Спецможливості
Огляди продукції

Сорти для плодового саду

30.11.2016
10592
Сорти для плодового саду фото, ілюстрація
Черешня, селекція Мелитопольської дослідної станці

Садівництво Ук­раїни пе­ре­жи­ває період еко­номічного росту та розглядаються перспективи виходу на зарубіжні ринки, то­му підви­щу­ють­ся ви­мо­ги до фор­му­ван­ня сор­то­во­го скла­ду на­са­д­жень, що є клю­чо­вим еле­мен­том тех­но­логії.

 

 

Не­спри­ят­ливі зміни по­год­них умов при­зво­дять до зни­жен­ня по­тен­ційної стійкості пло­до­вих де­рев до стре­су, що про­яв­ляється зменшенням уро­жай­ності, погіршенням якості і лежкості плодів. По­ши­рені до­не­дав­на інтенсивні тех­но­логії, спря­мо­вані на одер­жан­ня мак­си­маль­но ви­со­ких уро­жаїв, пе­­редба­ча­ють за­сто­су­ван­ня знач­ної кількості міне­раль­­них до­б­рив та пе­с­ти­цидів. Та­кий спосіб ви­роб­ництва призвів до ба­га­ть­ох не­га­тив­них наслідків, у т.ч. де­гра­дації грунтів, за­бруд­нен­ня грун­то­вих вод, на­ко­пи­чен­ня шкідли­вих спо­лук у пло­дах. На су­час­но­му етапі у світі спо­с­терігає­ться тен­денція до по­ши­рен­ня ор­ганіч­но­го (еко­логічно­го) ви­робництва, яке націле­не на мак­си­маль­не ви­ко­ри­с­тан­ня по­тенційних мож­ли­во­с­тей сортів плодових дерев. У зв’яз­ку з цим домінант­ним на­пря­мом роз­вит­ку су­час­но­го садівництва є ви­ро­щу­ван­ня адап­то­ва­них і вод­но­час тех­но­логічних сортів (нових сортів плодових), які за­без­пе­чать одер­жан­ня еко­логічно чи­с­тої про­дукції ви­со­ких то­вар­них і сма­ко­вих яко­с­тей. 

У про­цесі до­бо­ру пло­до­во­го асор­ти­мен­ту на етапі пла­ну­ван­ня са­до­во­го на­са­д­жен­ня вар­то вра­хо­ву­ва­ти фак­то­ри ри­зи­ку, оскільки садівництво, як і сільське гос­по­дар­ст­во в ціло­му, є га­луз­зю, де ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся біологічні ре­сур­си. 

Сорт — це ге­но­тип із пев­ни­ми мор­фо­­логічни­ми, фізіологічни­ми і біохі­мі­ч­ни­ми оз­на­ка­ми та вла­с­ти­во­с­тя­ми, що ма­теріалізується у ви­гляді рос­ли­ни і ре­алі­зує свій по­тенціал у ви­гляді са­джан­ця у пев­них грун­то­во-кліма­тич­них умовах. Са­д­жа­нець є ор­ганізмом, що скла­дає­ть­ся із двох ви­му­ше­но зро­ще­них ге­не­тич­но відмінних рос­лин – сортів (або сор­ту і ви­ду) — підщеп­но­го і при­щеп­но­го. То­му особ­ли­вості про­яву по­мо­логічним сор­том своїх вла­с­ти­во­с­тей за­ле­жать од­но­час­но як від впли­ву підще­пи, так і від умов ви­ро­щу­ван­ня, че­рез які про­яв­ля­ють­ся біологічні і при­род­но-кліма­тичні ри­зи­ки, що мо­же при­зво­ди­ти до зміни якісних і кількісних ха­рак­те­ри­с­тик рос­лин у на­са­д­жен­нях, а та­кож їхньої пло­до­вої про­дукції.

