Спецможливості
Агрохімія

За­хи­с­т ріпа­ку ози­мо­го від шкідників

29.05.2017
19268
За­хи­с­т  ріпа­ку ози­мо­го від шкідників фото, ілюстрація

За умов інтен­сив­но­го ве­ден­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва ріпаківництво, як важ­ли­ва лан­ка в су­час­но­му аг­ро­про­мис­ло­во­му сек­торі Ук­раїни, постійно зна­хо­дить­ся у по­шу­ках оп­ти­маль­них за­ходів за­хи­с­ту рос­лин від шкідників. Див­ним це на­зва­ти важ­ко, оскільки ен­то­мо­комп­лекс шкідників куль­ту­ри на­ра­хо­вує по­над 50, як спеціалізо­ва­них так і не спеціалізо­ва­них видів. 
 

Ріпа­ко­вий пиль­щик 

Фіто­фаг мо­же роз­ви­ва­ти­ся в двох ге­не­раціях на ози­мих і ярих фор­мах куль­ту­ри. Зи­мує ко­ма­ха у стадії ли­чин­ки в ко­коні у ґрунті. Ос­нов­на ма­са кон­цен­т­рується в по­верх­не­вих ша­рах ґрун­ту на гли­бині до 10 см. За­ляль­ко­ву­ють­ся на­весні. Шкідник ма­со­во з'яв­ляється з на­стан­ням про­хо­лод­ної по­го­ди, особ­ли­во при ви­сокій во­ло­гості повітря. До­дат­ко­вий період жив­лен­ня відбу­вається на ди­ко­рос­лих рос­ли­нах із ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них. Са­миці пиль­щи­ка дру­гої ге­не­рації відкла­да­ють яй­ця в кінці серп­ня — на по­чат­ку ве­рес­ня на ли­с­тя ріпа­ку. Найбільш шкідливі на ріпа­ку ози­мо­му ли­чин­ки (не­справжнь­о­гу­се­ниці) са­ме цієї ге­не­рації. Во­ни ске­ле­ту­ють ли­ст­ки, за­ли­ша­ю­чи не­до­тор­ка­ни­ми ли­ше дрібні жил­ки. Ха­рак­тер­ним є той факт, що ак­тивність жив­лен­ня підви­щується за су­хої та теп­лої по­го­ди, хо­ча не­справжнь­о­гу­се­ниці стар­ших віків шкідни­ка ви­т­ри­валі та­кож і до нічних за­мо­розків. Навіть за тем­пе­ра­ту­ри повітря -10С вночі та +70С вдень во­ни здатні про­дов­жу­ва­ти жив­лен­ня. 

Ви­хо­дя­чи з особ­ли­во­с­тей біології ко­ма­хи для за­хи­с­ту посівів ріпа­ку ози­мо­го доцільною є гли­бо­ка зяб­ле­ва оран­ка силь­но за­се­ле­них пиль­щи­ком полів, за якої зни­щу­ють­ся зи­му­ючі ко­ко­ни. Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння та­кож до­по­ма­гає змен­ши­ти втра­ти вро­жаю від цьо­го шкідни­ка. За умов ви­со­кої щільності шкідни­ка по­над 3 ли­чин­ки на 1 м2, доцільною бу­де об­роб­ка посівів інсек­ти­ци­дом. 

Ка­пу­с­тя­на міль 

Гусінь є шкідни­ком рос­лин із ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них і за спри­ят­ли­вих умов ство­рює за­гро­зу схо­дам ріпа­ку ози­мо­го. Про­те чи­сельність, а відповідно і шкідливість ко­ма­хи, впро­довж років не­од­на­ко­ва. Існує при­пу­щен­ня, що ма­со­ва по­ява молі пов'язані з міграцією ме­те­ликів з інших стацій під впли­вом фрон­таль­них про­цесів в ат­мо­сфері. Місцеві по­пу­ляції фіто­фа­га мо­жуть бу­ти більш чи­сельні ли­ше в другій по­ло­вині літа і за ви­со­ких тем­пе­ра­тур.

