Спецможливості
Огляди продукції

Кизил - нова культура в садівництві

13.06.2018
9200
Кизил - нова культура в садівництві фото, ілюстрація

Кизил належить до групи малопоширених культур, про які на разі недостатньо інформації щодо біології розвитку, біохімічного складу плодів, агротехніки вирощування, можливості використання. Це малопоширена, нішева культура в садівництві.

В Україні насадження кизилу зосереджено майже у всіх регіонах країни. Найбільше цієї культури в Запорізькій, Черкаській, Київській, Рівненській, Закарпатській областях. У нашій країні закладаються перші промислові насадження кизилу. Дуже популярний кизил в багатьох країнах світу, серед яких: Китай, Японія, Грузія, Греція, Польща, Болгарія, Сербія, Словаччина, Чехія.

 

Лікарська культура. Кизил відомий перш за все як лікувально-профілактична культура. В Японії і Китаї плоди кизилу використовують для виготовлення лікарських препаратів для зміцнення нервової системи; в Європі - препарати антидіабетичної, жарознижуючої, сечогінної дії. Плоди кизилу мають менше цукру, ніж інші плодові культури, причому приблизно в однаковій кількості інвертних легкозасвоюваних глюкози і фруктози. Сахарози в плодах кизилу немає, що дуже важливо для діабетиків. Дуже корисні плоди кизилу завдяки високому складу біологічно активних речовин, зокрема, вітаміну С і Р-активних речовин (антоціанів, катехінів і лейкоантоціанів). Все це дозволяє позиціонувати кизил як компонент здорового харчування, мода на яке зараз поширюється на Заході.

Органічна культура. Насадження кизилу за хорошого агротехнічного догляду не потребують обробки отрутохімікатами, тому кизил ідеально підходить для органічного садівництва.

Агротехніка. Кращі ґрунти для кизилового саду - легкі, які містять достатню кількість кальцію і магнію, оптимальна кислотність ґрунту - рН 6,7-7.

Краще закладати кизиловий сад навесні. На родючих зрошуваних ґрунтах оптимальні схеми посадки - 8 × 6 м і 6 × 6 м; без зрошування кизил висаджують за схемами
6 × 4, 5 × 4 і 4 × 4 м. Саджанці після посадки обрізають на 1/3 розміру.

Закладаючи промислові сади, потрібно подбати про сорти-запильники. Для кращого запилення в саду розташовують по 2-3 сорти, розміщуючи їх через ряд сортовими смугами.

Кизил не потребує спеціальної обрізки на плодоношення, але в перші роки після посадки рослинам необхідно формувати крону. Для цього застосовують або штамбові природно поліпшеної форми (штамб висотою 40-70 см і 5-7 скелетних гілок крони), або кущувату крону. Її виводять з 6-8 основних гілок, розташованих в суміжних вузлах, нижня гілка має знаходитись на 25-30 см вище від рівня грунту.

Закладання квіткових бруньок відбувається навесні, і в цей період насадження потрібно підгодувати добривами. Кизил - морозостійка культура, переносить зниження температури до -30 ° C. Так, в науково-дослідній станції помології ім. Л.П. Симиренка кизиловий сад витримав тривалі морози взимку 2012 року, коли в першій декаді лютого температура знижувалася до -31,2 ° C. Утім, значна частина врожаю все ж була втрачена (табл. 1).

 

Таблиця 1. Урожайність сортів кизилу, т / га (Дані науково-дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка Інституту садівництва)

 

Сорт

 

Урожайність по роках,  т/га

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

 

Сорти раннього періоду дозрівання

Олена (к)

14,9

14,7

15,4

10,8

3,7

13,0

10,6

12,8

 14,2

10,3

Михайлівський

15,3

15,0

15,9

10,1

4,6

13,8

13,2

13,6

 14,5

10,7

 

Сорти середнього періоду дозрівання

Євгенія (к)

11,4

11,2

12,3

9,8

3,8

12,2

11,8

12,0

13,4

9,8

Лукьянівський

15,3

14,8

15,5

10,0

3,9

13,5

13,0

13,2

16,6

12,6

Видубецький

12,7

12,3

13,0

9,6

4,0

12,4

12,3

12,2

13,9

10,0

 

Розмноження. Найефективніший спосіб розмноження сортів кизилу - окулірування сіянців. Вихід посадкового матеріалу за розмноження окулірування  - 85-90%. В умовах Правобережного Лісостепу терміни окулірування - 5-25 серпня. Техніка окулірування звичайна, що застосовується й для інших плодових культур. Досягти високого виходу садибного матеріалу розмноженням зеленими і здеревілими живцями можна в умовах підвищеної вологості, контрольованої температури і з використанням фізіологічно активних речовин.