Інфор­мація про гос­по­дарсь­ко-біологічні особ­ли­вості сортів плодових дерев, що публікується, особ­ли­во в інтер­неті, спи­рається на дані, от­ри­мані у кон­кретній зоні і з де­рев на кон­крет­ній підщепі. Але відо­мості про це не завжди на­во­дять­ся в описі сор­ту. То­му слід бу­ти ду­же обач­ним під час до­бо­ру сортів для сво­го са­ду і ре­тель­но з’ясо­ву­ва­ти всі де­талі. На­при­клад, в інтер­неті по­да­но інфор­мацію про на­стан­ня цвіті­н­ня че­­решні сор­ту Регіна у се­ре­дині тра­в­ня. На пер­ший по­гляд — це ду­же до­б­ре, ад­же, як га­дає відвіду­вач сай­ту, та­кий термін точ­но дасть змо­гу уник­ну­ти згуб­но­го впли­ву вес­ня­них при­мо­розків. А в ре­аль­ності, на­при­клад в умо­вах Ме­літо­по­ля, цей сорт цвіте, як і ре­ш­та, — на­прикінці квітня. Зга­дай­те му­д­ре прис­лів’я: «Де на­ро­див­ся, там і зго­див­ся». Во­но ду­же влуч­но відо­б­ра­жає ос­нов­ний прин­цип до­бо­ру асор­ти­мен­ту пло­до­вих куль­тур, ад­же будь-який сорт завжди ство­рюється для ви­ро­щу­ван­ня у кон­крет­­но­му регіоні, то­му він найліпше адап­­то­ва­ний са­ме до умов цієї місце­вос­ті. 

Це саме сто­сується і підщеп. Нині для кісточ­ко­вих з’яв­ляється ба­га­то ве­ге­та­тив­но розмно­жу­ва­них підщеп­них сортів, але во­ни не завжди гар­монійно впи­су­ють­ся у нові грун­то­во-кліма­тичні умо­ви та без­проб­лем­но поєдну­ють­ся із по­мо­логічни­ми сор­та­ми для от­ри­ман­ня якісних са­д­жанців. То­му сліпе насліду­ван­ня мод­них тен­денцій, ба­жан­ня ма­ти у се­бе щось «ек­с­клю­зив­не», як пра­ви­ло, ство­рю­ють ри­зи­кові си­ту­ації, наслідки яких у садівництві є ду­же відчут­ни­ми і до­сить три­ва­ли­ми, тож по­мил­ка у прий­нятті рішен­ня ко­ш­тує знач­но до­рож­че, ніж, на­при­клад, у рос­лин­ництві. А як­що до цих змін у тех­но­логії до­да­ти зміню­ваність цін, уро­жай­ності, пра­во­вий, со­ці­аль­ний, політич­ний і людсь­кий фак­то­ри, то, зро­зуміло, дже­рел ри­зи­ку у садівництві не­ма­ло.

З ог­ля­ду на це добір оп­ти­маль­но­го асор­ти­мен­ту для кон­крет­но­го на­са­д­же­н­ня є клю­чо­вим, найбільш зна­чу­щим, тех­но­логічним прий­о­мом. Він ус­клад­нюється, з од­но­го бо­ку, на­явністю у «Дер­жав­но­му реєстрі сортів, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раїні» ве­ли­кої кількості сортів, се­ред яких є як ши­ро­ко відомі, з уже вста­нов­ле­ни­ми пе­ре­ва­га­ми і не­доліка­ми, так і нові, по­ки не­до­стат­ньо вив­чені, а з дру­го­го — ве­ли­кою кількістю оз­нак і вла­с­ти­во­с­тей, що по­т­ре­бу­ють од­но­час­но­го оціню­ван­ня у процесі прий­нят­тя рішен­ня про сор­то­вий склад. 

Так, 2016 ро­ку що­до ше­с­ти куль­тур, із яки­ми пра­цю­ють меліто­польські се­­лекціоне­ри, офіційно за­­реєстро­ва­но 252 сор­ти плодових дерев, при­чо­му май­же по­ло­ви­на з них — ук­раїнської се­лекції, ство­ре­на на МДСС імені М.Ф. Си­до­рен­ка ІС НА­АН (табл. 1). Це ре­­зуль­тат ро­бо­ти трьох по­колінь на­уковців, яким ми пи­шає­мося. Але це й ве­ли­ка відповідальність за те, щоб ство­ри­ти на­лежні умо­ви для як­най­кра­щої ре­алізації на­яв­но­го сор­то­во­го по­­тенціалу плодових дерев. 

