Спецможливості
Агробізнес

Соя — кукурудза: хто кого?

11.09.2023
1534
Соя — кукурудза: хто кого? фото, ілюстрація

Соя вже в найближчому майбутньому може стати перспективною культурою в Україні і вийти на масштабніший рівень, за площами, ніж зараз. Але, звичайно, остаточно говорити про перспективи майбутнього, враховуючи сьогодення, складно. Ситуація в Україні не стабільна, зокрема і в аграрному секторі, адже триває війна.

Наразі спостерігається тенденція, що основні культури, такі як: кукурудза; озима пшениця; соняшник, стають малорентабельними. Причини різні, насамперед — це висока вартість добрив, логістика (експорт). Сьогодні ефективність вирощування цих культур стала досить низькою.

Соя — це культура, яка може прийти на заміну вище переліченим культурам частково, звісно, не вдасться замінити основні культури соєю повністю. Про це у інтерв’ю редакції журналу «Пропозиція» розповів експерт із агротехнологічних питань Олексій Сергієнко.

Чому вирощувати сою в Україні доволі вигідно?

Олексій Сергієнко, експерт із агротехнологічних питань, керівник консалтингової компанії «Art FieldS»

— Сою можна і потрібно вирощувати задля зменшення затрат на ресурси, насамперед, можна зекономити на мінеральних добривах. Соя сама себе забезпечує азотом, за рахунок фіксації його з атмосфери. За правильного дотримання технології, вирощування сої буде рентабельним, при цьому зменшиться внесення міндобрив на 30–50 %. А сьогодні 50 % статті затрат на вирощування кукурудзи, наприклад, мають саме добрива. 30–40 % затрат на кукурудзі — це послуги (сушка, транспортна логістика).

Олексій Сергієнко

Сою збирають вже сухою (вологість 12–13 %), відповідно затрати менші. Спрогнозувати ціни сьогодні важко, але коливання цін на сою в світі значно менші, ніж коливання цін на кукурудзу, наприклад, і залежить це від різних факторів. Продавши сою, наприклад, за 350–400 доларів США за тонну, можна отримати більше тисячі доларів США виручки, при тому, що затрати на вирощування сої сягатимуть приблизно 700–800 доларів США на гектарі, а можливо й менше (це, якщо говорити за звичайну сою, не ГМО, бо ГМО сою в Україні вирощувати заборонено). Якщо вирощувати органічну сою, то взагалі можна в рази підвищувати виручку. Тобто, перспективи вирощування сої в майбутньому — це зменшення витрат і отримання доходу не менше, ніж за вирощування 10т/га кукурудзи.

Врожайність сої в Україні

— За останні п’ять років врожайність сої становить більше 2 т/га, найвища врожайність прослідковувалася в 2017 році — 2,7 т/га, 2022 року показник склав 2,4 т/га. За дуже посушливих сезонів урожайність сої становить в середньому 1,8 т/га. Але в тих господарствах, де дотримуються правильної технології вирощування даної культури, застосовують зрошення (наприклад, Захід України) показник врожайності складає більше 3 т/га. Такі показники останніми роками прослідковуються на Хмельниччині. Також Франківщина, Тернопільщина, Волинь отримують стабільно 3,5–4 т/га сої. Не можна сказати, що без застосування зрошення на Сході чи Півночі України, наприклад, вдасться отримувати по 3 т/га врожаю, бо соя потребує зволоження. За посушливих умов може відбутися абортація бобів, втрата маси тисячі насінин, відтак, врожайність складе всього 1,5–1,8 т/га. Тому, необхідно визначитися із так званими «соєвими поясами», де в Україні краще всього зростатиме ця культура. В тих регіонах, які мають стабільно високі показники врожайності сої, необхідно збільшувати площі посівів в рази, за рахунок зменшення, наприклад, соняшника і кукурудзи. Якщо подивитися на Івано-Франківську область, Тернопільщину, Львівщину, то можна помітити, що у людей на присадибних ділянках замість картоплі сьогодні росте соя. Якщо порівнювати одноосібників чи дрібні господарства з крупними агрохолдингами, то співвідношення вирощування сої складає 40/60. Соя незабаром вирівняється за площами із кукурудзою. В Україні засівають 5 млн га земель кукурудзою, тож, скоро така ж цифра може бути і щодо сої. Головне, щоб була стабільна ціна на культуру, а люди навчаться технологічно правильно вирощувати сою, щоб отримувати високі врожаї.

