Від чого залежить інтенсивність ушкодження нематодами?

Коли доцент Університету шт. Флорида Зейн Грабау обстежувала ферми з метою оцінки ушкодження врожаю нематодами, її часто запитували: Чому в межах одного поля в одних місцях ушкодження врожаю нематодами більше, ніж в інших? І на чому на одних полях воно більше, ніж на сусідніх? Такі запитання свідчать про нерівномірність заселення нематодами різних ділянок одного поля і, тим більше, різних полів.

Зейн Грабау виділяє кілька причин нерівномірності концентрації нематод у грунті на різних ділянках поля і ураження ними сільськогосподарських культур.

1. Агротехнічні заходи в попередні роки.

Важливим фактором нерівномірності концентрації нематод на різних полях є різниця в застосовуваних раніше сівозмінах, технології використання покривних культур, технологіях боротьби з бур’янами чи нематоцидах, вирощуванні стійких сортів та інших технологічних моментах, які могли впливати на чисельність нематод. Нематодам потрібна рослина-хазяїн, щоб харчуватися й розмножуватися, тож заселення нематодами буде вищим там, де такі рослини були серед культур, покривних культур чи бур’янів.

2. Порівняно повільне поширення нематод.

Нематода не може далеко переміщуватися. Переносяться нематоди переважно під впливом природних або антропогенних чинників, та й то повільно. Перенесення нематод з поля на поле або в межах поля може відбуватися з сільськогосподарською технікою чи знаряддями праці, зараженим посівним матеріалом, водою або грунтом, що розвівається вітром. Таким чином, заселення поля нематодами часто починається з одного місця, наприклад, заїзду на поле, і відбувається повільно.

3. Відмінності в характеристиках грунту в межах поля.

Тип грунту, його температура і вологість можуть впливати на розмноження нематод, і там, де ці показники змінюються в межах одного поля чи господарства, змінюється й щільність популяції нематод. Більшість нематод віддає перевагу піщаним грунтам, тож вони будуть благополучно розмножуватись на полях чи ділянках поля з піщаним грунтом. Виняток становить брунькоподібна нематода, але вона характерна для більш теплих місцевостей – тропічних і субтропічних, де вона живе в грунтах з помірним вмістом піщаних частинок (70-80%) і шкодить сої та більшості овочевих культур. Нематоди люблять помірну вологість і порівняно високу температуру, тож якщо ці фактори змінюються в межах поля, наприклад, відрізняючись на підвищеннях і в западинках, то й концентрація нематод відрізнятиметься.

4. Відмінності біологічних факторів: здоров’я рослин, бур’яни, патогени, склад зооценозу

Здоров’я рослин також може впливати на ступінь ушкодження нематодами, позаяк здорова рослина може краще протистояти ураженню нематодами, ніж рослина під дією стресу внаслідок дефіциту елементів живлення, посухи, конкуренції з боку бур’янів та інших факторів, які можуть змінюватися в межах поля. Так само пошкодження рослин зростає там, де вони уражуються одночасно нематодами та грунтовими патогенами. Низка грунтових бактерій і грибів, навпаки, знищують нематоди і виступають природними нематоцидами, які допомагають утримувати чисельність нематод на досить низькому рівні. Нерівномірність концентрації патогенів та природних нематоцидів також зумовлює нерівномірність концентрації нематод.

Знаючи рівень концентрації нематод, можна виходячи з цього розробляти заходи боротьби з ними:

1. Контроль поширення нематод.

Оскільки людський фактор є одним з основних факторів поширення нематод, фермери можуть вжити заходів, які могли б уповільнити розселення нематод, особливо з одного поля на інше. Для цього потрібно використовувати посівний матеріал, вільний від нематод; не переміщувати посівний матеріал з зараженого поля на здорове і змивати землю зі знарядь праці, коли це можливо.

2. Урахування зміни в межах поля при оцінці густоти заселення нематодами.

Важлива частина стратегії боротьби з нематодами – встановлення густоти заселення. При цьому слід оцінювати ділянки з високим ризиком ураження нематодами (піщані, малородючі землі) окремо від ділянок з нижчим ризиком ураження. В цьому може допомогти карта грунтів, відповідно до якої поле можна розділити на зони ризику ураження нематодами.

3. Виділення зон ураження нематодами.

Якщо поле уражене нематодами, боротьба з ними базується на сівозміні, стійких сортах та нематоцидах. Позаяк останні вимагають високих норм внесення і дорого коштують, їх можна вносити лише в місцях високої концентрації нематод. В ідеалі зони високої концентрації нематод слід виділяти і враховувати їх межі при диференціації агротехнологій в межах поля залежно від характеристик грунту.

4. Підтримання здоров’я рослин і боротьба з бур’янами.

Тип грунту та інші фактори, які впливають на концентрацію нематод, важко контролювати, але аграрій може контролювати здоров’я рослин та поширення бур’янів. Здорові рослини більш толерантні до нематод, тож достатнє удобрення та належний рівень інших агротехнічних заходів може зменшити втрати врожаю. Позаяк бур’яни, як тут уже згадувалося, можуть бути осередком нематод, важливо боротися з бур’янами якомога раніше.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com