Спецможливості
Статті

ЗАХИСТ САДУ до цвітіння рослин (повна версія)

05.06.2008
1385
ЗАХИСТ САДУ до цвітіння рослин   (повна версія) фото, ілюстрація
Із настанням відлиги сніг у саду швидко розтає. Стабільна плюсова температура повітря сприяє розвитку первинної інфекції основних збудників хвороб і реактивації шкідників. Рослини розвиваються, бруньки бубнявіють і розпускаються. На молоді листочки осідають спори фітопатогенів, на рослини нападають шкідники. Для зниження щільності популяцій шкідливих організмів слід вжити захисних заходів проти них на плодових і ягідних культурах у фенофази розпускання бруньок — рожевий бутон. Головне виконати їх вчасно і кваліфіковано.

Плодові культури
Серйозною небезпекою для плодових дерев і кущів у період розпускання бруньок є садові довгоносики. Найпоширенішими є сірий бруньковий довгоносик і яблуневий квіткоїд. Встановлено, що за температури повітря 10...12°С один жук брунькоїда здатен за добу пошкодити понад 50% бруньок на саджанці. Слабке закладення генеративних утворень на яблуні та груші загрожує їм масовим пошкодженням квіткоїдом. У фенофазу оголення бутонів проводять обприскування плодових дерев і кущів проти довгоносиків.
 Небезпечні шкідники багаторічних насаджень — молі (листомінуючі — верхньобічна плодова, яблунева нижньобічна, глодова; яблунева горностаєва) та листовійки (моновольтинні, які зимують у стадії яйця і розвиваються в одному поколінні — розанова, строкато-золотиста і глодова; бівольтинні, зимують у стадії гусениці, розвиваються в двох поколіннях — всеїдна, кривовуса смородинова, кривовуса вербова, сітчаста тощо), особливо в стадії гусениць, що ведуть прихований спосіб життя. Значної шкоди, переважно молодим деревцям, завдають кліщі. За характером живлення кліщі — сисні організми, вони живляться клітинним соком рослин. Плодово-ягідним культурам шкодять бурий і червоний плодові, звичайний павутинний, глодовий, жовтий сливовий кліщі. Всі рухомі стадії кліщів оселяються на нижньому або верхньому боці листків, а звичайний павутинний — тільки на нижньому, де й утворює павутину. За період вегетації, залежно від виду, кліщі розвиваються в 7–12 генераціях. Заселяють вони всі плодові та ягідні рослини (крім жовтого сливового), але надають перевагу яблуні. Розвитку кліщів сприяє тепла та суха погода.
Не менш шкідливими, ніж павутинні, є кліщі родини еріофіїд, які пробуджуються і шкодять ще до розпускання бруньок і селяться всередині гал. Під час живлення вони виділяють у листкову тканину ферменти, під впливом яких на листках утворюються гали. До цієї групи належать грушевий галовий, сливовий галовий, грушевий листковий, сливовий кишеньковий та інші види кліщів.
Значної шкоди плодовим культурам завдають попелиці. Вони належать до сисних шкідників. Шкодять здебільшого личинки, висмоктуючи сік рослин, що призводить до викривлення пагонів, деформації листків і плодів, зниження урожайності, морозостійкості. На гілках, біля бруньок самиці відкладають яйця, які зимують. У період розпускання бруньок відроджуються личинки, які заселяють нижній бік листя та верхівки пагонів. На плодових паразитують зелена яблунева, яблунево-подорожникова, червоногалова яблунева, грушева попелиця-листовійка, грушево-зонтична, чорна вишнева, сливова обпилена попелиці. За вегетаційний період розвивається від 5 до 10 генерацій.
Ще одна група сисних шкідників — листоблішки, або медяниці. На зерняткових поширені яблунева та грушева медяниці. Зимують яйця (яблунева) та дорослі особини (грушева). У період розпускання бруньок з яєць відроджуються личинки, які відразу ж приступають до живлення, висмоктуючи сік із черешків, листків і квітконіжок. Медяниці виділяють липкі екскременти, що мають вигляд білих кулястих крапель (яблунева) або прозорої рідини (грушева). Яблунева дає одне, а грушева — 4–5 поколінь за вегетацію.
Навесні значної шкоди рослинам завдають плодові пильщики. Найпоширенішими та найшкідливішими з них є яблуневий і сливовий.
Плодові рослини уражують різноманітні хвороби, серед яких домінують парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, кокомікоз вишні та черешні, клястероспоріоз кісточкових, моніліоз, кучерявість листків персика.
Захист плодових культур від шкідливих організмів у фенофази розпускання бруньок — рожевий бутон має бути комплексним. Щоб пересвідчитись у доцільності проведення захисних обробок на плодових і ягідних культурах проти шкідливих організмів, потрібно періодично обстежувати насадження. Це допоможе вчасно виявити осередки рослин, уражених різними хворобами та заселені шкідниками, та визначитися з вибором препаратів.
