Акції та виставки
 

Реклама

Мінеральні добрива та тукосуміші

 
   Як зазначають аналітики, внутрішні ціни на соняшникову олію на минулому тижні залишалися стабільними, при цьому деякі оператори ринку повідомляли про можливе зниження в короткостроковій перспективі через зміцнення національної валюти. Згідно з даними експертів, експортні ціни на українську олію залишалися стабільними, хоча на європейському ринку спостерігалися знижувальні тенденції. Головним покупцем вітчизняної соняшникової олії наразі виступає Туреччина. Галузеві агентства повідомляють, що в травні 2016 Україна експортувала максимальний в поточному сезоні місячний обсяг високоолеінової соняшникової олії — 12,1 тис. тонн. Це на 31% більше показника квітня і в 3,4 рази перевищує обсяг експорту в аналогічному місяці минулого року.
   Рішення ЄС про заборону використання гербіциду гліфосату може обмежити доступ українського продовольства на ринки ЄС і суттєво підвищити собівартість вирощування олійних і технічних культур. Про це повідомила незалежний консультант, фахівець з якості та безпеки продуктів харчування Юлія Шулімова-Мовчан, інформує ФАО. Згідно з повідомленням, в травні 2016 року закінчився термін поточної ліцензії на використання гербіциду гліфосат в країнах Євросоюзу. Зараз вже розпочато процес обговорення цього питання, в процесі якого свої рекомендації та висновки дали більше 40 міжнародних і більше 70 внутрішньодержавних організацій. До того ж, що такі організації як EFSA, FAO, WHO та інші прийшли до висновку, що гліфосат не несе канцерогенну небезпеку для людини. Але при цьому єдиного рішення щодо небезпеки і токсичності гліфосату поки немає, і на голосуванні з цього питання, що призначене на 30 червня 2016 року, всі гербіциди на основі гліфосату можуть бути заборонені на території ЄС. В такому випадку Управління з безпеки продовольства ЄС (EFSA), згідно з протоколом, повинно буде переглянути нормативи дозволених слідів гліфосату в продуктах харчування.
   Зернотрейдеры продолжают строить элеваторы, что снижает стоимость затрат на перевалку. От этого производители зерна будут только выигрывать. Об этом в своем блоге на Latifundust.com написал Владимир Клименко, глава УЗА. По его словам, иностранные инвесторы верят в рост экспортных возможностей Украины, поэтому строительство перегрузочных терминалов будет продолжаться. "Новые элеваторы собираются также строить компании Cargill, Groupe Soufflet, UkrLandFarming, Allseeds. О чем это говорит? Если такие крупнейшие компании собираются строить, несмотря на то, что уже построено мощностей на 50 млн т, это означает, что инвесторы верят в рост экспортных возможностей Украины. За прошедшие 10 лет мы увеличили производство в 2 раза — с 30 до 60 млн т. Поэтому нарастить мощности еще в 2 раза — это реальная задача на ближайшие 10 лет. Над этим надо работать, но для этого нужно развивать инфраструктуру и логистику", — cчитает Владимир Клименко.
   Нещодавні зміни у складі уряду зумовили відповідні пертурбації і в Міністерстві аграрної політики та продовольства — очолив його екс-керівник аграрного комітету Верховної Ради Тарас Кутовий. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого заступника міністра агрополітики Ярослава Краснопольського, який уже понад рік працює на цій посаді. 
   18 травня 2016 року відбулося відкриття Німецько-українського аграрного демонстраційного та навчального центру (ADFZ). У відкритті брали участь держсекретар Федерального міністерства сільського господарства та харчування Петер Блезер, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька та перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун.
   Міністерство аграрної політики та продовольства визначило кроки, за якими відбуватиметься реформування галузі. Його очільник, новопризначений міністр Тарас Кутовий, який донедавна був головою парламентського аграрного комітету, представив програму галузевого розвитку депутатам Верховної Ради у сесійній залі під час «години запитань до уряду».
   Уряд збирається реформувати систему державної підтримки  сільського господарства.
   Наприкінці минулого місяця Львів на три дні опинився в центрі уваги представників вітчизняного та зарубіжного агробізнесу. З 26 по 28 травня 2016 року тут проходив Міжнародний форум з розвитку фермерства AGROPORT West Lviv.
   Збирання врожаю належить до відповідальних та витратних агротехнологічних заходів вирощування сільськогосподарських культур. Від правильності вибору техніки, її злагодженої роботи залежить результат тривалої праці всіх структурних підрозділів аграрних підприємств. Економічний розрахунок витрат цього процесу допоможе аграріям визначитися із добором власних технічних агрегатів, а також сприятиме у прийнятті управлінських рішень щодо залучення техніки «зі сторони» для проведення відповідних робіт. 
   За останні шість років споживання цукру в Україні, якщо вірити інформації Держстату, скоротилося на 12,2% — від 1,7 млн т у 2010 році до 1,5 млн торік. У перерахунку на душу населення кожен з нас з’їдає за рік майже 37 кг солодкого піску. До показника входить і пряме споживання, і у вигляді готових продуктів, які містять цукор у своєму складі. 
   І знову в країні заговорили про гречану крупу. Якщо минулого разу вона зовсім зникла з прилавків магазинів, то наразі йдеться про надто високу ціну за неї. Виявляється, що сьогодні наша національна гречана каша не всім по кишені.
   Підвищення урожайності та поліпшення якості одержаної продукції є головним завданням під час вирощування будь-якої сільськогосподарської культури, в тому числі й сої.