Низь­ка чи­сельність ка­пу­с­тя­ної молі пер­шої ге­не­рації пов'яза­на з тим, що зи­му­ючі ме­те­ли­ки та ля­леч­ки чут­ливі до пе­ре­охо­ло­д­жен­ня, за тем­пе­ра­ту­ри повітря -8 — -9 0С во­ни ги­нуть. Впро­довж ро­ку міль роз­ви­вається в 4 ге­не­раціях і за­зви­чай, во­ни на­кла­да­ють­ся од­на на од­ну, то­му на посівах ка­пу­с­тя­них куль­тур мож­на зустріти май­же всі стадії роз­вит­ку ка­пу­с­тя­ної молі. Для ріпа­ку ози­мо­го най­не­без­печніша ос­тан­ня ге­не­рація. Гу­се­ни­цям молі ха­рак­тер­не так зва­не по­шко­д­жен­ня у ви­гляді віко­нець. Ли­чин­ка ви­с­коб­лює порівня­но не ве­ли­ку ча­с­ти­ну ли­ст­ко­вої по­верхні, за­зви­чай ни­жню. Так, з однієї сто­ро­ни ли­ст­ка ку­ти­ку­ла за­ли­шається не уш­ко­д­же­ною, ут­во­рю­ю­чи "вікон­це" — отвір, який за роз­ро­с­тан­ня ли­с­то­вої пла­с­тин­ки ло­па­ю­чись роз­ри­вається. По­шко­д­жу­ють гу­се­ниці ка­пу­с­тя­ної молі різних віків, ха­рак­тер­но, що чим старші гу­се­ниці тим більший розмір віко­нець, які во­ни ви­г­ри­за­ють.

В об­ме­женні чи­сель­ності ка­пу­с­тя­ної молі ва­го­му роль відігра­ють по­годні умо­ви, па­ра­зи­ти (що роз­ви­ва­ють­ся за ра­ху­нок гу­се­ниць і ля­ле­чок молі) та хво­ро­би. Про­гноз чи­сель­ності фіто­фа­га, ЕПШ ста­но­вить 7 гу­се­ниць/рос­ли­ну, доз­во­лить оп­тимізу­ва­ти рішен­ня про за­сто­су­ван­ня хімічних прий­омів ре­гу­ляції чи­сель­ності. Ос­но­ва про­гно­зу це відсте­жен­ня ди­наміки чи­сель­ності ме­те­ликів (літ за­зви­чай відбу­вається вночі), а та­кож вра­ху­ван­ня кліма­тич­них фак­торів (за­леж­но від тем­пе­ра­ту­ри цикл роз­вит­ку шкідни­ка мо­же три­ва­ти від 13 до 36 діб).

Ка­пу­с­тя­на сов­ка

На посівах ріпа­ка ози­мо­го не­без­пе­ку ста­нов­лять гу­се­ниці дру­гої ге­не­рації. Зо­к­ре­ма, гу­се­ниці ка­пу­с­тя­ної сов­ки пер­шо­го віку ске­ле­ту­ють ли­с­тя з ни­зу, за­ли­ша­ю­чи епідерміс, дру­го­го та тре­ть­о­го ви­г­ри­за­ють в листі от­во­ри, а ос­танніх з'їда­ють ли­с­тя май­же повністю, ли­ша­ю­чи ли­ше крупні жил­ки. Частіше за все зустрічається в рай­о­нах із підви­ще­ною во­логістю, особ­ли­во в за­пла­вах річок. Підви­щен­ню йо­го чи­сель­ності спри­я­ють ме­те­о­ро­логічні умо­ви: теп­ла та помірно во­ло­га по­го­да, на­явність квіту­чих не­кта­ро­носів під час льо­ту ме­те­ликів. Ви­со­ка во­логість повітря вик­ли­кає за­ги­бель гу­се­ниць, а відсутність квіту­чих не­кта­ро­носів різко зни­жує пло­дючість са­миць. 

За­хо­ди бо­роть­би із цим шкідни­ком поєдну­ють в собі ком­плекс аг­ро­технічних, хімічних і біологічних прий­омів. Аг­ро­технічні — на­сам­пе­ред це зяб­ле­ва оран­ка та куль­ти­вація міжрядь про­сап­них куль­тур, за умов їх на­яв­ності в сівозміні (ги­не ве­ли­ка кількість ля­ле­чок). Хімічні — зни­щен­ня бур'янів гербіци­да­ми, що поз­бав­ляє кор­мо­вої ба­зи ме­те­ликів, об­при­с­ку­ван­ня посівів інсек­ти­ци­да­ми доз­во­ле­ни­ми для ви­ко­ри­с­тан­ня, при пе­ре­ви­щенні шкідни­ком ЕПШ — 2 гу­се­ниці на рос­ли­ну. Біологічні за­хо­ди за­хи­с­ту — вклю­ча­ють ви­пуск три­хо­г­ра­ми на по­чат­ку льо­ту ме­те­ликів і по­втор­но че­рез 7-8 діб по 20-30 тис. осо­бин на 1 га, за на­яв­ності по­над 80 яєць на 1 м2, нор­му збільшу­ють відповідно до 40-50 тис. на 1 га.

