Спецможливості
Агрохімія

Протруєння насіння: переваги і підводні камені

14.03.2017
12108
Протруєння насіння:  переваги і підводні камені фото, ілюстрація
Посіви пшениці озимої за протруєння

Найголовнішою проблемою в технології протруєння насіння перед посівом є те, що цей спосіб захисту рослин істотно знижує енергію проростання, а також схожість насіння.

 

У дослідах Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН та інших науково-дослідних установ України протягом багатьох років вивчали вплив передпосівної обробки насіння хімічними протруйниками на процеси росту й розвитку рослин та формування ними врожайності зерна. За результатами досліджень встановлено, що застосування хімічних протруйників насіння перед посівом, крім позитивних характеристик, має низку специфічних особливостей.

На сьогодні практично немає протруйників насіння перед посівом, які б тією чи іншою мірою не знижували енергію проростання рослин. Цей факт більшістю компаній — виробників протруйників насіння ретельно приховується або ігнорується, тож у багатьох фермерів виникають значні проблеми під час вирощування сільськогосподарських культур.

Проблема зниження енергії проростання рослин унаслідок застосування хімічних протруйників насіння перед посівом особливої актуальності  набуває в зоні недостатнього та нестійкого зволоження, зокрема в роки з дефіцитом грунтової вологи на час сівби озимих зернових. Фактично, за висіву протруєного насіння у напівсухий грунт його енергія проростання та схожість знижуються, порівняно з варіантами, де застосовують сівбу непротруєним насінням. Натомість у протруєного насіння є і свої переваги: за тривалого перебування у грунті й дефіциту вологи воно здатне довше залишатися неушкодженим збудниками хвороб та шкідниками порівняно з непротруєним. Зокрема, Бастіон (6,3 г/л ципроконазолу + 30 г/л дифеноконазолу), комбінований фунгіцидний протруйник, є ефективним у боротьбі з сажковими хворобами та кореневими гнилями на пшениці, ячменю та вівсу. Бастіон захищає насіння перед посівом і сходи від септоріозу, плямистостей, а також попереджує ранні прояви борошнистої роси. Норми витрати Бастіону для протруєння насіння озимої пшениці перед посівом – 1 л/т насіння, ячменю — 1,5–2 л/т.

Отже, з-поміж інших факторів,  ефективність застосування протруйника насіння перед посівом визначається погодними умовами, які складаються на час сівби.

Дотепер у системі захисту сходів рослин озимих зернових культур застосовували протруйники насіння з фунгіцидним діючим компонентом, натомість сьогодні усе більшого поширення набувають інсекто-фунгіцидні препарати, які захищають сходи не лише від хвороб, але й від шкідників. Втім, на нашу думку, застосування інсекто-фунгіцидних протруйників насіння перед посівом повинно відбуватися лише за необхідності, оскільки вартість препаратів цієї групи дуже висока, а ефективність не завжди виправдовує вкладені кошти. Так, за пізніх строків сівби сходи озимих зернових мало пошкоджуються основними шкідниками, зокрема злаковими мухами, тому застосування інсекто-фунгіцидних протруйників насіння перед посівом у цей період є малоефективним. Якщо врахувати, що до весни інсектицидна дія протруйників насіння зникає, то застосовувати їх на озимих зернових культурах пізніх строків сівби здебільшого є недоцільним.

Натомість за сівби у ранні та оптимальні строки (вересневі), які збігаються з періодом масової шкодочинності грунтових та наземних шкідників, особливо на полях зі значним поширенням останніх, застосування інсекто-фунгіцидних протруйників насіння перед посівом має сенс.

Крім погодного фактору та хімічного складу, ефективність протруйників насіння визначається загальним фітосанітарним станом поля та якістю насіннєвого матеріалу.

У наших дослідженнях для вивчення впливу передпосівного протруєння насіння перед посівом на врожайність озимих зернових культур застосовували три найпоширеніші на час вивчення протруйники насіння з такими діючими речовинами: тирам, 200 г/л + карбоксил, 200 г/л (2003–2009 рр.); протіоконазол, 250 г/л + тебуконазол, 150 г/л (2010–2013 рр.); клотіанідин, 166 г/л + імідаклоприд, 166 г/л + протіоконазол, 33,3 г/л + тебуконазол, 6,7 г/л (2013–2015 рр.).