Відповідаль­ний добір сор­то­во­го асор­ти­мен­ту плодових дерев по­тре­бує чітко­го ро­зуміння і вра­ху­ван­ня ба­га­ть­ох су­провідних факторів, зо­к­ре­ма: як бу­де ви­ко­ри­с­та­но пло­до­ву про­дукцію; на якій відстані від місця ви­ро­щу­ван­ня пла­нується її ре­а­лізо­ву­ва­ти; чи бу­де сфор­мо­ва­но віднос­но ве­ли­ку од­норідну то­вар­ну партію або ж пло­ди ма­ють за­без­пе­чи­ти своєрідний «кон­веєр»; як дов­го пла­нується ек­сплу­а­ту­ва­ти плодовий сад; яка пла­нується щільність розміщен­ня де­рев; наскільки від­чут­ни­ми мо­жуть бу­ти про­бле­ми із за­безпе­ченістю рос­лин фак­то­ра­ми жит­тя і як во­ни вирішу­ва­ти­муть­ся — жив­лен­ням плодових дерев, во­до­по­с­та­чан­ням (зро­шен­ням), за­со­ба­ми кон­тро­лю шко­до­чинних ор­ганізмів то­що. Ад­же пло­дові са­джанці ма­ють, порівня­но з ко­ре­не­вла­сни­ми рос­ли­на­ми, зни­же­ний імунітет, тож щоб во­ни мог­ли до­б­ре по­чу­ва­ти­ся в умо­вах са­ду, особ­ли­во за щільно­го розміщен­ня, для їхньо­го успішно­го роз­вит­ку потрібно ро­би­ти значні інве­с­тиції вже з пер­ших років жит­тя плодового саду.

Та­кож потрібно ма­ти мак­си­маль­но по­вну інфор­мацію про ділян­ку, де планується за­кла­да­ти плодовий сад, ад­же в цій справі слід вра­ху­ва­ти всі важ­ливі ню­ан­си, зо­к­ре­ма: на­прям розміщен­ня схи­лу (пів­ден­ний або північний); чи є зни­жен­ня рельєфу та які особ­ли­вості грун­ту (нас­кільки він при­дат­ний для пло­до­вих де­рев); чи гли­бо­ко за­ля­га­ють підгрунтові во­ди; чи містить грунт ток­сичні солі; які особ­ли­вості місце­вої по­го­ди (міні­маль­на тем­пе­ра­ту­ра, ча­с­то­та ви­ник­нен­ня вес­ня­них за­мо­розків та інтен­сивність їхньо­го про­яву, по­су­хи і їхня три­валість, си­ла вітру); чи пла­нується зро­шен­ня і яким спо­со­бом та чи є при­дат­на для цьо­го во­да то­що. 

Для оп­тимізації за­вдан­ня до­бо­ру сортів плодового саду для кон­крет­но­го на­са­д­жен­ня спеціалісти Інсти­ту­ту садівництва розро­би­ли ал­го­ритм прий­нят­тя рішен­ня на ос­нові ек­с­перт­них пе­ре­ваг із ви­ко­ри­с­тан­ням ба­зи пред­мет­них знань, фор­му­ван­ня якої відбу­вається за по­пе­ред­ньо виз­на­че­ним пе­реліком струк­ту­ро­ва­них кри­теріїв оціню­ван­ня. Як по­ка­зує прак­ти­ка, най­частіше сор­то­вий склад плодовогосаду — це ре­зуль­тат емоційно-інтуїтив­но­го підходу до про­бле­ми з усіма мож­ли­ви­ми міну­са­ми у ви­гляді не­вра­хо­ва­них або не­до­оціне­них чин­ників, вплив яких на вро­жайність і якість про­дукції відчу­ва­ти­меть­ся про­тя­гом усь­о­го періоду жит­тя са­ду. То­му доцільніше за­сто­со­ву­ва­ти зба­лан­со­ва­ний підхід, що пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня фор­маль­них ме­тодів розв’язан­ня про­бле­ми ви­бо­ру нових сортів плодових. 

