Акції та виставки
 
Реклама

Мінеральні добрива та тукосуміші

 
Шубно-м’ясна багатоплідна романовська порода овець
Ягнята романовської породи родяться чорними. До п’ятимісячного віку вони мають сірий колір з бурим відтінком на кінцях косиць. З ростом вовнинок пігментація пуху зникає від основи до кінчика, і тому ягнята сивіють і стають світлими. Худі ягнята сивіють раніше. Посивіння починається з передньої частини тулуба і йде в напрямку хвоста.
Для того, щоб повністю прочитати статтю необхідно зареєструватись або авторизуватись.
Волинську м’ясну породу великої рогатої худоби створювали протягом 20 років. Затвердили у 1994 р. Сьогодні її поголів’я в Україні становить 13 тис. голів, у т. ч. майже 5 тис. корів. Найбільше її в господарствах Волинської, Вінницької, Львівської, Рівненської та Тернопільської областей. Волинську м'ясну цінують за міцну конституцію, високу відтворювальну здатність, легкість отелень, добру пластичність до природно-кліматичних зон західного регіону. Цільові стандарти тварин волинської м’ясної породи за живою масою (кг): повновікові бугаї-плідники — 1000; корови — 540; телята при народженні — 28–32; бугайці — 255 (у 8 міс.), 370 (12 міс.), 450 (15 міс.), 530 (18 міс.); телички, відповідно, 230, 320, 370, 410. За показниками м'ясної продуктивності: швидкість росту — 1000 г на добу, маса туші — 320 кг, забійний вихід 62–65%, вихід жиру — 3–4%, вміст кісток у туші — 16–17%, якість м’яса — 4,5 бала, плодючість і легкість отелень — 4,5 бала, витрати кормів на 1 кг приросту 6–8 к. о., вихід телят на 100 корів — не менше 90 голів. За словами одного із авторів породи, Тимофія Янка, завідуючого відділом тваринництва Волинського інституту АПВ, у волинській м’ясній поєднались найкращі риси порід великої рогатої худоби: чорно-ряба і червона польська (материнські лінії), абердин-ангуська, герефордська, лімузинська (батьківські). Саме 10-річний ювілей породи став приводом для проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми та шляхи розвитку галузі м’ясного скотарства в сучасних умовах”, яка відбулась у м. Ковелі 30 вересня та 1 жовтня. Провідні фахівці, практики та науковці галузі, гості з Польщі й Білорусі (загалом понад 100 учасників) мали змогу оглянути племінні стада волинської м’ясної породи на пасовищах, ознайомитися з технологією виробництва. Наслідком такої “екскурсії” стало укладення договорів на купівлю місцевого племінного молодняку.
Підйом сільськогосподарського виробництва у тваринництві, отримання високих надоїв молока, збільшення виробництва м'яса, яєць, риби неможливі без відродження високоефективної сировинної бази, яка дає можливість забезпечити повноцінний раціон годівлі сільськогосподарських тварин, створення дієвих синергетичних механізмів для учасників ринку і відродження вітчизняного комбікормового виробництва.
Залежно від наявної техніки і розмірів стада, дістали поширення дві основні системи годівлі тварин, а саме: роздільна годівля окремими кормами та годівля кормосумішками. На практиці ж використовують численні їх варіанти. Вирішальним чинником у виборі системи годівлі є правильна оцінка свого стада, поживності кормів, а також вміння складати на основі цього збалансований раціон.
Хутрова промисловість України переживає важкі часи. В основному вона одержує й переробляє близько 80% овчинної сировини. Але надходження та якість овчини не задовольняють потреби переробних підприємств і навіть змушують останніх простоювати або зовсім зупиняти виробництво, а отже, позбавляють населення таких потрібних, з цілющими властивостями, виробів.
Можна погодитись із твердженням багатьох вчених і практиків про те, що там, де достатні площі культурних або поліпшених пасовищ, а пасовищна технологія ведення м’ясного скотарства є провідною, слід дотримуватись у м’ясних стадах сезонного отелення, яке справді має цілу низку переваг і нерідко є технологічною основою галузі. У Великій Британії, де зосереджені кращі в світі племінні м’ясні стада, не схильні безоглядно надавати перевагу сезонним отеленням. Ось чому в тривалому науково-виробничому досліді ми прагнули вивчити продуктивність, основні забійні показники, якість м’яса бугайців південного м’ясного типу різних сезонів народження в умовах стійлового утримання і вирощування до 18-і 24-місячного віку і надати їм обгрунтовану економічну оцінку.
Різні види рослин мають свої особливості накопичення нітратів. Лабораторні обстеження кормів в окремих господарствах Броварського району Київської області протягом кількох років засвідчили, що найбільше нітратів накопичували бур’яни: лобода, щириця, плоскуха — близько 9500 мг на 1 кг зеленої маси і навіть більше; кукурудза молочно-воскової стиглості — 3500 мг; редька олійна — 1800–2500 мг; морква — 4000 мг.
Поточний номер
Пошук
 
Вхід в систему
Логін (Електронна пошта)
Пароль
Запам'ятати мене!
 
Наші Партнери
 
 
Copyright © 2002-2009
All rights reserved.
Powered by:
Hazhir Haghshenas Venus-ACMS
Develop&Design by:
Hazhir Haghshenas
м. Київ, вул. Тургенєвська, 38, а.с.7
тел. +38 (044) 494-09-06