Спецможливості
Технології

Вирощуєте ріпак — дотримуйтесь технології

05.06.2008
1538
Вирощуєте ріпак — дотримуйтесь технології фото, ілюстрація
Вирощуєте ріпак — дотримуйтесь технології

Екстремальні умови минулої зими (низькі температури, відсутність снігового покриву, відлиги, глибоке промерзання вологого грунту, тривале перебування рослин під притертою льодовою кіркою) суттєво погіршили перезимівлю озимих культур. Значні площі озимого клину через незадовільний стан підсівали або пересівали ярими культурами, зокрема, ріпаком. Неординарні обставини цьогорічної посівної (скорочення терміну та спрощення передпосівної підготовки грунту, пізні строки сівби), несприятливі умови початкового періоду росту і розвитку ріпаку потребують ретельного дотримання протягом вегетації всіх вимог технології його вирощування.

Ріпак, який має озиму і яру форми, може вирощуватись у різних зонах країни, але найпридатнішими є західний і центральний Лісостеп. Культивування озимого ріпаку обмежується певними абіотичними факторами, насамперед, умовами перезимівлі та періоду відновлення вегетації. Через недостатню зимостійкість озимий ріпак добре перезимовує за умов м’яких зим, слабких морозів, постійного снігового покриву. Весною для нього згубні повернення холодів, заморозки.
Ріпак — світло- і вологолюбна рослина, полюбляє родючі, структуровані грунти з нейтральною або слабкокислою реакцією (чорноземи опідзолені, темно-сірі, сірі лісові, дернові, інші). Кращими попередниками ріпаку є одно- і багаторічні трави, озимі пшениця і ячмінь, зернобобові сумішки, горох, для ярого — ярі ячмінь і пшениця, пар. Під попередник рекомендується вносити органічні добрива — 25–50 т/га. Безпосередньо під культуру вносять мінеральні добрива. Озимий ріпак підживлюють азотними (150–180 кг/га д. р.) навесні під час відновлення вегетації (80% норми), решту вносять у період стеблування рослин. Фосфорні і калійні добрива (50–80 і 150–180 кг/га д.р., відповідно) застосовують під час передпосівної культивації або одночасно з сівбою. Під ярий ріпак повну норму мінеральних добрив вносять під передпосівну культивацію або під час сівби. Вапнування кислих грунтів, внесення мікроелементів (бор, молібден, марганець, інші) оптимізують умови вирощування культури.
Основний обробіток грунту під ріпак відповідає вимогам загальноприйнятої для зони системи і включає дискування на глибину 6–8 см після ранніх попередників і глибоку оранку на 22–30 см. Навесні перед сівбою ярого ріпаку ріллю вирівнюють, культивують з одночасним боронуванням. Весняна оранка під ярий ріпак небажана. Параметри окремих прийомів обробітку грунту залежать від конкретних умов кожного поля: типу, механічного складу, вологості грунту, попередника тощо. Умови, що склалися навесні цього року ( пізнє розмерзання орного шару грунту, перезволоження, пересіви), внесли корективи у хід весняно-польових робіт, зокрема, збільшення глибини культивації до 10–15 см. На площах, пересіяних після загибелі озимих культур, може спостерігатися післядія гербіцидів, внесених восени.
Для сівби ріпаку використовують протруєне на заводах насіння високоолійних, безерукових, низькоглюкозинолатних сортів високих посівних якостей за показниками: сортова чистота (не нижче 97%), схожість (мінімум 85%), вологість (10–12%), стійкість до хвороб і шкідників, засміченість тощо. До Реєстру сортів рослин України внесено близько 20 сортів озимого і ярого ріпаку. Оптимальний строк сівби озимого — друга половина серпня, за 2–3 тижні до початку сівби озимої пшениці. Ярий ріпак сіють одночасно з ранніми зерновими. Для отримання оптимальної густоти сходів (ярого — 120–140, озимого восени — 80–120, навесні — 60–80 шт. на м2) висівають 4–6 кг насіння на гектар. Глибину загортання диференціюють залежно від стану грунту: на важких — 1,5–2, легких, пересушених — 2,5–3 см. Міжряддя насіннєвих посівів — 45 см. На зелену масу — сіють рядковим способом з відстанню між рядками 15 см (норму висіву при цьому збільшують удвічі). Після сівби за необхідності посіви коткують для збереження вологи, прискорення появи дружних сходів. У разі утворення грунтової кірки її обов’язково руйнують. Протягом вегетації на широкорядних посівах рекомендовано 3–4 культивації через 12–14 днів: перша на ярому ріпаку — за появи першої пари справжніх листків, на озимому — весною на початку відновлення вегетації разом з підживленням азотними добривами. Рядкові посіви ріпаку у фазі 4–5 листків боронують упоперек рядків. Узагалі догляд за посівами спрямований на всіляке сприяння максимальному розвитку рослин та отриманню високого і якісного врожаю культури. Так, восени на початку утворення справжніх листків озимого ріпаку рекомендується неглибоке розпушування міжрядь, а перед входженням його у зиму — проріджування і підгортання, що підвищує зимостійкість рослин. Бур’яни, які завдають значних збитків урожаю культури, знищуються за умов економічної доцільності рекомендованими гербіцидами (Арамо, Керб 50 W, Пантера, Тарга Супер, Селект) з відповідними обмеженнями подальшого використання сировини. Чільне місце у технології належить захисту культури від шкідливих організмів (докладніше про це — нижче).
