Спецможливості
Досвід господарств

Соя: фа­во­рит­ка чи інтри­ган­ка?

15.09.2017
5309
Соя: фа­во­рит­ка чи інтри­ган­ка? фото, ілюстрація

Оскільки фаворитною культурою нинішнього аграрного сезону можна вважати сою, то саме ця культура й буде предметом уваги у цій статті. Щоправда, цього разу вона стане «героїнею» не звичних для топ-культур тематичних статей («Секрети успіху», «Технології вирощування» тощо), а рубрики HOTLINE. Допитливий читач відразу почне дошукуватись, у чому тут інтрига чи журналістська каверза… Тож які проблеми у «фаворитки» a(чи у господарів, які мали з нею справу)? Судіть самі.

 

Не­що­дав­но нам ви­па­ла на­го­да по­знай­о­ми­ти­ся з аг­ро­но­мом од­но­го із гос­по­дарств, де  сою ви­ро­щу­ють на площі по­над 1000 га. Тож на такій площі завжди знай­дуть­ся по­ля, на яких мож­на і вда­ло, і не­вда­ло по­ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти.  Як на­зва­ти цей ви­па­док, який тра­пив­ся у гос­по­дарстві, — вда­лим чи не­вда­лим, — од­но­знач­но ска­за­ти важ­ко.  Щоб відда­ли­ти кульмінаційний ефект, да­ва­ти за­ключ­ну оцінку цьо­му ек­с­пе­ри­мен­ту на по­чат­ку статті не поспіша­ти­му. Тож про все по-по­ряд­ку, від по­чат­ку до логічно­го за­вер­шен­ня, як ка­жуть ре­жи­се­ри, «три­маємо інтри­гу»...

Гос­по­дар­ст­во на­шо­го співроз­мов­ни­ка розміще­не на Чер­ка­щині. По­ле, де за­сто­со­ву­ва­ли но­ву тех­но­логію гербіцид­но­го за­хи­с­ту сої, роз­ки­ну­лось по­над самісінькою тра­сою Київ — Оде­са. В ок­рузі гос­по­дарі за­зви­чай  до­б­ре зна­ють один од­но­го. Тож, проїжджа­ю­чи тра­сою ми­мо цьо­го соєво­го по­ля, ко­жен із них не міг ут­ри­ма­тись від репліки (інто­нація якої за­ле­жа­ла від осо­би­с­то­го став­лен­ня мов­ця до по­ба­че­но­го і влас­ни­ка по­ля): дивіться, аг­ро­ном «спа­лив» Ми­ко­лай­о­ви­чу (керівни­ку гос­по­дар­ст­ва) всю сою. Про­те ко­ли на­став час зби­ран­ня уро­жаю, то й «співчу­ва­ючі», і «кри­ти­ки» бу­ли у за­хваті та всім своїм знай­о­мим емоційно ра­ди­ли: поїдьте по­дивіться на «спа­ле­ну» сою...Типова для проблемного поля рослина сої, над якою проводили експеримент. На фото чітко видно шість добре розвинених бічних пагонів, на яких сформовано в середньому 90 бобів, що забезпечило неочікувану прибавку врожаю

Цю пе­редісторію із посмішкою  роз­повів пред­став­ни­кові ре­дакції аг­ро­ном гос­по­дар­ст­ва. А те­пер — влас­не історія.    

— Звідки у Вас та­ка зацікав­леність соєю? Який маєте досвід із її ви­ро­щу­ван­ня та яку найбільшу вро­жайність Вам вда­ва­ло­ся до­ся­га­ти по цій куль­турі?