Одним із старовинних методів захисту рослин є фізико-механічний метод, який застосовують проти садових довгоносиків і плодових пильщиків, — струшування імаго. До нього рідко вдаються у великих колективних господарствах, де щільність популяцій цих шкідників регулюють пестицидами. Механічний метод, завдяки своїй безпечності для довкілля, набув широкого застосування у приватному секторі. Дорослих комах струшують щодня зранку (за температури не вище 10°С). Для цього під деревом розстеляють брезент або плівку і вдаряють по гілках палицею, верхівка якої обв’язана  тканиною. Оскільки в прохолодну погоду імаго ціпеніють, то після удару палицею по гілках вони падають. Струшених жуків знищують. Проти брунькоїда, в якого недорозвинуті крила (тому жуки не літають, а пересуваються), механічний метод буде значно ефективнішим, ніж проти квіткоїда та пильщиків, які за температури вище 10°С починають літати. Якщо після струшування виявлено понад 40 довгоносиків або 10 пильщиків на одне дерево, без обприскування не обійтися. На яблуні у фенофазу оголення бутонів проти довгоносиків і на яблуні та сливі перед цвітінням проти плодових пильщиків застосовують інсектициди Актара, 25% в. г., 1,4 г, Арріво, 25% к. е., 1,5 мл, Вектор, 20% в. р. к., Зеніт, 20% в.р.к.*, Конфідор, 20% в. р. к., Ратибор, 20% в. р. к., Танрек, 20% в. р. к. по 2,5 мл, Моспілан, 20% р. п., 2–3 г, Оперкот, 5% с.п.*, Карате, 5% к. е., Децис, 2,5% к.е., Кінмікс, 5% к. е., по 2 мл, Конфідор Максі, 70% в. г., 0,7 г, Бомбардир, 70% в. г., 0,7 г на 10 л води. Зазначені вище препарати ефективні проти листовійок, шовкопрядів, молей, попелиць, медяниць. Інсектицид Актара контролює лише деяких фітофагів, серед яких довгоносики, попелиці та плодові пильщики. Для регулювання чисельності кліщів застосовують акарициди Демітан*, 20% к.е., 6 мл, Ніссоран*, 10 % з.п., 3–6 г, Санмайт*, 20% з.п., 5–9 г на 10 л води, Таурус, 20% с.п.*. Якщо дерева заселяють лише сисні шкідники, проти них використовують господарське мило (200–400 г на 10 л води) або настій тютюну. Для приготування настою беруть 400 г відходів тютюну (пил, тверді частини), заливають 10 л води, настоюють одну добу, потім проціджують, додають 40 г попередньо розчиненого господарського мила.
Під час проведення обприскувань хімічними препаратами попередньо обстежують плодові дерева, щоб встановити порогову чисельність фітофагів. Для листовійок пороговий рівень — 4 гусениці на 100 квіткових розеток; попелиць — 10–15 личинок на 100 листків; кільчастого шовкопряда — 0,5–1 яйцекладка на дерево; яблуневої та грушевої медяниць, відповідно, — 80 і 10 німф на 100 квіткових розеток, верхівок пагонів. Перевищення порогового рівня шкідників свідчить про доцільність захисних обробок.
Якщо до розпускання бруньок зерняткові й кісточкові культури не обробили 3% бордоською рідиною,  після їх розпускання дерева обприскують 1% бордоською рідиною, Хорусом, 75% в.г., 3 г, або Купроксатом, 34,5% к.е., 50 мл/10 л води.
Сорти яблуні, сприйнятливі до парші та борошнистої роси в фенофазу рожевий бутон, обробляють удруге фунгіцидами Скор, 25% к.е., 2 мл, Стробі, 50% в.г., 2 г, Флінт, 50% в.г., 2 г, Вектра, 10% к.е., 3 мл/10 л води. Сорти яблуні, стійкі проти парші, але сприйнятливі до борошнистої роси, обприскують зазначеними вище фунгіцидами або застосовують препарати, ефективні проти борошнисторосяних грибів: Сапроль, 19% к.е., 20 мл, Тіофен, 70% с.п.*, Топаз, 10% к.е., 15 мл, Топсін, 70% з.п., 10 г/10 л води.
Перед цвітінням проти плямистостей кісточкових і моніліозу застосовують мідьвмісні фунгіциди або Топаз, Топсін, Дітан М-45, 80% з.п., 40 г, Делан*, 70% в.г., 10 г/10 л води. Проти кучерявості листків персика ефективні у зазначених вище нормах витрати мідьвмісні препарати: Скор, Делан, Топаз, Стробі, Флінт.
Сорти, резистентні проти хвороб, обробляють лише інсектицидами. Задля економії робочого часу і підвищення ефективності обробок рекомендовано змішувати інсектициди з фунгіцидами та регуляторами розвитку рослин: Гумісол, р., Вермісол, р., Імуноцитофіт, табл., АГ займ. Препаратам групи регуляторів росту і розвитку рослин (РРРР) властивий значний потенціал активізації захисних реакцій самої рослини. Дані, які одержав автор, підтверджують можливість індукувати їх стійкість проти шкідливих організмів, насамперед, проти збудників хвороб і стресів, активізувати ріст і розвиток рослин. Крім того, застосування бакових сумішей препаратів з РРРР дає змогу на третину зменшувати витрату пестицидів. Бордоську рідину  можна змішувати тільки з сірковмісними препаратами.