До дру­гої гру­пи на­ле­жать ви­ди у яких вес­ня­ний роз­ви­ток і мак­си­маль­на шкідливість співпа­да­ють із по­чат­ком фор­му­ван­ня та фор­му­ван­ням бу­тонів і суцвіть: ріпа­ко­вий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) і олен­ка во­ло­ха­та (Epicometis hirta). Жу­ки по­шко­д­жу­ють бу­то­ни та суцвіття, що не­га­тив­но впли­ває на про­дук­тивність рос­лин. 

Ріпа­ко­вий квіткоїд

Ос­нов­ним чин­ни­ком, який виз­на­чає стро­ки ви­хо­ду жуків із місць зимівлі є се­ред­нь­о­до­бо­ва тем­пе­ра­ту­ра повітря — 10-110С. Ко­ма­хи ріпа­ко­во­го квіткоїда спо­чат­ку за­се­ля­ють рос­ли­ни, що ра­но зацвіта­ють, щоб за­вер­ши­ти період до­дат­ко­во­го жив­лен­ня, не­обхідний для по­вноцінно­го дозріван­ня ста­те­вих за­лоз. По­ява фіто­фа­га на рос­ли­нах ріпа­ку ози­мо­му співпа­дає з по­чат­ком ут­во­рен­ня ре­про­дук­тив­них ор­ганів. На­сам­пе­ред во­ни про­гри­за­ють бу­то­ни, а в період цвітіння жив­лять­ся ти­чин­ка­ми та ма­точ­ка­ми не не­хту­ю­чи при цьо­му і пе­лю­ст­ка­ми квіток. Яй­ця відкла­да­ють в бу­то­ни і за­зви­чай ли­чин­ки, що відро­ди­ли­ся за­гро­зи не ста­нов­лять. Інтен­сив­не за­се­лен­ня, по­над 3 ли­чин­ки на 1 бу­тон, мо­же при­зве­с­ти до втрат вро­жаю насіння. Ма­со­ве за­се­лен­ня рос­лин шкідни­ком співпа­дає із по­чат­ком фа­зи цвітіння ріпа­ку. 

Шкідливість за­ле­жить від сту­пе­ню по­шко­д­жен­ня та фа­зи роз­вит­ку ріпа­ку. На­при­клад, по­шко­д­жен­ня в фазі ве­ли­ко­го бу­то­на, що за­тяг­нув­ся, відчу­вається більше ніж за по­шко­д­жен­ня під час цвітіння. По­шко­д­жені рос­ли­ни нерівномірно за­вер­шу­ють цвітіння, що ус­клад­нює зби­ран­ня куль­ту­ри.

Оз­на­ки по­шко­д­жен­ня ріпа­ко­вим квіткоїдом лег­ко сплу­та­ти з симп­то­ма­ми фізіологічно­го в'янен­ня бу­тонів, ко­ли рос­ли­ни під впли­вом стре­со­вих умов (ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри, не­до­стат­ня кількість во­ло­ги, не­до­статнє за­без­пе­чен­ня по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми) ски­да­ють бу­то­ни. Бу­то­ни, що за­ли­ши­ли­ся, не ма­ють оз­нак ви­г­ри­зан­ня. При­чи­ну, що вик­ли­ка­ла цей про­цес мож­на виз­на­чи­ти за до­вжи­ною сте­бе­лець: як­що до­вжи­на сте­бе­лець мен­ша 1 см і во­ни тонкі, це в'янен­ня, а як­що сте­бель­ця, що за­ли­ши­ли­ся до­б­ре роз­ви­нуті та ма­ють до­вжи­ну більше 1 см, це по­шко­д­жен­ня квіткоїдом, оскільки бу­тон ви­пав тільки після ви­г­ри­зан­ня.

