Спецможливості
Досвід господарств

Коли кукурудза «кидається» качанами

10.04.2018
906
Коли кукурудза «кидається» качанами фото, ілюстрація

Вирощування кукурудзи, як відомо, — справа прибуткова. Проте й вона має свої «підводні камені», об які може спіткнутися навіть досвідчений агровиробник. Саме про таку ситуацію йдеться у цій статті. Сподіваємося, що вона стане в пригоді кукурудзівникам і допоможе або уникнути її, або ж бодай бути готовими до того, що таке може трапитись. І тоді не доведеться гадати: звідкіля ця напасть? Адже коли знаєш, як пояснити втрати, то надалі легше буде їх уникнути.

 

Якось під час телефонної розмови один із фермерів, який вирощує цю «польову королеву», пригадав досить нетиповий момент, який проявився на культурі. Його розповідь нас зацікавила, тож, щоб поговорити детальніше, як кажуть, «на місці» про його виробничу ситуацію, ми напросилися на зустріч. Приїхали в с. Чапаєве Чутівського р-ну, що на Полтавщині в ФГ «Хазари», засноване ще 1992 року.

Сьогодні фермер має в обробітку 330 га землі. Така назва господарства походить від хутора Хазари, на території угідь якого й була розміщена раніше ця земельна ділянка. Досвід агрономії за плечима у Євгена Моргачова — понад 20 років. Останніми роками, як це вже стало звичним для загалу аграріїв, його господарство зосередилося на вирощуванні кукурудзи, сої, соняшнику. За останні три роки із сівозміни «вилетів» ярий ячмінь, а на його заміну господарство почало вирощувати кукурудзу. Адже, за словами господаря, ячмінь — культура менш рентабельна, порівняно з «качанистою». Фермер упевнений, що за однакових витрат на виробництво кукурудзи та ячменю перша дає змогу отримати набагато більший прибуток. Озиму пшеницю тут висівають лише для того, аби розрахуватися з орендодавцями.

«Пропозиція»:

Чи вигідно фермерові вашого рівня вирощувати кукурудзу, не маючи власної сушарки. Адже, наскільки відомо з практики, доведення зерна до стандартної вологості потребує чималих витрат?

Фермер:

Власне, місце розташування нашого господарства є досить вдалим із точки зору логістики, адже в радіусі 10 км є 5 елеваторів, тому завжди маємо надію, що на якомусь із них знайдеться місце й час для нашого зерна. Та й, з огляду на велику конкуренцію між ними, ціна на елеваторні послуги також прийнятна для нас. До того ж у технології вирощування цієї культури ми беремо до уваги фактор її стиглості — висіваємо гібриди, починаючи із ФАО 250, але не більш ніж 300, щоб не допустити великої вологості зерна під час збирання кукурудзи.

 «Пропозиція»:

На яку врожайність вирощуваних у господарстві культур Ви наразі націлені?

Фермер:

Ми завжди націлені на високу врожайність. Але, як завжди, обмежувальним фактором для неї  є посуха. Тож залежно від років урожайність кукурудзи становить від 6 до 9 т/га (в середньому — 8 т/га), соняшнику отримуємо в середньому 3 (менш як 2,5 т/га не буває), сої — також не менш ніж 2,2 т/га.

«Пропозиція»:

Щодо вирощування кукурудзи Ви згадували про дивну ситуацію, з якою довелося стикнутися торік. Можете про неї розповісти детальніше? Але спочатку розкажіть про прийняту в Вашому господарстві технологію вирощування цієї культури.

Фермер:

Так, торік ми придбали один із гібридів кукурудзи французької селекції, з яким виникла досить незвична для нас ситуація. Попередником для кукурудзи був соняшник, після нього ми провели, як завжди, глибоку зяблеву оранку. Навесні, як зазвичай, провели закриття вологи, а за настання сприятливого температурного режиму — сівбу кукурудзи. Під час сівби внесли 100 кг/га карбаміду у фізичній вазі та протягом вегетації культури — ще двічі по 5 кг/га — по листку. Тож після сівби отримали добрі рівномірні сходи, і навіть до фази 6–8 листків культура мала досить переконливий здоровий вигляд: листя було темно-зеленого кольору, без жодних ознак нестачі мікро- чи макроелементів.