Кущові ягідники (смородина чорна, золотиста, червона; йошта; малина)
Найпоширенішим шкідником ягідних культур є попелиця. На чорній і золотистій смородині, рідше на агрусі паразитує агрусова попелиця. За нашими спостереженнями, червоній, золотистій і чорній смородині шкодить червоносмородинова галова попелиця.
Малину заселяє малинова пагонова попелиця. На початку весни з перезимувалих яєць, відкладених біля основи бруньок на гілках, пагонах, відроджуються личинки, які висмоктують із бруньок сік, згодом вони заселяють пагони та нижній бік листя.
Поширені також листовійки. Розанова шкодить чорній смородині; ляклива та сітчаста — малині; заморозкова — смородині, малині, агрусу; всеїдна — всім кущовим ягідникам. Гусениці листовійок пошкоджують бруньки, листки та засновують їх павутиною, утворюючи гнізда.
Із пильщиків на смородині та агрусі поширені агрусовий блідоногий і червоносмородиновий жовтий. У цих видів личинки зимують у грунті в щільних коконах. У період бутонізації агрусу починається літ імаго. Самиці відкладають яйця на листки. Личинки після відродження грубо об’їдають листки, скелетуючи їх. У спеку вони ховаються на нижньому боці листків, а якщо до них доторкнутися — скручуються і падають на землю. Дають 2–3 покоління.
Особливо слід виокремити еріофіїдних кліщів. Для чорної смородини небезпечний смородиновий бруньковий кліщ. Шкідник розвивається всередині бруньок, які згодом стають круглими та нагадують головку капусти. Пошкоджені бруньки засихають. Крім прямої шкоди, яку кліщі завдають рослині, вони ще й переносять вірус махровості чорної смородини. Влітку на листках чорної смородини можна помітити безліч дрібних жовтуватих плям. Подібна строкатість у забарвленні листя з’являється внаслідок пошкодження його смородиновим листковим кліщем. Окрім еріофіїдних кліщів, акарокомплекс смородини та агрусу представлений звичайним павутинним кліщем.
Ягідники пошкоджують галиці. Малину — малинова стеблова, смородину — смородинова пагонова галиця. Шкодять личинки. Вони поселяються у рослинних тканинах, утворюючи на них здуття або гали. Розвиваються, відповідно, в одній або двох генераціях.
Не обминають ягідники й квіткоїди. На малині та суниці “спеціалізується” малиновий квіткоїд. Самиці відкладають яйця у бутони та підгризають квітконіжку. Пошкоджений бутон опадає, в ньому розвивається личинка. Дає одну генерацію.
Зав’язь малини пошкоджує малиновий жук. Навесні, із прогріванням грунту до 12°С, жуки заселяють квітучі рослини, об’їдаючи у квіток пильники та пилок. Самиці відкладають у квітки яйця, з яких виплоджуються личинки. Зав’язь, пошкоджена личинками малинового жука, втрачає смак і товарність.
Смородину пошкоджує смородинова міль. Навесні, за температури повітря 13°С, гусениці першого покоління після перезимівлі виходять із коконів і вбуравлюються в набубнявілі бруньки, якими й  живляться. Друге покоління гусениць  живе в ягодах і виїдає їх. За масового розвитку шкідника можливе пошкодження 50% бруньок.
Смородину та агрус уражують збудники хвороб антракнозу, борошнистої роси, септоріозу, бокальчастої іржі. На малині паразитують збудники дідімели, або пурпурової плямистості, антракнозу, септоріозу.
Захисні заходи плодоносних кущових ягідників та суниці проти шкідливих організмів із застосуванням хімічних засобів рекомендовано проводити у фенофази від розпускання бруньок до цвітіння та після збирання врожаю. Застосування біологічних препаратів можливе в період від цвітіння до збирання врожаю.
