су­ван­ня про­труй­ни­ка Се­лест Топ у суміші змен­шу­ва­ли до 1,05 л/т (табл. 2).

Со­няш­ник як по­пе­ред­ник за­без­пе­чу­вав най­ниж­чий рівень віддачі гек­та­ра землі
У варіан­тах, де пше­ни­цю ози­му висіва­ли після со­няш­ни­ку, най­ви­щу вро­жайність та­кож бу­ло от­ри­ма­но за об­роб­ки насіння про­труй­ни­ком Се­лест Топ (1,5 л/га) у комбінації з мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком (3 л/га) — 3,42–3,74 т/га. Про­те вищі по­каз­ни­ки окуп­ності ви­т­рат та при­бут­ко­вості гек­та­ра за­без­пе­чу­вав варіант, де Се­лест Топ за­сто­со­ву­ва­ли у змен­шеній дозі (1,05 л/га). Так, за вро­жай­ності 3,37–3,69 т/га бу­ло до­дат­ко­во от­ри­ма­но чи­с­то­го до­хо­ду: в роз­ра­хун­ку на 1 га — 10–27 грн, у роз­ра­хун­ку на 1 грн ви­роб­ни­чих ви­т­рат — 0,010–0,014 грн за рівня рен­та­бель­ності 39,2–49,3% (табл. 3).
За розміщен­ня пше­ниці ози­мої у сівозміні після го­ро­ху та со­няш­ни­ку до­сить ви­сокі ре­зуль­та­тивні по­каз­ни­ки бу­ли та­кож от­ри­ма­ні у варіан­тах, де для об­роб­ки насіння ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли суміш пре­па­ратів Віта­вакс та Ре­а­ком у повній дозі (3 л/т). На­при­клад, по най­кра­що­му сор­ту Пи­сан­ка бу­ло от­ри­ма­но: у разі ви­ро­щу­ван­ня після го­ро­ху — 4,31 т/га зер­на за 88,1% рен­та­бель­ності; після со­няш­ни­ку — 3,65 т/га зер­на за 47,2% рен­та­бель­ності.
За­слу­го­ву­ють на ува­гу та­кож варіан­ти, де насіння об­роб­ля­ли мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком у дозі 3 л/т ок­ре­мо та в суміші із Віта­вак­сом (2,1 л/т), що за­без­пе­чи­ло одер­жан­ня вро­жаю зер­на ози­мої пше­ниці сор­ту Пи­сан­ка, ви­ро­ще­но­го після го­ро­ху, на рівні 4,23–4,28 т/га зер­на за 87,8–87,9% рен­та­бель­ності. Після по­пе­ред­ни­ка со­няш­ник ці по­каз­ни­ки ста­но­ви­ли відповідно 3,57–3,60 т/га та 46,1–46,5%.

За ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої після го­ро­ху були отримані мак­си­мальні по­каз­ни­ки вро­жай­ності та при­бут­ко­вості з гек­та­ра земліЯк по­ка­за­ли ре­зуль­та­ти досліджень, ок­ре­ме за­сто­су­ван­ня про­труй­ників Віта­вакс та Се­лест Топ бу­ло най­менш ефек­тив­ним як че­рез не­до­стат­ню при­бав­ку вро­жай­ності, так і че­рез ви­со­ку вартість пре­па­ра­ту Се­лест Топ (табл. 2–3).
Вста­нов­ле­но та­кож, що, порівня­но з кон­тро­лем, про­ве­ден­ня пе­ред­посівної об­роб­ки насіння завжди по­зи­тив­но по­зна­ча­ло­ся на якісних по­каз­ни­ках зер­на.

