Спецможливості
Техніка та обладнання

Ще раз про сінозаготівлю (як добрати техніку для сінозаготівлі)

05.06.2008
858
 Ще раз про сінозаготівлю (як добрати техніку для сінозаготівлі) фото, ілюстрація
Ще раз про сінозаготівлю (як добрати техніку для сінозаготівлі)

Для швидкого відновлення поголів’я великої рогатої худоби та насичення продовольчого ринку України вітчизняними молоко- та м’ясопродуктами необхідно, щоб тваринництвом активно зайнялися малі та середні фермерські та інших форм власності господарства, оскільки коштів на відновлення великих тваринницьких ферм колишніх колгоспів немає ні у держави, ні у самих господарників. Проте не кожне, навіть успішне, господарство може знайти кошти на придбання племінного стада та будівництва приміщень ферм. Крім цього, ще потрібно придбати техніку для заготівлі кормів та налагодити їх зберігання, та й для годівлі худоби теж необхідна техніка.
Проте, як свідчить досвід європейських фермерів, виходом є застосування технології тюкування сіна прес-підбирачами високого ступеня стискування. Даний метод дає можливість:
- отримати тюки сіна вагою близько 20 кілограмів, що дає змогу обійтись без спеціальної техніки для навантажування, а також значно спрощує процес годівлі худоби;
- забезпечити мінімальні витрати при транспортуванні та зберіганні завдяки формі тюків;
- забезпечити оптимальне збереження кормових властивостей сіна навіть при підмочуванні тюка, оскільки середина залишається сухою завдяки високій щільності.
Для впровадження даної технології у господарства необхідною є наявність такої техніки:
1. Високопродуктивна роторна або дискова косарка з валкоутворювачем, яка дає змогу своєчасно провести косовицю.
2. Граблі-ворушилки для згрібання та перетрушування валків, що значно покращує якість сіна та запобігає пліснявінню.
3. Прес-підбирач високого ступеня стискування, який забезпечує швидкі темпи збирання висушеної маси і надійний спосіб її зберігання.
Розглянемо особливості даної техніки у представленому порядку.
Останнім часом найбільшим попитом для сінозаготівлі заслужено користуються роторні та дискові косарки як найпродуктивніші, найнадійніші в експлуатації та технічно найдосконаліші. Дані косарки призначені для скошування всіх типів рослин, які використовують для безпосереднього згодовування худобі, заготовлюють на сіно або в подальшому переробляють.
І роторні, і дискові косарки працюють за однією принциповою схемою — ріжучі ножі обертаються навколо вертикальної осі, проте конструктивні відмінності досить суттєві.
У дискових нижньопривідних косарках (їх ще називають редуктором) всі привідні шестірні встановлені на тій самій балці, що і робочі диски з ножами. Така конструкція дає змогу значно зменшити масу косарки і, відповідно, потужність трактора. Завдяки цьому можна, за рахунок збільшення робочої ширини, збільшити продуктивність. Для забезпечення безаварійної роботи привідні шестірні та робочі диски захищаються знизу полозами, проте такі косарки не призначені для роботи на полях з нерівним рельєфом або з кротовинами. Для вкладання скошеної маси у валки дискові косарки обладнують валкоутворювачами.
У роторних косарках балка з редуктором та привідними шестернями винесена вверх, а ножі встановлені на роторах з потужними жорсткими стійками; знизу робочі органи також захищені полозами. Така конструкція характеризується високою надійністю та невибагливістю до умов роботи: косарки можуть працювати на полях з будь-яким рельєфом. Роторні косарки, завдяки своїй конструктивній схемі, завжди вкладають скошену масу у валок.
Крім цього, на обох типах косарок може встановлюватися кондиціонер — пристрій, аналогічний за технологічним призначенням плющилці, однак, замість вальців, які сплющують стебла та розривають їх волокна, використовується вал з нейлоновими пальцями (який потребує меншої потужності трактора), внаслідок цього вологовіддача скошеної маси проходить більш інтенсивно і процес висихання прискорюється на 30–50 %, що дає змогу максимально зберегти вітаміни та поживні властивості зеленої маси. Таке сіно тварини поїдають з більшою охотою, — відповідно, надої та прирости збільшуються.
