Сертифіковані саджанці — основа продуктивності майбутніх виноградників

Тривале вирощування сортів і розмноження їх без добору за позитивними ознаками призводить до засмічення наявних насаджень цінних сортів низьковрожайними кущами, а також до нагромадження вірусної та бактеріальної інфекції. Хворі рослини не лише знижують кількість та якість урожаю, а й дуже потерпають від літніх посух, суворих зим, легко уражуються шкідниками й хворобами, що завдає відчутних економічних збитків галузі.
На вирощування невідселектованого, часто-густо явно хворого посадкового матеріалу, на щорічні перезакладання малопродуктивних насаджень і ремонт молодих виноградників витрачаються величезні кошти.
Сьогодні на вирощуванні саджанців спеціалізуються кооперативи, товариства з обмеженою відповідальністю, господарства, фермери, відсутні гарантії якості, чистосортності і санітарного стану. Покупцеві пропонують матеріал сумнівного походження і знецінюють зусилля наукових установ і спеціалізованих розсадників з розмноження базового сертифікованого й елітного посадкового матеріалу.
Назріла нагальна потреба у виробленні єдиної технологічної політики виробництва посадкового матеріалу щодо забезпечення контролю за технологією й реалізацією саджанців шляхом створення в країні системи сертифікації.
Виробництву потрібні не пересічні саджанці, а сертифіковані, вільні від вірусів і бактеріального раку. Сертифікованим саджанцям немає альтернативи, їх слід вирощувати в Україні, а не завозити з-за кордону.
Сертифікований посадковий матеріал забезпечує високу, 95–100%, приживлюваність саджанців, однорідність кущів за силою розвитку, підвищення продуктивності на 25–30%, цукристості ягід — на 1–1,3% і довговічності виноградників — до 35–40 років.
У Європейських країнах амортизаційний період для виноградних насаджень становить 60–70 років, у республіках колишнього СРСР — за планом 40, а фактично — 12–15 років, що пов’язано з якістю посадкового матеріалу та низьким рівнем агротехніки.
Завдання інтенсифікації виноградарства України вимагають вирішення першочергових питань, пов’язаних з підвищенням якості посадкового матеріалу шляхом переведення розсадниківництва на безвірусну основу виробництва саджанців методами клонової та санітарної селекції.
Клонова селекція стала визнаним науковим методом у всіх країнах з розвинутим виноградо-виноробницьким комплексом і є одним із пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу. Вона виявилася такою ефективною стосовно підвищення врожайності, однорідності розвитку кущів та їхньої довговічності, що у Франції, Німеччині, Італії та інших країнах було ухвалено урядові постанови щодо виробництва клонового посадкового матеріалу. У цих країнах, завдяки багаторічному досвіду роботи, державній підтримці та чіткій організаційній структурі в масштабах країни, вирощують лише базовий та сертифікований посадковий матеріал.
У ІВіВ ім. В. Є. Таїрова дослідження з клонової селекції було розпочато в 1968–1970 роках на сортах Каберне Совіньйон, Рислінг рейнський, Мускат гамбурзький, Сухолиманський білий, Мускат таїровський, Марсельський чорний ранній. За комплексом ознак, головними з яких були врожайність, якість та стан кущів після збирання врожаю, виділено 45 клонів та закладено клонодослідницьку ділянку першого вегетативного покоління. Надалі для добору й вивчення було включено нові сорти з урахуванням їхньої цінності, ступеня погіршення агробіологічних показників і санітарного стану.
Нині вивчається 210 клонів прищепних та підщепних сортів, дібраних в усіх зонах виноградарства України. Добір маточних кущів — родоначальників клонів та подальше вивчення їх у двох вегетативних поколіннях на клонодослідницькій ділянці з метою вивчення успадковуваності і стабільності господарсько цінних ознак, а це 15–20 років, здійснюється за методикою, використовуваною в багатьох країнах світу.
Багаторічні дослідження з добору й дослідження клонів дали змогу виділити високоврожайні й високоякісні клони низки класичних сортів. Найбільший інтерес становлять клони сортів Каберне Совіньйон, Піно чорний, Совіньйон зелений, Трамінер рожевий, Рислінг рейнський, Аліготе, Шардоне, Сухолиманський білий, Марсельський чорний ранній. Ці клони за комплексом показників значно переважають контроль. Молоде вино має дегустаційну оцінку 7,8–7,9 бала, характеризується м’яким гармонійним смаком і чистим сортовим букетом.
Для державного утвердження й реєстрації передано клони сортів Каберне Совіньйон 1473, Марсельський чорний ранній 1294 та Сухолиманський білий 1632, які слід прискорено розмножити для закладення маточників і виробництва саджанців.
З-поміж столових сортів виділяють клони Мускат гамбурзький 2034, Мускат янтарний, Мускат жемчужний 7251, Одеський сувенір 8022, Шасла біла 2561 та інші. Вони характеризуються високими коефіцієнтами плодоносіння й родючості. Грона великі, вирівняні, ягоди одномірні, смакові якості високі. Урожайність клонів на 25–40 ц/га вище, ніж у контролю, а достигання відбувається більш рівномірно.
Для затвердження й реєстрації передано клон 2034 сорту Мускат гамбурзький.
Серез підщепних сортів за продуктивністю виділяються клони 4923 сорту Рипаріа х Рупестрис 101-14, клон 8484 сорту Берландієрі х Рипаріа CO4, клон 211161 Кобера 5ББ та інші. На богарі можна одержати 60–80 тис. чубуків з гектара. Вони характеризуються добрим афінітетом з європейськими сортами, високою регенеративною здатністю, накопичують достатню кількість запасних поживних речовин.