За­вдан­ня оп­ти­маль­но­го до­бо­ру сортів за­га­лом має ви­гляд ієрархічної схеми: на пер­шо­му рівні — до­сяг­нен­ня го­ло­вної ме­ти, тоб­то виз­на­чен­ня пев­ної кількості сортів плодових дерев для на­са­д­жен­ня пев­но­го при­зна­чен­ня; дру­гий рівень — кри­терії оціню­ван­ня, які виз­на­ча­ють із по­вним, всебічним, відо­б­ра­жен­ням ви­мог до сортів, із ура­ху­ван­ням мож­ли­во­с­тей і об­ме­жень тех­но­логії, що бу­ли за­дані на пер­шо­му рівні. Третій рівень яв­ляє со­бою ма­сив сортів-аль­тер­на­тив, із яко­го ви­би­ра­ти­муть кращі відповідно до виз­на­че­них на дру­го­му рівні кри­теріїв. За­вдан­ня пер­шо­го і дру­го­го рівнів вирішу­ють­ся із за­­лу­чен­ням ек­с­пертів, а тре­­­­­­­­­­­­­­ть­о­­­­­го — із ви­ко­ри­с­тан­ням сфор­мо­ва­них у про­цесі сор­то­вив­чен­ня баз да­них, що містять зна­чен­ня гос­по­дарсь­ко-біо­ло­гічних оз­нак і вла­с­ти­во­с­тей сортів плодових дерев, і за по­тре­би — да­­них літе­ра­ту­ри (спеціалізо­ва­них ка­тало­гів, ре­зуль­татів досліджень із по­мо­логії то­що). Для вирішен­ня цьо­го за­вдан­ня бу­ло виз­на­че­но ал­го­ритм зна­хо­д­жен­ня клю­чо­вих кри­теріїв оці­ню­­­ван­ня, які найповніше ха­рак­те­ри­зу­ють сорт плодових.

Для оціню­ван­ня сортів ми ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ав­торсь­ку кла­сифікацію, ство­ре­ну як «схо­ви­ще інфор­мації», що зіб­ра­на для ефек­тив­но­го аналізу да­них, от­ри­ма­них під час про­ве­ден­ня обліків і спо­с­те­ре­жень, за­для виз­на­чен­ня відносин еквіва­лент­ності сортів, їхньої екологічної адек­ват­ності та гос­по­дарсь­ко-біологічної цінності. Відповідно до по­тре­би оціню­ван­ня аг­робіологічно­го по­тенціалу сортів плодових дерев, оз­на­ки і вла­с­ти­вості у роз­роб­леній си­с­темі згру­по­ва­но у три кла­с­те­ри: такі, що обу­мов­лю­ють адаптивність, про­дук­тивність та тех­но­ло­гічність і то­варність сортів (табл. 2).

Для змен­шен­ня сту­пе­ня суб’єктив­ності експертні оцінки бу­ло за­про­по­но­ва­но ви­ра­жа­ти або у лінгвістичній фор­мі, або у ви­гляді відповідних чис­ло­вих гра­дацій: 1 — рівноз­нач­но, 3 — слаб­ка пе­ре­ва­га, 5 — се­ред­ня, 7 — силь­на, 9 — ду­же силь­на (оче­вид­на) пе­ре­ва­га, 2, 4, 6, 8 — проміжні зна­чен­ня. Для об­роб­ки та­кої інфор­мації бу­ло за­сто­со­ва­но ма­те­ма­тич­ний апа­рат нечіт­ких мно­жин та ме­тод аналізу ієрархій.

Роз­роб­ле­ний ал­го­ритм у за­галь­но­му ви­гляді вклю­чає: вве­ден­ня вхідної інфор­­­мації про по­каз­ни­ки для оціню­ван­ня сортів плодових; фор­малізацію лінгвістичної інфор­мації; по­бу­до­ву ма­т­риці парних порівнянь; об­чис­лен­ня век­торів пріори­тетів; виз­на­чен­ня пе­реліку клю­чо­вих кри­теріїв оціню­ван­ня для кон­крет­ної куль­ту­ри і гос­по­дар­ст­ва; роз­ра­ху­нок зна­чень гло­баль­них пріори­тетів. Для виз­на­чен­ня чи­сель­них зна­чень гос­по­дарсь­ко-біологічних по­каз­ників ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ме­то­ди­ки сор­то­вив­чен­ня, для вста­нов­лен­ня пріори­тетів — ме­­то­ди ієрархічної де­ком­по­зиції і ба­га­то­кри­теріаль­но­го аналізу. Ос­танній ме­тод дає змо­гу не тільки фор­му­ва­ти сор­то­вий склад плодових дерев, а й виз­на­чи­ти, на­при­клад, оп­ти­маль­не співвідно­шен­ня площ під куль­ту­ра­ми і сор­та­ми кож­ної куль­ту­ри для от­ри­ман­ня мак­си­маль­ної уро­жай­ності або при­бут­ку з оди­ниці площі. 