Зацікав­леність до сої нам «нав’яза­ла» то­горічна ціна на неї, яка добіга­ла «піко­вої» по­знач­ки — 12 тис. грн/т. Ма­буть, на сьо­годні важ­ко знай­ти пе­ре­дові гос­по­дар­ст­ва, які б не ви­ро­щу­ва­ли цю куль­ту­ру. Та й ви по­дивіться, що соєю цьо­го ро­ку по­засіва­ли навіть най­менші клап­ти­ки землі — по 3–5 га, я їх на­зи­ваю «го­ро­ди». Всі аг­ро­ви­роб­ни­ки, навіть ті, хто ніко­ли не ви­ро­щу­вав сою, — ки­ну­ли­ся на неї, не­мов на якусь «зо­ло­ту жи­лу». Та не так ста­ло­ся, як га­да­ло­ся…

Про­фесіона­лам у цій справі вда­ло­ся до­сяг­ти вро­жай­ності в цьо­горічних умо­вах на рівні близь­ко 2 т — це вже су­пер, а більшість ви­роб­ників не до­тя­гу­ва­ла до та­ких по­каз­ників. Про засіяні «го­ро­ди» мо­ва вза­галі не йде — там «во­вки ви­ють» се­ред бур’янів. Досвід ви­ро­щу­ван­ня сої у на­шо­му гос­по­дарстві не­ве­ли­кий — сім років. Здається, у 2012-му чи 2013-му — точ­но не пам’ятаю, — ми зібра­ли 3,2 т/га. Тоді бу­ли найс­при­ят­ливіші по­годні умо­ви для її ви­ро­щу­ван­ня.                     

—  А що, на Ва­шу дум­ку, «по­спри­я­ло» от­ри­ман­ню та­кої ма­лої се­ред­нь­о­ста­ти­с­тич­ної уро­жай­ності цьо­го ро­ку, ма­буть, та­кож по­годні «сюр­при­зи»? Чи бу­ло й щось інше?

Цьо­го ро­ку вес­на ви­я­ви­ла­ся до­волі про­хо­лод­ною, по­при те, що висів ми про­ве­ли 8 трав­ня, схо­ди куль­ту­ри от­ри­ма­ли на п’ять днів пізніше. Але потрібної су­ми ак­тив­них тем­пе­ра­тур від трав­ня до пер­шої де­ка­ди черв­ня не ви­с­та­ча­ло, аби куль­ту­ра нор­маль­но рос­ла і роз­ви­ва­ла­ся. За період ве­ге­тації на де­я­ких по­лях опадів вза­галі не бу­ло, це та­кож суттєво впли­ну­ло на фор­му­ван­ня уро­жаю. Тоб­то тем­пе­ра­ту­ра та во­ло­га — це клю­чові фак­то­ри, які впли­ва­ють на уро­жай, ну а всі інші «інстру­мен­ти» — в ру­ках аг­ро­но­ма.   

— За весь час ви­ро­щу­ван­ня сої у гос­по­дарстві Ви про­во­ди­ли якісь досліди із підви­щен­ня її уро­жай­ності?     

Най­пер­ше, що потрібно зро­би­ти, — дібра­ти сор­ти, які оп­ти­маль­но при­датні са­ме для ва­ших умов. Це один із най­важ­ливіших «інстру­ментів» у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої.  Так, шля­хом ек­с­пе­ри­мен­таль­них спроб ми зу­пи­ни­ли­ся на сорті Медісон, який висіваємо уже три ро­ки поспіль. У на­ших умо­вах він ви­я­вив­ся стабільним — із ним завжди мож­на роз­ра­хо­ву­ва­ти на при­бут­ки (інко­ли во­ни бу­ли не та­ки­ми, як цьо­го хотіло­ся, про­те все од­но за­ли­ша­ли­ся «у плюсі»). Цьо­го ро­ку у нас на ви­про­бу­вальній ділянці пло­щею 20 га бу­ло висіяно близь­ко 10 сортів, та­кож маємо ділян­ку розмно­жен­ня (25 га) сор­ту Ку­бань.

