Спецможливості
Статті

Забрудненість кормів нітратами і її вплив на відтворення тварин та їх збереження

05.06.2008
1883
Забрудненість кормів нітратами і її вплив на відтворення тварин та їх збереження фото, ілюстрація
Забрудненість кормів нітратами і її вплив на відтворення тварин та їх збереження

З метою одержання високої врожайності кормових культур окремі керівники господарств намагаютья використати якнайбільше мінеральних добрив, особливо азотних. Для боротьби з бур’янами і шкідниками використовують різні гербіциди і отрутохімікати, які впливають на якість кормів і їх придатність до згодовування. Основними факторами впливу на утворення нітратів у кормових культурах є також кліматичні умови в період вегетативного росту рослин, а також умови зберігання кормових культур і їх підготовка до згодовування, від яких залежить поживність і смакові якості. Але небезпечно інтенсивно використовувати азотні добрива для підвищення урожайності кормових культур. Поряд з позитивним впливом на збільшення виходу продукції з гектара спостерігаються і негативні наслідки: накопичення токсичних речовин у кормах і, насамперед, нітратів і нітритів, а також інших небілкових азотних сполук та отрутохімікатів, що значно знижує поживні і смакові якості кормів.

Згодовування тваринам доброякісних кормів і, в першу чергу, пасовищах, кормових культур зеленого конвеєра, кормових буряків, кукурудзи тощо, може мати значну віддачу у вигляді продуктів тваринництва в тому разі, якщо буде добре підготовлений і “заправлений” в безпечних нормах добривами грунт і своєчасно висіяні та зібрані кормові культури.
Кількість нітратних сполук у кормах залежить від кількості внесених у грунт азотних добрив. Для прикладу можна взяти одне з господарств Чернігівської обл., де під кормові буряки в грунт було внесено 200–220 кг азоту, а також до 40 мЗ органічних добрив. Урожайність кормових буряків становила 600–700 ц/га. При лабораторному обстеженні кормових буряків виявили 2,94% нітратів, сухих речовин — 8,7, цукру — 2%.
Годівля корів кормами з підвищеним вмістом нітратів значно погіршує стан здоров’я тварин, знижує їх продуктивність і якість одержаної продукції, а також може призвести до їх загибелі. А тому керівникам і спеціалістам господарств при складанні раціонів годівлі тварин слід брати до уваги не лише вміст основних поживних речовин у кормах, але і рівень нітратів та нітритів, а також інших шкідливих речовин, які в них містяться.
Вміст нітратів у кормових культурах залежить від сорту, фази розвитку тієї чи іншої культури, доз внесених азотних добрив, кліматичних умов тощо. Численні дані свідчать про те, що згодовування кормів з високим вмістом нітратів, особливо у великій кількості, може викликати порушення процесу травлення, обміну речовин і навіть загибель тварин. У шлунково-кишковому тракті нітрати переходять у нітрити, які сприяють переходу гемоглобіну в метгемоглобін, що останній не може постачати в організм кисень. Такий стан крові призводить до кисневого голоду тканин, органів і в цілому всього організму.
Утворення в крові тварин метгемоглобіну в кількості 5–10% призводить до зниження їх продуктивності, а за 30–40% і більше — настає інтоксикація організму і загибель. Крім утворення метгемоглобіну, нітрити викликають різке розширення судин, що призводить до зниження кров’яного тиску, при цьому знижується активність ферментів і різко понижується обмін речовин.
Слід відмітити, що внаслідок дії нітратів порушується засвоєння каротину і перетворення його у вітамін А, що відбивається на здоров’ї і плодючості тварин. Деякі автори відмічають, що каротин і вітамін А під дією нітритів можуть руйнуватись і поза організмом. Реакція поза організмом залежить від величини рН.
Токсичність кормів, яка спостерігалась у штаті Міссурі під час посухи була зумовлена підвищеним вмістом нітратів у кормахі. Вміст нітратів у кормах понад 0,5% часто викликав отруєння у тварин. Дослідники з Південної Дакоти зазначають, що перехід нітратів у нітрити в кукурудзяному силосі відбивається у фазі бродіння.