Нагромаджений в інституті клоновий матеріал дає змогу створювати базові маточники та виробляти сертифіковані саджанці. Одержані на основі клонової селекції саджанці відповідають міжнародним стандартам якості, гарантуються їхня сортова та клонова автентичність, високі потенційні можливості щодо величини врожаю та якості, що дуже важливо для створення високоякісних вин.
До найвищих категорій якості належить базовий і сертифікований посадковий матеріал. Базовий матеріал наукові установи створюють на основі генетичних клонів, вільних від шкодочинної вірусної та бактеріальної інфекції. Використовується для закладення базових маточників в інституті та базових господарствах.
Сертифіковані саджанці одержують від розмноження базового матеріалу та використовують для закладення маточників і промислових виноградників.
У виробництві базового й сертифікованого матеріалу особливу увагу слід приділяти чіткій організаційній структурі, яка має включати в себе й регламентувати діяльність всіх підрозділів — від науково-дослідного інституту до розсадників, у тому числі й реалізацію саджанців.
Інститут вирощує базові саджанці для закладення маточників, проводить тестування кущів на зараженість вірусами й бактеріальним раком, бере участь в атестації маточного фонду, здійснює контроль за дотриманням технології та якістю саджанців.
Розсадники вирощують сертифіковані й елітні саджанці для закладення маточників, промислових виноградників, несуть відповідальність (а отже, гарантують їх) за категорію, сортову чистоту, якість і санітарний стан вирощуваного посадкового матеріалу.
Без добре налагодженого виробництва високоякісного, здорового посадкового матеріалу неможливо створити сучасних промислових насаджень.
Слід зазначити, що впровадження клонів і виробництво стримується через недостатню кількість прищепних і підщепних чубуків для розмноження великих партій, що гальмує закладення базових маточників. Інститут вживає всіх заходів для того, аби збільшити площі базових маточників, проте без державної підтримки цього напряму проблему доведеться розв’язувати довго.
Для стабілізації та збільшення виробництва продукції виноградарства було видано наказ Міністерства аграрної політики від 31 серпня 2000 року за №165, у якому визначено основні заходи на перспективу. Згідно з наказом, за п’ять років треба виростити 100 млн шт. саджанців, 70% із них — сертифікованих. Аби такі саджанці одержати, чубуки підщепи й прищепи мають бути клонового походження і заготовлені на маточниках.
Для розв’язання цієї проблеми інститут розробив програму виробництва базового посадкового матеріалу з використанням різних методів прискореного розмноження клонів, що дасть змогу найближчими роками збільшити обсяг реалізації саджанців для закладення маточників. Підготовлено проекти ДСТУ на чубуки й саджанці, Положення про виробництво базового і сертифікованого посадкового матеріалу, методику із затвердження та реєстрації клонів сортів винограду та інші матеріали, що є нормативно-правовими документами стосовно виробництва здорового посадкового матеріалу.
З огляду на те, що в розсадниках недостатньо маточників для заготівлі дози й виробництва саджанців високих категорій якості, на перехідному етапі до сертифікованих саджанців слід збільшити виробництво еліти, виділивши маточники з наявних у господарствах насаджень. Щороку комісія, до якої входять представники інституту, Помолого-ампелографічної інспекції та господарств, обстежує маточний фонд і шкілки в ДГ ім. Суворова, ДГ “Таїровське”, ВАТ “Придунайський”, АФ “Білозерський” та СПК “Ізумрудний”. У цих господарствах проведено атестацію насаджень і затверджено близько 800 га 33 прищепних і 5 підщепних сортів для заготівлі лози й виробництва елітних саджанців. Нині кількість господарств, які виробляють елітний посадковий матеріал, скоротилося до п’яти, чого, поза сумнівом, недостатньо для відродження виноградарства. Починаючи з 2002 року, інститут розширив свою діяльність, залучивши до елітної роботи інші господарства.
Процес створення матеріально-технічної бази і технології виробництва базового, сертифікованого й елітного посадкового матеріалу проходитиме одночасно. Багаторічний досвід свідчить, що виробництво посадкового матеріалу на найближчі 8–10 років має бути спрямоване на одержання, з одного боку, елітних, а з другого — сертифікованих саджанців. Надалі, у міру збільшення обсягів виробництва сертифікованого матеріалу, категорія “еліта” поступово зникатиме. Це й буде часом переведення розсадниківництва України на сертифіковану основу виробництва саджанців.
Для дальшого збільшення виробництва вихідного клонового посадкового матеріалу, вільного від вірусів та бактеріального раку, створення науково-технічної бази для розмноження, спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук при ІВіВ ім. В. Є. Таїрова створено Центр клонової селекції винограду.
Головною метою діяльності Центру, поряд із науково-дослідною та науково-методичною роботою, є прискорене розмноження клонів для закладення базових маточників і впровадження технології виробництва базового сертифікованого й елітного посадкового матеріалу.
До складу Центру увійшли три наукові лабораторії інституту, чотири опорних пункти й вісім розсадниківницьких господарств, розташованих в основних виноградарських регіонах — від Закарпаття до Криму.
Впровадження й виробництво саджанців високих категорій якості дасть змогу одержувати стійкі врожаї винограду, знизити собівартість продукції й підвищити економічну ефективність галузі.
В. Власов, директор Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова,
В. Хилько, д-р с.-г. наук