Вис­нов­ки

1. Ре­зуль­та­ти еко­номічно­го та енер­ге­тич­но­го аналізів підтвер­ди­ли той факт, що для умов Північно­го Сте­пу Ук­раїни ак­ту­аль­ним за­ли­шається збе­ре­жен­ня чор­но­го па­ру як най­кра­що­го по­пе­ред­ни­ка пше­ниці ози­мої. Добрі еко­номічні ре­зуль­та­ти за­без­пе­чує розміщен­ня куль­ту­ри після го­ро­ху. Ви­ко­ри­с­тан­ня в якості по­пе­ред­ни­ка со­няш­ни­ку є най­менш ба­жа­ним, про­те до­пу­с­ти­мим, оскільки за­без­пе­чує фор­му­ван­ня рівня рен­та­бель­ності від 22,5–32,0% на кон­тролі до 39,2–49,3 — у решті варіантів досліду.
2. Най­кра­щу ре­акцію що­до вда­ло­го до­бо­ру по­пе­ред­ників та пе­ред­посівну об­роб­ку насіння ви­я­ви­ли: за ви­ро­щу­ван­ня по чор­но­му па­ру — сорт Скарб­ни­ця, після го­ро­ху та со­няш­ни­ку — сорт Пи­сан­ка. Ви­ро­щу­ван­ня цих сортів за­без­пе­чи­ло от­ри­ман­ня най­кра­щих по­каз­ників еко­номічної та енер­ге­тич­ної ефек­тив­ності. Най­менш кон­ку­рен­то­с­про­мож­ним ви­я­вив­ся сорт Апо­гей Лу­гансь­кий.
3. За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що най­ви­ща вро­жайність після всіх по­пе­ред­ників фор­му­ва­лась у варіан­тах, де за­сто­со­ву­ва­ли мікро­до­б­ри­во Ре­а­ком-плюс-зер­но (3 л/т) у комбінації із про­труй­ни­ком Се­лест Топ 312,5 FS у дозі 1,5 та 1,05 л/т. Ці варіан­ти ви­я­ви­ли­ся та­кож най­е­фек­тивніши­ми з точ­ки зо­ру енер­гоємності ви­роб­ництва 1 т зер­на та ко­ефіцієнта енер­ге­тич­ної ефек­тив­ності. 
Еко­номічні по­каз­ни­ки за­сто­су­ван­ня пе­ред­посівної об­роб­ки насіння фор­му­ва­ли­ся за­леж­но від рівня окуп­ності до­дат­ко­вих ма­теріаль­но-гро­шо­вих ви­т­рат. Так, по чор­но­му па­ру най­кращі по­каз­ни­ки при­бут­ко­вості гек­та­ра землі та рен­та­бель­ності бу­ло от­ри­ма­но у варіан­тах, де насіння об­роб­ля­ли сумішшю Віта­вак­су та мікро­до­б­ри­ва Ре­а­ком. Близь­ки­ми за зна­чен­ня­ми вро­жай­ності, при­бут­ко­вості гек­та­ра посівної площі та рен­та­бель­ності бу­ли та­кож два такі варіан­ти: пер­ший — інкру­с­тація насіння мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком-плюс-зер­но в дозі 3 л/т; дру­гий — об­роб­ка насіння Ре­а­ко­мом (3 л/т) у комбінації із Віта­вак­сом, який вно­си­ли в дозі 70% ре­ко­мен­до­ва­ної.
Після го­ро­ху та со­няш­ни­ку об­роб­ка насіння пре­па­ра­том Се­лест Топ 312,5 FS (у дозі 1,05 або 1,5 л/т) у комбінації з мікро­до­б­ри­вом Ре­а­ком-плюс-зер­но за­без­пе­чу­ва­ла одер­жан­ня най­ви­щих по­каз­ників при­бав­ки вро­жай­ності, а та­кож окуп­ності ви­т­рат та при­бут­ко­вості гек­та­ра. 

В. Ком­панієць, канд. екон. на­ук,
О. Же­ляз­ков, канд. с.-г. на­ук,
А. Ку­лик, О. Ко­зельсь­кий
Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН Ук­раїни

 

Ключові слова: Зернові колосові

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0