По­руч, у сусідньо­му гос­по­дарстві, ек­с­пе­ри­мен­ту­ють із за­сто­су­ван­ням ме­то­ду че­кан­ки рос­лин сої, тоб­то про­во­дять зрізан­ня точ­ки рос­ту на стеб­лі —  у та­ко­му разі за­вдя­ки ут­во­рен­ню до­дат­ко­вих бічних па­гонів мож­на от­ри­ма­ти до 30% при­бав­ки вро­жаю. Але ж це — ек­с­пе­ри­мен­тальні ділян­ки, а на ви­роб­ництві цьо­го не прак­ти­ку­ють, ад­же верхівку рос­лин мож­на зріза­ти ли­ше ме­то­дом ско­шу­ван­ня, проте на прак­тиці, щоб не за­вда­ти пев­ної шко­ди посіву, це зро­би­ти ду­же склад­но. А що­до хімічної че­кан­ки, так при­наймні мені невідомі пре­па­ра­ти, з до­по­мо­гою яких мож­на про­во­ди­ти цю опе­рацію. Хо­ча цьо­го ро­ку на площі 20 га та­ки за­сто­су­ва­ли «но­ву тех­но­логію» — я її так на­зи­ваю то­му, що ми відійшли від на­праць­о­ва­ної у на­шо­му гос­по­дарстві. Та­ким чи­ном, ми яко­юсь мірою, мож­на ска­за­ти, ви­най­ш­ли влас­ний хімічний ме­тод про­ве­ден­ня че­кан­ки.         

— Роз­кажіть, будь ла­с­ка, де­тальніше про ваш не­зви­чай­ний ек­с­пе­ри­мент та тех­но­логію в ціло­му, яку ви за­сто­со­ву­ва­ли на цьо­му полі.          

— По­пе­ред­ни­ком у нас бу­ла ку­ку­руд­за на зер­но, яку ми змо­ло­ти­ли торік у жовтні. Після зби­ран­ня про­ве­ли зяб­ле­ву оран­ку на гли­би­ну 28 см за­для ефек­тив­но­го за­гор­тан­ня у  грунт по­ж­нив­­­­них ре­ш­ток. Че­рез тиж­день про­ве­ли вирівню­ван­ня по­ля грун­то­об­роб­ним ком­плек­сом «Фар­мет». На­весні — пер­шу куль­ти­вацію на гли­би­ну 8–10 см і під неї вне­сли нітро­а­мо­фо­с­ку в нормі 50 кг/га N16P16K16. Пе­ред сівбою об­ро­би­ли насіння сумішшю пре­па­ратів: Скар­лет, 0,4 л/т + Імідор ПРО, 1,2 л/т + Хай­Кот Су­пер, 2,8 л/т.

На мо­мент на­стан­ня оп­ти­маль­них строків сівби про­ве­ли пе­ред­посівну куль­ти­вацію на гли­би­ну висіву насіння і 7–8 трав­ня — висіван­ня. Висівна нор­ма насіння ста­но­ви­ла 155 кг/га із гу­с­то­тою 800 тис. га схо­жих рос­лин на гек­тар. Відра­зу після висіву вне­сли грун­то­вий гербіцид При­мек­с­т­ра TZ Голд 500 SC, к. с., у нормі  3 л/га. Грун­то­вий гербіцид зро­бив свою спра­ву якісно, по­при те, що ми да­ли де­що мен­шу нор­му від ре­ко­мен­до­ва­ної (4–4,5 л/га).

По ве­ге­тації, у фазі пер­шо­го трійча­с­то­го ли­ст­ка — по­ча­тку ут­во­рен­ня дру­го­го, про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів вне­сли гербіцид Хар­моні 75 у нормі 10 г/га.  У фазі трьох-чо­ти­рь­ох трійча­с­­­­тих листків про­ти хво­роб та шкідників вне­сли ба­ко­ву інсек­ти­цид­но-фунгіцид­ну суміш: Амістар Ек­с­т­ра 280 SC, 0,5 л/га + Ти­тул  Дуо, 0,4 л/га + Де­цис f-Люкс 25 ЕС, 0,25 л/га.