Об­рані оз­на­ки і вла­с­ти­вості, які ма­ють якісне і кількісне ви­ра­жен­ня, оці­ню­ють­ся за їхньою пріори­тетністю. Якісні оз­на­ки з найбільши­ми зна­чен­ня­ми векторів пріори­тетів ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для об­ме­жен­ня пе­реліку сор­тів-аль­тер­на­тив, ут­во­рю­ю­чи своєрід­ний «фільтр». Сор­ти плодових, що прой­ш­ли че­рез ньо­го, мо­жуть оціню­ва­ти­ся дво­ма спо­со­ба­ми. 

За пер­шим — їх порівню­ють по­пар­но за кож­ним із пріори­тет­них кількісних кри­теріїв із виз­на­чен­ням век­тор­них по­каз­ників ло­каль­них пріори­тетів. Завер­шаль­ним кро­ком є роз­ра­ху­нок гло­баль­но­го пріори­те­ту для сор­ту. Сор­ти плодових з мак­си­маль­ни­ми їхніми зна­чен­ня­ми і є най­кра­щи­ми для кон­крет­но­го на­са­джен­ня. Як­що от­ри­ма­ний ре­зуль­тат не виз­на­є­ть­ся ек­с­пер­та­ми або осо­бою, що прий­має рішен­ня, та­ким, що дає підста­ву вва­жа­ти ме­ту до­сяг­ну­тою, про­во­дить­ся по­втор­на про­це­ду­ра оціню­ван­ня сортів з уточ­нен­ням пріори­тетів за критеріями (див. при­клад 1, вибір сортів че­решні). Іноді на за­вер­шаль­но­му етапі оціню­ван­ня (третій рівень) зна­чен­ня клю­чо­вих кри­теріїв доцільніше аналізу­ва­ти ме­то­дом ба­га­то­кри­теріаль­но­го аналізу (при­клад 2, вибір сортів груші).

При­кла­ди за­сто­су­ван­ня ал­го­рит­му

При­клад 1. Потрібно об­ра­ти три сор­ти че­решні для розміщен­ня в са­ду в зоні Сте­пу Ук­раїни. Строк до­сти­ган­ня плодів — се­ред­нь­опізній і пізній, за­барв­лен­ня — тем­но-чер­во­не, вро­жай пла­ну­є­ться ре­алізо­ву­ва­ти після транс­пор­ту­ван­­ня на відстань по­над 500 км.

Із-поміж 55 сортів, офіційно доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня у вка­заній зоні у 2016 році, відповідно до цільо­вої ус­та­нов­ки ви­клю­ча­ють­ся сор­ти ран­нь­о­го і се­ред­нь­о­го стро­ку до­сти­ган­ня, що ма­ють ніжну м’якоть (гіні), жов­те, стро­ка­те або чер­во­не за­барв­лен­ня шкіроч­ки. Мо­жуть бу­ти та­кож до­дат­кові об­ме­жен­ня ор­ганізаційно­го ха­рак­те­ру — на­при­клад, вибір з-поміж сортів, са­д­жанці яких на цей мо­мент про­по­нує роз­сад­ник.

У на­шо­му при­кладі сор­та­ми, що за­до­воль­ня­ють усі ви­мо­ги що­до якісних об­ме­жень і є про­по­но­ва­ни­ми до ре­алі­зації, ви­я­ви­ли­ся: Зодіак, Талісман, Ме­лі­то­польсь­ка чор­на, Міраж, Круп­но­плід­на, Ро­ман­ти­ка, Анонс (сорти плодових дерев). 

Ке­ру­ю­чись ек­с­перт­ни­ми пе­ре­вага­ми, виділя­ють­ся кількісні кри­терії з мак­си­маль­ни­ми зна­чен­ня­ми век­торів пріори­те­ту:
—вро­жайність — 0,449;
— стійкість до розтріску­ван­ня ягід  — 0,223; 
— се­ред­ня ма­са плодів — 0,157; 
— інтен­сивність за­барв­лен­ня шкі­роч­­ки — 0,126; 
— стійкість до вес­ня­них за­мо­роз­ків — 0,046.