Спеціалісти Західної Європи в галузі токсикології кормів відмічають, що допустима кількість нітратів для сільськогосподарських тварин може рахуватися як у процентах на суху речовину раціону, так і на голову на добу. Мінімальна летальна доза нітратів для великої рогатої худоби — 0,65–0,75 г/ кг маси, а тому вміст нітратів у кормах не повинен перевищувати 0,5% на суху речовину в раціоні. Таким чином, у раціоні тварин допускається до 50 г нітратів на 1 голову на добу. Якщо в кормах вміст нітратів перевищує 5%, то такий корм слід змішувати з чистими кормами, а потім згодовувати невеликими даванками.
Деякі автори вказують, що вміст нітратів 0,3–0,5% на суху речовину раціону може бути токсичним для великої рогатої худоби, якщо в цьому раціоні мало енергії. При достатній кількості вуглеводів у раціоні тварини без шкоди для себе можуть поїдати до 4% нітратів на суху речовину. Однак автори відмічають, що тваринам не можна згодовувати більше 60–100 г нітратів за добу.
В окремих роботах відмічається, що нітрати викликають дефіцит вітаміну А у великої рогатої худоби в умовах стійлового утримання. За даними, 1% нітратів у раціоні худоби на відгодівлі призводив до зниження вмісту вітаміну А в печінці. Добавка в раціон вуглеводів і вітаміну А знижувала токсичність нітратів — таким чином не відбувалося отруєння тварин.
Для підвищення врожайності кормових культур часто вносять у грунт значну кількість азотних і органічних добрив. Під впливом добрив змінюється якість кормів взагалі і протеїну особливо. У таких кормах збільшується вміст небілкового азоту, в т.ч. нітратів і нітритів. Нітрити справляють велику токсичну дію, причому ця дія прихована, особливо що стосується репродуктивної функції великої рогатої худоби. У таких випадках часто спостерігаються масові аборти у корів і зростає кількість осіменінь на одне запліднення. Токсичною дозою нітратів вважають 220–450 мг/кг живої ваги тварини, але ці межі можуть широко варіювати залежно від раціону, фізіологічного стану тварин тощо.
Таким чином, слід відмітити, що отруєння і порушення репродуктивної функції великої рогатої худоби спостерігаються внаслідок переходу нітратів у нітрити, які сполучаються з гемоглобіном, унаслідок чого утворюється метгемоглобін. У результаті цього відбувається зниження відновлювально-окисних процесів в організмі, а потім асфіксія плода, і як наслідок, порушується репродуктивна функція тварин.
Перехід нітратів у білок через стадію нітритів і аміак можна прискорити за рахунок збільшення рівня вуглеводів у раціоні, запобігання закисання вмісту рубця і додавання вітаміну С. Годівля корів кормами, в яких містилося 3–4 г нітратів на 100 кг живої ваги за одну годівлю, не викликала отруєння, а за годівлія кормами, де містилося 15 г нітратів, вміст метгемоглобіну в крові зростав до 50%, що призводило до викидів і загибелі тварин. Рослинні кормові нітрати перетворюються в рубці жуйних під дією мікробів у дуже токсичні нітрити. Окисні якості нітратів проявляють свою дію в окислюванні вітаміна А, каротину та інших сполук. Деякі автори відмічають, що для великої рогатої худоби допустима доза — 0,2% нітратів на суху речовину корму. Інші автори свідчать про вищі дози нітратів — до 0,5% і більше на суху речовину.
Англійські дослідники відмічають, що при наявності в раціоні до 0,5% нітратів (з розрахунку на КNO3) у корів не спостерігалось ніяких клінічних порушень, eсі клініко-фізіологічні показники були в нормі.
Раціони, в яких містилось 0,6–1% нітратів? викликали поступове зниження молочної продуктивності вже через 4–5 днів від початку годівлі, а вже через 6 тижнів спостерігалось виражене нітратне отруєння. При годівлі корів кормами, в яких містилося 1,1–1,5% нітратів, негативні наслідки проявлялись уже через 4–5 днів, різко знижувалась молочна продуктивність, порушення з боку шлунково-кишкового тракту тощо.
У період використання кормів з підвищеним вмістом нітратів і після їх заміни чистими кормами у корів відмічались порушення репродуктивної функції і зниження молочної продуктивності. Це свідчить про те, що гранично допустимий рівень нітратів у раціоні корів повинен бути не більше 0,5% на суху речовину, або 5–6 г нітратів на 100 кг живої ваги.
