Спецможливості
Архів

РИЗИКІВ ВИСТАЧИТЬ УСІМ

05.06.2008
240
РИЗИКІВ ВИСТАЧИТЬ УСІМ фото, ілюстрація
РИЗИКІВ ВИСТАЧИТЬ УСІМ

Я хотів би наголосити на ролі держави у страхуванні сільгоспризиків. Коли країна виплачує міжнародні борги (у березні цього року мало бути виплачено 2,1 млрд грн, у вересні — 2,2 млрд, а потім, до кінця року, ще кілька сотень мільйонів, що загалом є майже третиною Державного бюджету), то на яку підтримку сільського господарства можна розраховувати? Тому все навантаження ляже на банки, які на свій страх і ризик кредитуватимуть аграріїв. Я упевнений, що, незважаючи на постанову Кабміну від 28 січня 2003 року, якою передбачено виділення 145 млн грн, держава ці гроші не зможе надати. І не тому, що не схоче, а тому, що не матиме для цього коштів. Водночас держава створює ще й перешкоди: щойно почало все налагоджуватися на зерновому ринку, так почали встромляти палиці в колеса і заважати країні просуватися у цьому напрямі.
З приводу перестрахування. Я читаю весь час у пресі, що треба створювати державне перестрахування. Скажіть, будь ласка: навіщо тоді державі потрібні будуть такі проміжні ланки, як страхові компанії?
Інша позиція полягає в тому, що перестраховуватися потрібно у західних партнерів. Але в них свої методики і програми, на них розраховувати можна лише по окремих ризиках. Тенденція навіть така, що прийняття сільгоспризиків вони нині згортають. І якщо з перестрахувальниками вдається досягти домовленості стосовно роботи за окремими ризиками — то це вже успіх. Наприклад, компанія Partner Re спеціалізується на катастрофічних ризиках і за прийнятою у нас методикою працювати не зможе. Адже після того, як землю в Україні розпаювали, статистики врожайності полів не стало, що для перестрахувальника є істотною перешкодою. Тому моя думка така: на першому етапі треба взяти їхні програми і спробувати їх впровадити.
Нині активно дискутується питання можливого створення страхових фондів або пулів. Моя позиція полягає в тому, що коли нам ніхто не може допомогти, а ми слабкі, то такий фонд створювати треба. І не для того, щоб це була якась надбудова, яку слід утримувати. Якщо страхові компанії страхуватимуть урожай, майно підприємств, життя фізичних осіб тощо, то з усіх цих надходжень, згідно із законодавством України, вони мають право перераховувати частину платежів у фонд страхових гарантій. Цей фонд — а не кожна окрема страхова компанія — і повинен оплачувати працю агрономів та решти фахівців, залучення яких потрібне для розвитку цього напряму. Бо ж нині деякі страховики беруть у свій штат аграрних спеціалістів, які супроводжують процес вирощування застрахованих культур. Проте якщо завтра ці компанії візьмуться страхувати льотчиків-випробувальників — і розповідатимуть їм, як правильно випробовувати літак, післязавтра — шахтарів, і знову вчитимуть їх?! Абсурд! Отож, є правила страхування: вони мають бути складені і виконуватися. Адже фермер — передусім підприємець, і якщо вже він розпочав виробничу діяльність, то повинен підходити до справи професійно. Тому його ризики слід чітко розділити на такі, що їх повинні взяти страхові компанії (це ризики стихійних лих і загибелі врожаю) і такі, що виникають через брак у сільгоспвиробника професійних знань. Тобто якщо ти не знаєш, як робити, — не треба й починати або ж треба спочатку навчитися.
Отож, цей фонд, по-перше, має брати на себе певну частину ризиків; по-друге, навчати спеціалістів, які забезпечуватимуть контроль за додержанням усіх агротехнічних правил. Ним повинні бути передбачені превентивні заходи, як-от: якщо через морози загинули посіви, то господарства мали б закупити (чи заготувати заздалегідь) зерно для пересівання. І не потрібно жодного правління такого фонду: слід лише мати керуючу компанію, де повинні працювати справжні фахівці.
І остання пропозиція. Комітет ринкової інфраструктури УАК повинен набрати спеціалістів, які визначатимуть, наскільки страхова компанія є надійною і наскільки надійні її перестрахувальники. Адже про перестрахувальників нині надходить неправдива інформація. З іншого боку, що більше буде перестрахувальних компаній на ринку України, то краще: ризиків тут вистачить усім. Аби потім були виплати.
Володимир Скоморохов,
член комітету ринкової
інфраструктури Української
аграрної конфедерації

 

Інтерв'ю
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року

1
0