Спецможливості
Інтерв'ю

Сергій Скок: «Великі агрокомпанії починають суцільний моніторинг ущільненості грунту»

29.01.2018
6454
Сергій Скок: «Великі агрокомпанії починають суцільний моніторинг ущільненості грунту» фото, ілюстрація
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок

Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.

 

 - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів вимірювання ущільнення. Наскільки важлива ця проблема?

 - Щільність грунту – один з трьох китів урожайності поруч з вологою й поживними елементами. Можу навести конкретний приклад. В одному господарстві («Волинь-Зерно-Продукт») соя по пояс, багато бобів, відповідно, висока врожайність. В другому, теж великому, але в центральній Україні, в степу, соя по коліна, бобів дуже мало і врожайність з кожним роком зменшується. Різниця між полями тільки в одному: в першому випадку до глибини 40 см немає жодного ущільнення, в другому були обмеження по солярці і, відповідно, по глибині обробітку – до 24 см, що призвело до утворення ущільнення на глибині 18-23 см. А соя чутлива до ущільнень, у неї за наявності ущільнення корінь іде вбік, в результаті формується менш потужна коренева система і, відповідно, слабша рослина. В середньому втрати врожайності внаслідок ущільнень грунту становлять 15% - буває 7-8%, а в посушливі роки буває й 22%.

 -  Які ще культури чутливі до ущільнень грунту?

 - З поширених – цукрові буряки, бо це коренеплід, соняшник – якщо на полі є ущільнення на глибині 18-20 см, то про цю культуру можна й не думати, бо з його кореневою системою рослина не укріпиться. Також часто замовляють вимірювання ущільнення грунту на кукурудзяних полях. Так, зараз ми вимірюємо ущільнення поля на Чернігівщині, де на одній стороні поля господарство набирало бункер за 2 проходи, а на іншій за 4 проходи не збирало повного бункера.

Однак якщо ущільнення в грунті є на схилі, то від нього потерпатиме будь-яка культура. Адже тала вода замість просочуватися в грунт стікатиме по поверхні плужної підошви. Ось чому проблема ущільнень у грунті загострилася по мірі глобального потепління і пов’язаного з ним посилення посушливості клімату.

 - Як виявити ущільнення і що нового в цій сфері винайшли Ви?

 - Найнадійніший спосіб виявити ущільнення, який у деяких господарствах застосовується й зараз – це зробити грунтовий розріз, узяти ножа з тонким лезом і вести вертикально згори донизу, поки не наткнешся на ущільнення. Наткнувся – потім так само ведеш знизу вгору, поки не досягнеш нижньої межі плужної підошви.

Зараз часто застосовується менш трудомісткий метод – береться так звана тростина агронома, тобто загострений стирчак, агроном вводить його в грунт і там, де він відчуває перешкоду, і вважається, що знаходиться плужна підошва. Метод до певної міри спирається на суб’єктивні відчуття, тому практики намагаються зробити його об’єктивнішим. Наприклад, в одному невеликому господарстві на Півдні літній уже агроном встановлює на вершок «тростини агронома» гумовий м’ячик, і коли він під тиском долоні сплющується, значить прилад натрапив на плужну підошву.

Такі методи прийнятні й зараз, але для невеликих господарств, де агроном один, і він сам і обходить усі поля, вишукуючи ущільнення, сам усе аналізує і сам приймає рішення.

А тим часом великого поширення набули пенетрометри. Дуже популярними зараз в Україні є фінські пенетрометри Wile Soil – ці прості й надійні апарати є майже в кожному серйозному господарстві. Це та сама тростина агронома, але уже з масляним датчиком тиску і циферблатом із стрілкою яка може показати 3 зони: зелену, жовту та червону, в залежності від того яке ущільнення грунту. Це аналоговий пристрій, тобто натрапивши на ущільнення, треба зупинитись і подивитись на штир, на якому кожні 10 см є поділки, і записати в телефон або блокнот що в цій частині поля є ущільнення. Це займає додатковий час, особливо при великій кількості полів, якщо ви почнете будувати архів даних по стану поля після обстеження, для того, щоб потім порівняти результати обробітку та врожайності в наступний рік..

Та зараз навіть невеликі господарства починають замислюватися про систематизацію даних. А серед агрохолдингів про це замислюються вже відсотків сорок. Дехто з них – «Укрпромінвест-Агро», Cygnet, “Волинь-Зерно-Продукт» - вже активно діє, впроваджуючи моніторинг ущільнень на всіх оброблюваних площах.

Піонером же став «Кернел»: півтора роки тому компанія першою зробила нам запит на пенетрометри, які використовуватимуть GPS та GSM і автоматично збиратимуть і передаватимуть дані через мобільний Інтернет, фіксуючи GPS-координати. Результат вимірюється в кілопаскалях, які легко переводяться в кг/см2.Точність дуже висока, оскільки в приладі стоїть такий тензодатчик, який використовується в промислових вагах і зважує з точністю до 0,5 г. Одна з головних цілей розробки таких приладів – щоб агроном не морочився, записуючи дані з кожного заміру в блокнот, у телефон чи (в найбільш просунутих агрофірмах) заносячи на корпоративний сайт.