Че­рез 15 днів після за­сто­су­ван­ня по­схо­до­во­го гербіци­ду зно­ву по­ча­ла «вистрілю­ва­ти» ло­бо­да та зла­кові бур’яни. Як я вже го­во­рив, про­хо­лодні цьо­горічні умо­ви пе­ре­шко­д­жа­ли інтен­сив­но­му рос­ту та роз­вит­ку сої, до то­го ж во­на має фізіологічну особ­ливість — до фа­зи бу­тонізації рос­ли­ни куль­ту­ри фак­тич­но не здатні кон­ку­ру­ва­ти із бур’яна­ми. На­томість особ­ливість ос­танніх цьо­го ро­ку бу­ла та­кою, що період по­яви пер­шої та дру­гої «хвиль» бу­ли роз­тяг­нуті у часі, тож тре­ба бу­ло якось ос­та­точ­но «до­би­ти» ло­бо­ду та зла­кові. Не дов­го ду­ма­ю­чи, ми прий­ня­ли рішен­ня вне­сти та­ку ба­ко­ву суміш гербіцидів: Хар­моні 75, 8 г/га + Фор­вард МКЕ, 0,8 л/га, а та­кож у цей роз­чин до­ба­ви­ли 5 кг кар­баміду.

Ми­ну­ло яки­хось сім-вісім днів, і цей «кок­тейль» про­явив свій ефект: ви­я­ви­лось, що ми «до­би­ли» не ли­ше бур’яни, а й «нор­маль­но» пригніти­ли сою. Тоб­то всі на той час п’ять-шість трійча­с­тих листків бу­ли аб­со­лют­но за­сох­ли­ми та вже ски­ну­ти­ми рос­ли­на­ми, та­кож бу­ла до­б­ре «при­па­ле­на» точ­ка рос­ту.

Оскільки  у на­шо­му гос­по­дарстві сої — за ти­ся­чу гек­тарів, то це по­ле, яке зай­має ли­ше 20 га, ми не ки­ну­ли­ся відра­зу ря­ту­ва­ти (та й на­вряд що-не­будь  мож­на бу­ло вдіяти).  Оз­на­ки жит­тя на по­верхні по­ля по­да­ва­ли ли­ше зе­лені па­го­ни куль­ту­ри, то­му ми виріши­ли по­ди­ви­ти­ся, що ж бу­де із соєю далі. Як­раз у цей період у нашій ок­рузі ви­па­ло близь­ко 5 мм опадів. Ми­ну­ло яки­хось п’ять-шість днів… і від цен­т­раль­но­го па­го­на по­ча­ли роз­ви­ва­ти­ся від чо­ти­рь­ох до ше­с­ти бічних па­гонів. Ко­ли соя зацвіла, ми вне­сли пре­па­рат Уніфлор БМ (бор із молібде­ном) у нормі 1 л/га.   

— На Ва­шу дум­ку, який із пре­па­ратів спри­чи­нив за­ги­бель усіх листків та пригнічен­ня точ­ки рос­ту?      

— Ко­жен гербіцид — як Фор­вард, так і Хар­моні — чу­до­во се­бе за­ре­ко­мен­ду­ва­ли. Ме­не спеціалісти ком­паній по­пе­ре­д­жу­ва­ли, що поєдна­не за­сто­су­ван­ня цих двох гербіцидів мо­же вик­ли­ка­ти відчут­ний стрес у куль­ту­ри, внаслідок чо­го мож­на суттєво не­до­от­ри­ма­ти вро­жай, до то­го ж «піддав жа­ру» і кар­бамід, який ми до­да­ли до суміші. Ми ж опи­ни­ли­ся в умо­вах не­лег­ко­го ви­бо­ру і по­ста­ли пе­ред ди­ле­мою: в яко­му ви­пад­ку втра­ти­мо мен­ше вро­жаю — після гербіцид­но­го стре­су рос­лин чи ко­ли за­ли­ши­мо  у посівах бур’яни, які за­глу­шать сою так, що на­вряд чи потім мож­на бу­де її там знай­ти. Зре­ш­тою дійшли вис­нов­ку, що все-та­ки кра­ще от­ри­ма­ти мен­ше, аніж нічо­го вза­галі, — й об­ра­ли пер­ший варіант.

