Вірусні хвороби картоплі
Одним з основних завдань у насінництві картоплі є боротьба з вірусними хворобами. Вони — серед головних чинників виродження насіннєвої картоплі.
У літературі описано більш як 40 фітовірусів, які уражують картоплю в природних умовах. Вірусні інфекції спричинюють захворювання, що проявляються у вигляді:
—мозаїк, зміни забарвлення рослини у вигляді хлорозу — пожовтіння;
—пригнічення росту рослин картоплі;
—некрозів — відмирання тканин й усієї рослини;
—деформацій органів рослини тощо.
Вирощування насіннєвої картоплі, вільної від вірусної інфекції, є головною передумовою збереження на належному рівні якості насіннєвого матеріалу. Це найскладніше завдання.
Віруси, які викликають значне зниження продуктивних характеристик картоплі, називають тяжкими. До таких належать: вірус скручування листя картоплі ВСЛК (Potato leafroll virus, PLRV), зниження урожайності на 20–87%; Y-вірус (Potato Y virus, PVY). До тяжких хвороб відносять також віроїд веретеноподібності (Potato spindle viroid, PSTV), який викликає зниження продуктивності картоплі на 0–67%. Особливо небезпечним є Y- вірус картоплі та його численні штами (відсоток зниження врожайності становить 14–90%). А-вірус (Potato A virus) картоплі знижує її врожай на 38–46 %, М-вірус картоплі (Potato M virus) — на 9–50%. «Легкі віруси» — вірус картоплі S (Potato S virus), вірус картоплі Х (Potato X virus) у моноінфекції знижують урожай картоплі відповідно на 0–23%, 0–57%, проте за умови змішаної інфекції з іншими вірусами (вірус скручування листя, віруси Y та A ) синергічною дією «легкі віруси» можуть значно підвищувати шкідливий вплив і різко знижувати врожайність картоплі.
Останнім часом через інтродукцію в Україну картоплі з інших країн світу зростає поширення та шкодочинність так званих ґрунтових вірусів — вірусу щіткоподібності верхівки картоплі Potato moptop virus ( PMTV), Tobacco rattle virus (TRV).
Так як із вірусними хворобами картоплі не можливо боротися прямим способом, то їх розвиток необхідно попереджувати порушенням перебігу інфекційного циклу, елементами якого є: джерело вірусу картоплі — переносник — рослина-хазяїн. У картоплярстві, де садівним матеріалом слугують вегетативні органи рослини — бульби, основним джерелом інфекції є інфікована рослина. Через це всі заходи мають бути спрямовані на отримання здорової насіннєвої картоплі. Основним напрямом боротьби з вірусними хворобами картоплі є виробництво високоякісного насіннєвого матеріалу на основі методу апікальної меристеми, хіміо- та термотерапії.
Вірусні хвороби картоплі поширюють попелиці контактно, з ґрунтовими грибами та вільно живучими нематодами, тому в насінницьких посівах картоплі необхідно контролювати процес міграції, видовий склад та різке збільшення чисельності крилатих особин попелиць, мінімінізувати контакт робочих органів с.-г. техніки та персоналу з рослинами та ретельно застосовувати комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на зменшення повторного інфікування здорового насіннєвого матеріалу вірусами картоплі в умовах відкритого ґрунту.
Процес насінництва та вирощування оздоровленої від вірусних інфекцій картоплі супроводжується візуальною оцінкою, лабораторним оцінюванням та вибракуванням хворих рослин, якщо ступінь зараження перебуває в межах допусків стандарту.
Вірусні хвороби картоплі візуально оцінюють за ознаками зараження картоплиння. Симптоми виявлення вірусних хвороб картоплі наведені в табл. 1, 2. Характер прояву зовнішніх ознак вірусних хвороб картоплі значною мірою визначається умовами вирощування і залежить від фази розвитку рослин.
Прояв симптомів вірусного захворювання картоплі може бути мінливим залежно від штамового складу вірусів та впливу генотипу рослини-хазяїна.
Водночас слід відмітити, що за допомогою візуальних методів неможливо виявити й оцінити рівень ураженості насіння прихованими формами інфекцій, якщо наявність у насіннєвому матеріалі вірусних і бактеріальних патогенів картоплі ще не проявилися за зовнішніми ознаками.
У зв’язку з цим є об’єктивна необхідність введення в схему сертифікації насіннєвої картоплі високоспецифічних і чуттєвих лабораторних методів, що дають змогу виявити й ідентифікувати вірусні та бактеріальні патогени в насіннєвому матеріалі картоплі в прихованій формі. Особливо важливо це в процесі ведення добазового й базового насінництва.
При цьому застосовують усі доступні методи контролю якості картоплі — візуальні, бактеріологічні, вірусологічні, біологічні, імунологічні, молекулярно-генетичні.
Виростивши оздоровлену картоплю в штучних умовах (теплицях) для збереження оздоровчого ефекту дуже важливо розмножувати цей матеріал із виконанням комплексу заходів.