Моніто­ринг чи­сель­ності шкідни­ка про­во­дять із ви­ко­ри­с­тан­ням па­с­ток жов­то­го ко­ль­о­ру, що містять фіксу­ю­чу ріди­ну (ети­ленгліколь). Пла­ну­ю­чи за­хисні за­хо­ди для бо­роть­би з ріпа­ко­вим квіткоїдом не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти чи­сельність жуків, час їх по­яви, фа­зу роз­вит­ку і гу­с­то­ту сто­ян­ня рос­лин.

Ма­со­ва по­ява жуків на квіту­чих рос­ли­нах пов'яза­на із їх щільністю на посівах ріпа­ку. Так, при за­се­ле­ності на при­лег­лих до по­ля стаціях — 1-2 жу­ки на квітку куль­ба­би, при 30-50% за­се­ле­ності рос­лин, щільність на ріпа­ку на­ра­хо­вує 4-6 жуків на рос­ли­ну. 

Олен­ка во­ло­ха­та

Жу­ки виліта­ють на­весні і хар­чу­ють­ся суцвіття­ми ран­нь­оквіту­чих рос­лин. На­далі пе­ре­ва­гу на­да­ють пло­до­вим де­ре­вам на яких виїда­ють бу­то­ни та квітки. За відсут­ності та­ких рос­лин ма­со­во за­се­ля­ють посіви ріпа­ку, на яко­му в ро­ки ма­со­во­го розмно­жен­ня, впро­довж не­три­ва­ло­го періоду,  по­шко­д­жу­ють ге­не­ра­тивні ор­га­ни (виїда­ють ти­чин­ки та ма­точ­ки у квіток). Особ­ли­во сильні по­шко­д­жен­ня ко­ма­ха за­вдає в по­су­ш­ливі ро­ки. Оленка волохата

Прий­нят­тя рішен­ня про за­сто­су­ван­ня за­ходів що­до об­ме­жен­ня олен­ки во­ло­ха­тої не­обхідно прий­ма­ти за на­яв­ності 1 ко­ма­хи на рос­ли­ну при за­се­ле­ності 30% рос­лин. Хо­ча олен­ка во­ло­ха­та за­се­ляє ріпак ози­мий без­по­се­ред­ньо на по­чат­ку цвітіння, об­роб­ка посівів про­ти ріпа­ко­во­го квіткоїда по­вин­на об­ме­жи­ти шкідливість і цьо­го фіто­фа­га. За­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів під час цвітіння ус­клад­ня­ють­ся по-пер­ше, з за то­го, що ра­зом з олен­кою зни­щу­ють­ся ще й ко­ма­хи-за­пи­лю­вачі, а по-дру­ге відсутністю в пе­реліку пре­па­ратів, які ре­ко­мен­ду­ють­ся для бо­роть­би на посівах ріпа­ку.

Са­миці стеб­ло­во­го ка­пу­с­тя­но­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка

Ли­чин­ки, що відро­ди­ли­ся, за­зви­чай пе­ре­су­ва­ють­ся в па­го­ни че­рез які по­трап­ля­ють в се­ре­ди­ну стеб­ла. В се­ре­дині стеб­ла во­ни жив­лять­ся м'якот­тю рос­ли­ни. Зовнішнє ура­жен­ня рос­лин ли­чин­ка­ми стеб­ло­во­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка май­же не помітне. Оскільки ко­ма­ха відкла­дає яй­ця на мо­лоді ли­ст­ки, ли­чин­ки що роз­ви­ва­ють­ся із рос­том рос­ли­ни підійма­ють­ся по стеб­лу, а вхідний отвір за­ли­шається на ви­соті 30 см від землі. Шкідливість цьо­го фіто­фа­га не відчут­на, про­те не слід не­до­оціню­ва­ти опо­се­ред­ко­ва­но­го впли­ву цієї ко­ма­хи. Зо­к­ре­ма, за­гу­щені посіви ріпа­ку, що за­се­лені шкідни­ком схильні до ви­ля­ган­ня. По­шко­д­жен­ня стеб­ло­вим ка­пу­с­тя­ним при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ком при­зво­дять до ура­жен­ня рос­лин не­кро­зом ко­ре­не­вої ший­ки, в наслідок чо­го рос­ли­ни дозріва­ють пе­ред­час­но. В наслідок цьо­го втра­ти вро­жаю скла­да­ють близь­ко 25%.