 

Урожай. Своєчасний збір плодів кизилу має важливе значення. Плоди, зібрані передчасно, не встигають накопичити достатню кількість органічних речовин, зокрема антоціанів, і залишаються недостатньо забарвленими, кислими, у них немає аромату, вони швидше в'януть. Запізнілий збір врожаю призводить до великих втрат через осипання. Для подовження періоду збору та надходження врожаю на ринок збуту слід закладати сад із різними термінами дозрівання. Врожай кизилу збирають за досягнення плодами споживчої стиглості.

Плоди кизилу зберігають в картонних ящиках не більше ніж 3 діб - за температури 5 ...10 ° С, і не більше
7 діб - за температури 0...1 ° С, за відносної вологості повітря 95-97%. Під час низькотемпературного  зберігання (-18 ° С) плоди кизилу мають високу якість і харчову цінність протягом 6 місяців.

Переробка. Плоди кизилу є відмінною сировиною для виготовлення високоякісного варення, компоту, мармеладу, желе, квасу, морсу, соків, екстрактів, сиропів. Кизил - відмінна сировина для заморозки і сушіння завдяки високого збереження біологічно активних речовин у продуктах. Кизиловий сік надзвичайно перспективний для виноробства, незважаючи на відносно невисокі показники виходу соку (37-41%). З огляду на високий вміст у плодах дубильних речовин, кизил є однією з кращих культур для бродильного виробництва, адже дубильні речовини сприяють осадженню білкових речовин під час освітлення соків і вин.

Цікавим і новим напрямом є ​​використання плодів кизилу для виробництва сидру. Сік кизилу можна застосовувати як складову для виготовлення високоякісного сидру.

 

 

Сортимент.

Сорти кизилу Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України:

Олена — ранній сорт. Початок дозрівання: 8-10 серпня в умовах Правобережного Лісостепу. Відрізняється зимостійкістю, стабільним урожаєм. Плоди округло-овальної форми, яскраво-червоного кольору. М'якоть червона, соковита, щільність - середня. Середня маса 4-4,3 г, максимальна - 5 м Середня врожайність 11,6 т / га.

Радість - великоплідний ранній сорт. Початок дозрівання 5-8 серпня в умовах Правобережного Лісостепу. Відрізняється зимостійкістю, стабільним урожаєм. Плоди грушоподібної форми, дозрівають дружно. Забарвлення плодів яскраво-червоне. М'якоть червоно-рожева, соковита, дуже добре відділяється від кісточки. Середня маса 5,5-5,8 г, максимальна - 6-6,6г. Середня врожайність - 11,7 т / га.

Вишгородський - ранній сорт, терміни дозрівання 1-10 серпня. Зимостійкий, досить посухостійкий, урожайний. Плоди середньої величини - 4,2-4,7 г, одномірні, зрілі - темно-вишневого кольору. М'якоть соковита, яскраво-червона. Смак кисло-солодкий. Середня врожайність - 10,2 т / га.

Володимирський - великоплідний сорт середнього терміну дозрівання. Плоди червоні, темно-червоні, за повного дозрівання - чорні, овально-циліндричні, трохи плюсткі з двох сторін. Максимальна маса плоду - 6,5-7 г. М'якоть хрящувата, щільна, смак кисло-солодкий. Кісточка займає 11% маси плоду. Дозріває з 15-20 серпня до 1 вересня в умовах Правобережного Лісостепу. Середня врожайність - 11,9 т / га.

 

Костя - великоплідний пізній сорт. Плоди дозрівають 10-15 вересня в умовах Правобережного Лісостепу. Плоди великі, грушоподібної форми. Середня маса плоду - 7-8 г, довжина плоду - 36-38 мм, ширина - 18-20 мм. Дозрілі плоди червоно-чорні. М'якоть темно-червона, щільна, солодко-кисла, ароматна. Кісточка невелика. Плоди не обсипаються, відмінно зберігаються після збирання. Середня врожайність 11 т / га.

