Спецможливості
Новини

Життєстійкість озимої пшениці української селекції здивувала вчених

12.06.2017
2196
Життєстійкість озимої пшениці української селекції здивувала вчених фото, ілюстрація
Життєстійкість пшениці виявилася така, що всі капризи стихії вона пережила на напрочуд успішно, виправдавши зусилля селекціонерів - урожай обіцяє бути відмінним

В умовах літньої посухи на Херсонщині колос озимої пшениці місцевої селекції на всіх ділянках виглядає чудово, тоді як висаджені поряд і вирощені в точно таких же умовах гібриди сортів з Франці вже трохи пожухли - не витримали випробування суворим кліматом степового півдня. Про це розповів президент НААН України Ярослав Гадзало під час проведення Дня поля в Інституті зрошуваного землеробства НААН України на Херсонщині, пише propozitsiya.com з посиланням на newday.kherson.ua.

"Південь України не дарма названий зоною ризикованого землеробства. Щоб виростити тут урожай, потрібно докласти багато праці, сил і розуму. Гідний результат - це засухостійкі сорти озимих, створені вченими Інституту зрошуваного землеробства. Вони дають до 100-110 ц зерна з гектара, тоді як середній показник по країні в два з гаком рази менше", - зазначив глава НААН України.

На дослідних інститутських ділянках ведеться селекція близько півтисячі засухостійких і суперпродуктивних сортів і гібридів озимої пшениці і ячменю, соняшнику, льону, сафлору, сочевиці і нуту. Але все ж предметом особливої ​​гордості вчених сьогодні стали саме сорти озимих.

"У нинішньому році матінка-природа розпорядилася так, що ці культури 33 дня взимку перебували під шаром льоду, а потім ще 8 днів - під водою. Її з ділянки навіть відкачувати довелося. Але життєстійкість пшениці виявилася така, що всі капризи стихії вона пережила на напрочуд успішно, виправдавши зусилля селекціонерів - урожай обіцяє бути відмінним", - розповіла директор Інституту зрошуваного землеробства, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Раїса Вожегова.

Роботу колективу Інституту зрошуваного землеробства академік Я. Гадзало назвав неоціненним внеском у продовольчу безпеку нашої держави. Ось тільки держава не дуже-то стимулює зусилля науково-дослідних установ, що працюють під егідою НААН України. '"Однією рукою'" чиновники дають їм гроші, а "іншою"' - забирають втричі більше. Лише в минулому році на проведення наукових досліджень (зокрема розробку високопродуктивних і посухостійких сортів культурних рослин) академії перерахували з держбюджету 295,5 млн грн. І за той же час вилучили у вигляді податків і зборів 740 млн грн.

За словами Я. Гадзало, вченим є куди прагнути: врожаї, які отримують селяни, наприклад, з 844 тис. га землі в Бельгії, дозволяють годувати 44 млн людей, що в 5 разів більше, ніж населення цієї країни. Україна має не менш високий потенціал, потрібно його тільки розвивати.

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Зараз іде палке обговорення законопроекту про обіг сільськогосподарських земель. Сьогодні з цього приводу збереться комітет ВР з питань аграрної та земельної політики. Напередодні ми поспілкувалися з секретарем комітету Іваном Чайківським... Подробнее

1
0