За­хо­ди за­хи­с­ту: об­при­с­ку­ван­ня посівів інсек­ти­ци­да­ми в фа­зу 2-4 листків за на­яв­ності 1 іма­го на 40 рос­лин.

Ріпа­ко­вий насіннєвий при­хо­ва­но­хо­бот­ник

По­шко­д­жує ге­не­ра­тивні ор­га­ни. За ха­рак­те­ром по­шко­д­жень відно­сить­ся до шкідників насіння. Зи­му­ють жу­ки під різни­ми су­хи­ми рос­лин­ни­ми решт­ка­ми, лісо­вою підстил­кою, в місцях де во­ни зна­хо­дять­ся в кінці літа та во­се­ни. 

Перші жу­ки ріпа­ко­во­го насіннєво­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка з'яв­ля­ють­ся на рос­ли­нах ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них на­весні, за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри 7-90С, хо­ча для ре­ак­ти­вації ко­мах спри­ят­ли­ва се­ред­нь­о­до­бо­ва тем­пе­ра­ту­ра повітря, що ста­но­вить 6 0С. Підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри в квітні сприяє по­яві пер­ших осо­бин шкідни­ка на ка­пу­с­тя­них бур'янах по­бли­зу посівів ріпа­ку ози­мо­го. Пе­рехід се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря че­рез +10-150С ха­рак­те­ри­зується по­явою пер­ших ко­мах фіто­фа­га на рос­ли­нах куль­ту­ри. За се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри 14-160С жу­ки ма­со­во за­се­ля­ють посіви, як пра­ви­ло цей період при­па­дає на кінець квітня — по­ча­ток трав­ня в фа­зу цвітіння. За­се­лен­ня рос­лин і щільність шкідни­ка по­сту­по­во збільшується і до кінця черв­ня до­ся­гає мак­си­му­му.

Ха­рак­тер по­шко­д­жен­ня рос­лин жу­ка­ми (не­ве­ликі ви­раз­ки на стеб­лах, бу­то­нах, квітконіжках) не спри­чи­няє відчут­ної шко­ди рос­ли­нам. Са­миці відкла­да­ють яй­ця в мо­лоді струч­ки, про­гри­за­ю­чи отвір в стінці струч­ка, цей період роз­по­чи­нається в кінці трав­ня і закінчується в се­ре­дині черв­ня. Ха­рак­тер­ним є те, що чим більше ут­во­рюється стручків на рос­лині тим інтен­сивніше во­ни за­се­ля­ють­ся.

В за­леж­ності від тем­пе­ра­ту­ри повітря на 5-7 до­бу відро­д­жу­ють­ся ли­чин­ки в струч­ку, де жив­лять­ся мо­ло­дим насінням, по­даль­ший їх роз­ви­ток про­хо­дить в цьо­му ж ге­не­ра­тив­но­му ор­гані. За період жив­лен­ня од­на ли­чин­ка зни­щує в се­ред­нь­о­му 2-3 насіни­ни. 

От­во­ром зроб­ле­ним са­ми­цею ріпа­ко­во­го насіннєво­го при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ка ко­ри­с­тується ка­пу­с­тя­ний струч­ко­вий ко­ма­рик, або га­ли­ця відкла­да­ю­чи че­рез ньо­го до 25 яєць у стру­чок. Здо­рові міцні рос­ли­ни ріпа­ку здатні ком­пен­су­ва­ти втра­ту до 5 % стручків. Орієнтов­но роз­по­чи­на­ти за­хисні за­хо­ди не­обхідно за чи­сель­ності шкідни­ка один ко­ма­рик на дві рос­ли­ни, а за інтен­сив­но­го за­се­лен­ня ріпа­ко­вим насіннєвим при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ком — один ко­ма­рик на три-чо­ти­ри рос­ли­ни. Та­кий кон­троль ус­клад­няється ма­лим розміром ко­ма­ри­ка (1,5 мм), із за чо­го йо­го важ­ко ви­я­ви­ти. 

За­ходи захисту: об­при­с­ку­ван­ня посівів у фа­зу бу­тонізації. Цим са­мим вирішується два за­вдан­ня: по-пер­ше об­ме­жується кон­такт ко­мах за­пи­лю­вачів, які з'яв­ля­ють­ся на посівах в період цвітіння ріпа­ку ози­мо­го з об­роб­ле­ни­ми рос­ли­на­ми, а по-дру­ге — посіви за­хи­ща­ють­ся від ще од­но­го не­без­печ­но­го шкідни­ка ге­не­ра­тив­них ор­ганів ріпа­ко­во­го квіткоїда.