Виробники насіння виділяють спеціальні зони у північних регіонах для вирощування здорової насіннєвої картоплі, вільної від фітопатогенних вірусів картоплі. Також можуть бути успішно використані й інші ґрунтово-кліматичні умови. Відомо, наприклад, що зі збільшенням висоти місцевості над рівнем моря понад 400–500 м і вище чисельність та активність комах-переносників суттєво знижується, внаслідок чого послаблюється тло інфікуючого навантаження. На висоті 1000 м над рівнем моря і вище існує реальна можливість вирощування здорової насіннєвої картоплі, вільної від фітопатогенних вірусів.
Важливе значення також має раціональне співвідношення доз мінеральних і органічних добрив. Зростанню стійкості рослин картоплі до вірусного зараження сприяють підвищені дози фосфору й калію щодо дози азоту. Загальний рівень мінерального живлення має бути середнім або трохи нижчим, ніж для картоплі продовольчого призначення, щоб уникнути можливого маскування хвороб.
Важливим фактором збереження якісних характеристик насіннєвої картоплі є вчасне видалення хворих рослин — до льоту попелиць. Найбільший ефект досягають за триразового фітопрочищення:
Перше прочищення картоплі розпочинають одразу після появи повних сходів, за досягнення рослинами 15–20 см заввишки. Видаляють кущі, уражені чорною ніжкою, зморшкуватою мозаїкою, крапчастістю листя. Що раніше хворі рослини картоплі видалять із посівів, то менше залишається в полі джерел поширення інфекції.
Друге прочищення картоплі проводять під час цвітіння. У цей період видаляють сортові домішки, а також рослини, що відстають у рості та уражені вірусними й бактеріальними хворобами картоплі.
Третє прочищення картоплі— до передзбирального видалення картоплиння. У цей період видаляють домішки, що залишилися, а також рослини з ознаками вірусних і бактеріальних хвороб картоплі.
Прочищення посівів насіннєвої картоплі мають проводити навчені працівники у присутності відповідального спеціаліста господарства. При цьому дві людини проходять уздовж борозни й уважно оглядають рослини в двох рядах праворуч та ліворуч від борозни, якою здійснюють прохід. Виявлені хворі рослини чи сортові домішки викопують лопатою з бульбами, зокрема маточні, та видаляють із поля. Не рекомендують висмикувати рослини, тому що маточні бульби можуть залишитися в землі, повторно прорости в тому ж році та знову дати хворі рослини. Видалене картоплиння слід вивезти і знищити.
Винятково важливе значення для зменшення вірусного зараження картоплі має створення умов для швидкого росту й розвитку рослин, особливо в ранній період вегетації, оскільки зі збільшенням фізіологічного віку рослин за рахунок прояву вікової стійкості до періоду поширення масової інфекції попелицями ймовірність вірусного зараження картоплі може бути суттєво знижена. Цьому сприяє передпосівне пророщування насіннєвих бульб, неглибоке саджання в оптимальні строки, збільшення площі живлення рослин із застосуванням широкорядних насаджень із міжряддям 90 і 140 см, система догляду за посівами, що передбачає мінімальну кількість міжрядних обробок (адже віруси передаються від хворих рослин до здорових контактно, тобто під час руйнування покривних тканин рослини внаслідок руху техніки та персоналу) в період вегетації за рахунок застосування гербіцидів та інших агрозаходів, що спрямовані на прискорення росту і проходження фенофаз розвитку рослин у більш ранні строки.
У загальному комплексі агрозаходів, які знижують кількість випадків заражень картоплі вірусами смугастої та зморшкуватої мозаїк (PVY) і мозаїчного закручування листя (PVM) є збереження необхідної ізоляції, особливо перших польових поколінь оздоровленого матеріалу картоплі від інших насаджень насіннєвої картоплі нижчих класів або товарної картоплі. Оптимальні норми належної просторової ізоляції зазвичай встановлюються від 500 м до 2 км, залежно від рівня інфекційного фону, стійкості сортів картоплі, рельєфу місцевості, наявності природних перешкод (природна ізоляція), які обмежують розповсюдження переносників (великі водойми, ліси), а також напрям вітрів.
Імовірність вірусного зараження рослин картоплі суттєво знижується зі зменшенням чисельності комах-переносників та їхньої активності за максимального віддалення насінницьких посівів від можливих джерел інфекції. Дані кількісного обліку та видового складу переносників хвороб картоплі необхідні для розміщення насіннєвих ділянок насінницьких господарств у найсприятливіших (чистих) фітосанітарних умовах, обґрунтування системи хімічної боротьби з переносниками, визначення оптимальних строків видалення картоплиння.
У літній період слід пильнувати за чисельністю й видовим складом польових популяцій крилатих форм попелиць, застосовуючи метод чашок Мьоріке, різноманітних жовтих клейких або всмоктувальних пасток.