Раніше ми проводили лише азотні підживлення, й цього було цілком достатньо для формування повноцінного врожаю. Але торік у фазі 8–10 листків рослини почали різко втрачати насиченість кольору, стали чітко проявлятися жилки на листках, а кінчики верхніх присохли. Тому під час другого азотного підживлення ми додали також фосфор — 1 л/га та цинк — 1 кг/га. Рослини кукурудзи знову набули насиченого зеленого кольору, і надалі начебто все було гаразд. Кукурудза добре достигала, і коли вологість зерна була приблизно 17%, ми виїхали комбайном на збирання збіжжя.

І тут помітили досить нетипову картину: на краю поля на землі де-не-де лежали кукурудзяні качани. Зайшли вглиб поля — там така сама картина. Як виявилося, під час достигання культура почала скидати качани…

«Пропозиція»:

Якщо говорити про виробничі втрати, то якими вони були, на Вашу думку?

Фермер:

Втрати врожаю — це, звісно, неабияка прикрість для будь-якого агровиробника. Особливо якщо ви добре попрацювали щодо захисту культури від бур’янів, хвороб та шкідників, а тут виявляються очевидні втрати врожаю, для отримання якого ви доклали стільки зусиль упродовж усього сезону.

З великою впевненістю можна говорити, що наші втрати були на рівні від 0,5 до 1 т/га. Завважте, що ми вчасно розпочали збирання культури, інакше б невідомо що було, якби ми затягнули збирання і цей гібрид перестояв. Ясно, що в такому разі втрати могли б бути ще більші.

«Пропозиція»:

 А щодо погодно-кліматичних умов попереднього аграрного сезону: якими вони були?

Фермер:

Якщо згадати торішній сезон, то він був відносно щедрий на опади. Початок вегетаційного періоду видався доволі сприятливим для росту та розвитку культур, а от кукурудза під час наливання зерна частково потрапила під посуху.

«Пропозиція»:

Які фактори, на Вашу думку, зумовили скидання качанів кукурудзи?

Фермер:

Я вважаю, що скидання кукурудзяних качанів спровокувала нестача мінерального живлення. Думаю, що 100 кг/га карбаміду лише під час сівби — це замало. Тож, виходячи з гіркого досвіду, цьогоріч ми плануємо вносити вже по 150 кг карбаміду на гектар та проводити прикореневе підживлення КАС, а також мікроелементами.

«Пропозиція»:

Цей гібрид кукурудзи, який проявив себе, скажімо, не з кращого боку, Ви застосували вперше, чи вже мали з ним справу? І як щодо інших гібридів, які ви вирощували, чи відбувалося й у них скидання качанів?

Фермер:

Ні, цей гібрид ми вирощували вперше. Щодо нього застосовували напрацьовану в господарстві схему мінерального живлення. Скажу чесно, мені не траплялися подібні випадки ні під час вирощування інших гібридів цієї самої компанії, ні інших виробників.

Можливо, на скидання качанів вплинув також фактор невдалого вибору поля. Рельєф у нашій місцевості характеризується суттєвими пониженнями, тож ґрунт щороку піддається водній ерозії. Цей гібрид висіяли на полі з найвищим рівнем розташування відносно інших полів, відповідно, щодо забезпечення елементами живлення ґрунт далеко не найкращий.

Хоча, для порівняння, також наведу ось такий приклад. Торік нам дещо запізно дісталося ще одне поле розміром 30 га, розміщене під великим схилом. Для того, аби земля не пустувала, ми засіяли її вітчизняним гібридом. Коли він достиг, також заїхали комбайном у поле. Але в той час почалися дощі, і техніка під час збирання врожаю зсувалася вниз відносно рядків. Тож, не змолотивши кукурудзу навіть із половини поля, вирішили зачекати, доки підмерзне ґрунт. Проте зима розпочалася дуже стрімко, відразу накидало снігу. Звісно, в поле не вийти, бо ж комбайни — не снігоходи. Тому залишилася кукурудза на полі до весни. Ось нещодавно їздив на поле, ламав качани: врожайність не вражаюча, та й сам розмір качана такий, що, власне, там немає чому падати додолу… (До речі, декілька качанів лежали у Євгена в автомобілі — це виявився саме той вітчизняний гібрид, який він виламував на полі. Качани були завдовжки 24 см, причому на їхніх кінцівках зерно було недостатньо виповненим, що нагадувало першу ознаку азотного голодування).

«Пропозиція»:

А в того гібрида, що скидав качани, вони теж були з невиповненими зернами на кінці?

Фермер:

Ні, в того гібрида зерно було досить виповненим, і ми зібрали по 8 т/га навіть попри втрати того врожаю, що лежав на землі.

