Спецможливості
Агрохімія

Мікроби — новітні високоефективні агропрактики

17.03.2017
264648
Мікроби — новітні високоефективні агропрактики фото, ілюстрація

Дедалі більше агровиробників, переробників і трейдерів зіштовхуються з проблемою скорочення прибутковості бізнесів через ріст цін на насіння, добрива та енергоресурси і падіння закупівельних цін на кінцеву продукцію.

Всі ми усвідомлюємо, що так працювати та заробляти, як раніше, вже не вийде, а як працювати по-новому ще не знаємо.

Вчені кажуть, що до 2050 року населення земної кулі зросте з 7 мільярдів до 9-ти. Площі орних земель скорочуватимуться через експансію мегаполісів та погіршення ґрунтово-кліматичних умов.

Постане завдання: як отримати більше, задіявши менше ресурсів. Тобто виживуть лише ті виробники та бізнеси, які будуть запроваджувати енергозберігаючі та економні інновації.

В основу всіх успішних бізнесів ляжуть такі поняття, як: стале виробництво (sustainability), де розумні та ощадливі технології  запроваджуватимуться по всьому ланцюгу виробництва — від лабораторії до виделки, а також циклічна економіка (circular economy), яка ґрунтується на принципах кругового та безвідходного використання товарів.

Україна тільки починає знайомитися з цими глобальними трендами, але в них запорука успішності агропродовольчого виробництва.

Якщо говорити про енергозберігаючі тренди в агровиробництві конкретно бобових, то слід згадати про те, що саме ці культури за своєю природою досить «свідомі» у використанні живлення завдяки здатності фіксувати атмосферний азот внаслідок симбіозу з бульбочковими бактеріями.

У цій статті ми відповімо на запитання, які найчастіше виникають у рільників, котрі  мають намір вирощувати сою із використанням мікробних препаратів — інокулянтів.

1.Яка економічна доцільність у використання мікробних препаратів, порівняно до використання NPK добрив?

— Потенційна кількість фіксованого атмосферного азоту інокульованою соєю може сягати 200-250 кг/га. На кожну тонну вирощеної сої потрібно приблизно 80 кг N (65 кг N припадає на зерно, яке містить 40% протеїну та 15 кг N на коріння, стебла та листя). Для отримання врожайності, скажімо, 2,5 т/га, потреби у атмосферному N становитимуть 200 кг/га. За використання інокулянтів витрати на біологічний азот незначні: за найеффективніший препарат на ринку України фермер заплатить 300-400 грн/га.

Засвоєння N-добрив рослинами сої не перевищує 60%, це означає, що рослинам потрібно біля 340 кг N/ га, або тонна селітри (з 34% N) для досягнення вищезгаданої врожайності.

У лютому 2017 вартість аміачної селітри (34% N) становить 7 650 грн/т,а фосфорні добрива (P) від 9500 грн/т  та продовжує невпинно рости щодня. До вартості  добрив потрібно ще додати вартість пального для техніки, яка буде вносити добрива і маємо 4000 грн/га.  

На ринку сьогодні існують комплексні інокулянти (з кількома бактеріями в складі), які можуть замінювати не тільки азотні добрива, а також частково фосфорні та виступати в ролі пробіотиків та стимуляторів росту.

Серед інноваційних комплексних препаратів слід згадати БіоБуст® Плюс (BioBoost®+), що має азот фіксуючу, ріст стимулюючу та сірко мобілізуючу властивості (Delftia acidovorance), а також комплекс Агрібактер+Райс® Пі (Rise® P), який разом з азотфіксуючою дією Bradyrhizobium, має ще й фосформобілізуючу та фунгіцидну здатність завдяки мікроорганізму Bacillus amyloliquefacience штам IT 45.

Фосформобілізуючий комплекс Агрібактер+Райс® Пі (Rise® P) дасть змогу рослині засвоювати фосфор (P), якого достатньо в ґрунті, але він для неї недоступний. Виділення бактерій окислюють нерозчинні  у воді сполуки фосфору та роблять його доступним рослинам, збільшуючи засвоюваність фосфорних добрив з 20 до 60 %, а також стимулюючи ріст кореневої системи завдяки виділенням метаболітів росту.

Bacillus amyloliquefacience штам IT 45 заселяє кореневу систему, захищає її корені від бактеріальних та грибкових захворювань (пробіотичний ефект). Збільшуючи врожайність по відношенню до найкращих моноінокулянтів на 2 - 4 ц/га.

Такі новітні комплексні біопрепарати обійдуться фермеру не більше 400 грн/га.

Ось і вирішуйте, що вигідніше?

— Чи обов’язково вносити під сівбу стартові добрива?