Також важливим заходом є застосування екрануючих захисних посівів зернових культур або трав по краям ділянки з насіннєвою картоплею. Встановлено, що під час міграції попелиці заселяють насамперед ті рослини, які на їхньому шляху зустрічаються першими. За наявності захисного екрану із зернових культур або трав по краям поля відбувається швидке очищення стилета комах від вірусів, що суттєво знижує кількість заражених рослин картоплі крайніх рядків. За занесення вірусів на рослини крайніх рядів у майбутньому вони слугують джерелом подальшого поширення вірусної інфекції картоплі до середини поля. Для ефективного контролю попелиць-переносників та обмеження розповсюдження вірусів картоплі PVY і PVM важливе значення мають обприскування рослин інсектицидами проти попелиць — афіцидами.
Застосування мінеральних олив за вирощування оздоровленої картоплі є також достатньо ефективним заходом у боротьбі з поширенням вірусів картоплі. За обробки насаджень картоплі інсектицидами в поєднанні з мінеральною оливою кількість уражень рослин картоплі зморшкуватою мозаїкою (PVY) знижується на 60%, із ріпаковою олією — на 40% щодо насаджень, оброблених інсектицидним препаратом.
Застосування систематичних щотижневих обробок рослин картоплі мінеральною оливою Санспрей 11Е, починаючи з появи 50% сходів рослин та протягом періоду вегетації картоплі, показали значний позитивний вплив на обмеження поширення вірусу картоплі зморшкуватої та смугастої мозаїк.
Важливо знати, що за інфікування рослин вірусами зараженість насіннєвих бульб картоплі нового врожаю переважно залежить від віку рослин у момент інфікування та від проміжку часу між моментом зараження надземної частини та знищенням картоплиння. Вважають, що для вірусу картоплі зморшкуватої та смугастої мозаїк — УВК і закручування листя картоплі — МВК цей проміжок часу становить 10–15 днів, для вірусу картоплі скручування ВЛСК — 15–20 днів. На практиці це має такий вигляд, що за виявлення масового зростання попелиць у пастках, слід видаляти картоплиння для відсікання зараженого бадилля від бульб.
Раннє видалення картоплиння перешкоджає транспортуванню вірусу картоплі до бульб, що сприяє отриманню здорового насіннєвого матеріалу в процесі добазового й базового насінництва картоплі. Під час видалення картоплиння на початку відмирання листя нижнього ярусу відбувається значне наростання вірусного зараження картоплі, тому рекомендують видаляти картоплиння через 15 днів після цвітіння картоплі. Без застосування захисних заходів (внесення інсектицидів під час першого льоту попелиць: наприкінці червня — у першій декаді липня) зараженість насіннєвої картоплі вірусами збільшується утричі-вчетверо залежно від сорту та розсадника. Внесення інсектицидів та раннє видалення картоплиння дозволяє знизити рівень зараження картоплі вірусами вдвічі. Високу ефективність у боротьбі із зараженням вірусною інфекцією оздоровленої картоплі забезпечує оброблення бульб перед садінням протруйниками з інсектицидною дією та дворазове обприскування вегетуючих рослин афіцидами (Актара, Бі-58 тощо).
У процесі відтворення насіннєвої картоплі в добазовому та базовому насінництві особливо важливе значення має комплексне застосування спеціальних агрозаходів, які обмежують поширення вірусної та бактеріальної інфекцій картоплі у польових умовах, до яких відносять:
— забезпечення необхідної ізоляції, особливо первинних поколінь від інших посівів картоплі більш низьких класів або продовольчої картоплі, садів, теплиць, насаджень картоплі приватного сектору — ізоляцію ділянки з картоплею екрануючими посівами зернових, зернобобових культур та багаторічних трав;
— внесення помірних доз азотного та підвищене фосфорно-калійне живлення рослин;
— обприскування інсектицидами проти попелиць-переносників вірусної інфекції картоплі — це застосування комплексних інсекто-фунгіцидних обробок рослин 8–10 разів за вегетацію картоплі в поєднанні з мінеральними оліями Санспрей 11Е, Препарат Плюс 30;
— створення умов для швидкого росту й розвитку рослин картоплі у первинний період вегетації (передпосівне пророщування, неглибоке садіння в оптимальні строки, догляд без зміщування (виривання) бульб у рядку тощо;
— площа ділянки з насіннєвою картоплею має бути не менш як 1 га та квадратної конфігурації — такі посіви є менш уразливими для крилатих попелиць;
— регулярні фітопрочищення з найбільш раннім вибракуванням та видаленням хворих рослин із материнською бульбою з поля;
— раннє видалення картоплиння хімічним або механічним методом за досягнення максимальної насіннєвої товарності бульб (80% урожаю — бульби насіннєвої фракції) з урахуванням даних про динаміку поширення переносників вірусів картоплі (крилатої генерації попелиць) у конкретних природно-кліматичних умовах. Найкращим для видалення картоплиння є термін через 15–20 діб після цвітіння картоплі.
Недотримання рекомендованого комплексу основних агрозаходів, які обмежують вірусне зараження картоплі в польових умовах, є серйозною причиною швидкого погіршення її сортових і насіннєвих якостей у процесі базового та сертифікованого насінництва.
О. Вишневська, зав. відділу відтворення та оцінки якості насіннєвої картоплі,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
Інститут картоплярства НААН України
Інформація для цитування
Вірусні хвороби картоплі / О. Вишневська // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 94-96