«Пропозиція»:

Ви вирощуєте як зарубіжні, так і вітчизняні гібриди кукурудзи, тож можете їх порівнювати за врожайністю. Цікава Ваша думка щодо потенціалу останніх.

Фермер:

Ті агровиробники, що планують отримувати стабільні з року в рік урожаї на рівні 10 т/га і вище, однозначно віддають перевагу закордонним гібридам. Та все ж слід віддати належне й нашим селекціонерам — вони також вивели непогані гібриди, і з року в рік вони «вистрілюють» показниками достатньо пристойної врожайності.

Щоправда, поки що їхня проблема в тому, що вони нестабільні. На мою думку, це є основним недоліком гібридів вітчизняної селекції. Також вони потребують удосконалення щодо належної вологовіддачі на час збирання. Тут є над чим попрацювати селекціонерам.

«Пропозиція»:

Щодо причин явища скидання качанів у кукурудзи ми ще поцікавимося у експертів і їхнє бачення цієї проблеми висвітлимо на сторінках нашого журналу. А ще якими проблемами живе сьогодні фермер вашого рівня?

Фермер:

Насправді проблем дуже багато, основними є збільшення податків та відсутність пільг. Через це досить багато фермерів не бачать перспектив для ведення своєї справи, оскільки не можуть передбачити, як довго вони господарюватимуть за таких умов. Адже будь-який бізнес має бути прибутковим, а досягати цього стає дедалі важче.

Фермерство — це спосіб життя. Попри те, що в агробізнесі велика конкуренція і великі господарства витісняють фермерів. Та в будь-якому разі він залишиться на своїй, відведеній для обробітку, землі — чи то 20, чи 40 га — і докладатиме всіх зусиль, аби розвиватися та примножувати свої статки. Та, звісно, кожен із нас має реально оцінювати свої можливості, адже, як кажуть, вище своєї голови не підстрибнеш.

«Пропозиція»:

А Ви маєте можливість наростити земельну площу?

Фермер:

У наші краї, мабуть, як і скрізь, також заходять великі агрокомпанії, які пропонують землевласникам виплати за користування землею по 5 тис. грн/га з разовою винагородою 300 у. о. Тому маємо досить велику конкуренцію. А для того, аби конкурувати з такими потужними компаніями, потрібно передусім розвивати технології — до чого ми, власне, й рухаємося.

«Пропозиція»:

А чи не виникала в місцевих фермерів ідея створення кооперативу для об’єднання зусиль і збільшення власних можливостей?

Фермер:

Справа в тому, що 2005 р. я очолив Асоціацію фермерів у нашому районі. Власне, цю асоціацію створили ще в середині 90-х років попереднього століття. Ще тоді на базі колишнього комбікормового заводу запрацював кооператив, на потужності якого фермери й звозили зі своїх полів збіжжя на зберігання.

Згодом кожен господар мав змогу придбати корівники, переобладнати їх під склади, ангари, одним словом — розширюватися. Пізніше цей кооператив відокремився від асоціації, а відтак кожен фермер сам опікувався своїм трудовим процесом — кооператив як такий припинив своє функціонування.

Я ж як голова районної Асоціації фермерів пропонував різні рішення для відновлення діяльності кооперативу. Наприклад, налагодити постачання всієї вирощеної продукції з поля на один з елеваторів для її якісного зберігання та можливості наступного експорту. Проте… це було лише бажаним рішенням. Словом, поговорити про це можна, але насправді нас ніхто не випустить зі своєю продукцією за кордон з низки причин.

До того ж і різниця в ціні реалізації між тією, що купують в Україні, і тією, яку продають за кордоном, — несуттєва. А мороки!.. Хіба таке ставлення до фермерів сприяє їхньому процвітанню?! З кожним

роком усе потроху занепадає. Частина фермерів зневірилася у перспективах господарювання. Раніше в кооператив входило 80 фермерів, а останні три роки вже перестала працювати й асоціація. З нинішніми податковими змінами доведеться взагалі її закривати. Але й це також не зовсім просто…

 

Думка експертів

Максим Бернацький,

директор ТОВ «Рост Агро»:

— Насінницьке господарство ТОВ «Рост Агро» має щорічну площу ділянок гібридизації 2500 га (у роботі стабільно використовуємо близько 15 гібридів). Щодо проблеми втрати качанів у кукурудзи і чим це може бути зумовлено. Насправді причин цьому є декілька.

Так, наприклад, одна з них — пошкодження рослин кукурудзяним метеликом. Унаслідок пошкодження шкідником рослини в ранні фази вегетації культури сформований качан падає разом зі стеблом кукурудзи. Така проблема є класичною, і вона досить легко діагностується.

