Оцінка перезимівлі озимого ріпаку
Озимий ріпак вважається культурою, чутливою до низьких температур. Відсутність снігового покриву у поєднанні із тривалою мінусовою температурою призводить до часткового пошкодження його посіву або навіть повної загибелі рослин. Обираючи для сівби озимий ріпак, варто пам’ятати, що чутливість окремих гібридів ріпаку до впливу морозу може бути різною, оскільки вони значно різняться за рівнем стійкості до цього фактора.
Ця відмінність проявляється навіть серед сортів чи гібридів ріпаку, які пропонує одна й та сама насіннєва компанія.
Перезимівля озимого ріпаку також залежить від технологічних умов вирощування в осінній період. «Моментом істини» є період переходу від зими до весни, коли ми можемо візуально оцінити стан перезимівлі рослин і ступінь завданої шкоди посівам озимого ріпаку. Іноді втрати посівів озимого ріпаку сягають 100%. Вони можуть бути зумовленими як чинниками незалежними від фермера так і помилками під час вибору гібрида, засобів захисту, неправильному удобренню. Незалежні від фермера причини втрати посівів озимого ріпаку можуть бути такими:
—відсутність опадів у період появи сходів " нерівномірні сходи " неможливість здійснення заходів із правильного регулювання росту рослин " вимерзання рослин ріпаку, котрі розрослися, а також слаборозвинених;
— відсутність снігового покриву в період найнижчих температур;
— тривалий застій води на полі після розтавання снігу і вимокання рослин ріпаку;
— повторні приморозки.
Саме остання із вказаних причин найчастіше завдає великих збитків ріпаку. Більшість рослин гинуть у період переходу від зими до весни внаслідок різкого коливання контрастних температур, коли вдень температура плюсова, а вночі опускається значною мірою нижче нуля. Немає ефективного методу запобігання вимерзанню рослин ріпаку, але є способи, щоб як зимові, так і весняні заморозки не знищили наші посіви. Тому дуже важливим є правильна оцінка стану посівів озимого ріпаку.
Основними методами оцінки перезимівлі є тести грунтових монолітів та візуальне оцінювання, що грунтується на перевірці правильності розміщення рослин на поверхні поля.
Тест монолітів
Є багато способів проведення цього тесту для озимого ріпаку, але суть його одна — перевірити, чи рослини продовжують вегетувати і чи здатні вони до регенерації. У чому полягає тест?
Відбираємо рослини ріпаку з поля:
Разом із грунтом, на якому ростуть рослини ріпаку, вирізаємо моноліт доступним нам інструментом (рекомендуємо лопату, сокиру) таким чином, щоб відібрати рослину разом із корінням (фото 1). Результативність тесту буде найкращою, якщо брати зразок із глибоко промерзлої землі, оскільки інші методи відбору можуть пошкодити кореневу систему ріпаку або бути неефективними. Однак метод монолітів найважчий у виконанні і забирає багато часу. Щоб виконати його із меншою затратою сил, фрагмент слід викопувати у сонячний день, коли принаймні частина грунту буде розморожена.
Без грунту — для проведення тесту використовуємо інструмент, котрим підкопуємо грунт, у якому росте ріпак, — це полегшить витягування рослини разом із кореневою системою без великих пошкоджень. За можливості промиваємо коріння або ж витрушуємо грунт (так, щоб не пошкодити коріння), мінімізуючи масу, котру беремо для тестування. Потім обгортаємо коріння вологим матеріалом/папером або кладемо у пучках до ящика з водою (фото 2).
Незалежно від методу, перед тим як помістити рослини ріпаку до ящика або ємності, намагаємося видалити відмерле листя таким чином, щоб у подальшому не виділявся неприємний запах гнилі. Якщо запах нам не заважає, ми можемо не видаляти мертві частини рослини ріпаку— у цьому варіанті зразок буде найбільшою мірою наближеним до польових умов.
Підготовлений таким чином зразок рослини ріпаку переносимо до приміщення, яке відповідає таким умовам:
— тепле та освітлене місце (слід створити умови, максимально наближені до польових). Не забувайте підливати воду до моноліту. У досліді такого типу виникає ймовірність бурхливого розвитку бактерій та виділення неприємного запаху;
— холодне місце (температура 4…10°C) — на 24 год, потім помістити моноліт в умовах кімнатної температури аж до закінчення тесту. Завдяки таким рішенням ми поступово підготовлюємо рослини ріпаку до реальних польових умов, щоб запобігти надмірному розвитку бактерій. Не забувайте також підливати воду в посудину з монолітом.
Як оцінити стан рослин ріпаку?
Під час проведення оцінювання слід пам’ятати, що наймолодші частини коріння ріпаку найбільшою мірою піддаються вимерзанню, також листя розетки — тобто частина рослини пошкоджується морозом. Отже, наймолодший фрагмент коріння ріпаку— меристема кореня — найчутливіша частина.