На ринку України добре відомі як вітчизняні, так і косарки з близького та далекого зарубіжжя. За технічними та якісними параметрами взірцем залишається техніка західноєвропейська, наприклад французька група компаній Kunh або німецькі Krone та Сlaas. Незаперечною перевагою вітчизняної техніки є доступна ціна. Досить вдало поєднує в собі високий технічний рівень та доступні ціни техніка виробництва фірм Famarol, Aklip.
Розглянемо технічні параметри косарок: КН-2,1; КРМ-1,8 ВАТ “Львівсільмаш”, Z157, Z125/1 Famarol.
Для отримання якісного сіна та з метою недопущення його пліснявіння необхідним є вчасне перетрушування та перевертання валків. Саме для цієї операції заготівлі кормів служать граблі-ворушилки. Найбільш надійними та технічно досконалими серед існуючих типів у світі визнано карусельні. Завдяки накладанню робочих зон загрібачів та великій швидкості їх обертання, дані машини забезпечують високу якість згрібання навіть на максимальних робочих швидкостях. Саме тому карусельні граблі-ворушилки здобули слави високопродуктивних надійних машин, які працюють швидко і без втрат.
Знову ж таки розглянемо техніку, наближену до вітчизняної цінової категорії. Дану групу представляють ГВР-420, “Бобруйськагромаш” (Республіка Білорусь), Z545/2 “SaMASZ” (Республіка Польща), Z546 “AKPIL” (Республіка Польща).
Останньою, та найважливішою, операцією сінозаготівлі є збирання висушеної маси. Нині поширення набули дві схеми збирання: рулонними та тюковими високого ступеня стискування прес-підбирачами. І в рулонах, і в тюках сіно зберігається набагато краще, ніж у скирті, навіть при намочуванні, завдяки високій густині маси, волога не потрапляє усередину.
Розглянемо особливості використання рулонних та тюкових прес-підбирачів. Перші дають змогу отримувати рулони сіна масою від 200 до 750 кг, тому для їх завантаження та перевезення потрібна спеціальна техніка — фронтальний навантажувач або причіп-самонавантажувач. Проте через форму рулонів об’єм транспортного засобу використовується не повністю, що збільшує транспортні витрати. Крім цього, для роздачі корму слід мати подрібнювачі рулонів. Отже, така технологія сінозаготівлі потребує придбання додаткової техніки для завантаження, перевезення та подрібнення та призначена в основному для великих тваринницьких комплексів.
Завдяки високій продуктивності та автоматизації операції навантажування, а також зручності перевезення, чому сприяють прямокутна форма та висока щільність тюка, є змога максимально використати вантажопідйомність транспортного засобу, все більшою популярністю користуються тюкові прес-підбирачі. Дані машини, крім цього, характеризуються чистим та якісним збиранням скошеної маси завдяки здатності підбирача копіювати рельєф поля, легкою і одночасно відмінно стабілізованою безвібраційною конструкцією з мінімальною потребою в потужності трактора, надійністю процесу в’язання, а також кількаступеневим захистом від перевантажень робочих органів та камери пресування — все це гарантує багаторічну безаварійну роботу навіть у найважчих умовах експлуатації або перевантажень.
Таким чином, тюкові преси за більшої продуктивності потребують трактора меншої потужності, що дає змогу значно знизити експлуатаційні витрати та заощадити паливо. Крім того, завдяки можливості регулювання ваги тюків у межах 15–80 кг, можна проводити годування тварин вручну. Отож, не потрібно купувати подрібнювачі та іншу додаткову техніку, що дуже важливо для невеликих селянських та фермерських господарств.
На ринку України представлені прес-підбирачі як західноєвропейські, наприклад німецькі, так і з близького зарубіжжя — білоруські та польські, які наближаються до вітчизняної цінової категорії. Дану групу представляють ПРФ-180, ПРФ-145, “Бобруйськагромаш” (Республіка Білорусь), Z511 Famarol (Республіка Польща), Z279 Sipma (Республіка Польща).
На закінчення хочеться наголосити, що тільки зважений комплексний підхід при виборі та купівлі техніки гарантує швидке повернення вкладених коштів та досягнення відчутних результатів господарської діяльності.
С. Стречен, ЗАТ “Волинська фондова компанія”

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0