Насіння ріпаку під час достигання поступово втрачає вологу, нагромаджує олію. У фазі зеленої стиглості соковиті зелені боби містять зелене насіння з молочним соком і незначною часткою олії. Рослина ще зелена, але нижні листки жовтіють, в’януть. За технічної стиглості вся рослина жовта, листя в’яле. Стебло негнучке, з порожниною усередині. Боби вже жовті. Але ще м’які, насіння в них тверде, виповнене, коричневого кольору різних відтінків. Вміст олії в насінні найвищий. Перестиглі рослини сухі, хрусткі, безлисті. Боби тверді, розтріскуються, насіння в них вільно пересипається.
Збирають ріпак, ураховуючи ступінь стиглості і вологість насіння. Якщо стручки центрального стебла побуріли і вологість насіння в них дорівнює 25% (ознаки фізіологічного достигання), застосовують роздільний спосіб збирання. Рослини скошують на високому зрізі (15–25 см) і залишають у валках, які обмолочують, коли вологість насіння знизиться до 12%, до розтріскування стручків. Більш доцільне пряме комбайнування посівів товарного і насіннєвого призначення в разі наявності 12–14% вологості насіння, передусім, за умов нестійкої погоди. Десикація дозволеними препаратами (Раундап, Гліфоган, Домінатор) за 7–10 днів до збирання врожаю (за умов вологої погоди) підсушує рослини, знижує інтенсивність розвитку гнилей. Обмолочене насіння досушують до 7–8%, затарюють для довгострокового зберігання. Посівні партії після первинного очищення сортують, за необхідності доводять до кондиційної вологості, реалізують або засипають на зберігання.
Озимий ріпак, порівняно з ярим, більш продуктивний: урожай насіння за високої агротехніки — 25–30 ц/га, вміст олії — 45–50%, вага 1000 насінин — 3–7 г. Показники ярої форми — 15–20 ц/га, 32–35%, 2–4 г, відповідно.
Невід’ємний елемент вирощування ріпаку — ефективний захист культури від шкідників і хвороб. За появи сходів найбільшу небезпеку, особливо за теплих посушливих умов весни, створюватимуть хрестоцвіті блішки. Найчисельнішим і загрозливим шкідником є ріпаковий квіткоїд, який у період бутонізації — цвітіння масово заселятиме всі посіви культури, пошкоджуватиме бутони, суцвіття. Широко розповсюдженими шкідниками є прихованохоботники, шкідливість яких у поточному році ймовірна в більшості степових областей. Протягом вегетації листки, бутони, квітки, зелені стручки ріпаку грубо об’їдають гусениці капустяного і ріпакового біланів, листогризучих совок, стебла і корінь пошкоджує озима совка. У поточному році в разі жаркої, помірно вологої погоди влітку шкідливість цих комах спостерігатиметься у лісостепових, степових, деяких поліських областях. За теплих вологих умов вегетації можливе масове розмноження хрестоцвітої попелиці, яка висмоктує сік з черешків, суцвіть і сильно пригнічує рослини. Чисельними шкідниками культури повсюдно є капустяні, або городні, клопи, листкоїди, розвиток яких спричиняє відставання у розвитку, всихання рослин, утворення дрібного насіння. Останніми роками у західних областях спричинює втрати врожаю стручкова галиця, яка пошкоджує недостигле насіння у стручках. У більшості областей розповсюджений ріпаковий пильщик, перше покоління якого не очікується чисельним після несприятливої перезимівлі, а друге восени може заподіяти шкоду сходам озимого ріпаку на більшості площ.
За наявності впродовж вегетації певних гідротехнічних, грунтових, інших агрофізичних умов ріпак уражуватиметься різноманітними хворобами. На важких грунтах, у разі утворення поверхневої кірки, сходи ярого ріпаку хворітимуть чорною ніжкою. За частих опадів і високої вологості повітря або наявності крапельної вологи слід чекати на розвиток фомозу від помірного до значного ступеня. У разі прохолодної дощової погоди у першій половині вегетації скрізь у посівах ріпаку можливий інтенсивний розвиток пероноспорозу. За умов високих температур і низької вологості повітря і грунту в період бутонізації — цвітіння ймовірний прояв слизового бактеріозу, переважно в західних і центральних областях. Поширенню борошнистої роси сприятимуть підвищений температурний режим, періодичні рясні опади у другій половині вегетації. За теплої дощової погоди під час формування і достигання насіння у загущених, забур’янених посівах, насамперед, Полісся і Лісостепу, розвиватиметься альтернаріоз, подекуди в епіфітотійному ступені. Зазначені умови сприятимуть поширенню і посиленню шкодочинності сірої та білої гнилей, перш за все в посівах ріпаку після соняшнику, льону, конюшини, конопель. Беручи до уваги наявність у сівозміні на капустяних культурах збудників циліндроспоріозу, білої плямистості, вертицильозного в’янення, існує ймовірність їх розвитку в цьогорічних посівах ріпаку.
Ефективний захист культури від шкідливих організмів базується на результатах регулярних спостережень за чисельністю, розмноженням, міграціями комах, розвитком і поширенням хвороб, визначенні ступеня загрози і своєчасному застосуванні захисних заходів згідно з рекомендованою системою.
С. Струкова,
Головдержзахист

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Валентина Потапова
Cьогодні група компаній «Штефес» добре відома в Україні. Засоби захисту рослин, що виробляє і реалізовує «Штефес», дали змогу тисячам українських аграріїв зберегти та зібрати мільйонні врожаї, примножити свої статки. Популярності компанії... Подробнее

1
0