Ре­зуль­та­ти оціню­ван­ня сортів за кож­ним із кри­теріїв і зна­чен­ня век­торів гло­баль­них пріори­тетів на­ве­де­но в таб­лиці 3. Із неї вид­но, що най­повніше за­да­ним па­ра­ме­т­рам за­до­воль­няє сорт Меліто­польсь­ка чор­на, знач­ною мі­­рою — сорт Зодіак, а та­кож сор­ти Та­ліс­ман і Анонс (сорти плодових дерев). Тож са­ме ці сор­ти мож­на ре­ко­мен­ду­ва­ти для за­кла­дан­ня на­са­д­жен­ня.

При­клад 2. Вибір сортів груші для інтен­сив­но­го на­са­д­жен­ня

У «Дер­жав­но­му реєстрі сортів рослин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раї­ні» ста­ном на 2016 рік пе­ре­бу­ває 45 сор­тів груші. Асор­ти­мент скла­дається пе­ре­важ­но із сортів ук­раїнської се­лекції — їх 82%, у т.ч. 10 сортів се­лекції МДСС імені М.Ф. Си­до­рен­ка ІС НА­АН. Із-поміж 21 сор­ту, доз­во­ле­но­го у 2016 році до по­ши­рен­ня в зоні Сте­пу, в ко­лек­ційних на­са­д­жен­нях станції за гос­по­дарсь­ко-біологічни­ми по­каз­ни­ка­ми всебічно вив­че­но 20 сортів. Се­ред оці­ню­­ва­них сортів ли­ше два — іно­зем­ної се­лекції: Улюб­ле­на Кла­па і Бе­ре Боск, ре­ш­та — сор­ти ук­раїнсько­го по­хо­д­жен­ня. З ура­ху­ван­ням біологічних ви­мог груші та особ­ли­во­с­тей грун­то­во-кліма­тич­них умов те­ри­торії, на якій роз­та­шо­ва­на Меліто­польсь­ка дослідна станція, сор­ти оціню­ва­ли за та­ки­ми оз­на­ка­ми:

— із кла­с­те­ру адап­тив­ності: зи­мостій­кість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок, стійкість квіток до вес­ня­них за­мо­розків, стій­кість до термічно­го опіку, по­су­хостій­кість, стійкість про­ти парші;
— із кла­с­те­ру про­дук­тив­ності: уро­жай­ність, ма­са плодів;
— із кла­с­те­ру тех­но­логічності і то­варно­сті плодів: строк їхньо­го до­сти­ган­ня, при­ваб­ливість зовнішньо­го ви­гля­ду, де­гу­с­таційна оцінка сма­ку, лежкість.

За мак­си­маль­ни­ми зна­чен­ня­ми век­то­ра пріори­те­ту з ура­ху­ван­ням ек­с­перт­них пе­ре­ваг із на­ве­де­но­го пе­реліку оз­нак бу­ло виділе­но клю­чові кри­терії (табл. 4), а са­ме: вро­жайність, се­ред­ня ма­са плодів, при­ваб­ливість зовнішнього ви­гля­ду і лежкість плодів. Во­ни най­біль­ше впли­ва­ють на фор­му­ван­ня ко­мерційної цінності сортів (відповідно до по­треб за­мов­ни­ка на­са­д­жень), то­му їх бу­ло ви­ко­ри­с­та­но для об­ра­ху­ван­ня від­по­відних індексів ме­то­дом ба­га­то­кри­те­ріаль­но­го аналізу (табл. 5). Про­ве­дені об­чис­лен­ня да­ли змо­гу вста­но­ви­ти, що в умо­вах Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни най­більшу ко­мерційну цінність із-по­між оціню­ва­них ма­ють сор­ти: Пек­то­раль (ко­мерційний індекс: і = 7,06), Вік­торія (і = 6,40), Весільна (і = 6,11), Ка­тю­ша (і = 6,08) і Ян­тар­на (і = 5,83).

Для яб­луні клю­чо­ви­ми кри­теріями, що ма­ють найбільший вплив на фор­му­ван­ня ко­мерційної цінності сортів в умовах Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни, за виз­на­чен­ням ек­с­пертів, ви­я­ви­ли­ся: урожайність, ма­са і при­ваб­ливість зовніш­ньо­го ви­гля­ду плодів. За комп­лек­сом цих по­­казників се­ред дос­ліджу­ва­них сортів вирізня­ли­ся: Гол­ден Делішес (і = 7,44), Га­ла (і = 7,32), При­ма (і = 7,27), Фло­ріна (і = 7,17), Ренет Си­ми­рен­ка (і = 7,15), Мінкар (і = 7,11( сорти плодових дерев)).