 - Скільки коштують такі прилади, яка їх продуктивність?

 - Наразі – 1350 доларів. Але наступного року ми хочемо запровадити нову модель: сам прилад надається безкоштовно, а користувач платить лише за кожну пробу. Ми за допомогою GPS відслідковуємо факт взяття проби, крім того, дані вносяться на наш сайт, на якому аграрії взамін можуть отримати інтерпретацію переданих даних, картограму поля, рекомендації. Так ми хочемо зробити новітні технології доступнішими для невеликих господарств, щоб і вони могли моніторити ущільнення по всій площі, як великі агрофірми.

На 1 пробу витрачається 30 секунд. Якщо в цей час по полю їздити, а не ходити пішки, то продуктивність за день при 5-гектарній сітці (1 проба на 5 га) може становити від 500 до 1000 га.

 - Чи цей прилад справді унікальний?

 - Ну, ми відтворили те, що вже існувало за кордоном. І за короткий час у нас в Україні з’явилося вже двоє конкурентів – «ДатаФілд» та «Агро Флоу Систем».

 - Чи потрібно десь відбирати зразки густіше, ніж 1 на 5 га? Як часто слід відбирати зразки?

 - Якщо на полі є пагорби й западинки, зразки відбирати слід частіше – аж до 1 зразка на 1 га. Також густота сітки відбору залежить і від того, якими агрегатами обробляється поле. Як показує практика, досвідчені агрономи часто лінуються міряти щільність грунту і роблять по 1 уколу в центрі й на краю поля: вони заспокоюють себе, що й так знають, що на тому полі було і є. Хоча бувало, що прилад при густішому відборі зразків показував не те, чого очікував агроном, що місцями «вилазили» ущільнення, про які агроном не підозрював.

Є тут ще один важливий нюанс: якщо ґрунтообробний агрегат має дуже велику ширину захвату лапи, то треба зробити поруч ще кілька контрольних уколів, бо якщо проба відбирається з місця, де пройшла лапа, то картина одна, а якщо втрапили на місце, де не пройшла – то інша. Наприклад, якщо ширина захвату лапи 75 см, то контрольні уколи робимо, відступаючи на 30 см в одну і в іншу сторони.

Зазвичай достатньо одного вимірювання на рік, найзручніше і найкраще його робити після збирання врожаю, коли агроном все одно об’їжджає всі поля, спостерігаючи за перебігом жнив. За результатами вимірювань якраз можна коригувати наступний обробіток грунту.

Втім, деякі агрокомпанії детальніше цікавляться, що відбувається з грунтом після зими, тому вимірюють щільність і навесні, і восени. А деякі агрохолдинги взагалі закладають досліди, вимірюючи кореляцію щільності, вологості і врожайності, то тоді щільність вимірюють ще частіше. З іншого боку, якщо грунти більш-менш однорідні, то вимірювати щільність можна й не щороку.

 - Добре, ущільнення ми ефективно виявили. Що далі?

 - Далі зриваємо плужну підошву глибокорозпушувачем. Зазвичай за один прохід ущільнення усувається. Але бувають такі поля, що за один сезон його не усунеш.

Однак якщо запускати глибокорозпушувач з однією й тією ж глибиною обробітку протягом певного часу, утворюється нова підошва, вже від глибокорозпушувача: наприклад, якщо ви постійно розпушуєте грунт на глибину 35 см, то на глибині десь 38 см утворюється дуже щільний горизонт, який не пропускає вологу.

 - Що ж тоді робити?

 - Десь половина агрономів переконані, що головне, аби ущільнень не було до глибини 30 см, а далі – не страшно. Для деяких культур, наприклад, для сої, це справді так. Але для цукрового буряка треба усунути ущільнення до глибини 60 см. Для соняшника – теж на значну глибину. Тому слід провести розпушення грунту вже на більшу глибину.

Але глибокорозпушувачів з глибиною обробітку більше 45 см в Україні мало, в разі потреби їх не завжди й знайти можна. А я часто зустрічав ущільнення на глибині 48-50 см. В цьому випадку бажано застосовувати сидерати.

 - Окрім плужної підошви на полі є ще одна зона ущільнення грунту – технологічні колії. Як боротися з переущільненням у цьому випадку?

 - По-перше, зменшити саму зону ущільнення. Це можна зробити за допомогою GPS-навігації: вона дає змогу проходити кожен раз по одній технологічній колії, не виїжджаючи за її межі. По-друге, використовувати спарки, причому не тільки для тракторів, а й для розкидачів добрив, тощо.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

 

Інтерв'ю
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0