Коли личинки попелиці відроджуються, кущі обробляють інсектицидами піретроїдної групи — Арріво, Децис, Карате, Кінмікс, Фастак, Шерпа або неонікотиноїдної — Актара, Вектор, Конфідор, Конфідор максі, Моспілан, Проагро, Ратибор, Дантоп, Бомбардир, Танрек. Після цвітіння кущових ягідників і в період наливання ягід за помірних термовологих режимів створюються сприятливі умови для розвитку попелиць, які масово заселяють листкові розетки та пагони. Щоб зменшити щільність їх популяцій, застосовують господарське мило, настоянку тютюну або біологічний інсектицид Актофіт, 0,2% к.е., 40–60 мл/10 л води. Для обробок доцільно готувати бакову суміш пестицидів. До розчину з інсектицидом треба додати один із фунгіцидів — Топаз, Топсін М, Купроксат.
Проти пильщиків необов’язково використовувати хімічні засоби захисту — можна обійтися струшуванням личинок із дальшим їх знищенням. У разі виявлення личинок кущі опилюють деревним попелом за допомогою капронової панчохи або подвійного шару марлі.
Для регулювання чисельності кліщів на смородині застосовують акарицид Демітан, Неорон*, 50% к.е., 9 мл, Омайт*, 57% к.е., 15 мл, Ортус*, 5% к.с., 7,5 мл на 10 л води. Кущі обприскують у період відокремлення лусочок — перед цвітінням.
Проти галиць до цвітіння проводять обробку одним із інсектицидів неонікотиноїдної групи. Ефективне періодичне розпушування грунту під кущами. Цю операцію проводять обережно, щоб не пошкодити кори.
Малинового квіткоїда і жука під час бутонізації щодня струшують на підстилку і знищують. Пошкоджені квіткоїдом бутони, в яких є яйця та личинки, збирають і спалюють. У разі високої чисельності жуків кущі до цвітіння обприскують інсектицидами піретроїдної групи.
Для знищення  гусениць смородинової молі в період викидання суцвіть застосовують один із зазначених вище інсектицидів.
Підвищення імунітету кущових ягідників до дії різних стресових чинників можливе після підживлення рослин фосфорнокалійними добривами. Дуже уважно слід поводитись під час внесення азотних добрив, надлишок яких сприяє розвитку борошнистої роси та вірусних хвороб. Під червону смородину та агрус не вносять калійних добрив із вмістом хлору. Чорну смородину висаджують подалі від низьких заболочених місць, на яких росте осока — проміжний господар бокальчастої іржі. В разі близького розміщення насаджень біля осоки її періодично скошують. Під час розпускання бруньок кущі обприскують 1% бордоською рідиною.
Проти борошнистої роси, крім хімічних препаратів, ефективні кальцинована сода — 50 г, (в суміші з господарським милом, 40 г) двозаміщений фосфатний натрій — 100 г/10 л води, настій коров’яку (1 ч на 2 ч води).
Йошта — гібрид чорної смородини та агрусу — має імунітет проти хвороб і не потребує проведення захисних обробок фунгіцидами. Із шкідників йошту дуже пошкоджують личинки пильщика, незначної шкоди завдають гусениці всеїдної листовійки.
Умовні позначення:
в. р. к. — водорозчинний концентрат;
з. п. — порошок, що змочується;
к. е. — концентрат емульсії;
к. с. — концентрат суспензії;
в. г. — водорозчинні гранули;
табл. — таблетки;
р. — розчин;
р. п. — розчинний у воді порошок;
* — тільки для промислового використання, не для роздрібного продажу.


І. Шевчук, канд. с.-г. наук,
Інститут садівництва УААН

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Новітні системи обробітку ґрунту, насіннєвий матеріал від найкращих оригінаторів, нові підходи до живлення рослин, інтегровані системи захисту із залученням сучасних ЗЗР — все це стало звичним і пріоритетним для багатьох господарств... Подробнее

1
0