Багаторічні дослідження показали, що протруювання насіння перед посівом системними препаратами фунгіцидної дії суттєво впливало на польову схожість та ураженість рослин кореневими гнилями і, як наслідок, на урожайність пшениці озимої. При цьому максимальної ефективності досліджувані препарати набували в роки масового поширення хвороб рослин. Так, після попередника кукурудза на силос у 2004–2006 рр. незалежно від фону удобрення найстабільнішим за роками був варіант технології із застосуванням протруєння насіння перед посівом, за якого різниця між максимальним та мінімальним за роками показниками була найменшою (1,29 т/га — на фоні без добрив та 1,26 т/га — за основного внесення N60P60K60). При цьому у 2004 та 2005 рр. на обох фонах удобрення істотної різниці за врожайністю між двома досліджуваними варіантами — протруєним насінням перед посівом та непротруєним не було. Але у 2006 р., який відзначався масовим спалахом ВЖКЯ та інших хвороб, передпосівне протруєння насіння мало значний позитивний ефект: на фоні без добрив прибавка врожайності становила 1,27 т/га (80,4%), а на удобреному фоні — 2,44 т/га (80,3%) (табл. 1).  У цілому частка впливу передпосівне протруєння насіння на формування врожайності пшениці озимої після попередника кукурудза на силос становила 13%.

урожайність після кукурудзи на силос

Після попередника люцерна найбільшу стабільність за роками вирощування пшениця озима мала у варіанті із застосуванням передпосівної обробки насіння незалежно від фону удобрення. При цьому у 2004 р. на фонах без добрив та за основного удобрення після цього попередника у варіанті з протруєнням насіння пшениця зменшувала врожайність відповідно на 0,13 (1,9%) та 0,17 т/га (2,5%) порівняно з контролем. У 2005 р. істотної різниці між досліджуваними варіантами не було, а у 2006 р. вищу врожайність (відповідно на 0,15 (7,9%) та 0,26 т/га (11,8%) до фонів удобрення) одержано за протруєння насіння. У середньому за роки досліджень (2004–2006) за рівнем врожайності обидва досліджувані варіанти були на одному рівні (табл. 2).

урожайність після люцерни

Таким чином, після попередника люцерна частка впливу передпосівної обробки  насіння на формування врожайності пшениці озимої становила 0%, що свідчить про неефективність застосування протруєння після цього попередника. Отже, після попередників кукурудза на силос та люцерна протруєння насіння стабілізувало врожайність за роками, але істотну прибавку врожайності забезпечувало лише в роки спалаху епіфітотій.

За результатами досліджень, після пізніх попередників олійної групи (соя, соняшник) протягом 2011–2015 рр. виявлено неоднакову реакцію пшениці озимої на протруєння насіння перед сівбою. Так, після попередника соя на фоні без добрив обробка насіння сприяла збільшенню врожайності пшениці озимої (порівняно з контролем — на 0,18 т/га) лише у 2011 р., тоді як у 2012-му  істотної різниці між варіантами не було, а у 2013–2015 рр. за протруєння насіння врожайність знижувалася на 0,19–0,35 т/га, або на 6,0–11,1%.

На удобреному фоні у більшості років вирощування (2011, 2013, 2014  та 2015) передпосівне протруєння насіння спричиняло зниження врожайності зерна (відповідно на 0,42 (10,4%), 0,36 (8,9%), 0,53 (9,7%) та 0,60 т/га (12,3%)), а у 2012 р. обидва варіанти були рівнозначними (різниця врожайності — у межах НІР0,5). Отже, на удобреному фоні в середньому за роки досліджень (2011–2015) після попередника соя обробка насіння призводила до істотного зниження врожайності (на 0,37 т/га, або 8,6%) порівняно з контролем. На фоні без добрив у середньому за роки досліджень зниження врожайності внаслідок передпосівного протруєння насіння було менш істотним і становило 0,15 т/га, або 4,8%. Утім, найстабільнішим за роками вирощування формування врожайності пшениці озимої на обох фонах удобрення спостерігали у варіанті із застосуванням передпосівного протруєння насіння (табл. 3).

урожайність після сої

У цілому за роки досліджень частка впливу передпосівного протруєння насіння на формування врожайності пшениці озимої після попередника соя становила 9%.