Ко­ма­хи фіто­фа­ги

Во­ни по­слаб­лю­ють рос­тові про­це­си, змен­шу­ють над­хо­д­жен­ня по­жив­них ре­чо­вин у різні ор­га­ни рос­лин ріпа­ку, як наслідок зни­жується вро­жай та йо­го якість. Се­ред пред­став­ників цієї гру­пи не­обхідно виділи­ти ка­пу­с­тя­ну по­пе­ли­цю (Brevicoryne brassicae L.) та ком­плекс хре­с­тоцвітих клопів: ріпа­ко­вий (Eurydema oleracea L.), ка­пу­с­тя­ний (Eu. ventralis Kol.) та гірчич­ний (Eu. festiva L.).

Ка­пу­с­тя­на по­пе­ли­ця 

По­шко­д­жує ріпак ози­мий впро­довж всьо­го періоду ве­ге­тації: з по­чат­ку літа до осені та на­весні. Во­се­ни по­шко­д­жує, як­що по­пе­редні місяці ви­я­ви­лись спри­ят­ли­ви­ми для роз­вит­ку, а осінь со­няч­на та теп­ла. Ступінь по­шко­д­жен­ня по­пе­ли­цею ду­же за­ле­жить від по­год­них умов (їх роз­вит­ку сприяє по­су­ш­ли­ва по­го­да). Посіви ріпа­ку по­пе­лиці за­се­ля­ють во­гни­ща­ми, як пра­ви­ло по кра­ях по­ля, най­ви­щу за­гро­зу май­бут­нь­о­му вро­жаю спри­чи­ня­ють по­шко­д­жен­ня рос­лин у фа­зу цвітіння. Про­те, не­обхідність за­хис­них за­ходів без­по­се­ред­ньо про­ти по­пе­лиці важ­ко спрог­но­зу­ва­ти, оскільки розмно­жен­ня фіто­фа­га за­ле­жить від по­год­них умов. Як­що в 25 % рос­лин 10 % до­вжи­ни па­гонів за­се­ле­них по­пе­ли­цею, то об­роб­ка інсек­ти­ци­да­ми про­ти шкідни­ка еко­номічно ви­прав­да­на.

Ком­плекс хре­с­тоцвітих клопів жи­вить­ся за ра­ху­нок рос­лин із ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них. Шкідливість від клопів до­сить своєрідна. Ко­ма­хи роб­ля­чи уко­ли на ли­ст­ках ріпа­ку та ви­с­мок­ту­ють вміст клітин, зне­барв­лю­ю­чи ос­танніх, на місці уко­лу з'яв­ля­ють­ся білі пля­ми, що зли­ва­ють­ся та ут­во­рю­ють на ли­ст­ках пля­ми більшо­го розміру, від яких ли­с­ток скру­чу­ють­ся та ви­си­хає. По­шко­д­жені струч­ки фор­му­ють щуп­ле насіння. Для роз­вит­ку клопів тем­пе­ра­ту­ра на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща є до­сить важ­ли­вим по­каз­ни­ком. Так, за ви­со­ких тем­пе­ра­тур роз­ви­ток стадій кло­па при­ско­рюється, при низь­ких — сповільнюється.

Для об­ме­жен­ня шкідли­вості хре­с­тоцвітих клопів існу­ють на­ступні профілак­тичні та за­хисні за­хо­ди: до­три­ман­ня сівозміни та про­сто­ро­вої ізо­ляції посівів ка­пу­с­тя­них куль­тур, або вза­галі ви­клю­чен­ня їх із без­по­се­ред­нь­о­го чер­гу­ван­ня; зни­щен­ня по­бли­зу полів та на пу­с­ти­рях бур'янів (до цвітіння) із ро­ди­ни ка­пу­с­тя­них; на­весні про­ти клопів, які пе­ре­зи­му­ва­ли за на­яв­ності во­гнищ суріпки, гу­ляв­ни­ка та інших ка­пу­с­тя­них бур'янів про­ве­ден­ня об­роб­ки інсек­ти­ци­да­ми.