— Як­що відвер­то, то якої уро­жай­ності бу­ло до­сяг­ну­то на цьо­му полі  і яку вда­ло­ся от­ри­ма­ти за­га­лом по гос­по­дар­ст­ву?

— У се­ред­нь­о­му кож­на рос­ли­на да­ла по п’ять про­дук­тив­них па­гонів. Бічні па­го­ни — довші за цен­т­раль­ний. На одній рос­лині бу­ло сфор­мо­ва­но від 70 до 100 бобів. Під час зби­ран­ня уро­жайність на круг по­ка­за­ла 3,9 т/га, а  в се­ред­нь­о­му по гос­по­дар­ст­ву за вже «відка­та­ною» тех­но­логією ми мо­ло­ти­ли від 2 до 2,5 т/га.

— А які у Вас пла­ни на на­ступ­ний ви­роб­ни­чий се­зон, чи маєте намір свій цьо­горічний ек­с­промт-ек­с­пе­ри­мент впро­ва­д­жу­ва­ти у мас­штаб­не  ви­роб­ництво, аби ма­ти ви­со­ кий по­каз­ник уро­жай­ності та суттєво збільши­ти при­бут­ки?   

— Та­ко­го ек­с­пе­ри­мен­ту, бе­зу­мов­но, ми по­вто­рю­ва­ти не бу­де­мо — за­над­то ве­ли­кий ри­зик. До то­го ж ця си­ту­ація ста­ла­ся із сор­том Медісон, а як по­ве­дуть се­бе інші сор­ти — невідо­мо. Мо­же ста­ти­ся так, що де­які із них вза­галі за­ги­нуть від ток­си­кації пре­па­ратів, то­му вва­жаю за кра­ще от­ри­ма­ти бо­дай 2 т, аніж вза­галі нічо­го.

До речі, до ме­не дійшла та­ка інфор­мація: здається, у Вінницькій об­ласті є ніби­то од­не гос­по­дар­ст­во, яке ви­ро­щу­ва­ло один із сортів «ціка­вої» сої, яка да­ла вро­жайність 6 т/га. Звісно, ця інфор­мація на 100% не пе­ревіре­на, про­те чув я та­ку но­ви­ну вже не від од­но­го фер­ме­ра.  Тож, пи­тається, навіщо «гра­ти­ся» та ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти щось із сор­та­ми за­для підви­щен­ня уро­жай­ності?  Мо­же, кра­ще за­по­зи­чи­ти успішний досвід інших?..         

Ось і вся інтри­га не­ве­ли­кої історії-бу­валь­щи­ни про аг­ро­номічний ек­с­пе­ри­мент, по­ча­ток яко­го ви­я­вив­ся не­вда­лим і вик­ли­кав різні емоції у всіх, хто ба­чив «кар­ти­ну» по­ля, і який зре­ш­тою закінчив­ся тим, що вро­жайність сої до­сяг­ла, мож­на ска­за­ти, «космічної» по­знач­ки як для та­кої ви­роб­ни­чої си­ту­ації. Про­те ос­та­точ­ну крап­ку в цій історії по­ста­ви­ти не мож­на, як і не мож­на од­но­знач­но ствер­д­жу­ва­ти: це успіх чи ви­пад­ко­вий збіг об­ста­вин (ад­же од­на спро­ба — це не ста­ти­с­ти­ка). Тож у цій інтризі за­ли­шається простір для роз­думів: а що бу­ло б, як­би…

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univestmedia.com

Ключові слова: Соя

Інтерв'ю
Глибокорозпушувач Bednar Terraland TN 3000 PROFI
Недостатня, так само як і надмірна кількість опадів є чи ненайголовнішою проблемою з вирощування сільськогосподарських культур. На перший погляд, нібито одна проблема, але її вирішення потребує кардинально різних підходів, різного набору... Подробнее
Щороку дистриб’юторам українського аграрного ринку стає дедалі важче працювати. Вони вимушені переглядати своє ставлення до процесу дистриб’юції, трансформуватися із просто продавців матеріально-технічних цінностей (МТЦ) у постачальників... Подробнее

1
0