   Зростання посушливості клімату останніми роками знижує ефективність  мінеральних добрив. Загальновідомою є важливість достатнього вмісту азоту в грунті під час відновлення вегетації, кущіння та трубкування зернових культур. Тому недостатній вміст вологи в грунті спонукає виробників зерна до пошуку альтернативних схем живлення рослин. 
   У с.-г. підприємствах середня врожайність кукурудзи останніми роками коливається в межах 6–8 т/га, хоча потенційна продуктивність цієї культури реалізується ще не повною мірою. 
   Щодо соняшнику існує думка, що він належить до культур із помірною реакцією на удобрення. Справді, реакція на удобрення у зернових культур значно вища, ніж у соняшнику. За даними численних досліджень, у степовій зоні максимальна прибавка урожайності сучасних сортів і гібридів від внесення добрив становить 0,3–0,6 т/га.
   У світі відомо понад 90 вірусів, які здатні уражувати зернові культури. В інфікованих рослинах віруси спричинюють глибокі, незворотні зміни: порушується вуглеводний і азотний обмін, уповільнюється активність багатьох ферментів і, як наслідок, пригнічуються ростові процеси, знижується урожай, нерідко настає загибель рослин. Негативний вплив вірусної інфекції на продуктивність рослин пов’язаний із руйнуванням основного фотосинтезуючого пігменту — хлорофілу. Рослина бореться за своє існування або гине, якщо хлорофіл повністю зруйнований. Деякі віруси суттєво не впливають на фотосинтезуючий апарат рослини, однак спричинюють низькорослість чи карликовість, а також різного роду деформації пагонів та листків.
   За достатньо короткий термін пальму першості у рейтингу найбільших імпортерів української аграрної продукції отримала Китайська Народна Республіка. Аграрне співробітництво між двома країнами не просто триває — воно розвивається стрімкими темпами.
   У публікації висвітлюються особливості розмноження клопа шкідливої черепашки останніми роками, зокрема у 2015 р., та надається прогноз розвитку популяції шкідника поточного року.
   У зв’язку із великою насиченістю сівозмінних площ соняшником у деяких регіонах країни спостерігається погіршення фітосанітарного стану грунту й поширення притаманних цій культурі хвороб. Насамперед зростає потенційна засміченість посівів, а тривале застосування однотипних гербіцидів веде до появи резистентних форм бур’янів. 
   Агрокліматичні умови вегетації соняшнику 2015 року були несприятливими для розвитку та поширення основних хвороб культури (спекотна та посушлива погода у другій половині вегетації).
   Соя — важлива білково-олійна культура світового землеробства. У 2015 році залишилася єдиною культурою в Україні, площі посівів під якою збільшилися, — на 16,3%, до 2,02 млн га. Вагомий фактор зниження продуктивності її рослин — шкідники. Останніми роками за сприятливих умов відмічено особливо інтенсивне розмноження в агроценозі сої звичайного павутинного кліща, втрати врожаю від якого можуть сягати 60%.
   Факторів, від яких залежить якість та рівномірність сходів сільськогосподарських культур, дуже багато. Проте слід відмітити два основні моменти, про які не варто забувати, розпочинаючи роботу над майбутнім урожаєм. Це — рівномірне розподілення рослинних решток полем та миттєве закриття вологи після збирання попередника, яке виконується із допомогою різноманітних сільськогосподарських агрегатів (дискові борони, культиватори тощо).
   Технології нульового та мінімального обробітку грунту мають як своїх прихильників, так і супротивників, однак, як показує світова практика, їхнє застосування у землеробстві дає змогу суттєво підвищити ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.
   Прогнозні розрахунки науковців та практика застосування грунтообробних знарядь свідчать, що традиційна система обробітку грунту в найближчій перспективі зберігатиме свої позиції і займатиме близько 40% загальних посівних площ (рис. 1) аграрного сектору економіки України.
   У кожному господарстві є ваговий комплекс. Через габарити та значну вантажопідйомність сучасної техніки, наприклад зерновозів, більшість вагових комплексів фізично не в змозі її «прийняти» для визначення ваги. Тому, щоб не віддавати задарма надбань своєї річної праці у вигляді вирощеного врожаю та чітко контролювати кожен кілограм сільгосппродукції, пропонуємо вам ознайомитись із деякими пунктами вибору та експлуатації сучасного вагового обладнання. 
   Проголосивши курс на відкритість і модернізацію країни, батько китайських реформ  Ден Сяопін проронив фразу, що стала крилатою: «Неважливо, якого кольору кішка — чорного чи білого, головне, щоб вона ловила мишей». Тобто не варто сперечатися, чи є поверненням від соціалізму до капіталізму перехід до  ринкової економіки. Важливий кінцевий результат.
   Високі ціни на засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива, паливно-мастильні матеріали, посушливі погодні умови і т. д. — це ті буденні проблеми агрономічного сьогодення, якими живе нині переважна більшість українських сільгоспвиробників. Причому закономірність виникнення цих проблем очевидна: що менше господарство — то менше проблем, у великих підприємств і проблеми куди більші.
Поточний номер
Пошук
 
Вхід в систему
Логін (Електронна пошта)
Пароль
Запам'ятати мене!
 
Акції та виставки

 
Наші Партнери
 
 
Copyright © 2002-2009
All rights reserved.
Powered by:
Hazhir Haghshenas Venus-ACMS
Develop&Design by:
Hazhir Haghshenas
м. Київ, вул. Тургенєвська, 38, а.с.7
тел. +38 (044) 494-09-06