Вже через декілька годин після витримування рослин в умовах вищої температури можна відчути інтенсивний запах гнилі. Це звичайне явище, якщо ми не видалили відмерлі частини рослини ріпаку. Якщо приблизно через тиждень після початку тесту ми помітимо, що рослини не відреагували відновленням асиміляційного апарату, гниття продовжується, це означає, що вони вимерзли. Можемо витягнути таку рослину із грунту, перевірити, чи легко знімається зовнішній шар кореня. Далі ми можемо вздовж розрізати рослину ріпаку навпіл і перевірити, чи рослина вже розкладається бактеріями, чи ще має «ознаки життя».
На фото 3 зображено рослину ріпаку, котра перемерзла і відмерла. На ній накопичилися бактерії, що призводять до розкладання як зеленої маси, так і кореня ріпаку. Після поздовжнього розрізу рослини із неї виливається рідина, що є ознакою наявності бактерій. Ця рослина ріпаку вже не відновиться. Якщо всі рослини ріпаку мають такий вигляд, плантацію без вагання можна пересівати іншою культурою. Шансів на порятунок такого посіву немає.
На фото 4 ми маємо позитивний результат тесту. Так виглядали рослини ріпаку на п’ятий день після тримання їх у теплому місці. Можна помітити асиміляційний апарат, що відновлюється. Саме такі рослини ріпаку гарантують збереження посівів, навіть незважаючи на скидання розетки листків під час морозної та безсніжної зими.
Варто знати:
— Перший тест із пробою моноліту треба проводити після закінчення перших сильних морозів. Наступні — після великих коливань добових температур, котрі для ріпаку є найгіршими.
— Останній тест варто зробити за декілька днів перед запланованим унесенням добрива (якщо ми маємо ще можливість його вносити, і вегетація ріпаку ще не розпочалася).
— Пам’ятайте, що посіви озимого ріпаку дуже відрізняються один від одного. Те, що «в сусіда» ріпак вимерз, ще не означає, що така сама ситуація і на вашому полі ріпаку, яке ви оцінюєте.
Помилки, яких найчастіше припускаються
— Сівба ріпаку у невлежаний грунт — осідаючи, грунт може оголити фрагмент кореневої шийки рослин, що викликає інтенсивніше їхнє перемерзання.
— Невчасна сівба ріпаку— як занадто рання, так і занадто пізня — може призвести до того, що рослини озимого ріпаку будуть перерослими або недорозвиненими. Обидва варіанти недопустимі.
— Занадто загущений посів ріпаку— рослини інтенсивно ростуть у висоту, конкуруючи за світло, одночасно витягуючи кореневу шийку.
— Занадто низьке удобрення ріпаку калієм, фосфором та магнієм — ці елементи дуже важливі, оскільки сприяють ущільненню цитоплазми та зниженню рівня води у клітинах, що позитивно впливає на зимостійкість.
— Без застосування регуляторів росту рослин в осінній період виникає ризик того, що під час суворих зим рослини ріпаку, котрі найбільше розрослися, перемерзають першими. Крім того, що вище над землею у рослин розміщується конус наростання, то гірше вони перезимовують.
— Використання регулятора росту за надто низької температури призводить до опіку рослин, що викликає затримку росту ріпаку або навіть відмирання рослин.
— Опік іншими засобами захисту рослин (унаслідок невчасної процедури обприскування або за обробки у недозволеній дозі) зменшує стійкість рослин через ослаблення в результаті стресу.
— Надмірне удобрення ріпаку азотом в осінній період призводить до наростання великої вегетативної маси.
— Занадто раннє внесення добрив після зими на глибоко промерзлих грунтах призводить до відривання коріння рослини ріпаку.
— Неправильно дібраний сорт чи гібрид ріпаку— потрібно сіяти ті, що рекомендовані для вирощування у конкретній грунтово-кліматичній зоні і, відповідно, протестовані.
Чого не можна уникнути?
— вимерзання рослин ріпаку під час високих амплітуд (різниць) денних і нічних температур, особливо коли вдень температурна позначка сягає декількох градусів вище нуля, а вночі опускається нижче -5°C;
— вимерзання ріпаку за відсутності снігового покриву, дуже низьких температур, а також сильних вітрів. Найчастіше відмирають у такий спосіб листя розетки, дуже рідко — вся надземна частина рослини (якщо конус наростання розміщений низько) (фото 5);
— відмирання та гниття ріпаку— сніг, котрий довго лежить, може призводити до випадання рослин під снігом.
Д. Ковальчук,
продакт-спеціаліст відділу кукурудзи та олійних культур,
ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Інформація для цитування
Оцінка перезимівлі озимого ріпаку / Д. Ковальчук // Спецвипуск ж. Пропозиція. Озимий ріпак технології прибутковості / — 2016. — С. 32-34