— Потреба та норма внесення стартових добрив залежать від родючості ґрунту й кількості добрив, внесених восени під основний обробіток ґрунту. Розраховуючи норми застосування стартових добрив, слід пам’ятати, що внесення азоту понад 25–30 кг/га затримує утворення бульбочок і знижує активність азотфіксації.

Як впливає азотне підживлення на врожай сої, у яку фазу доцільно його проводити і в якій нормі?

— Якщо насіння сої обробили якісним інокулянтом і висіяли у вологий ґрунт, бульбочкові бактерії зафіксують достатню для нормального розвитку рослин кількість атмосферного азоту. Проте впродовж вегетації сої необхідно візуально контролювати стан рослин і бульбочок. Про активну азотфіксацію свідчить червоне забарвлення бульбочок на їх розтині, кількість бульбочок не менше ніж 5 шт. на рослину, насичено-зелене забарвлення рослин.  У такому разі немає потреби підживлювати сою азотом. Та якщо стан бульбочок незадовільний, а рослини мають жовтаве забарвлення, слід провести 1–2 підживлення азотом (N30–45) у фазу бутонізації чи у період цвітіння.

Чи потрібно проводити повторну інокуляцію, якщо сою вирощують у короткоротаційній сівозміні?

— Після розпаду бульбочок клітини бульбочкових бактерій потрапляють у ґрунт, і незначна їх кількість виживає за рахунок органічних речовин, що перебувають  у ґрунті. Але цієї кількості недостатньо для оптимальної азотфіксації наступного року. Природні штами ризобій, що мешкають у ґрунті, не є такими ефективними, як ті, що спеціально виведені для сучасних інокулянтів, тому не забезпечать достатньої фіксації азоту для нормального розвитку рослин сої. 

Для оптимального інфікування на одну насінину повинно потрапити не менше ніж 100–500 тис. клітин корисних бульбочкових бактерій, інакше вони не зможуть домінувати над іншими. Тому, як показала практика, економічно вигідно проводити інокуляцію високовірулентними штамами бактерій Bradyrhizobium japonicum під час кожного посіву сої.

Як впливає ґрунтова волога на ефективність азотфіксації бульбочковими бактеріями?

— Процес азотфіксації бульбочкових бактерій відбувається в симбіозі з рослиною. Нестача вологи, як і перезволоження ґрунту, впливає безпосередньо на рослину, а вже потім на бульбочки. Тобто однією з причин зниження активності бульбочок за водного дефіциту є не прямий вплив нестачі вологи, а зниження інтенсивності фотосинтезу в рослині за таких умов. Що стосується перезволоження, то позаяк азотфіксуючі бактерії є аеробними, вони потребують достатньої кількості кисню. У результаті перезволоження знижується вміст кисню, отже, знижується азотфіксуюча активність бульбочок. Оптимальна вологість для розвитку бульбочкових бактерій становить 60–70% повної вологоємкості ґрунту, мінімальна – 16%. За нижчої вологості бактерії не гинуть, а зберігаються у неактивному стані. У разі стабілізації оптимального водного режиму ґрунту відновлюється й активна азотфіксація бактерій.

Чи доцільно застосовувати мікроелементи на сої? Коли і як їх вносити?

— Мікроелементи надзвичайно важливі для росту і розвитку сої, бо їх наявність у доступній кількості є обов’язковою умовою інтенсивного засвоєння бульбочковими бактеріями азоту з повітря. Найважливіші з мікроелементів – бор (В), молібден (Мо), кобальт (Со). На ринку України є великий вибір мікродобрив, які спеціально розроблені для бобових культур і відрізняються лише відсотковим вмістом мікроелементів і формуляцією (сухі або рідкі). Мікроелементи у хелатній формі добре проникають крізь листкову поверхню, тому їх краще вносити позакоренево у фазі 6–7 листків і за 3–7 днів до початку цвітіння, а також у разі виявлення перших ознак їх дефіциту. Вносити потрібно  рано-вранці або ввечері. Норма витрати робочого розчину має становити 250–300 л/га. Можна їх вносити разом із пестицидами, але спочатку потрібно зробити тест на сумісність. За результатами загальновідомих досліджень, внесення мікроелементів на тлі інокуляції підвищує врожайність сої на 0,2–0,26 ц/га.

Інтерв'ю
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька
Фахівці вітчизняної молочної галузі наголошують: «У будь-якому разі ферма не може призупинити свою роботу, вона має працювати! І перше, на чому не можна економити, — на відтворенні!»
Українські молочні ферми продовжують відчайдушно працювати в умовах війни, постійно стикаючись з новими виробничими викликами і величезними фінансовими труднощами. Багатьом із них доводиться або починати все спочатку, або перебудовувати ... Подробнее

1
0