Спецможливості
Агробізнес

ЗАКУПОВУЄМОСЯ ЗЕРНОМ

05.06.2008
612
ЗАКУПОВУЄМОСЯ ЗЕРНОМ фото, ілюстрація
ЗАКУПОВУЄМОСЯ ЗЕРНОМ

Якщо звести до купи повідомлення українських інформаційних агентств, то на чотирьох проведених у липні-вересні тендерах Державний комітет з матеріального резерву закупив та уклав контракти на закупівлю понад 2,78 млн т продовольчої пшениці (3-го та 4-го класів) та приблизно 150 тис. т зерна інших культур (жито, ячмінь, овес, просо). Загальна сума укладених угод у середньому становить майже 2,5 млрд грн (див. таблицю).

На перший погляд, це досить вагомий крок держави щодо вирішення проблеми продовольчої безпеки, адже зазначений обсяг покриває майже піврічну потребу країни у продовольчому зерні для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, яка оцінюється експертами у 6–6,5 млн т зерна. Нагадаємо, що раніше уряд передбачав закупити через Держрезерв всього 1 млн т продовольчої пшениці, на що у Державному бюджеті було виділено 400 млн грн. Такої суми вистачило б хіба на 500 тис. т зерна за його вартості не більше 750 грн/т. А тут маємо близько 3 млн т при ціні дещо більшій, аніж зазначені 750 грн.

Ситуацію може дещо прояснити повідомлення агентства "Укрінформ" із посиланням на прес-службу Держрезерву. Якщо інші інформагентства написали (і теж з посиланням на прес-службу Держрезерву) про закупівлю Комітетом на тендері 2 вересня майже 1,045 млн т зерна (зокрема, пшениці 3-го класу — 952,3 тис. т за ціною 870–950 грн/т та пшениці 4-го класу — 72,1 тис. т — 800–900 грн/т), то “Укрінформ” повідомив, що того ж дня Комітет уклав контракти на поставку всього 135,8 тис. т продовольчого зерна вітчизняного виробництва, у тому числі більш як 132 тис. т пшениці 3–4-го класів. За договорами пшениця 3-го класу постачатиметься за ціною 945–950 грн/т, 4-го — 800–900, жито групи “А” — 550–590 грн/т. Також було укладено контракти на поставку насіння соняшнику — 10 тис. т за 990 грн/т і зерна кукурудзи — 7,6 тис. т за 900 грн/т (1-й клас) і 800 грн/т (2-й клас). Отже, це і є реальні обсяги закупленого зерна на цьому тендері. А далі у повідомленні “Укрінформу” говориться лише про готовність Держрезерву укластидоговори ”на поставку понад 1024,5 тис. т пшениці 3–4-го класів, близько 14 тис. т жита, більш як 18 тис. т соняшнику, понад 10 тис. т кукурудзи і майже 7 тис. т ячменю”. Проте це саме агентство зазначає, що Держкомрезерв законтрактував понад 2 млн т продовольчого зерна — більш як 1 млн т законтрактовано у вітчизняних сільгоспвиробників і близько 1 млн т надійде у державні засіки за імпортними контрактами.

До речі, окрім цих обсягів Держкомрезерв у серпні купив 166 тис. т російського продовольчого зерна за ціною 585 грн/т (= 97,11 млн грн) у рамках угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Росії “Про державні постачання продовольчого зерна в 2003/04 роках”. Названа партія зерна, як повідомлялося, буде постачатися у вересні-жовтні. Проте вже на початку вересня на один із комбінатів Держкомрезерву — Ровеньківський комбінат хлібопродуктів (Луганська область) — надійшли перші 5 тис. т продовольчої пшениці, яку комітет купив за 830 грн/т (= 4,15 млн грн). За інформацією прес-служби комітету, це зерно купувалося за власні ресурси з метою поповнення державних запасів продовольства.
Також потрібно зазначити, що у серпні уряди Росії та України домовилися про надання Держкомрезерву 1 млн т зерна в кредит (під 12–15%) із державного резерву Росії з погашенням зерном врожаю 2004 року. Тоді ж український уряд попередньо домовився із урядом Казахстану щодо імпорту 1,2 млн т продовольчого зерна з цієї республіки.

Таким чином, враховуючи результати проведених тендерів та ймовірні імпортні поставки з Росії і Казахстану, держава теоретично може розраховувати на створення зернового запасу в обсязі 5–5,5 млн т і навіть більше, адже окрім Держкомрезерву, закупки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках проводять ДАК “Хліб України” та областні держадміністрації, що закуповують продовольче зерно для формування стабілізаційних фондів у своїх регіонах. При такій досить активній позиції на зерновому ринку вражає те, що фактично, посунувши з ринку комерційні структури (зокрема, трейдерів) та обмежуючи рентабельність зернопереробників і виробників хліба, держава перебирає на себе всі фінансові ризики, пов’язані з торговельно-виробничою діяльностю. І це досить небезпечно як для внутрішнього продовольчого ринку, зокрема, так і для держави в цілому.

Проте прогнозувати подальший розвиток подій на основі “ймовірних” закупок немає сенсу, бо в результаті може з’ясуватися, що навіть за реальними операціями до державних засік дійшло не все зерно, а дещо менші обсяги. До речі, вже в середині вересня, виходячи з аналізу ситуації на українському зерновому ринку, більшість екпертів та зернотрейдерів погоджувалося із тим, що імпорт продовольчого зерна в Україну в цьому сезоні становитиме не менше 4–4,5 млн т, тобто вже починаючи з серпня ц. р., країні потрібно було щомісяця імпортувати 500–550 тис. т зерна. Цього, на жаль, не відбувається. Наприклад, за словами віце-прем’єр-міністра Івана Кириленка, з початку року в Україну завезено понад 750 тис. т пшениці та 230 тис. т жита. А протягом останніх двох місяців (тобто у липні-серпні) після прийняття відповідних законів в Україну завезено понад 300 тис. т продовольчого зерна. Погодьтеся, цього замало.

Інтерв'ю
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці

1
0