Після попередника соняшник на фоні без добрив протруєння насіння перед посівом забезпечило істотну прибавку врожайності пшениці озимої (0,16 т/га) лише у 2012 р., в інші роки досліджень коливання врожайності між досліджуваними варіантами було неістотним. У середньому за роки досліджень (2011–2015) після попередника соняшник на фоні без добрив передпосівне протруєння насіння не забезпечило істотного підвищення врожайності пшениці, але за застосування цього агроприйому формування врожайності за роками вирощування було стабільнішим, ніж на контролі. На фоні основного удобрення (N30P30K30) обробка насіння лише у 2011 р. забезпечила істотно вищу врожайність (на 0,65 т/га, або 16,6%), порівняно з контролем, а в інші роки досліджень (2012–2015) цей агрозахід спричиняв істотне зниження врожайності — відповідно на 0,35 (12,5%), 0,49 (11,1%), 0,39 (6,9%) та 0,46 т/га (11,4%).  У середньому за роки досліджень на удобреному фоні протруєння насіння перед посівом було неефективним — зниження врожайності від його застосування становило 0,21 т/га (5,0%). Істотної різниці у показниках стабільності між досліджуваними варіантами на цьому фоні не виявлено (табл. 4).

урожайність після соняшнику

У цілому за роки досліджень частка впливу передпосівне протруєння насіння на формування врожайності пшениці озимої після попередника соняшник становила 3%.

Щодо інших попередників дослідження показали: ефективність протруєння насіння перед посівом значною мірою залежала від року вирощування. Так, після зайнятого пару обробка насіння пшениці озимої лише у 2012 р. забезпечила істотні прибавки врожайності, які на фонах без добрив та за основного внесення N30P30K30 становили відповідно 0,26 та 0,13 т/га, натомість в інші роки досліджень (2013–2015) протруєння спричиняло значне зниження врожайності — від 0,23 (3,8%) до 0,69 т/га (24,6%) на фоні без добрив та від 0,34 (9,2%) до 0,92 т/га (18,8%) — на фоні N30P30K30. Після зайнятого пару суттєвих коливань показників стабільності врожайності пшениці озимої за роками вирощування не встановлено, але відмічено тенденцію до збільшення стабільності врожайності за застосування протруйника насіння на удобреному фоні та зменшення — на фоні без добрив (табл. 5).

урожайність після зайнятого пару

У цілому за роки досліджень частка впливу передпосівного протруєння насіння на формування врожайності пшениці озимої після зайнятого пару становила 6%.

Після попередника кукурудза на зерно протруєння насіння пшениці озимої на фоні без добрив у 2012 р. істотного позитивного ефекту не дало, а на фоні основного внесення добрив за його проведення врожайність, порівняно з контролем, збільшилася на

0,73 т/га (14,9%). В інші роки вирощування (2013–2015) передпосівна обробка насіння спричинила зниження врожайності, яке на фоні без добрив коливалося від 0,38 до 0,49 т/га, а на фоні основного удобрення — відповідно від 0,28 до 0,93 т/га порівняно з контролем.  Після попередника кукурудза відмічено тенденцію до зниження стабілізації врожайності пшениці озимої за роками вирощування у варіантах із застосуванням протруєння насіння, порівняно з контролем, на обох фонах удобрення (табл. 6).

урожайність після кукурудзи

У цілому за роки досліджень частка впливу передпосівного протруєння насіння на формування врожайності пшениці озимої після кукурудзи на зерно становила 7%.

Істотне зниження врожайності пшениці озимої у варіантах із протруєнням насіння у більшості років досліджень було пов’язане насамперед з тим, що досліди у ці роки закладали із сівбою насіння у пізні (жовтневі) строки. Низька температура повітря, а нерідко й дефіцит атмосферних опадів у цей період спричиняли значне ослаблення рослин пшениці озимої, насіння яких було протруєне перед висівом. На ділянках із обробленим насінням сходи з’являлися на три-чотири доби пізніше, ніж на контрольних (фото). Такі рослини перед уходом у зиму були слабо розкущеними та з меншою площею листкової поверхні порівняно з непротруєними посівами. У подальшому це призводило до відставання їх у рості й розвитку і зрештою — до зниження врожайності культури.

Отже, головним аргументом на користь застосування протруєння насіння перед сівбою є те, що за цього агрозаходу відбувається стабілізація формування врожайності за роками вирощування. При цьому в роки з епіфітотійними та епізоотійними спалахами окремих хвороб та шкідників рослин доцільність застосування обробки насіння зростає в рази. Також встановлено, що для підвищення ефективності хімічного протруєння насіння перед посівом, зокрема для подолання пригнічення рослин у період сходів, до протруйників насіння слід додавати регулятори росту й розвитку рослин, які сприяють підвищенню енергії проростання та забезпечують вищу врожайність (у наших дослідах найкраще спрацьовували препарати пептидного походження).

 

С. Авраменко,  канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник, пров. наук. співробітник, докторант,

С. Попов, д-р с.-г. наук,  професор,

В. Циганко, наук. співробітник,

О. Курилов, аспірант,

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН

Інтерв'ю
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее

1
0