Семен - сорт пізнього строку дозрівання (25 серпня - 20 вересня в умовах Правобережного Лісостепу). Відрізняється хорошою зимостійкістю, посухостійкий. Плоди великі (6,2-6,5 г), грушоподібної форми, злегка ребристі. М'якоть щільна, добре відділяється від кісточки, смак кисло-солодкий. Середня врожайність 10,6 т / га.

 

Сорти кизилу Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садівництва НААН:

 

Михайлівський - великоплідний ранній сорт. початок дозрівання 8-10 серпня в умовах Правобережного Лісостепу. Відрізняється зимо- і посухостійкістю, високим урожаєм. Плоди грушоподібної форми, дозрівають дружно, за дозрівання набирають яскраво-червоного кольору. Середня маса плоду - 5,7-6 г. М'якоть червоного кольору, щільність середня. Кісточка середнього розміру, еліптична. Середня врожайність 12,7 т / га.

Таня - середньостиглий сорт. початок дозрівання - 18-27 серпня в умовах Правобережного Лісостепу. Відрізняється зимостійкістю, стабільним урожаєм. Плоди яйцевидної форми, дозрівають дружно, за дозрівання набирають яскраво-червоного забарвлення. Середня маса плоду - 4,5-5 г. М'якоть червоного кольору, щільність середня, з специфічним ароматом. Середня врожайність - 11,2 т / га.

Петровський (№ 1–11)  — елітна середньостигла форма. Початок дозрівання 14-24 серпня в умовах Правобережного Лісостепу. Середня маса плоду - 5,2-5,4 г; Форма плоду - грушоподібна. Плоди за дозрівання - червоні, соковиті. Плодоніжка довга - 1,3-1,5 см. М'якоть темно-червона, аромат специфічний кизиловий, дегустаційна оцінка - 8,5 бала. Середня врожайність - 12,1 т / га.

 

Іноземними сорти кизилу:

Joliko - австрійський сорт раннього терміну дозрівання. Середня маса плоду - 5-5,6 г. Форма овально-каплевидная. Кісточка - 10-10,3% маси плоду. М'якоть темно-червона, ніжна, соковита, ароматна, приємного кисло-солодкого смаку. Початок дозрівання - 5-12 серпня.

Aratinski rani - сербський сорт раннього терміну дозрівання, середня маса плоду 3,4-3,8 м Біохімічний склад плодів: сухі речовини - 21,3%, кислотність - 2,8%, антоціанів в шкірці - 105,9 мг / 100 г, цукор - 17,6% по Brix. Початок дозрівання - 4-12 серпня.

Bačka - сербський сорт пізнього строку дозрівання. Середня маса плоду - 4-4,4 м Біохімічний склад плодів: сухі речовини - 22%, кислотність - 2,7%, антоціанів в шкірці - 111,8 мг / 100 г, цукор - 20,8% по Brix. Початок дозрівання - 2-10 вересня.

 

Таблиця 2. Іноземні сорти кизилу

 

Назва сорту кизилу

Країна походження

Aratinski rani, Bačka

Сербія

Pancharevskiy,Shumenskiy

Болгарія

Dublany, Florianka, Kresowiak, Raciborski, Podolski, Paczoski

Польща

Adreula, Tshenturi, Aromatnyi, Lagodehskiy ranniy

Грузія

Joliko, Schonbrunner

Австрія

Dеvin, Titus, Ovidius

Словакія

Tišnovský, Ruzyňský

Чехія

Cormas

Німеччина

Vermio

Греція

 

Е.П. Постоленко, канд. с.-х. наук, завідувач відділу захисту рослин і аналітичних вимірів, Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садоводства НААН України

Інтерв'ю
Земельна реформа аж ніяк не завершилася з прийняттям закону про обіг сільськогосподарських земель. Вона потребує прийняття супутніх законів та підзаконних актів, що забезпечать функціонування ринку землі. Про долю цих законів і... Подробнее
В лютому, саме під час роботи виставки «АгроВесна 2020», в Україну на запрошення проекту Києво-Могилянської бізнес-школи Ukrainian Food Valley приїздив колишній фермер сенатор парламенту Нідерландів, де він очолює Комітет з питань... Подробнее

1
0