Агроценози України погіршуються щороку

— Для того, щоб підвищувалася продуктивність агроценозів, треба вийти на бездефіцитний рівень гумусу в ґрунтах. Для цього потрібно вносити 10–12 тонн/га неорганічних добрив щороку, а в Україні в середньому вносять всього по 100 кг/га. З рослинними рештками, які заорюють в ґрунт, частково деякі елементи повертаються, але цього не достатньо. Крім того, погіршується структура ґрунтів, знижується їхня водоутримуюча здатність, зростають ерозійні процеси, підвищується коефіцієнт розораності ґрунтів. В цілому ситуація з родючістю земель в Україні катастрофічна. Це мають вирішувати не тільки аграрії, а і держава!

Загрози, які можуть спіткати посіви сої під час вегетації

— Взагалі найбільшу загрозу для сої становить павутинний кліщ (Tetranychidae). Хоча аграрії борються з цим шкідником, однак інколи використовують некоректні системи захисту. Замість потрібних акарицидів, застосовують інсектициди, які не діють проти кліщів або акарициди, які не впливають на личинок кліща, а тільки на імаго. Боротьбу слід вести превентивно акарицидами, які будуть ефективними на всіх стадіях розвитку кліща (препарати можна підібрати згідно з переліком дозволених до використання в Україні пестицидів і агрохімікатів. — прим. ред.). Ці павукоподібні небезпечні тим, що мають велику кількість поколінь і високий коефіцієнт розмноження.

Найбільшу загрозу для сої становить павутинний кліщ

Однією з найбільших загроз сої серед хвороб є біла гниль або склеротиніоз (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary). Склероції накопичуються в ґрунті, а потім стрімко розвиваються на рослинах. Склероції білої гнилі зберігають свою життєздатність в ґрунті до 10 років і вище! Тому, боротися з цією небезпечною хворобою варто вчасно і на випередження. Меншою мірою сою уражує пероноспороз, аскохітоз, септоріоз, фузаріозні гнилі, бактеріози.

Склероції білої гнилі зберігають свою життєздатність в ґрунті до 10 років і вище

За науковими даними 37 % врожаю сої втрачається через бур’яни, приблизно 10 % від хвороб та шкідників і до 1,5 % від вірусів і бактерій.

Слід зазначити, хоча в Україні офіційно заборонено вирощувати ГМО сою, але її вирощують на майже 80 % площ. Генномодифікована соя досить популярна не тому, що її насіння кращої якості або її легше культивувати, а тому, що аграрії не можуть побороти деякі злісні бур’яни, а в ГМО сортах вже закладений потенціал, який пригнічує, наприклад, лободу білу (Сhenopodium Аlbum), щирицю звичайну або загнуту (Amaranthus retroflexus) , амброзію полинолисту (Ambrosia artemisiifolia L.) — це найшкодочинніші бур’яни у посівах сої.

Лобода біла (Сhenopodium Аlbum) — один із найшкодочинніших бур’янів у посівах сої

Як захистити сою?

— Гербіциди, які застосовувалися проти вищевказаних бур’янів, за останні 30 років набули резистентності і не діють. В основному на посівах сої застосовували тифенсульфурон-метил, 750 г/кг + бентазон, 480 г/л . Ґрунтова схема на сої малоефективна, бо часто, коли сіють сою спостерігається посуха і продукти з діючою речовиною метрибузин, які при цьому застосовують, дуже впливають на формування бульбочок. Так, аграрії менше використовують ґрунтові схеми, а переходять на ГМО сорти або на схеми захисту від лободових та інших видів бур’янів.

Взагалі, сою є чим захищати, головне робити це своєчасно і застосовувати прилипачі, які дадуть можливість підвищити ефективність препаратів, в такому випадку можна не порушувати закон і не висівати ГМО сорти.

Виростити складно, а реалізувати ще складніше. Здавалося б, в умовах війни реалізувати сою, які інші культури складно, бо експортні коридори працюють не стабільно. Аграрії побоюються, що ж буде з їхнім врожаєм, окрім того, ціни на транспортування агропродукції зросли в рази, а ще, знизився попит на продукцію в межах нашої країни. Але, каже Олексій Сергієнко, саме із соєю ситуація не така вже й складна. Реалізувати цю культуру в Україні можна легко. У нас є переробні заводи із виробництва шроту, який експортується, тому культура дуже добре продається, на неї є попит. Сьогодні можна продати, як мішок, так і велику партію сої.

В. Полевик, v.polevik@univest-media.com 

Інтерв'ю
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька

1
0