Бо­рош­ня­ний кліщ

Насіння ріпа­ку за­ра­же­не бо­рош­ня­ним кліщем сиріє, гіркне, а після пе­ре­роб­ки ця гірко­та за­ли­шається в олії. При три­ва­ло­му зберіганні, насіння ура­же­не кліщем втра­чає схожість, пліснявіє, зле­жується в груд­ки та в решті решт стає не­при­дат­ним. 

Система за­хи­с­ту на ріпа­ку ози­мо­му

Про­тру­ю­ван­ня насіння — найбільш важ­ли­вий фіто­санітар­ний-прий­ом. Про­те ефек­тивність йо­го за­ле­жить не тільки від пре­па­ратів, які за­сто­со­ву­ють­ся, а й від якості посівно­го ма­теріалу. Для посіву ви­ко­ри­с­то­вується вирівня­не, до­б­ре ви­пов­не­не насіння, що має схожість і енергію про­ро­с­тан­ня на­бли­же­ну до 100 %, сор­то­ву чи­с­то­ту не ниж­че 99 %. Над­зви­чай­но важ­ли­во до­три­му­ва­тись норм ви­ко­ри­с­тан­ня, оскільки пе­ре­ви­щен­ня мо­же зни­зи­ти посівні якості насіння за од­но­час­но­го збільшен­ня вар­тості про­тру­ю­ван­ня, а змен­шен­ня не дасть мож­ли­вості от­ри­ма­ти ба­жа­ний ефект. По­мил­ки в про­тру­ю­ванні при­зво­дять до зни­жен­ня вро­жаю на 20-25 %, навіть за ви­ко­ри­с­тан­ня якісно­го посівно­го ма­теріалу.

Про­ти ос­нов­них шкідників на посівах ріпа­ку ози­мо­му ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся піре­т­роїдні, фо­с­фо­рор­ганічні та не­оніко­ти­ноїдні інсек­ти­ци­ди. Вибір інсек­ти­ци­ду по­ви­нен вра­хо­ву­ва­ти особ­ли­вості біології шкідни­ка: шкідли­ву стадію, особ­ли­вості ро­то­во­го апа­ра­ту іма­го або ли­чин­ки, враз­ли­ву стадію, особ­ли­во ко­ли осо­би­ни ве­дуть при­хо­ва­ний спосіб жит­тя, три­валість ви­хо­ду з місць зимівлі, за­се­лен­ня посівів, роз­ви­ток і кількість ге­не­рацій. 

Для бо­роть­би з ли­с­то­г­ри­зу­чи­ми фіто­фа­га­ми (сов­ки, блішки, пиль­щи­ки, міль та ін.) більш ефек­тивні інсек­ти­ци­ди, що ма­ють кон­такт­но-киш­ко­ву дію, а про­ти ко­мах із ко­лю­чо-си­сним ро­то­вим апа­ра­том (кло­пи, по­пе­лиці) — си­с­тем­ної дії. Про­ти при­хо­ва­но­жи­ву­чих ко­мах (стеб­ло­вий при­хо­ва­но­хо­бот­ник) про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня про­ти іма­го в період відкла­дан­ня яєць або відро­д­жен­ня ли­чи­нок.

Пре­па­ра­ти за три­валістю за­хис­ної дії оби­ра­ють за­леж­но від три­ва­лості роз­вит­ку ге­не­рації, строків об­роб­ки та дозріван­ня сор­ту. На ріпа­ку ози­мо­му про­ти шкідників не­обхідно про­во­ди­ти два — три об­при­с­ку­ван­ня. Після за­сто­су­ван­ня осінніх за­хис­них за­ходів про­ти молі та пиль­щи­ка об­роб­ка посівів про­во­дить­ся на­весні — на­прикінці фа­зи стеб­лу­ван­ня-бу­тонізації про­ти ли­с­то­г­ри­зу­чих шкідників, по­пе­лиць, клопів, при­хо­ва­но­хо­бот­ників. Дру­ге вес­ня­не об­при­с­ку­ван­ня про­во­дять у кінці фа­зи бу­тонізації з ме­тою за­побіган­ня по­шко­д­жен­ню куль­ту­ри шкідни­ка­ми ге­не­ра­тив­них ор­ганів. 

 

Р. Яковлєв, канд. с.-г. на­ук, стар­ший на­уко­вий співробітник

Інсти­ту­ту за­хи­с­ту рос­лин НА­АН

Інтерв'ю
Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук... Подробнее
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.

1
0