Китайський овочевий бум: навіщо в Крим запросили інвесторів з КНР

У північно-східній частині Криму будують теплиці імовірно китайські інвестори. Це викликає серйозну заклопотаність у місцевих сільгоспвиробників, пише propozitsiya.com з посиланням на ІА Крим.реаліі. Фермери побоюються не тільки розорення через нерівну конкуренцію, але і того, що китайці будуть використовувати отрутохімікати для вирощування овочів і фруктів.

Ще в січні підконтрольний Кремлю Мінсільгосп Криму за результатами зустрічі глави відомства Андрія Рюмшина з якимись китайськими інвесторами повідомив, що вони висловили готовність інвестувати 600 мільйонів рублів для вирощування помідорів, баклажанів, огірків, моркви, часнику, дині, кавуни, ягід в Криму.

Голова «Кримського антикорупційного комітету»,  Ілля Большедворов вважає, що китайські сільськогосподарські проекти в Криму не можна назвати повноцінними інвестиціями.

Так звані китайські інвестори будують парники з підручних матеріалів, і назвати це інвестиціями досить складно, вважає Ілля Большедворов.

Китай надає неякісну продукцію, безконтрольно застосовує хімічні речовини в якості добрив, аж до введення в рослини барвників для прискореного дозрівання і товарного вигляду. Це створить додаткову конкуренцію на ринку, який і так перенасичений

Так, в Нижньогірському районі Криму протести місцевих жителів привели до того, що китайські теплиці розібрали. За словами активіста, протести продовжилися в інших районах, але через невисоку активність поки ні до чого не привели.

Поки ситуація не вийде на критичний рівень, робити нічого не будуть, а коли дійде, то постраждають вже і землі, і вироблена в Криму сільгосппродукція, зазначає активіст.

У цій ситуації треба враховувати якість інвестиційних проектів.

Керівник Української плодоовочевої асоціації Федір Рибалко стверджує, що самі китайці не довіряють продукції своїх фермерів: «Є скляні теплиці, куди треба інвестувати мільйон доларів на гектар або навіть більше. І плівкові теплиці, де інвестиції складають сто тисяч доларів на ту ж площу. Раніше був імпорт з південних регіонів України з низькими цінами. Зараз ціни досить високі, що і стає стимулом для всякого роду нових гравців. Я не думаю, що є ризики для місцевих виробників, оскільки вони займаються цим десятки років, у них є напрацьована база збуту, вони краще знають клімат. Я стикався з китайськими технологіями в Середній Азії, коли викопували рів і просто накривали його плівкою для захисту від холоду. Навіть в самому Китаї споживачі масово не довіряють китайським продукту, тому зростає імпорт. Китайські споживачі готові платити більше, навіть за доставку літаком, за некитайські продукцію ».