Ще одна причина, з якою нам довелося стикнутися на виробництві, стосувалася саме батьківських форм кукурудзи, на яких відбулося скидання качанів під час достигання. Ця ознака є сортовою особливістю. Виходячи з мого досвіду вирощування гібридів кукурудзи (а через мої руки на виробництві пройшло близько 50 гібридів), скажу, що це явище ми спостерігали на двох гібридах. З точки зору генетики гібриди з такими особливостями розвитку взагалі не допускаються до реєстрації, а у виробництві їх жорстко контролюють та вибраковують у разі виявлення. Кукурудзу можна порівняти, наприклад, із соєю, у якій є сорти, схильні до обсипання під час дозрівання, тоді як інші, навпаки, стійкі до цього чинника.

Останнім часом у нашій зоні (Центральний Лісостеп) під час вирощування кукурудзи аграрії стикаються з поганим формуванням сухої речовини. Як це проявляється? Спочатку, в ранні періоди вегетації культура досить добре розвивається, формує повноцінний листовий апарат, входить у фазу цвітіння, далі — запилення. Тобто все відбувається так, як і має бути. Та потім, у другій половині липня — на початку серпня настають досить високі температури (до 35–37°С), і до цього стресового фактора додається ще й посуха. Через це погано формується лігнін, який у рослині відповідає за стійкість до вилягання, і стебло не дерев’яніє належним чином.

Уперше з таким явищем ми зіткнулися 2010 року, коли наприкінці сезону вегетації культура скинула листки та волоть. Ви б бачили цю картину: кукурудза стояла в полі, як очерет! Тож, вважаю, це явище цілком могло спричинити й скидання качанів: таким чином рослина втрачає свої органи окремими частинами. Тоді як кукурудза, що росла в більш-менш нормальних умовах, стоїть із листками навіть до травня наступного року.

В таку несприятливу ситуацію може потрапити будь-який гібрид, і її наслідки для нього будуть непередбачувані. Наприклад, був випадок, коли в гібрида вологість зерна в середині серпня була на рівні 9% — і це точно не його особливість, а умови, в які він потрапив під час достигання.

Ще є зауваження щодо мінерального живлення: його нестача, особливо внесення малих норм азоту, не дасть змогу культурі сформувати нормальний качан. Тут уже інша крайність — не буде чому відпадати…

Останньою причиною скидання качанів рослиною може бути власне ботанічна характеристика гібрида: ніжка прикріплення качана занадто довга, через що під час достигання він поникає та під дією сильного вітру може опадати. Але в цілому цей показник важко вимірюваний і малоймовірний, тож визначити закономірність досить непросто.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що скидання качанів відбулося, по-перше, внаслідок впливу кліматичних факторів, тобто достигання гібрида в несприятливих умовах, по-друге — це є селекційною особливістю використовуваного гібрида. Хоча, підкреслюю, рівень сучасної селекції в усіх компаніях достатньо високий, і ця вада розвитку рослин культури не може просто так сама проявитися. Швидше за все, на це вплинуло кілька факторів, і саме їхня комбінація спричинила такі втрати.

 

Віталій Мельник,

провідний селекціонер, заступник генерального директора ТОВ НВКФ «Селекта»:

— З проблемою скидання качанів у кукурудзи аграрії сьогодні стикаються досить часто як в Україні, так і за її межами. Нетримання качанів на рослині насамперед обумовлене посухою. Процес наливання зерна у кукурудзи збігається з періодом великих посух (кінець липня — початок серпня, залежно від групи стиглості гібриду та строків сівби). Якщо говорити по-простому, то в цей період рослина спрямовує всю свою енергію на формування врожаю, щоб забезпечити «потомство», тому менше сил витрачає на прикріплення качана до ніжки. Внаслідок цього можна спостерігати таке: за сильного вітру або коли комбайн заходить у рядки, торкаючись кукурудзяних стебел своєю жаткою, це спричиняє обсипання качанів як у жатку, так і поза нею.

Тож щоб уникнути такого небажаного ефекту, потрібно насамперед вдатися до ранніх строків сівби гібридів (із ФАО 200–270), щоб частково або повністю оминути посуху та знівелювати її негативний вплив під час наливання зерна. Також певною мірою скидання качанів зумовлене генетичним фактором: втрати внаслідок цього чинника можуть бути як мінімальними, так і сягати понад 50%.

 

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com

Журнал «Пропозиція», №4, 2017 р.

 

Інтерв'ю
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке

1
0