У США дотримуються таких нормативів: вміст нітратів у кормах до 0,44% на суху речовину не шкідливий, і такі корми можна згодовувати без обмежень. Корми з вмістом нітратів понад 1,76% не можна використовувати для годівлі тварин, їх слід змішувати з чистими і згодовувати невеликими дозами.
Деякі вітчизняні автори відмічають, що разовими токсичними дозами нітратів для великої рогатої худоби є 30–50 г на 100 кг живої ваги тварин. Безпечний рівень нітратів у зелених кормах становить 0,5% на суху речовину. Отруєння тварин і їх загибель може настати при годівлі кормами, в яких міститься нітратів від 0,57 до 3,2%.
Для одержання якісної продукції тваринництва і збереження здорового стада необхідно, щоб у сухій речовині раціону нітрати не перевищували 0,25%, а для молодняку великої рогатої худоби — 0,15%.
Слід відзначити, що дуже шкідливі нітрати для молодняку великої рогатої худоби, оскільки ферментна система телят ще не дуже розвинута, а ембріональний гемоглобін новонароджених піддається окисленню більш ніж у дорослих тварин.
У дослідах на телятах молочних порід було виявлено, що нітрати і нітрити перешкоджають нормальному засвоєнню каротину, відбуваються руйнування вітаміну А в рубці.
Як бачимо, допустимий рівень концентрації нітратів у раціонах годівлі великої рогатої худоби чітко не виявлений. Це пов’язано з тим, що токсичну дозу нітратів для великої рогатої худоби визначити нелегко, оскільки аномалії в організмі тварин від шкідливого впливу нітратів проявляються по-різному, ступінь виникнення яких залежить від віку тварин, фізіологічного стану, рівня їх продуктивності, повноцінності і якості раціонів годівлі тощо.
Дослідження з розробки допустимих концентрацій нітратів у раціонах годівлі корів показали, що для підтримки нормального фізіологічного стану молочних корів і високої їх продуктивності вміст нітратів у літніх раціонах не повинен перевищувати 5,4-5,5 г на 100 кг живої ваги тварин. За таких умов рівень метгемоглобіну не підвищувався. У раціонах дійних корів рівень нітратних сполук не повинен перевищувати 6 г на 100 кг живої ваги тварин, при цьому в крові вміст метгемоглобіну перебував у рамках фізіологічної норми, а в молоці концентрація нітратів становила 22–23 мг/кг.
Слід відзначити, що нітрати, незалежно від їх походження, розчиняються рідкою фазою грунту. А тому спостерігається великий вплив опадів і зрошення на вміст в грунті нітратів. Надмірна кількість опадів вимиває нітрати за межі кореневої системи, і таким чином зменшується кількість нітратів у рослинах.
В умовах сухого клімату, коли спостерігається дефіцит вологи, що призводить до висихання поверхні грунту, нітрати піднімаються до верхнього горизонту і накопичуються в рослинах. Крім цього, дефіцит вологи значно знижує активність ферменту нітратредуктази. Таким чином, при несприятливих кліматичних умовах, коли літо прохолодне і посушливе, у вегетаційний період у рослинах може накопичуватися значна кількість нітратів навіть без внесення мінеральних і органічних добрив.
Іншим фактором зовнішнього середовища, що впливає на кількість нітратів у рослинах, є освітлення. Вдень нітрати поглинаються інтенсивніше, ніж уночі, але активність нітратредуктази висока, тому в цей час вміст нітратів у рослинах нижчий ніж уночі. У темряві процес поглинання нітратів рослинами продовжується, а активність нітратредуктази практично рівна нулю. На накопичення нітратів у рослинах впливає також наявність інших елементів, зокрема фаза зрілості і вид рослин. Так, у міру дозрівання рослин вміст нітратів у них знижується. Це, мабуть, пов’язано з тим, що нітрати накопичуються в провідній системі рослини — корінні і стеблі, а з дозріванням рослин процеси перенесення поживних речовин у провідній системі уповільнюються.
М. Семенченко,
канд. біол. наук,
Інститут розведення
і генетики тварин

Далі буде...

Інтерв'ю
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури

1
0