Для вишні ек­с­перт­на оцінка виз­на­чи­ла в якості клю­чо­вих кри­теріїв оці­ню­ван­ня сортів, окрім уро­жай­ності і то­вар­ності плодів, ще і їхній смак, а та­кож зи­мостійкість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок та стійкість до моніліаль­но­го опіку, за яки­ми бу­ло відібра­но сор­ти з мак­си­маль­ни­ми зна­чен­ня­ми індек­су ко­мер­цій­ної цінності: Відро­д­жен­ня (і = 6,17), Солі­дарність (і = 6,05), Гріот меліто­по­льсь­кий (і = 6,0), Ігруш­ка (і = 5,24), Вос­помінаніє (і = 5,19) (сорти плодових дерев).

Для аб­ри­ко­са бу­ло відібра­но чо­ти­ри оз­на­ки з мак­си­маль­ним зна­чен­ням век­то­ра пріори­те­ту, а са­ме: уро­жай­ність, зи­мостійкість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок, мо­ро­зостійкість квіток (стійкість до при­мо­роз­ку), стійкість до моніліозу, за яки­ми виділе­но сор­ти: Та­ще­наць­кий (і = 6,45), Дар Меліто­по­ля (і = 6,13), Юві­лей­ний Фед­чен­ко­вої (і = 6,02), Зо­ря­ний (і = 6,0) та Са­до­вий (і = 5,61).

Під час до­бо­ру сортів пер­си­ка клю­чо­ви­ми кри­теріями, що найбільшою мі­рою впли­ва­ють на фор­му­ван­ня їхньої ко­мерційної цінності в умо­вах Південно­го Сте­пу Ук­раїни, ви­я­ви­ли­ся зи­мо­стійкість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок, стій­кість до ку­че­ря­вості листків, уро­жай­ність, ма­са плодів. То­му са­ме їх бра­ли до ува­ги під час об­ра­ху­ван­ня відповід­них індексів, у ре­зуль­таті чо­го ко­мер­цій­но най­при­ваб­ливіши­ми бу­ло виз­на­но сор­ти: Меліто­польсь­кий яс­ний (і = 5,70), Соч­ний (і = 5,34), Ювілей­ний Си­до­рен­ка (і = 4,33), Мрія (і = 4,29), Зо­ло­ти­с­тий (і = 4,27), Віри­нея (і = 4,06) ( сорти плодових дерев).

За­про­по­но­ва­ний ал­го­ритм дає змо­гу підви­щи­ти об’єктивність ви­бо­ру сортів плодових дерев для кон­крет­но­го на­са­д­жен­ня у разі нечітко ви­ра­же­них ек­с­перт­них оцінок і за­без­пе­чує ви­со­ку ефек­тивність про­це­ду­ри до­бо­ру оп­ти­маль­но­го сор­то­во­го асор­ти­мен­ту та є до­б­рим до­поміжним інстру­мен­том для осо­би, що прий­має відповідаль­не рішен­ня.

Л. Тол­столік, канд. с.-г. на­ук, зав. відділу се­лекції та сор­то­вив­чен­ня

Меліто­польсь­ка дослідна станція садівництва імені М.Ф. Си­до­рен­ка, ІС НА­АН

 

 

Вишня Гріот Мелітопольський
Вишня Гриот Мелитопольский
Вишня Солідарність
Вишня Солидарность
Абрикос Зоряний
Абрикос Зоряный
Груша Пектораль
Груша Пектораль
Груша Янтарна
Груша Янтарная
Яблуня Флоріна
Яблуня Флорина
Персик Мелітопольський ясний
Персик Мелитопольский ясный
Ключові слова: садівництво, черешня

Інтерв'ю
Німецький досвід організації тепличного бізнесу — тема нашої розмови з директором з інноваційних технологій у рослинництві консалтингової компанії «Аграрний Центр Innovation» Юрієм Куликом, який нещодавно особисто його вивчав... Подробнее
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее

1
0