Спецможливості
Новини

Як 16-річний мораторій вплинув на стан грунтів та екології?

25.07.2017
1819
Як 16-річний мораторій вплинув на стан грунтів та екології? фото, ілюстрація
У період між 1990 і 2000 роками кількість внесених у ґрунт органічних добрив зменшилася у 12 разів - з 8,6 до 0,7 т/га

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення впливає і на стан земель, і на родючість грунтів. Оскільки у земельних відносинах домінує оренда - за офіційною статистикою, в оренді перебувають 64% сільгоспземель в Україні – варто проаналізувати її вплив на всесвітньовідомі чорноземи після майже 17 років мораторію, пише propozitsiya.com з посиланням на sknews.net.

З огляду на обмежені матеріальні ресурси у власників земельних часток (паїв), а також неможливість їх продажу практично єдиним способом існування дрібних власників на селі залишається передача земельних ділянок в оренду. Цією ситуацією користуються орендарі, визначаючи умови та занижену вартість орендної плати (середній розмір орендної плати на рік становить 1093 грн/га).

«Концентрація земель сільськогосподарського призначення в орендарів призведе до виснаження найближчим часом значної частини найбільш родючих земель, переданих в оренду», - наголошується в урядовій «Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», ухваленій 7 червня 2017 року.

Щоб підтримувати стан грунтів, у ріллю необхідно вносити достатню кількість добрив, у тому числі органічних, а також дотримуватися сівозмін. Економіст IMF Group Ukraine Григорій Кукурудза зазначає, що якщо в ЄС на гектар вноситься 120 кг добрив, то в нас - у 2,5 менше. За офіційними даними Мінагропроду, тільки в період між 1990 і 2000 роками кількість внесених у ґрунт органічних добрив зменшилася у 12 разів - з 8,6 до 0,7 т/га. За даними НААНУ станом на 2010 рік, під урожай агрокультур в останні роки вносилося в середньому в 17 разів менше органічних добрив, ніж потрібно, а мінеральних зараз вноситься приблизно втричі менше, ніж у 1990-х.

«Частка рослинництва в Україні - 70% об’єму сільськогосподарського виробництва (у Німеччині - 52%), а це означає, що тваринництво занедбане, що пасовища зникають, і що кожен 4-й га ріллі закислений, бо аграрії використовують не органічні добрива, а азотні», - каже експерт Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні Александер Шкурла.

Серед головних причин він називає не небажання фермерів користуватися цим доступним видом добрив, а те, що «інвестиції в тваринництво порівняно довго окуповуються, і якщо ринок землі заснований на оренді, то нема впевненості, що ці договори оренди будуть поновлені. А от після запровадження ринку сільгоспземель слід прогнозувати підвищення частки тваринництва».

Щодо сівозмін, за офіційними даними, виснажливий для землі соняшник у деяких областях займає площу понад 30% орних земель, при цьому в більшості випадків культура повертається на попереднє поле через 3 роки, а рекомендовано через 6-7 років. Порушення вимог щодо сівозміни призводить до ґрунтоперевтоми.

Споживацьке ставлення до землі обтяжує й брак обігових коштів у сільгоспвиробництві, через який господарства часто не можуть забезпечити внесення добрив та змушені нехтувати основними правилами протиерозійної організації території. Не можуть орендарі й отримати кредити під заставу землі - така можливість з’явиться у фермерів лише із запуском ринку землі, коли землю можна буде використовувати як предмет застави.

Сільськогосподарські угіддя займають 70,3% земельного фонду України. Розораність земель в цілому в Україні досягає 81%, а в деяких областях (Вінницькій, Тернопільській, Кіровоградській) - понад 90%. Для порівняння: у Канаді цей показник становить 4,6%, Австралії - 6,1%, Росії - 7,8%, Китаї - 9,6%, США - 19,8%, Великобританії - 29,6%, Франції - 32,1%, Німеччині 32,8%, у Польщі - 44,2%.

Така велика розораність веде до зміни структури та деградації земель. Виробник, фактично, йде найбільш простим шляхом: орендує більші площі земель і не вносить потрібну кількість добрив. Замість того, щоб використовувати менші площі і підвищувати продуктивність на них. Дешева оренда розбещує, а брак обігових коштів для розвитку виробництва створює ілюзію, що це єдиний можливий варіант.

За оцінками експертів, деградації в Україні піддано від 20 до 40% сільгоспземель. За останні 100 років вміст гумусу зменшився з 13-14% до 3-5%.

Інтерв'ю
По мірі того, як Україна виходить у світові лідери з експорту меду, зростає інтерес до бджільництва. Водночас пасічники скаржаться на низькі ринкові ціни. Віце-президент Спілки пасічників України Володимир Дмитрук у цій ситуації радить... Подробнее
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки

1
0